ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Робоча програма навчальної дисципліни.

Курс:підготовка спеціалістів Напрям, освітньо-кваліфікаційний рівень Характеристика навчального курсу
Кількість кредитів ECTS: 2   Змістових модулів:2   Загальна кількість годин:72 Тижневих годин: 6 6.0601 6.060102 Юридична освіта, Бакалавр     6.0301 6.030102 Психологія Бакалавр Обов’язкова: Студенти: 1курс – 1 семестр – Правознавство (ЮФ) 1курс – 2 семестр – Правознавство (ФПП) 1 курс – 2 семестр – Психологія Лекції(теоретична підготовка):16 годин Практичні заняття: 20годин Самостійна робота: 32 години Індивідуальна робота - 4 години Вид контролю: залік

Мета:

- знанняпро становлення і розвиток логіки як науки, формування свідомого ставлення до процесу міркування, формування логічної культури студентів;

- вміннязастосовувати логічні знання,оперувати термінологією логічної науки, набувати творчих навичок застосування цих знань в юриспруденції та психології, використовувати в професійній діяльності основні теоретичні і практичні положення логіки.

МЕТОДИ НАВЧАННЯ:

словесні, наочні, практичні; евристичний, частково-пошуковий, дослідницький, метод проблемного викладання; метод проекту; методи колективної розумової діяльності; методи самостійної роботи.

МЕТОДИ ОЦІНЮВАННЯ:

вхідний контроль, оперативний контроль, поточний контроль, підсумковий контроль.

 

Метою курсу „Логіка” є сформувати свідоме ставлення до процесу міркування, набути вміння правильно висувати та перевіряти версії, проводити аналітичну роботу по справі, знаходити та усувати помилки у своїх та чужих міркуваннях.

Предметом курсу передбачається вивчення різних форм мислення, основних законів та принципів правильного мислення, логічної побудови доведення і спростування, їх структури, видів і правил, логіки побудови та перевірки гіпотези і версії.

Головними завданнями курсу є:

1. Опанування комплексу знань про зміст і структуру логіки як науки.

2. Ознайомлення з основними формами мислення, принципами та законами логіки.

3. Розвивати інтелектуальні здібності, мовлення, пам'ять, увагу, самстійність мислення, спостережливість, активність, творчість студентів, прищеплювати їм раціональні способи пізнавальної діяльності.

4. Формування:

- широкого наукового світогляду;

- високого рівня логічної культури особистості;

- високих моральних якостей громадянина України;

Підґрунтям до оволодіння курсу “Логіки ” є такі дисципліни, як “Філософія”. Водночас курс “Логіка” є однією з основ для вивчення таких дисциплін, як “Риторика”, “Інформатика”, “Психологія”, “Криміналістика” та ін.

 

 

Модульний тематичний план (структура залікового кредиту)

№ з/п Назва тем Всього годин Всього годин з викладачем З них:
Лекцій Семінарських занять Практичних занять + МК *Індивідуальна робота з викладачем
  Змістовий модуль І "Закони і форми правильного мислення"    
Тема 1.Предмет і значення логіки      
Тема 2.Поняття    
Тема 3.Судження    
Тема 4.Закони    
Модульний контроль      
  Змістовий модуль ІІ "Логічні основи теорії аргументації"    
Тема 5.Умовивід    
Тема 6.Система натурального виводу    
Тема 7. Логічні основи теорії аргументації    
Тема 8.Логіка побудови та перевірки гіпотези і версії    
Модульний контроль      
РАЗОМ ПО ДИСЦИПЛІНІ:  

Плани лекційних занять.

Змістовий модуль 1. «Закони і форми правильного мислення»

Лекція 1. Предмет логіки та її значення

Лекційне заняття ­ – 2 години

План:

1. Предмет та метод логіки.

2. Історичні етапи розвитку логічного знання.

3. Значення логіки для юристів.

Ключові терміни та поняття до теми:

“логіка”, “чуттєве пізнання”, “відчуття”, “сприйняття”, “уявлення”, “логічна форма”, “закон мислення”, “штучні мови”, “мови логіки”, “формалізація”.

 

Лекція 2. Поняття

Лекційне заняття ­ – 2 години

План:

1. Поняття, його логічна структура і види.

2. Типи відношень між поняттями.

3. Логічні операції над поняттями. Дефініція та логічний поділ поняття.

Ключові терміни та поняття до теми:

“поняття”, “зміст поняття”, “обсяг поняття”, “ознаки”, “сумісність”, “несумісність”, “порівнюваність”, “дефініція”.

 

Лекція 3. Судження

Лекційне заняття ­ – 2 години

План:

1. Загальна характеристика судження. Склад простого судження.

2. Види простих суджень. Логічні відношення між судженнями.

3. Види складних суджень. Таблиці істинності.

Ключові терміни та поняття до теми:

“судження”, “предикат”, “суб’єкт”, “зв’язка”, “кон’юнкція”, “диз’юнкція”, “імплікація”, “еквіваленція”.

 

Лекція 4. Закони логіки висловлювань.

Лекційне заняття ­ – 2 години

План:

1. Загальна характеристика логічного закону. Співвідношення логічних та юридичних законів.

2. Основні принципи правильного мислення і основні формально-логічні закони.

3. Способи виявлення законів логіки за їх формальною структурою.

Ключові терміни та поняття до теми:

“закон”, “тотожність”, “протилежність”, “суперечність”, “підстава”, “визначеність”, “послідовність”, “несумісність”, “обґрунтованість”.

Змістовий модуль 2. “Логічні основи теорії аргументації ”

Лекція 5. Умовивід.

Лекційне заняття ­ – 2 години

План:

1. Загальна характеристика умовиводу.

2. Демонстративні та недемонстративні умовиводи.

3. Дедуктивний умовивід.

4. Простий категоричний силогізм, його фігури і правила.

5. Умовні силогізми (чисто умовний та умовно-категоричний).

6. Розділові силогізми (розділово-категоричний та умовно-розділовий).

Ключові терміни та поняття до теми:

“умовивід”, “засновок”, “вивід”, “дедукція”, “індукція”, “аналогія”, “силогізм”, “модус”, “середній термін”, “фігура силогізму”, “суб’єкт силогізму”, “предикат силогізму”.

 

Лекція 6. Система натурального виводу логіки висловлювань.

Лекційне заняття ­ – 2 години

План:

1. Загальна характеристика системи натурального виводу логіки висловлювань (СНВ).

2. Правила виводу і правила рівносильної заміни натурального виводу.

3. Принципи застосування СНВ у побудові логічних міркувань та можливості його використання у практиці розслідування злочинів.

Ключові терміни та поняття до теми:

"логіка висловлювань", "логіка предикатів", "алфавіт", "семантика мови", "числення", "натуральне виведення".

 

Лекція 7. Логічні основи теорії аргументації.

Лекційне заняття ­ – 2 години

План:

1. Доведення як логічна операція, його структура.

2. Пряме та непряме доведення.

3. Логічне спростування та його способи.

4. Правила доведення та спростування.

Ключові терміни та поняття до теми:

“аргументація”, “доведення”, “спростування”, “теза”, “аргумент”, “демонстрація”, “апагогічне доведення”, “розділове доведення”.

 

Лекція 8. Логіка побудови та перевірки версії.

Лекційне заняття ­ – 2 години

План:

1. Логічна характеристика гіпотези і версії як форм вірогідного знання.

2. Основні етапи побудови версії.

3. Верифікація та фальсифікація версій: логічна спільність з аргументацією наукових гіпотез і особливості юридичного доказування.

Ключові терміни та поняття до теми:

“гіпотеза”, “версія”, “верифікація”, “фальсифікація”.

 

Плани семінарських занять.

Змістовний модуль 1. «Закони і форми правильного мислення»

Тема 2. Поняття

Практичне заняття – 2 год.

План

1. Поняття, його логічна структура і види.

2. Типи відношень між поняттями.

3. Логічні операції над поняттями. Дефініція та логічний поділ поняття.

Запитання для самоконтролю:

Що називають ознакою предмета?

Дайте визначення аналізу, синтезу, порівнянню, абстрагуванню та узагальненню.

Чим відрізняється поняття від слова?

Що таке зміст та обсяг поняття?

Який закон регулює відношення між ними?

Задачі.

1. Визначити зміст понять: народний депутат, право, президент.

2. Визначити логічний обсяг понять: адвокат, прокурор, злочин.

3. Узагальнити поняття: нотаріус, Конституція України, футболіст.

4. Обмежити поняття: юрист, форма мислення, логіка.

5. Чи можна вважати поняття „адвокат”, „нотаріус”, „прокурор”, елементами змісту поняття „юрист”.

6. Чи можна вважати поняття „лейтенант”, „майор”, „полковник” елементами обсягу поняття „офіцер”.

7. Підібрати поняття, рівнозначні даним:

1) Конституція;

2) Верховний Суд України;

3) Верховна Рада України.

8. Підібрати поняття, які перетинаються з даними: депутат, спортсмен, республіка, столиця.

9. Зобразити за допомогою колових схем відношення між поняттями:

1) юрист, офіцер, службовець;

2) адвокат, прокурор, громадянин;

3) злочин, умисна дія, неумисна дія;

4) лікар, хірург, жінка;

5) людина, чоловік, жінка;

10. Визначити правильність поділу понять:

1) злочини поділяють на умисні, злочини через необачність і державні;

2) угоди поділяються на усні, письмові та корисні.

Якщо поділ неправильний, вказати порушені в ньому правила.

11. Дати логічний аналіз дефініції:

1) Федерація – союзна держава, частини якої мають ознаки державності.

2) Політичний режим – сукупність способів та методів здійснення політичної влади.

3) Правотворчість – це форма діяльності держави.

4) Злочин – це дія, визнана законом злочинною.

5) Злочин – це суспільно небезпечна дія.

12. Дати логічний аналіз дефініцій:

1) „Осудна особа – це особа, яка під час вчинення злочину могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними”;

2) „Правоздатність – це передбачена нормами права здатність суб’єкта мати суб’єктивні права та юридичні обов’язки”.

13. Визначити правильність дефініції (якщо дефініція неправильна, вказати, які правила в ній порушено) :

„логіка – це наука, що вивчає мислення людини”;

„право – це наука, яка вивчає правові відносини”;

„правові відносини – це відносини, які вивчає право”;

„штраф – це грошове стягнення, що накладається судом у випадках і межах, встановлених в Особливій частині Кримінального кодексу”;

„шахрайство – це придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою”;

„шахрай – особа, яка займається шахрайством”;

“вбивство – умисне позбавлення людини життя”.

14. Дати аналіз логічного поділу:

1) студент на іспиті може отримати „відмінно”, „добре”, „задовільно” або „незадовільно”;

2) держави можуть бути монархіями, республіками й імперіями;

3) за формою державного устрою всі держави поділяються на унітарні, федерації, конфедерації і імперії;

4) нормативно-правові акти поділяються на закони, підзаконні акти і рішення;

5) усі злочини поділяються на розкриті, нерозкриті й навмисні;

6) державно-правовий режим може бути демократичним і недемократичним;

7) поняття за обсягом поділяються на загальні, одиничні і пусті;

8) типи відношень між поняттями поділяються на типи відношень між сумісними поняттями і типи відношень між несумісними поняттями.

15. Встановити, якої помилки припущено при поділі понять:

1) угоди поділяються на „усні”, „прості” й „нотаріально засвідчені”;

2) студенти бувають відмінники, заочники і спортсмени;

3) угоди бувають односторонні, взаємні та угоди, укладені на користь третьої особи;

4) документи поділяються на секретні, службові та підроблені;

5) злочини поділяються на навмисні, необережні і проти особи.

Література [10; 11; 15; 17; 23; 43; 46; 47; 48; 50; 68]

Тема реферату

Логічні аспекти проблеми юридичного поняття

Література [10; 23; 43; 46; 47; 48; 50; 51; 68]

Тема 3. Судження

Практичне заняття – 2 год.

План

1. Загальна характеристика судження. Склад простого судження.

2. Види простих суджень. Логічні відношення між судженнями.

3. Види складних суджень. Таблиці істинності.

Питання для самоконтролю:

1. Поділ простих суджень за якістю.

2. Поділ простих суджень за кількістю.

3. Об’єднана класифікація простих категоричних суджень за якістю та за кількістю.

4. Поняття складного висловлювання.

5. Логічні сполучники та логічні операції.

6. Визначення кон’юнкції диз’юнкції.

7. Відношення еквівалентності між складними висловлюваннями.

8. Особливості імплікації.

9. Відношення логічного слідування.

Задачі.

І.У наведених прикладах виберіть речення, які не виражають судження:

1) 22 червня 1941 року;

2) Тиха українська ніч! (М.В. Гоголь);

3) Київ – столиця України;

4) Поховайте та вставайте, кайдани порвіте, і вражою злою кров’ю волю окропіте! (Т.Г. Шевченко);

5) Богдан Хмельницький – видатний український гетьман;

6) Скоропадський – теж гетьман України.

ІІ.Дати логічний аналіз суджень:

вивчення логіки є необхідною умовою удосконалення професійної майстерності юриста;

жоден злочин не повинен залишатися непокараним;

деякі вироки суду є звинувачувальними;

жоден нацистський злочинець не уникне покарання;

існують апагогічні напрями логічного доведення;

церковні шлюби укладаються у церкві за релігійними обрядами;

всі закони не мають зворотної сили.

ІІІ.Визначити вид складного судження та його складові частини:

1) Якщо суддя – потерпілий, то він не може брати участь у розгляді справи;

2) Конфіскація майна і позбавлення звання є додатковими видами карного покарання;

3) Якщо неправильна перша версія, то неправильна і друга;

4) Версію А можна буде прийняти, якщо і тільки якщо підтвердиться версія В;

5) Винність Д. – необхідна, але не достатня умова непричетності К. до вчинення злочину.

IV.Виразити у символічній формі такі складні судження:

1) Діяльність органів міліції та прокуратури спрямована на ліквідацію злочинності в країні;

2) Відбитки пальців на вікні та дверях можуть належати К. чи С.;

3) Якщо суддя зацікавлений у справі, то він не може її вести;

4) Алібі Р. необхідна і достатня умова винності Л.;

5) Не існує таких суджень, які можна було б одночасно розглядати і як загальні, і як часткові.

 

Тема реферату:

Норма права як судження.

Література [21; 23; 50; 44; 73]

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти