ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Мета, завдання і змістові модулі дисципліни

Мета, завдання і змістові модулі дисципліни

Мета навчальної дисципліни: розвинути логічну культуру студентів, допомогти їм здобути навичок правильного міркування.

Завдання: для досягнення поставленої мети необхідно, щоб студенти оволоділи: сукупністю основних знань про засоби логіко-інтелектуальної діяльності, про її форми і закони; вміннями застосовувати логічні знання на практиці, тобто навчились вірно оперувати поняттями і судженнями, використовувати у міркуваннях логічно обґрунтовані схеми умовиводів, правильно доводити і спростовувати ті чи інші положення; також необхідно, щоб студенти набули навичок логічного аналізу міркувань як власних так і чужих, насамперед, для того, щоб попереджувати виникнення інтелектуальних помилок, а, якщо вони вже зроблені, то для того, щоб їх знайти і виправити.

Змістові модулі:

Зміст дисципліни складається із чотирьох органічно пов'язаних між собою модулів.

· Предмет, історія і значення логіки як науки.

· Форми абстрактного мислення: поняття, судження і умовивід.

· Логічна характеристика основних законів мислення: тотожності, заборони суперечності, виключеного третього і достатньої підстави.

· Логічна характеристика доведення і спростування.

Міжпредметні зв'язки: лінгвістика, психологія, кібернетика, фізіологія вищої нервової діяльності та інші.


Зміст дисципліни за модулями

Модуль 1. Предмет та історія логіки.

Специфіка предмету формальної логіки. Місце логіки в системі наук.

Соціальне призначення логіки. Основні види логічних помилок: паралогізми, софізми і парадокси. Шляхи їх подолання.Передумови формування логічних знань. Виникнення логіки в Індії і Греції в V ст. до н. є. Основні представники античної логіки.Проблема універсалій і варіанти її вирішення в основних напрямках середньовічної схоластичної логіки: реалізмі, номіналізмі, концептуалізмі.

Розвиток логіки у Новий час. Етапи розвитку математичної логіки у XIX і XX століттях.

Логічні ідеї в працях С.Яворського, Ф.Прокоповича та інших викладачів Києво-Могилянської академії. Розвиток логіки в Україні у XIX столітті. Прогрес логічних знань в Україні у другій половині XX століття.

МОДУЛЬ 2. ЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОСНОВНИХ ФОРМ МИСЛЕННЯ.

Поняття як висхідна форма мислення. Відмінність між поняттям і словом та їх зв'язок.

Види понять: за змістом і обсягом. Узагальнення, визначення, поділ понять.

Загальна характеристика судження і висловлювання. Питання та судження. Зміст та форма суджень. Структура судження. Представлення структури суджень за допомогою формул.

Загальне поняття про умовивід як форму мислення. Структура умовиводу (засновки, висновки, логічна зв'язка). Методи та принципи побудови, умовиводів. Логічні помилки, що зустрічаються при побудові умовиводів.

Основні види умовиводів: безпосередні і опосередковані; дедуктивні, індуктивні, традуктивні (аналогії).

МОДУЛЬ 3. ЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОСНОВНИХ ЗАКОНІВ ЛОГІКИ.

Закони логіки як внутрішній, необхідний, суттєвий зв'язок між думками людини. Специфіка логічних законів по відношенню до законів природи і суспільства. Універсальний характер логічних законів.

Закон тотожності, його визначення та зміст.

Закон заборони суперечності (закон несуперечності). його правила та сфера застосування.

Закон виключеного третього, його визначення і логічна формула.

Смисл поняття: "достатня підстава". Закон достатньої підстави, його визначення і зміст. Логічні

Інші логічні закони: Дунса Скотта, де Моргана. транзитивності, комунікативпості і т ін. Логічний закон як тавтологічне судження (судження, істинність якого зумовлене виключно його логічною формою) Поняття про логічні суперечності і виконувані судження.

 

МОДУЛЬ 4. ЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДОВЕДЕННЯ І РОСТУВАННЯ.

Поняття доведення і його логічна структура: теза, аргументи, демонстрація, логічний зв'язок тези з аргументами. Доведення як різновид умовиводу. Основні види аргументів: факти дійсності, закони, аксіоми, визначення, раніше доведені положення. Демонстрація як сукупність прийомів обгрунтування тези.

Розподіл доведення на види.

Поняття про спростування та його логічна структура. Характеристика способів спростування.

Правила доведення і спростування.

Значення доведення і спростування в пізнання, науці і практичній діяльності людей у різних сферах суспільного життя.


Плани лекцій

Модуль 1. Предмет та історія логіки

Тема 1: Предмет логіки як науки

1.Предметне визначення логіки, як науки.

2.Чуттєві (емпіричні) форми відображення дійсності.

3.Мислення і мова.

Література: I-2,4,5; II - 7.

Тема 2: Значення логіки

1.Соціальне призначення і функції логіки.

2.Роль логіки у формуванні інтелектуальної культури людини.

3.Основні види логічних помилок:

а) паралогізми;

б) софізми;

в) парадокси.

4. Значення логіки для юристів і економістів.

Література: I-2,4,5; II - 7.

Тема 3. Історія логіки як науки

І.Розвиток логічних знань в Античну добу.

2.Середньовічна (схоластична) логіка.

3.Логіка у Новий час.

4.Прогрес логіки у ХІХ-ХХ століттях.

5.Розвиток логіки в Україні.

Література: І - 3, 5; II – 1,4.

Модуль 2. Логічна характеристика основних форм мислення

Тема 4. Поняття як форма мислення

1. Поняття, як форма мислення:

а) генезис (походження понять);

б) функції понять;

в) структура понять.

2.Поняття і слово, теорія іменування в логіці.

3.Вили понять:

а) за кількістю елементів обсягу;

б) за характером елементів обсягу;

в) за типом елементів обсягу;

г) за характером ознак, що складає зміст поняття.
4 Відносини між поняттями.

5. Логічні операції над поняттями:

а) визначення понять;

б) обмеження і узагальнення понять;
в) поділ понять.

Література: I-2,4,5; II- 1,6,7,8.

Тема 5. Судження як форма мислення

1. Логічна характеристика судження як форми мислення.

2. Структура і основні види простих (елементарних) суджень.
3. Основні види модальних суджень:

а) алетичні;

б) епістемічні;

в) деонтичні;

г) аксіологічні;

д) темпорапьні.

4. Характеристика складних суджень, створених за допомогою логічних сполучників:

а) заперечення;

б) кон'юнкція;

в) диз'юнкція;

г) імплікація;

д) еквіваленція.

5. Функціонально-істиннісні відносини між судженнями:

а) відносини між простими атрибутивними судженнями (за логічним квадратом);

б) відносини між простими реляційними судженнями;

в) відносини між складними судженнями.

6. Логічні операції над судженнями:

а) трансформація простих атрибутивних суджень;

б) трансформація простих реляційних суджень;

в) трансформація складних суджень.

Література: I-2,4,5; ІІ- 1,4,5,6,7,8.

Тема 6. Умовивід як форма мислення

1.Логічна характеристика умовиводу як форми мислення.

2.Безпосередні дедуктивні умовиводи:

а) із простих атрибутивних суджень;

б) за логічним квадратом;

в) із реляційних суджень;

г) із складних суджень.

3. Опосередковані дедуктивні умовиводи:

а) логічна характеристика простого категоричного силогізму (ПКС);

б) складні, скорочені і складноскорочені силогізми побудовані із простихкатегоричних суджень: полісилогізми, ентимеми. епіхейреми, соріти.

4. Основні види розділових і умовних умовиводів:

а) суторозділові умовиводи;

б) розділово-категоричні умовиводи;

в) розділово-умовні умовиводи;

г) умовно-категоричні умовиводи.

5. Недедуктивні умовиводи:

а) повна і неповна індукція;

б) аналогія властивостей і відносин;

в) гіпотеза з логічної точки зору.

Література: І - 2, 4,5; II – 1,4,6,7,8.

Модуль 3. Логічна характеристика основних законів логіки

Тема 7. Закони логіки

1.Загальна характеристика законів мислення.

2.Основні закони логіки:

а) закон тотожності;

б) закон заборони суперечності;

в) закон виключеного третього;

г) закон достатньої підстави.
Література. І – 4,5; IІ – 4,7.

 

Модуль 4. Логічна характеристика доведення і спростування

Тема 8: Доведення і спростування у логіці

1. Логічна характеристика доведення. Структура доведення.

2. Види доведень.

3. Правила доведення.

4. Помилки в доведенні.

Література: І - 2, 4, 5; ІІ – 1,6,7,8.

 


Плани семінарських (практичних, лабораторних) занять

Модуль 1. Предмет та історія логіки

Модуль 2. Логічна характеристика основних форм мислення

Семінар 3. Поняття

1. Характеристика поняття, як форма мислення:

а) генезис (походження понять);

б) функції понять;

в) структура понять.

2.Поняття і слово, теорія іменування в логіці.

3.Види понять:

а) за кількістю елементів обсягу;

б) за характером елементів обсягу;

в) за типом елементів обсягу;

г) за характером ознак, що складає зміст поняття.

4.Відносини між поняттями.

5.Логічні операції над поняттями:

а) визначення понять;

б) обмеження і узагальнення понять;

в) поділ понять.

Література: І - 2 (34-47), 4 (143-158); II - 1 (37-61; 207-246), 8 (30-44).

Семінар 4. Судження

1.Логічна характеристика судження як форми мислення.

2.Структура і основні види простих (елементарних) суджень.

3.Основні види модальних суджень:

а) алетичні;

б) епістемічні;

в) деонтичні;

г) аксіологічні;

д) темпоральні.

4. Характеристика складних суджень, створених за допомогою логічних сполучників:

а)заперечення;

б) кон'юнкція;

в) диз'юнкція;

г) імплікація;

д) еквіваленція.

5. Функціонально-істиннісні відносини між судженнями:

а) відносини між простими атрибутивними судженнями (за логічним квадратом);

б) відносини між простими реляційними судженнями;

в) відносини між складними судженнями.

Література: І - 2 (48-55), 4 (159-171); II - 1 (62-104), 8 (63-107).

Семінар 6. Закони логіки

1.Загальна характеристика законів мислення.

2.Основні закони логіки:

а) закон тотожності;

б) закон заборони суперечності;

в) закон виключеного третього;

г) закон достатньої підстави.

Література: І - 4(172-193).

Тема 2. Значення логіки

Питання для самостійного вивчення:

1. Яка роль логіки у формуванні логічної культури особистості?

2. Які Ви знаєте основні функції логіки?

3. У чому полягає культура мислення людини?

4. Що Ви знаєте про паралогізми?

5. Що Ви знаєте про софізми?

6. У чому полягає сутність такої логічної помилки як парадокс?
Теми рефератів:

1. Соціальне призначення і функції логіки.

2. Роль логіки у формуванні інтелектуальної культури людини.

3. Основні види логічних помилок і шляхи їх подолання.

4. Роль логіки в діяльності юристів.

5. Теоретичне і практичне значення логіки.

Форма опрацювання: скласти конспект відповідей на питання, підготувати реферат.

Література: І-2(10-18),4(7-24), 5(7-23); ІІ- 7 (5-20).

Тема 7. Закони логіки

Питання для самостійного вивчення:

1. Яку специфіку мають логічні закони?

2. В чому проявляється порушення закону тотожності?

3. До чого призводить порушення закону суперечності?

4. Де використовується закон виключеного третього?

5. У чому полягає специфіка - закону достатньої підстави?

6. Чому учасники дискусії (полеміки) повинні дотримуватися закону достатньої підстави?

7. Що Ви знаєте про логічні тавтології, логічні суперечності і виконувані судження?

Теми рефератів:

1. Основні закони логіки.

2. Тавтології, виконувані судження, суперечності.

Форма опрацювання: скласти конспект відповідей на питання, підготувати реферат.

Література: І - 4 (93-106),5 (117-136); II - 7 (92-98).

Тема 2: Значення логіки.

Таблиця: "Види логічних помилок"


 

Паралогізм №1 1.Якщо сьогодні понеділок, то завтра вівторок 2.3автра вівторок 3.Сьогодні понеділок   Паралогізм № 2 1.Якщо помножимо два на два, то отримаємо чотири 2. Отримали чотири 3. Помножили два на два Паралогізм № 3 1. Існують науки, які досліджують хімічніпроцеси. 2. Логіка - наука. 3. Логіка вивчає хімічні процеси
Софізм №1 "Батько"   Чи вірно, що якщо в тебе, хтось народився, то ти його батько? Так, вірно. Чи вірно, пр вчора в тебе народилося теля? Так, вірно. Отже, ти його батько. Софізм №2 "Рогатий" Чи маєш ти те, чого ти не губив? Так, маю. Роги ти не губив? Ні, не губив. Отже, ти маєш роги. Софізм №3 "Знаєш те, чого не знаєш" Чи знаєш ти те, що я хочу у тебе спитати? Ні, не знаю. Але невже ти не знаєш те, що брехати погано? Звичайно, знаю. Але ж саме це я і хотів у тебе спитати. Отже, виявляється, що ти знаєш те, чого не знаєш
Парадокс № 1"Критянин" Один критянин якось сказав: "Всі критяни завжди брешуть". Якщо, говорячи це, він збрехав, то виявляється, що він сказав правду. Якщо ж він сказав правду, то виявляється, що він збрехав. Парадокс № 2 "Саморефлективні судження"  
Судження у рамці є хибним

 

 

Якщо це судження

істинне, то воно є хибним, і, навпаки, якщо воно хибне, то воно стає істинним

Парадокс № 3 «Г. Фреге – Рассела» ­ Георг V спитав свого вельможу "Чи правда, що автором роману "Веверлей" є В.Скотт?" В.Скотт дійсно є автором даного роману. Тобто два поняття: "автор роману "Веверлей"' і "В.Скотт" є рівнозначними іменами (позначають одну і ту ж саму людину). Але якщо у питання англійського короля замість "автор роману "Веверлей"' підставити "В.Скотт" або, навпаки, підставити "В.Скотт" замість "автор роману "Веверлей"", то отримаємо очевидну нісенітницю.

 

ПИТАННЯ ДО ЗАЛІКУ З ЛОГІКИ

 

1. Специфіка предмету формальної логіки.

2. Характеристика форм емпіричного пізнання дійсності: відчуття, сприйняття, уявлення.

3. Загальна характеристика форм абстрактного мислення: поняття, судження, умовиводу.

4. Істинність думки.

5. Формальна правильність міркувань.

6. Розвиток логіки в античній Греції.

7. Основні напрямки середньовічної (схоластичної) логіки.

8. Розвиток логіки у Новий час.

9. Прогрес логічних знань у 19-20-тих століттях.

10. Розвиток логіки в Україні.

11. Соціальне призначення і функції логіки.

12. Роль логіки у формуванні інтелектуальної культури людини.

13. Основні види логічних помилок: паралогізми, софізми, парадокси.

14. Характеристика поняття як форми мислення.

15. Поняття і слово.

16. Теорія іменування в логіці.

17. Класифікація та її види.

18. Загальна характеристика судження як форми мислення.

19. Складні судження та їх види.

20. Логічна характеристика заперечення.

21. Характеристика логічного закону.

22. Загальна характеристика умовиводу як форми мислення.

23. Логічна характеристика дедукції.

24. Логічна характеристика простого категоричного силогізму.

25. Полісилогізми.

26. Схеми, види і характеристика дилем.

27. Логічне розуміння індукції.

28. Логічна характеристика аналогії (традуктивного умовиводу).

29. Структура доведення.

30. Логічна структура спростування.

 


СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ.

Основна література:

1. Арутюнов В.Х., Кирик Д.П., Мішин В.М. Логіка: Навчальний посібник для економістів. К.,2000.

2. Бандурка О.М., Тягло О.В. Курс логіки: Підручник. – К., 2002.

3. Берков В.Ф., Яскевич Я.С., Воробьева С.В. и др. История логики: Учеб. пособие. -Мн, 2001.

4. Жеребкін В.С. Логіка. Підручн. — 4-те вид., випр. -К., 2001.

5. Тофтул М.Г. Логіка. Посібник для студентів вищих навчальних закладів. - К., 2002.

Додаткова література:

1. Бартон В.И. Логика. -Мн., 2001.

2. Демидов И.В. Логика: Учебное пособие для юридических вузов. - М., 2000

3. Жеребкін В.С. Логіка. Підручн. для юридичн. фак. і вузів. 3-е видання. - К., 2001.

4. Жоль К.К. Вступ до сучасної логіки. -К., 2002.

5. Жоль К.К. Методы научного познания и логика для юристов. - К., 2001.

6. Ивин А.А. Логика: Учебник для гуманитарных факультетов. - М., 2002.

7. Хоменко І.В. Логіка для юристів: Підручник. - К., 2001.

8. Хоменко І.В. Логіка: Практикум: Навч. посіб. -К., 2002.

9. Поченцов Г.А. Русская семиотика: идеи, методы, персоналии, история. - М. 2001.


 

ПРИВАТНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

"ЕКОНОМІКО-ПРАВОВИЙ ТЕХНІКУМ

ПРИ МАУП"

2006 рік

Мета, завдання і змістові модулі дисципліни

Мета навчальної дисципліни: розвинути логічну культуру студентів, допомогти їм здобути навичок правильного міркування.

Завдання: для досягнення поставленої мети необхідно, щоб студенти оволоділи: сукупністю основних знань про засоби логіко-інтелектуальної діяльності, про її форми і закони; вміннями застосовувати логічні знання на практиці, тобто навчились вірно оперувати поняттями і судженнями, використовувати у міркуваннях логічно обґрунтовані схеми умовиводів, правильно доводити і спростовувати ті чи інші положення; також необхідно, щоб студенти набули навичок логічного аналізу міркувань як власних так і чужих, насамперед, для того, щоб попереджувати виникнення інтелектуальних помилок, а, якщо вони вже зроблені, то для того, щоб їх знайти і виправити.

Змістові модулі:

Зміст дисципліни складається із чотирьох органічно пов'язаних між собою модулів.

· Предмет, історія і значення логіки як науки.

· Форми абстрактного мислення: поняття, судження і умовивід.

· Логічна характеристика основних законів мислення: тотожності, заборони суперечності, виключеного третього і достатньої підстави.

· Логічна характеристика доведення і спростування.

Міжпредметні зв'язки: лінгвістика, психологія, кібернетика, фізіологія вищої нервової діяльності та інші.


© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти