ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Софізм. Свідомо зроблена логічна помилка.

2. Книга. Джерело знання.

3. Право. Свобода.

 

38. В якому із варіантів наведені терміни виражають одне і те ж поняття?

1. Контракт. Домовленість.

2. Злочинець. Правопорушник.

Конституція України. Основний закон України.

 

39. В якому із варіантів наведені терміни виражають одне і те ж поняття?

1. Закон. Порядок.

2. Злочинець. Правопорушник.

Паралогізм. Несвідомо зроблена логічна помилка.

40. В якому із варіантів правильно визначено вид поняття „студент” за обсягом?

Загальне.

2. Порожнє.

3. Одиничне.

41. В якому із варіантів правильно визначено вид поняття „студент” за змістом?

Конкретне.

2. Збірне.

3. Співвідносне.

42. В якому із варіантів правильно визначено вид поняття „сучасна європейська держава” за обсягом?

Загальне реєструюче.

2. Загальне нереєструюче.

3. Одиничне.

43. В якому із варіантів правильно визначено вид поняття „сучасна європейська держава” за змістом?

1. Абстрактне.

Конкретне.

3. Заперечне.

44. В якому із варіантів правильно визначено вид поняття „філософ” за обсягом?

1. Одиничне.

Загальне.

3. Порожнє.

45. В якому із варіантів правильно визначено вид поняття „філософ” за обсягом?

1. Загальне реєструюче.

Загальне нереєструюче.

3. Одиничне.

46. В якому із варіантів правильно визначено вид поняття „філософ” за змістом?

1. Збірне.

2. Заперечне.

Конкретне.

47. В якому із варіантів правильно визначено вид поняття „законність” за змістом?

Абстрактне.

2. Збірне.

3. Конкретне.

48. В якому із варіантів правильно визначено вид поняття „злочин” за змістом?

1. Позитивне.

2. Збірне.

Абстрактне.

49. В якому із варіантів правильно визначено вид поняття „безвідповідальність” за змістом?

1. Конкретне.

Заперечне.

3. Збірне.

50. В якому із варіантів правильно визначено вид поняття „студентство” за змістом?

1. Заперечне.

Збірне.

3. Співвідносне.

51. Яка помилка має місце в наведеному прикладі поділу:

„Логічні форми мислення – це висловлювання, поняття, умовивід та уявлення”?

1. Надто широкий поділ.

Змішування підстав.

3. Стрибок у поділі.

52. Яке правило поділу порушено в наведеному прикладі:

”Поняття поділяють на порівнянні, непорівнянні та сумісні.”?

1. Поділ повинен бути співмірним.

Поділ повинен здійснюватися за однією підставою.

3. Поділ повинен бути безперервним, поетапним.

53. Яке правило визначення понять порушено в наведеному прикладі:

”Логіка – це наука, яка вивчає мислення людини.”?

Визначення повинно бути співмірним.

2. Визначення не повинно утворювати кола.

3. Не можна визначати поняття через такі поняття, ознаки яких невідомі.

?54. Яка помилка має місце в наведеному визначенні:

„Логіка – наука, яка вивчає мислення людини.”?

1. Надто широке визначення.

2. Тавтологія.

Визначення невідомого через невідоме.

55. Яке правило визначення порушено в наведеному прикладі:

„Логіка – це не математика.”?

Визначення повинно бути співмірним.

2. Визначення не повинно утворювати кола.

3. Не можна давати заперечних визначень.

56. Яка помилка має місце в наведеному визначенні:

„Логіка – наука про закони правильного мислення.”?

1. Надто вузьке визначення.

2. Коло у визначенні.

Визначення невідомого через невідоме.

57. Яке правило визначення порушено в наведеному прикладі:

„Правильне мислення – це мислення, яке є правильним”.

1. Визначення повинно бути співмірним.

Визначення не повинно утворювати кола.

3. Не можна визначати поняття за допомогою понять, ознаки яких невідомі.

58. Яке правило визначення порушено в наведеному прикладі:

„Побічним доказом називається такий доказ, у якому теза доводиться побічно.”?

1. Визначення повинно бути співмірним.

Визначення не повинно утворювати кола.

3. Не можна визначати поняття за допомогою понять, ознаки яких невідомі.

59. В якому із наведених прикладів дається номінальне визначення поняття?

1. Людина – це суспільна тварина.

2. Місяць – природний супутник Землі.

3. Термін „логіка” походить від слова „logos”, що означає – „розум”, „слово”.

60. Який із наведених прикладів дає визначення через „найближчий рід та видову відмінність.”?

1. Термін „право” походить від лат. „jus”, що означає „справедливість”.

2. Термін „кодекс” – походить від лат. „Сodex”, що означає „книга”.

Логіка – наука про універсальні форми та закони правильного мислення.

61. Який із наведених прикладів є визначенням поняття?

1. Закон є закон.

2. Повторення – мати навчання.

Правова система – система усіх юридичних явищ, що мають місце в державі.

62. Який із наведених прикладів є визначенням поняття?

1. Свобода – це воля.

2. Життя є життя.

Мова – знакова система, яка є засобом виразу думок та спілкування.

63. В якому із варіантів правильно вказано відношення між обсягами понять: „суб’єкт права”, „юридична особа”?

1. Тотожності.

Підпорядкування.

3. Перехрещення.

64. В якому із варіантів правильно вказано відношення між обсягами понять: „істинність”, „хибність”?

Протилежності.

2. Підпорядкування.

3. Суперечності.

65. В якому із варіантів правильно вказано відношення між обсягами понять: „політик”, „бізнесмен”?

1. Тотожності.

2. Підпорядкування.

Перехрещення.

66 В якому із варіантів правильно вказано відношення між обсягами понять: „філософ”, „давньогрецький філософ”?

1. Тотожності.

Підпорядкування.

3. Перехрещення.

67. В якому із варіантів правильно вказано відношення між обсягами понять: „студент”, „викладач”?

1. Протилежності.

2. Підпорядкування.

Суперечності.

68. В якому із варіантів правильно вказано відношення між обсягами понять: „буття”, „небуття”?

Протилежності.

2. Підпорядкування.

3. Суперечності.

69. В якому із варіантів правильно вказано відношення між обсягами понять: „добро”, „зло”?

1. Підпорядкування.

2. Суперечності.

Протилежності.

70. В якому із варіантів правильно вказано відношення між обсягами понять: „мова”, „філософська мова”?

1. Протилежності.

2. Суперечності.

Підпорядкування.

71. В якому із варіантів правильно вказано відношення між обсягами понять: „судова влада”, „законодавча влада”, „виконавча влада”?

1. Перехрещення.

Співпідпорядкування.

3. Підпорядкування.

72. В якому із варіантів правильно вказано родове поняття щодо поняття „юридичний факультет”?

1. Університет.

Факультет.

3. Деканат юридичного факультету.

73. В якому із варіантів правильно вказано родове поняття щодо поняття „метод пізнання”?

1. Логічний метод пізнання.

Метод.

3. Пізнання.

74. В якому із варіантів правильно вказано видове поняття щодо поняття „юридичний факультет”?

1. Студент юридичного факультету ЛНУ ім. І.Франка.

2. Юридичний факультет ЛНУ ім. І.Франка.

3. Бібліотека юридичного факультету.

75. В якому із варіантів правильно вказано видове поняття щодо поняття „метод пізнання”?

Дедуктивний метод пізнання.

2. Пізнання природи.

3. Достовірне пізнання.

76. В якому із варіантів правильно здійснено обмеження поняття?

1. Давньогрецький філософ ® давньогрецький софіст.

2. Логіка ® наука.

3. Студент ® учень вузу.

77. В якому із варіантів правильно здійснено узагальнення поняття?

1. Мова ® знакова система.

2. Книга ® підручник.

3. Злочин ® покарання.

78. В якому із варіантів правильно здійснено обмеження поняття?

1. Моральна норма ® норма.

2. Мова ® штучна мова.

3. Студент ® студентство.

79. В якому із варіантів правильно здійснено узагальнення поняття?

1. Логіка ® наука.

2. Халатність ® посадовий злочин.

3. Злочин ® покарання.

80. В якому із варіантів правильно здійснено обмеження поняття?

1. Поняття ® думка про предмет.

2. Поняття ® філософське поняття.

3. Поняття – форма мислення.

?81. В якому із варіантів правильно здійснено обмеження поняття?

1. Філософ ® український філософ.

2. Психологія ® наука.

3. Термін ® поняття.

82. В якому із варіантів правильно здійснено узагальнення поняття?

1. Слово ® речення.

2. Поняття ® форма мислення.

3. Філософ ® античний філософ.

83. В якому із варіантів правильно здійснено узагальнення поняття?

1. Знак-символ ® знак.

2. Наука ® логіка.

3. Мова® штучна мова.

84. В якому із наведених прикладів проведена логічна операція розчленування цілого на його складові частини?

1. Конституційний суд України складається з 18 суддів Конституційного суду.

2. Державний режим буває демократичним або недемократичним.

Договори доручення поділяються на усні та письмові.

85. В якому із варіантів правильно вказано, яка логічна дія має місце у наведеному прикладі: „Потреби людей поділяються на матеріальні і духовні”?

1. Розчленування цілого на складові частини.

Дихотомічний поділ.

3. Поділ за видозміною ознаки.

86. В якому із варіантів правильно вказано, яка логічна дія має місце у наведеному прикладі: „Іспити поділяються на усні та письмові.”?

1. Розчленування цілого на складові частини.

Дихотомічний поділ.

3. Поділ за видозміною ознаки.

87. В якому із варіантів правильно вказано, яка логічна дія має місце у наведеному прикладі: „Кримінальний кодекс складається із Загальної та Особливої частин.”?

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти