ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Поділ простих суджень за кількістю і якістю

З позицій класичної формальної логіки просте судження за ознакою повноти обсягу суб’єкту (його кількістю) поділяються на:

ü загальні (базове кванторне слово – «Всі») – судження, яке має у якості суб’єкта загальне поняття, а предикат якого належить до всього об’єму суб’єкта – «Усі фінансисти є фахівцями з цінних паперів», «Всі справжні викладачі ДонНУ втілюють в життя ідеали істини, добра, краси і справедливості», «Всі правознавці не є адвокатами»;

ü часткові (базове кванторне слово – «Деякі») – судження, яке має у якості суб’єкта загальне поняття, а предикат якого належить лише до вказаної частини обсягу суб’єкта – «Деякі студенти є відмінниками», «Лише деякі люди можуть вважатися особистостями»;

ü одиничні (базове кванторне слово – «цей») – судження, яке має в якості суб’єкта одиничне поняття. Наприклад, «Ш.Холмс – відомий літературний персонаж».

Зазначимо, що базові кванторні поняття у мовленні виражаються по-різному. Скажімо, «Всі» можна виразити словами «Ніхто», «Жоден», «Будь-який», «Кожен» тощо.

Як ми вказували вище, за якістю зв’язки судження поділяються на :

ü стверджувальні (зв’язка «є») - говориться, що певна ознака визнається як присутня у суб’єкта;

ü заперечувальні (зв’язка «не є») – певна ознака заперечується.

Таким чином, об’єднана класифікація суджень за кількістю і якістю складається з чотирьох основних різновидів:

1. загальностверджувальні – («Всі S є Р») - позначаються літерою «А» (від «affirmо» – лат. «стверджую»);

2. загальнозаперечувальні – («Жодне S не є Р») – судження типу «Е» (від першої голосної лат. «nego» – «заперечую»);

3. частковостверджувальні – («Деякі S є Р») - «І» (від другої голосної «affirmо»);

4. частковозаперечувальні – («Деякі S не є Р») - «О» (від другої голосної «nego»).

Одиничностверджувальні («Цей S є Р») і одиничнозаперечувальні судження («Цей S не є Р») існують, але не вважаються базовими різновидами, бо є, власне, загальними або частковими – у першому випадку S – одиничне за обсягом поняття, а у другому - S – представник загального обсягу (частка частки).

 

Розподіл термінів у простому судженні

У судженні, якщо розглянути його на рівні кіл Ейлера, говориться про відношення між базовими поняттями (термінами).

Термін S або Р вважається розподіленим, якщо об’єм одного терміну повністю входить до обсягу іншого терміну або повністю виключається з нього.

Розглянемо такі варіанти розподіленості термінів у базових різновидах ПКС (дивися таблицю нижче):

1. Загальностверджувальні (А):

§ варіант 1.1. «Всі люди смертні» – суб’єкт є розподіленим, бо повністю входить до обсягу предикату, а предикат не розподілений, бо ширше за обсягом, ніж суб’єкт (смертними є не лише люди);

§ варіант 1.2. «Всі квадрати – прямокутні ромби» – і суб’єкт і предикат розподілені (бо S і Р – тотожні поняття);

2. Загальнозаперечувальні (Е) – «Жодна з жінок до ХХ сторіччя не була видатним філософом». Тут S і Р розподілені, бо їх обсяги непорівнювані.

3. Частковостверджувальні (І) – «Деякі викладачі є спортсменами» – S і Р не розподілені, бо є поняттями, які перетинаються;

4. Частковозаперечувальні (О):

§ варіант 4.1. «Деякі люди не мають вищої освіти». У цьому випадку суб’єкт не розподілений, а предикат – розподілений;

§ варіант 4.2. «Деякі студенти – не спортсмени». Суб’єкт не розподілений, бо обсяги понять перетинаються. Стосовно розподіленості предикату існує дві позиції – що він розподілений (вона артикулюється у деяких підручниках з логіки). Проте цілком зрозумілою є точка зору, що предикат не розподілений – з-за перетину обсягів термінів.

Щодо розподіленості термінів у одиничних судженнях, то легко пересвідчитися, що варіанти будуть такі самі, які і у загальних.

 

Таблиця. Варіанти розподіленості термінів у ПКС

Вид судження за кількістю та якістю Позначення Формула судження Розподіл термінів Схема відношення S і Р
S Р
Загально-стверджувальні А Всі S є Р   + – або +   Р S    
  Частково-стверджувальні І Деякі S є Р   – – або +   S  
Загально-заперечувальні Е Жодне S не є Р   +   +  
  Частково-заперечувальні О Деякі S не є Р   –   +    

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти