ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


ОПИС ПРЕДМЕТА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Загрузка...

Програма створена з урахуванням цілей і завдань вищезазначеної навчальної дисципліни її особливого значення в рамках навчального процесу вищої школи, а також основних вимог Національної доктрини розвитку освіти України, Державного стандарту вищої освіти, методичних рекомендацій Центру гуманітарної освіти АН України, рекомендацій Міністерства освіти і науки України.

Курс розрахований на 72 години, з них 6 годин аудиторних занять, в тому числі 4 години –лекційні заняття, 2 години – семінарські заняття,
66 годин самостійної роботи.

ОПИС ПРЕДМЕТА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

 

Предмет: форми, структура і закони правильного мислення

 

Курс   Напрям, освітньо-кваліфікаційний рівень Характеристика навчальної дисципліни
Заочна форма навчання   Загальна кількість годин: 72     напрям підготовки 6.030601   бакалавр Нормативна Рік підготовки: 2 Семестр 1 Лекції: 4 години Семінари: 2 години Самостійна робота: 66 годин Форми та засоби контролю знань: підсумковий контроль (залік)  

 


2. МЕТА ТА ЗАВДАННЯ ДИСЦИПЛІНИ

Мета дисципліни

Формування системи знань про основні категорії, закони і форми правильного міркування, формування на цій основі культури мислення особистості.

Завдання дисципліни

Базовим завданням курсу є засвоєння теоретичних засад правильного мислення, тобто з’ясування закономірного зв’язку між поняттями, судженнями, умовиводами.

Після вивчення даного модулю студенти повинні:

ЗНАТИ:

- теоретичні положення традиційної формальної логіки у контексті їх історичного розвитку;

- сучасні методи перевірки правильності побудови міркування.

ВМІТИ:

- логічно точно визначати терміни, класифікувати поняття, аргументовано вести діалог і доказ;

- логічно правильно будувати судження та умовиводи;

- володіти логічними прийомами доведення і спростування і застосовувати їх на практиці (дискусії, диспути і т.д.);

- логічно правильно обґрунтувати свою думку (рішення), уникати логічних помилок і вміти виявити їх в опонента;

- аналізувати результати наукових досліджень та існуючі наукові факти;

- самостійно вирішувати логічні задачі, що безпосередньо пов’язані з наступною практичною діяльністю.

 

Місце дисципліни у навчальному процесі

Логіка – це філософська дисципліна гуманітарного циклу підготовки. Логіка вивчається на першому курсі після дисципліни «Філософія».


Тематичний зміст ДИСЦИПЛІНИ

 

Вступ

Логіка, як філософська наука про закони і форми правильного мислення, виникла більш ніж 2 тис. років потому. З того часу логіка почала вивчатися у всіх навчальних закладах Західної Європи.

Логіка є однією з найбільш значимих дисциплін гуманітарного циклу підготовки.

Навчальна необхідність вивчення формальної логіки тісно пов’язана з тими проблемами, з якими зіткнулося сучасне людство. Вирішити їх можна лише в тому випадку, коли будуть прийматися логічно вивірені та виважені рішення, а такі рішення приймає саме людина, яка керується законами логіки. Тому знання цих законів, їх вивчення, практичне застосування зробить майбутнього спеціаліста-професіонала краще підготовленим для прийняття ділових рішень, їх обґрунтування і аргументації.

Засвоєння формальної логіки є тим більш необхідним у контексті транзитивних, глобалізаційних процесів сучасного, зокрема, українського суспільства. Курс фокусує увагу на розвиткові раціональних засад мислення, які є визначальними для розвиненої європейської людини-громадянина взагалі, а також фахівця-економіста, управлінця зокрема. Це тим більш актуально для майбутніх управлінців-професіоналів, в якій би сфері соціального управління вони б не працювали в майбутньому, зокрема, у зв’язку з виникненням нових наукових напрямів щодо ефективної організації, мотивації і стимуляції високоякісної та ефективної управлінської діяльності. Вивчення логіки дозволить озброїти майбутнього менеджера арсеналом знань, способів і прийомів правильного мислення і прийняття оптимальних рішень, які складають основу формування культури ділового мислення сучасного управлінця.

Засвоєння теоретичних положень логіки не є самоціллю. Головне завдання курсу – навчити студента застосовувати закони логіки, логічні прийоми і операції на практиці. Логіка повинна навчити майбутнього спеціаліста доказувати істинні положення і спростовувати хибні, навчити мислити чітко, лаконічно, правильно.

 

 

МОДУЛЬ І. Історія логіки та основні форми раціонального

Мислення

Тема 1. Вступ до логіки. Основні закони логіки.

1. Мислення як предмет логіки. Основні принципи правильного мислення.

2. Виникнення логіки та її розвиток.

3. Види логіки. Структура сучасної логіки.

4. Поняття про логічну форму думки. Істинність і формальна правильність міркування.

5. Логіка і мова.

6. Основні закони логіки.

 

Тема 2. Поняття як форма мислення

1. Загальна характеристика поняття. Об’єм і зміст поняття.

2. Види понять.

3. Відношення між поняттями.

4. Логічні операції з поняттями.

4.1. Обмеження і узагальнення.

4.2. Визначення.

4.3. Поділ.

4.4. Прийоми, подібні до визначення.

Тема 3. Судження як форма мислення

1. Судження, види суджень.

2. Структура простого судження, його види.

3. Розподіл термінів у простому судженні.

4. Складне судження, його види. Таблиці істинності.

5. Відношення між судженнями. «Логічний квадрат».

6. Модальні судження.

 

 

МОДУЛЬ ІІ. Умовивід і основи теорії аргументації

Тема 4. Умовивід як форма мислення.

1. Умовиводи, їх характеристика і види.

2. Дедуктивні умовиводи.

2.1. Безпосередні умовиводи.

2.2. Простий категоричний силогізм.

2.3. Скорочені і складні силогізми.

2.4. Умовні, розділові і умовно-розділові (лематичні) умовиводи.

3. Індуктивні умовиводи та їх види.

4. Умовиводи за аналогією.

Тема 5. Основи теорії аргументації. Культура мислення

1. Поняття про аргументацію. Доведення (доказ), його структура і види.

2. Спростування, його структура та види. Суперечка і дискусія як різновиди аргументації.

3. Правила доказу. Логічні помилки у доказі і спростуванні. Логічні парадокси і

софізми.

4. Культура мислення.


ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ДИСЦИПЛІНИ

РОЗПОДІЛ НАВЧАЛЬНОГО ПЛАНУ ЗА ТЕМАМИ

Усього – 72 год.

У тому числі:

аудиторних – 6 годин

- лекції – 4 год.

- семінарські заняття – 2 год.

- самостійна робота – 66 год.

Назва змістового модуля Кількість годин Форма контро- лю
Всього із них:
  Лекц. Сем. зан. Самостійна робота
МОДУЛЬ І. Історія логіки та основні форми раціонального мислення
Тема 1. Вступ до логіки. Основні закони логіки. -  
Тема 2. Поняття як форма мислення
Тема 3. Судження як форма мислення - -
Разом за модулем І
МОДУЛЬ ІІ. Умовивід і основи теорії аргументації
Тема 4. Умовивід як форма мислення - -
Тема 5. Основи теорії аргументації. Культура мислення.
Разом за модулем ІІ
Разом залік
             

 

ЗАСОБИ КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ І КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ

Поточний контрольздійснюється на семінарських заняттях за темою 2: «Поняття як форма мислення» та темою 5. «Основні теорії аргументації. Культура мислення» згідно з переліком питань, що надається у пункті 6 програми.

Підсумковий контрольздійснюється у формі заліку за вказаним у Програмі переліком питань. Залік проводиться в письмовій формі (тести та практичні завдання).

 

Методи та форми навчання:лекції, семінарські заняття, самостійна робота.

Методи оцінювання:опитування, виконання практичних завдань, письмова залікова робота (тести та практичні завдання).

 

Методичне забезпечення:

- конспект лекцій;

- методичні рекомендації до самостійної роботи студентів;

- методичні рекомендації до проведення семінарських занять;

- контролюючі тести.

 

 

ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДО ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ

СТУДЕНТІВ

ПЛАНИ ПРОВЕДЕННЯ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

Плани проведення семінарських занять з кожного

Змістового модуля з зазначенням літературних джерел, індивідуальних завдань та переліком питань

До самоконтролю

 

ОСНОВНІ ТИПИ СЕМІНАСЬКИХ ЗАНЯТЬ І ВІДПОВІДНІ ДО НИХ ВИДИ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ВИМОГИ ДО РІВНЯ ПІДГОТОВЛЕНОСТІ СТУДЕНТІВ

Якість проведення семінарських суттєво залежить від рівня підготовленості студентів.

У вищій школі практикуються семінари трьох типів:

а) семінар, що має основною метою поглиблене вивчення ряду питань, тематично пов’язаних з навчальними програмами;

б) підсумковий семінар з базових розділів дисципліни або з однієї дисципліни;

в) семінар дослідницького типу з тематикою з окремих проблем науки для поглибленої їх розробки – спецсемінар або науковий семінар.

В залежності від типу семінарського заняття студентам необхідно чітко усвідомлювати його мету, знати специфіку організації різних видів діяльності та враховувати вимоги до підготовки та проведення.

Види діяльності: розгорнута бесіда, доповідь, дискусія, «мозковий штурм», захист проектів, парна робота, вирішення проблемних завдань, конференція тощо.

Розгорнута бесіда.Головна мета цього виду діяльності полягає у набутті студентами знань фактичного програмного матеріалу, формування умінь використовувати власні знання, пов’язуючи їх з майбутньою професійною діяльністю. Розгорнута бесіда передбачає поділ теми на невеликі за обсягом, але органічно пов’язані між собою питання, які мають пізнавальний характер або у вигляді проблемного завдання. Виконання одного завдання є основою для виконання наступного. Це дає змогу залучити до обговорення максимум студентів. Студенти-слухачі можуть виступати з уточненнями і доповненнями.

Доповідь.Цей вид діяльності потребує ґрунтовної підготовки студентів з використанням значної кількості додаткової літератури. Його мета – формування умінь самостійного опрацювання інформації, розвиток комунікативних вмінь і навичок у студентів. Так, студенти-доповідачі послідовно повинні викласти власні думки з запропонованих питань, аргументувати їх вагомими фактами, ілюструвати переконливими прикладами. Студенти-слухачі повинні уважно слухати, щоб бути готовими до доповнень, підтверджуючи чи спростовуючи викладене. При цьому для активізації діяльності студентам-слухачам слід складати план та робити короткі записи з метою подальшого рецензування доповіді за таким планом:

- Чи все суттєве висвітлено (коротко сказати, що саме)?

- Чи зумів студент додати щось до підручника, конспекту? Якщо «так», то що саме?

- Наскільки послідовно, логічно викладено матеріал?

- Чи вагомими були аргументи?

- Чи вірно зроблений висновок?

- Який рівень комунікативної компетентності?

Крім того, студент-доповідач та його опоненти повинні керуватися певними вимогами до відповідей: чіткість, повнота і точність викладу матеріалу на основі першоджерел і додаткової літератури; ілюстрування прикладами, фактами, цифрами; завершення відповіді логічним висновком; виклад літературною мовою; контакт виступаючого з аудиторією тощо. Опонент уважно слухає відповіді, доповнює їх, уточнює незрозумілі місця, висловлює власну думку, оцінює відповідь студента-доповідача. Потім виступають студенти-слухачі і викладач підводить підсумки.

Дискусія.Цей вид діяльності передбачає чітко, конкретно сформульовану тему і залучення до роботи всієї групи. Мета полягає у формуванні умінь та навичок організовувати та вести дискусію, у розвитку критичного мислення та вихованні поваги до співрозмовників. Питання для обговорення мають містити явні і приховані суперечності, що спонукає студентів мислити, сперечатися, доводити власну точку зору. Диспутом керує викладач.

Дискусія містить вступ, безпосередньо саму дискусію і підведення підсумків. Студент-доповідач актуалізує проблему й пропонує певні напрямки її розгляду, що передбачає доповнення, полеміку, обговорення. При цьому у висвітленні питання можуть бути різні погляди, різна оцінка явищ, подій. Викладач спрямовує дискусію в потрібному напрямі, пояснює усі положення, факти і явища. Допомагати йому можуть студенти-асистенти.

«Мозковий штурм».Цей вид діяльності спрямований на формування пізнавальної активності студентів, розвиток умінь ділового спілкування. Обговорення питань починається з виступу студента, який за кілька хвилин має запропонувати власний засіб їх розв’язання. Запропоновані студентом ідеї в обмежений час обмірковуються усіма учасниками семінару. Потім виступає інший студент і пропонує іншу ідею або розвиває попередню. Цей вид діяльності дозволяє кожному його учаснику висловлювати власні думки.

Всі учасники «мозкового штурму» повинні дотримуватися таких правил:

- не допускати критику суджень, пропозицій, тез у момент генерування ідей;

- стимулювати генерування великої кількості ідей за короткий проміжок часу;

- постановка задачі повинна бути чіткою і зрозумілою для всіх.

Після генерації ідей фіксуються всі рішення, пропозиції, висловлювання, групуються всі ідеї за змістом та призначенням тощо. Потім критикуються запропоновані ідеї, визначаються реальні пропозиції, виокремлюють ті рішення, що вимагають конструктивного розроблення.

Захист проектів.

Цей вид діяльності передбачає єдину тематику проекту, яка може бути запропонована викладачем або самими студентами. Результати проектів повинні бути відповідно оформленими, а саме: презентація, відеофільм, альбом тощо.

Проект може бути особистісний, парний або груповий. Тип проекту – дослідницький, творчий, ігровий, інформаційний, практико-орієнтований тощо. Проектна діяльність передбачає: підготовку, планування, збір інформації, аналіз, подання й оцінку результатів.

Парна робота.Цей вид організації навчальної діяльності, при якому ставляться певні завдання для двох студентів так, щоб кожен з них міг виконати певну його частину індивідуально у ході міжособистісного спілкування.

Конференція.Це найскладніший вид діяльності, який передбачає основі і додаткові питання. Студенти заздалегідь розподіляють їх між собою з урахування індивідуальних можливостей, добирають літературу, шукають додаткові матеріали з теми, консультуються індивідуально або у групах з викладачем. Головна мета конференції полягає у створенні умов для самореалізації кожного студента, який сам керує процесом навчання. Крім того такий вид діяльності формує у студентів уміння і навички до здійснення науково-дослідної роботи.

Під час заняття одні студенти виступають з доповідями та повідомленнями, а інші доповнюють їх виступи, ставлять їм запитання, беруть участь у дискусії. Викладач спрямовує обговорення доповідей проблемними запитаннями, залучає до обміну думок, дискусії.

Проведення семінарів різних типів у комбінованій формі з використанням різних видів діяльності дозволяє закріпити навчальний матеріал, систематизувати знання, реалізувати різнобічні можливості студентів, сприяє розвитку морально-вольових якостей тощо.

Підготовка студентів до різних типів семінарських занять передбачає три форми:

- усі студенти готують повідомлення з основних питань;

- кожен студент готує доповідь на певну тему;

- студент самостійно готує доповідь творчого характеру, яка містить елементи дослідницького характеру.

Студенти самостійно вибирають форму підготовки до заняття, що свідчить не лише про рівень їх знань і ступень виконання самостійної роботи, але й їхнє ставлення до навчання.

Підготовка до семінару здійснюється в кілька етапів:

- прослуховування лекції з теми семінару;

- опрацювання рекомендованої літератури;

- вивчення основного понітійно-термінологічного апарату теми;

- складання тексту виступу (план, тези, доповідь) або написання реферату;

- виконання завдань для самостійної роботи, різнорівневих вправ та підготовка аргументів для обговорення проблемних ситуацій;

- виконання творчих завдань (за бажанням студентів);

- підготовка усних відповідей на тестові завдання та контрольні питання для самоперевірки засвоєння навчального матеріалу;

- безпосередня участь у проведенні семінару.

Рекомендації при підготовці виступу до семінарського заняття:

- уважно заздалегідь опрацювати питання для обговорення за темою семінарського заняття;

- відбираючи матеріал для виступу, потрібно враховувати його цінність, інформативність;

- уникати перерахування фактів, оскільки нагромадження деталей перешкоджає переконливо вибудовувати доведення, розкрити внутрішні зв’язки між явищами;

- форма викладу матеріалу має бути чіткою, літературно грамотною, але без дослівних книжних висловлювань, містити власні аргументовані думки на основі критичного осмислення матеріалу з різних джерел;

- виступ має містити вступ, аргументоване висвітлення питання, узагальнення й висновки.

Кожне семінарське заняття передбачає обов’язковий контроль за навчально-пізнавальною діяльністю студентів у відповідності до розподілу балів за рейтинговою системою оцінювання, яка представлена у робочій навчальній програмі з дисципліни «Логіка».

Підготовка до заняття включає в себе:

1. Засвоєння лекційного матеріалу.

2. Ознайомлення з планами семінарського заняття та матеріалами для читання за визначеною темою.

3. Підготовку коментарів, нотаток та питань, які можуть бути обговорені в аудиторії.

4. Виконання практичних вправ, що пропонуються за вказаною темою.

5. При необхідності отримання консультації викладача з питань, що стосуються доповідей.

6. Освоєння та використання навчально-наукового потенціалу бібліотек ДонДУУ і міста.

Студент має приходити в аудиторію підготовленим до кваліфікованої дискусії, обговорення винесених на розгляд питань.

 

Тема 2. ПОНЯТТЯ ЯК ФОРМА МИСЛЕННЯ

Семінарське заняття 1.

Година

ПЛАН

1. Загальна характеристика поняття.

2. Обсяг і зміст поняття.

3. Види понять.

4. Відношення між поняттями.

ТЕМИ РЕФЕРАТІВ

1. Відношення іменування.

2. Принципи теорії іменування.

3. Порівнянні та непорівнянні поняття.

4. Сумісні та несумісні поняття.

5. Логічна характеристика понять.

 

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

1. Як співвідносяться такі терміни: «відмітна ознака», «невідмітна ознака», «суттєва ознака»? Які ознаки складають зміст поняття?

2. Як. можна визначити елемент обсягу поняття?

3. Чи зміниться зміст поняття «Марс» після того, як на ньому побувають люди?

4. Чи зміниться обсяг поняття «сніданок» після того, як його з’їдять?

5. Чи може одиничне поняття бути пустим?

6. Чи може загальне поняття бути пустим?

7. Які обставини зумовлюють пустоту поняття?

8. Між якими поняттями (порівнянними чи непорівнянними) можна встановлювати відношення?

9. Чи можуть знаходитися у відношенні тотожності абсолютні синоніми?

10. Чи можуть знаходитися у відношенні підпорядкування поняття, які виражають співвідношення частини і цілого?

11. Як ви вважаєте, відношення співпідпорядкування — це відношення між родовим поняттям і видовими поняттями або між видовими поняттями?

ЛІТЕРАТУРА

Основна

1. Хоменко І.В. Логика. Підручник / І.В.Хоменко - К.: Центр учбової літератури, 2007. – С. 44 – 67.

2. Гетманова А.Д. Учебник по логике / Гетманова А.Д.. - Москва: ЧеРо, 2000 - С. 27 - 54.

3. Ивин А.А. Логика: Учебник / Ивин А.А.. - М: Гардарики, 2003. - С. 39-123.

4. Хоменко І. Основи логіки / Хоменко І.. - К.: Золоті ворота, 1998. - С. 62 - 77.

5. Хоменко І.В. Логіка —юристам / Хоменко І.В.. -К.: Четверта хвиля, 1998. - С. 192-210.

6. Тофтул М.Г. Логіка / Тофтул М.Г.. -К.: Академія, 1999, - С. 20 - 48.

7. Курбатов В. Логика / Курбатов В.. - Ростов-на-Дону: Феникс, 2001.- С. 115-125,133-146.

8. Конверський А.Є. Логіка / Конверський А.Є.. -К.: Четверта хвиля, 1998. - С. 123- 166.

9. Жеребкін В.Є. Логіка / Жеребкін В.Є. - Харків: Основи, К.: Знання, 1998. - С. 24 - 59.

10. Войшвилло Е.К. Логика / Войшвилло, Дегтярев М.Г..-Москва: Владос, 2001-С.180 - 271.

11. Хоменко І.В. Логіка: Практикум: Навч. посіб. / Хоменко І.В. - К.: Юрінком Інтер, 2002. - С. 17-34.

12. Ивлев Ю.В. Логика. Сборник упражнений: Учебное пособие для вузов / Ивлев Ю.В.. - М: Книжный дом «Университет», 1999. - С. 161-206.

Додаткова

1. Ивин А.А. По законам логики / Ивин А.А.. -М.: Мол. гвардия, 1983. -208 с.

2. Современный словарь по логике. - Мн.: Современное слово, 1999. - 768 с.

3. Краткий словарь по логике / Д.П. Горский, А.А. Ивин, А.Л. Никифоров; Под ред.
Д.П. Горского. - М: Просвещение, 1991. - 208 с.

4. Словарь философских терминов / Научная редакция прфессора В.Г. Кузнецова. - М: ИНФРА-М, 2004. - 731 с.

 

 

Тема 5. ОСНОВНІ ЗАКОНИ ЛОГІКИ. ОСНОВНІ ТЕОРІЇ АРГУМЕНТАЦІЇ.

КУЛЬТУРА МИСЛЕННЯ.

Семінарське заняття 2.

Година

ПЛАН

1. Поняття про аргументацію. Доведення (доказ), його структура і види.

2. Спростування, його структура та види.

3. Правила доказу. Логічні помилки у доказі і спростуванні.

4. Культура мислення.

 

ТЕМИ РЕФЕРАТІВ

1. Доведення як комплексна форма мислення.

2. Зв’язок між доведенням, поняттям, судженням і умовиводом.

3. Суперечка і дискусія як різновиди аргументації.

4. Логічні парадокси і софізми.

5. Логічні пастки та способи їх подолання.

 

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

1. Яким повинне бути висловлювання, щоб його можна було охарактеризувати як:

а) завжди істинне;

б) завжди хибне;

в) істинне або хибне?

2. Яку роль відіграють тавтології у мисленні?

3. Яке мислення може вважатися закономірним?

4. Якими є ознаки вірного мислення?

5. Що таке доведення? Якою є його структура?

6. Які види і різновиди доказів виділяють?

7. Назвіть правила доказу.

8. Що таке спростування?

9. Які існують види спростування?

10. Які види аргументації існують?

11. Яка принципова різниця між суперечкою та дискусією?

12. Які логічні помилки можуть зустрічатися у доказі?

13. Яких логічних пасток може припускатися людина і як це її характеризує?

 

ЛІТЕРАТУРА

Основна

1. Хоменко І.В. Логика. Підручник / І.В.Хоменко - К.: Центр учбової літератури, 2007. – С. 198-226.

2. Гетманова А.Д. Учебник по логике / Гетманова А.Д.. - Москва: ЧеРо, 2000. - С. 88-110; 179-194.

3. Войшвилло Е.К. Логика / Войшвилло Е.К., Дегтярев М.Г. . - Москва: Владос, 2001 - С. 494-513.

4. Ивин А.А. Логика: Учебник / Ивин А.А.. - М: Гардарика, 2003. - С. 156-187.

5. Жеребкін В.Є. Логіка / Жеребкін В.Є.. - Харків: Основи, К.: Знання, 1998. - С. 4 – 28; 204-219.

6. Конверський А.Є. Логіка / Конверський А.Є.. -К.: Четверта хвиля, 1998. - С. 257-267.

7. Курбатов В.И. Логика / Курбатов В.И.. - Ростов-на-Дону: Феникс. 2001. – С. 84-88.

8. Пасько Я.І. Логіка: навчально- методичний посібник / Заг.ред. Бурега В.В. / Пасько Я.І., Білецький В.В., Савенкова М.Є., Бурега В.В. - Донецьк: ДонДУУ, 2004. - С. 34-39.

9. Тофтул М.Г. Логіка / Тофтул М.Г.. - К.: Академія, 1999. - С. 3-12; 239-249

10. Хоменко І.В. Логіка: Практикум: Навч. посіб. / Хоменко І.В. - К.: Юрінком Інтер, 2002. - С. 49-57.

11. Хоменко І.В. Логіка-юристам / Хоменко І.В.. -К.: Четверта хвиля, 1998. - С. 219-245.

12. Хоменко І.В. Основи логіки / Хоменко І.В., Алексюк І. - К.: Золоті ворота, 1998. - С. 5-20.

Додаткова

1. Ивин А.А. По законам логики / Ивин А.А.. - М.: Мол. гвардия, 1983. - 208 с.

2. Современный словарь по логике. - Мн.: Современное слово, 1999. - 768 с.

3. Краткий словарь по логике / Д.П. Горский, А.А. Ивин, А.Л. Никифоров; Под ред.
Д.П. Горского. -М.: Просвещение, 1991. - 208 с.

4. Словарь философских терминов / Научная редакция прфессора В.Г. Кузнецова. - М.: ИНФРА-М, 2004. - 731 с.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ДО САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

 

Головною формою роботи студентів є самостійна робота над курсом. Адже будь-яка освіта є перш за все самоосвітою. Якою б плідною не була б робота викладача, але без відповідної самостійної роботи студента вона не дасть якісних результатів. Оскільки лише сам студент, отримавши від викладача відповідні рекомендації, консультації тощо, може переосмислити отриману інформацію, виробити критичне бачення, поглибити власні знання й, в решті решт, напрацювати власну точку зору та власну позицію щодо обговорюваних проблем.

Для глибокого та якісного засвоєння навчальної дисципліни «Логіка» перш за все рекомендується детально ознайомитися з робочою навчальною програмою дисципліни, переліком літератури, змістом та методичними рекомендаціями щодо підготовки до семінарських і практичних занять, питаннями, що винесені на залік, а також - критеріями оцінювання роботи. Це допоможе на початковому етапі зорієнтуватися у новому предметі, уявити його внутрішню логіку, послідовність розгляду тем та накреслити загальний план роботи протягом часу, відведеного на вивчення дисципліни.

Також, студентам варто відвідувати лекційні заняття через їх інформативно-консультаційний характер. На лекційних заняттях студент засвоює базову інформацію щодо конкретної теми, у відповідності до навчальної програми, отримує певні орієнтири у науковій літературі (необхідні для подальшого самостійного наукового пошуку) та мають змогу під час заняття отримати відповіді на незрозумілі або спірні питання. Елементом самостійної роботи студентів у цьому відношенні може бути робота із власним конспектом лекцій для повторювання матеріалу, формулювання коментарів, питань, виявлення моментів, що потребують уточнення або у науковій літературі, або завдяки консультаціям з викладачем. Робота з конспектом також є корисною перед наступною лекцією (для пригадування попереднього матеріалу), або перед семінаром.

Важливою частиною процесу навчання є семінарські та практичні заняття, які можуть бути як академічними так і інноваційними. Але проведені у будь якій формі, вони потребують попередньою самостійної роботи студентів. У процесі підготовки до семінарських/практичних занять студентам варто слідувати методичним порадам щодо підготовки до занять, а також використовувати різні види самостійної роботи, такі, як зокрема, підготовка розгорнутого плану відповіді на питання, підготовка тез виступу,

конспект джерел (наукової літератури або навчальної літератури, джерел), підготовка схем, таблиць, виконання практичних вправ.

Вагомою складовою самостійної роботи студентів є виконання індивідуальних завдань й індивідуальна консультація. Остання проводиться викладачем згідно із затвердженим графіком. Особливо потрібні консультації студентам, які навчаються за індивідуальним графіком, або з будь-яких причин пропустили лекцію чи семінар, отримали незадовільну оцінку тощо.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

МОДУЛЬ І. Історія логіки та основні форми раціонального мислення - 38 годин

Тема 1. Вступ до логіки. Основні закони логіки - 12 годин

 

1. Мислення як предмет логіки. Основні принципи правильного мислення.

2. Виникнення логіки та її розвиток. Структура сучасної логіки.

3. Ознаки правильного мислення.

 

При підготовці до семінарського заняття за даною темою студентові слід з’ясувати, що термін «логіка» загалом застосовується у трьох головних значеннях, серед яких вирізняється наукова дефініція логіки як філософської науки про форми та закони теоретичного пізнання на рівні абстрактного мислення.

Студент також мусить осмислити сутність опосередкованого теоретичного пізнання і відмінності його від пізнання безпосереднього (практичного, чуттєвого).

Готуючись до семінарського заняття студент також повинен детально ознайомитися з причинами та передумовами виникнення науки логіки на тлі Європи, та

простежити ступені її еволюції. Зокрема важливим є:

· простеження зародження інтересу філософів і античної людини взагалі до переваг риторики - тут особливий інтерес викликає феномен софістики;

· висвітлення аристотелівської критики щодо софістики і формулювання Стагіритом засад формальної логіки;

· дослідження характерних відзнак логіки у добу Середньовіччя, Нового та Найновішого часу.

Студент також повинен знати характеристику сучасного стану науки логіки - зокрема висвітлити її окремі галузі та їх задачі.

Надзвичайно важливою і цікавою з позицій оцінки мислення є тема «Закони логіки». Першим кроком для засвоєння даної теми є усвідомлення головної ознаки законів мислення - їх об’єктивності.

Далі студент повинен ознайомитися з формальними дефініціями базових логічних законів, а також з позиціями щодо професійного чи повсякденного їх застосування.

Надзвичайно важливою частиною даної теми є питання про ознаки логічного (правильного) мислення. Знання трьох ознак, які слідують безпосередньо з чотирьох законів логіки дозволить студентові оцінювати ступінь розвиненості мислення людини взагалі і сприятиме вдосконаленню власного теоретичного пізнання зокрема.

ПРАКТИКУМ І

 

Основні закони мислення

1.Що називається законом логіки?

2.Які особливості мають закони логіки?

3.Відредагуйте дані висловлювання у відповідності до закону тотожності.

1) Модернізація прокатного стану, виконана за пропозицією Іваненко, підняла його продуктивність на 50%.

2) Підбігла потерпіла і ударила її по голові, яку вона відібрала у Варенко (Із звинувачувального присуду).

3) 5000 км і стільки ж часових поясів відділяє берега Тихого Дону та Ангари.

4) Федоров дуже пишався цією операцією.

5) Генерал своїм корпусом перетнув йому шлях.

6) В день приїзду на ферму на дверях висів замок і декілька працівників намагалися туди попасти.

4.Як формулюється закон суперечності?

5.На які судження розповсюджується закон суперечності?

7.Визначте, чи можуть бути одночасно істинними наступні пари суджень:

1) Всі студенти нашої групи готувалися до заліку з логіки. Жоден студент нашої групи не готувався до заліку з логіки.

2) Деякі офіцери є генералами. Деякі офіцери не є генералами.

3) Більша частина машин знаходилася на залізничній платформі. На залізничній платформі не залишилось жодної машини.

4) Вікна всіх будинків у новорічну ніч були яскраво освітлені. Багато вікон в новорічну ніч були яскраво освітлені.

5) Не всякі факти можуть бути доказом у науці. Деякі факти можуть бути науковими доказами.

6) В деяких державах існує монархічна форма правління. В деяких державах немає монархічної форми правління.

7) Деякі студенти першого курсу склали іспит достроково. Деякі студенти першого курсу не склали іспит достроково.

8) Не кожний державний орган має право на видання нормативних актів. Всі державні органи мають право на видання нормативних актів.

8.Наведіть формулювання закону виключеного третього.

9.Визначте чи можуть бути одночасно хибними наступні судження:

1) Всяка наука має свої закони. Жодна наука не має своїх законів.

2) Кожний національний характер має свої особливості. Жоден національний характер не має своїх особливостей.

3) Вчора на Мінському шосе сталась аварія. Повідомлення про вчорашню аварію на Мінському шосе не підтвердилося.

4) Деякі квіти не мають пахощів. Деякі квіти пахнуть.

10.Що є достатньою підставою для істинності суджень?

11.Чи порушується в даних судженнях закон достатньої підстави?

1) Суддя не може мене судити, бо сам замішаний у даному злочині.

2) Категорично заперечую, що я хуліган, так як я людина з вищою освітою.

3) Праве око чешеться – буде радість, ліве око чешеться – будуть сльози.

4) Дійсно, без лопати в даній роботі не обійтися, тому на переробці зерна зайняті переважно жінки.

5) Семенов студент, адже він складає іспит.

6) Якщо сонце встає, то і ранок настає.

7) Студенту В. треба поставити залік, бо він їде у туристичну подорож.

8) Прийміть мене до вашого ПТУ, бо я не хочу вчитися (Із заяви).

9) Даний умовивід правильно побудований, бо його посилки є істинними.

 

Тема 2. Поняття як форма мислення - 12 годин

1. Види понять.

2. Обмеження і узагальнення понять.

3. Прийоми, подібні до визначення.

 

У ході підготовки до заняття студент повинен з’ясувати, що саме поняття є найпростішою формою мислення. Воно утворюється у людини шляхом п’яти розумових операцій: аналізу, синтезу, порівняння, абстрагування та узагальнення.

Надзвичайно важливим для всього подальшого курсу формальної логіки є усвідомлення студентом того, що у поняття є дві головні характеристики – об’єм і зміст. Розкриття цих характеристик, а також маніпуляції з ним надзвичайно часто застосовуються людиною як у повсякденній, так і у професійній практиці. Важливим для подальших тем також є питання про взаємини між об’ємами понять.

ПРАКТИКУМ ІІ

 

Види понять

1.Визначте, які з наступних понять є конкретними, які – абстрактними:

громадянин, відповідальність, рівність, законність, відповідальна особа, вина, недоторканість депутата, злочинець, митниця.

2. Які з наведених понять є позитивними, які – негативними:

громадяни, справедливість, несправедливість, звинувачений, винуватість, невинуватість, корумпований чиновник, непідкупний суддя, незалежність суду, недоторканість депутата, несвобода в економічній діяльності підприємства, протиправна діяльність, користолюбство, незаплямована совість, необхідна оборона, крайня необхідність.

3. Які з наведених понять є збірними, які – незбірними:

Сонячна система, Земля, людство, виборче право, юрист, акція шахтарів, декларація.

4. Які з наступних понять є співвідносними та безвідносними:

стіл, причина, випадковість, свідок, прокурор, політика, копія, проблема, наставник, племінник, кумир, народний суд, початок, кінець.

5. Які з наведених понять є загальними, які – одиничними:

Всесвіт, людина, людство, ООН, громадянин, громадяни України, акт, нормативний акт, Україна, депутат, Верховний суд України, незаконне підприємництво, Національний банк України.

6. Дайте повну логічну характеристику наступним поняттям:

уряд, західний кордон держави, невинуватість, учитель, законність, вирок, Батьківщина, подвиг, соціальна справедливість, екватор, епоха, співдружність.

Відношення між поняттями

1.Визначте, які з наведених нижче пар є порівнюваними, які – не порівнюваними:

метал – золото, вода – камінь, космос – ключ, душа – пісня, правовий нігілізм – соната, валюта – культурні цінності, суддя – Верховний суд України.

2. Вкажіть

Загрузка...

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти