ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Суперечка і дискусія як різновиди аргументації

Пошук істини найчастіше відбувається у боротьбі мислення з хибними судженнями, умовиводами. І спростування і доведення можуть приймати різні форми. Найтиповішими є суперечка і дискусія. Розглянемо їх докладніше.

Важливою вимогою до демонстрації є, безумовно, сумлінність, чесність і об’єктивність подання аргументів. Зокрема це заторкує готовність людей відмовитися від упереджено негативного ставлення до чужих думок і симпатій до своїх. Доведення і спростування, яке ведеться співрозмовниками (опонентом і пропонентом), здавна і традиційно формується у вигляді діалогу.

Суперечка і дискусія – два близькі види складного вербального аргументаційного процесу. Вони поділяються за метою і манерою проведення.

У залежності від мети суперечки бувають, зокрема, заради істини, заради перемоги над співрозмовником і заради самої суперечки.

Дискусія є, власне, науковою суперечкою – в її процесі заздалегідь готується науковий матеріал (тези і аргументи до них), який подається пропонентом опонентові для критичного погляду. Манера проведення дискусії відрізняється (в ідеалі) високою культурою поведінки, неупередженістю і вимагає від сторін високого рівня компетентності щодо предмету суперечки, галузі відповідного знання.

Логічні пастки, способи їх подолання

Перш ніж перейти до пасток, які з різним ступенем усвідомлення застосовуються людьми, слабко спроможними до логічного обґрунтування, наведемо деякі з типових логічних помилок, які трапляються у доказах.

 

Помилки у аргументах

1. Хибність основ (аргументів) – основна помилка, яка полягає у тому, що у якості аргументів беруться не істинні, а хибні судження, які видають або намагаються видати за істинні. Класичний приклад такої помилки – хибність аргументів Птоломея, який вважав вірною геоцентричну будову Сонячної системи тому, що Сонце обертається навколо Землі.

2. «Передбачення аргументів» – теза спирається на недоведені аргументи, які лише можуть бути істинними.

3. «Хибне коло» – теза доводиться аргументами, а істинність аргументів базується на цій же тезі. Прикладом цього може бути таке «доведення»: «Вартість товарів на ринку визначається вартістю праці, а вартість праці повинна залежати від вартості товарів на ринку».

Помилки у демострації

4. Уявне слідування – людина поєднує непоєднувані аргументи словами «значить», «слідує», «отже», «таким чином», «у підсумку маємо» тощо. Тоді складається видимість того, що теза аргументами підтверджується.

5. Аргумент приймається безумовно істинним – він може бути істинним лише з урахуванням певного часу, відношення, місця і ніколи не є істинним безумовно. Так їжею, отрутою і ліками часто є одна і таж речовина, але її властивості залежать від дози, часу прийняття тощо.

Пастки у суперечці

Пастка у суперечці – непорядний і некваліфікований прийом, який свідомо застосовується малокультурною людиною для того, щоб утруднити своєму опонентові задачу спростування або доведення. Пастки - це порушення принципів вірного мислення і законів логіки, тому, принаймні, у наукових дискусіях вони неприпустимі. Серед оман, яких треба уникати, науковці зокрема виділяють:

Пастки логічного характеру:

§ софізми – свідоме порушення певних правил і законів раціонального мислення. Існують десятки відомих софізмів, бо кожен з законів логіки, правил визначення, поділу тощо може бути свідомо перекручений. Всі численні різновиди тут навряд чи доречно наводити – вони широко проілюстровану у популярній і спеціальній літературі;

§ парадокси – такі міркування не можуть бути розв’язані, бо містять певні дефекти, для яких у логіці не віднайдено рішення. Найвідомішими парадоксами є „Брехун”, „Цирюльник”, „Мер всіх міст” та інші.

Серед парадоксів іноді окремо виділяють антиномії (від латинського «безвихідь») – протиріччя, які не можуть бути розв’язані у рамках висунених умов. Так, античний мислитель Зенон Елейський спеціально їх конструював („Стріла”, „Ахіл і черепаха” тощо), але не для введення співрозмовників у оману, а з метою умоглядного доведення властивостей часу, простору, руху тощо.

Соціально-психологічні пастки:

§ «Принада» – бажаючи схилити опонента до прийняття тези, пропонент підкуповує його лестощами, стверджуючи, наприклад, що він, як людина прониклива, ерудована і інтелектуальна, повинен погодитися з тезою;

§ «Приниження» – якщо теза відкидається опонентом не аргументовано, то він може підкреслювати негативні риси пропонента як особистості (уявні чи такі, які справи не стосуються) – неосвіченість, необізнаність у даній галузі;

§ «Самозвеличення» – одна з сторін суперечки може вдаватися до афішування власних здобутків, звань, титулів, посад тощо, щоб непрямо сказати «З ким ви зібралися вести суперечку ?!»;

§ «Мнима проникливість» – неаргументовано відкидаючи тезу, людина може туманно розказувати, що вона просто стовідсотково відчуває, що її не можна прийняти;

§ «Апеляція до здорового глузду» – до неї можуть вдаватися люди консервативні, які звикли безпідставно відкидати тези, керуючись так званим «здоровим глуздом», щоб не прийняти новітні, передові ідеї;

§ «Апеляція до зиску» або «Кому це вигідно?» – замість логічного обґрунтування або спростування тези сторона суперечки починає агітувати за його прийняття (або неприйняття) в силу його вигідності (невигідності) з моральної, політичної, ідеологічної точки зору;

§ «Апеляція до вірності» – замість доведення чи спростування тези люди апелюють до вірності традиціям, ідеям, партійним переконанням, ідеям якоїсь людини;

§ «Досказування» – пастка криється у фразах «дозвольте я завершу Вашу думку», «Мені зрозуміло, куди Ви хилите і що хочете сказати…», «Неважко передбачити продовження Вашої думки…». Слід відзначити, що такі фрази не будуть спробою пастки, якщо висновки самі напрошуються – інша справа, коли сторона намагається перекрутити думки іншої сторони;

§ Пастка «А завтра…» – якщо ступінь організованості мислення протилежної сторони невисокий, то вдаються до таких фраз замість аргументації доведення чи спростування: «Сьогодні нам пропонують прийняти вірним це положення, а завтра запропонують прийняти …». Відбувається гіперболізація негативу наслідків;

§ «Ярлик» – однозначна, бездоказова оцінка стверджень суперника, яка не містить ніякої аргументації. Приводиться з метою дискредитації – «Ваша теза утопічна, хибна, абсурдна тощо»;

§ «Філософствування» – широко вживається багатьма людьми. Схильність говорити «мудрованою мовою», наукоподібно, без необхідності застосовуючи терміни. Таким чином сторона у суперечці, не маючи аргументів, домагається здобути враження мудрості і глибокодумності;

§ «Тріскотня» – ошелешення, приголомшення надвисоким темпом мови, численної кількості думок;

§ «Вдовблювання» – поступове приучення аудиторії до якоїсь думки;

§ «Багатозначна недосказаність» – людина, відчуваючи брак аргументів, замість них приймає глибокодумний і багатозначний вигляд, який говорить про те, що він «міг би привести ще аргументи, але не вважає це за потрібне »;

§ «Слабка ланка» – з висунутих пропонентом тез і аргументів опонент обирає найслабкіші, спростовує їх у різкій формі і висвітлює справу так, що ніби то всі інші доводи пропонента є невірними;

§ «Уявна неуважність» – людина умисно «забуває» ті доводи супротивника, проти яких не має відповідей;

§ «Доведи (спростуй) сам» – свої аргументи пропонент не приводить і задачу доказу переносить на опонента;

§ «Симуляція нерозуміння» – не знаючи, як заперечити, людина намагається представити справу так, ніби то він не розуміє слів суперника;

§ «Механічні пастки» – використання відволікаючих жестів, фізичних перепон.

 

Деякі пастки організаційного характеру

Ілюструють упереджену або малокультурну тактику проведення суперечки, дискусії:

§ «Брати горлом» – не бажаючи сприймати тезу, людина підвищує тон, перебиває, не дає можливість висловити думку;

§ «Надати перше слово корифеям» – цілеспрямоване формування в аудиторії потрібної установки;

§ Обговорення тимчасово припиняється перед виступом „невігідної” людини;

§ Одних виступаючих жорстко обмежують у регламенті, інших – ні;

§ Використання замореності аудиторії для того, щоб без обговорення прийняти потрібну тезу.

 

Спосіб подолання більшості зазначених пасток доволі простий.

Схематично він полягає у наступному: розпізнаючи пастку, вживану співрозмовником, потрібно відразу попередити його про те, що кваліфікована дискусія і суперечка не є жартівливою розмовою і передбачає послідовне наведення достатньої для Вас кількості несуперечливих аргументів - і нічого іншого.

Якщо ж співрозмовник не переходить на логічно вивірений рівень мислення і не припиняє вживати пастки, то слід констатувати, що у суперечці перемогли Ви, оскільки він проводив аргументацію нелогічно.

При повідомленні цього факту співрозмовникові настійно рекомендується вгамовувати будь-які власні емоції і заздалегідь бути готовим до того, що малокультурний і несумлінний опонент буде, як правило, роздратованим.

Надалі ж власна свобода, зокрема, полягатиме у виборі інтелектуального і культурного рівня комунікативних контактів.

 

Стислі висновки за лекцією:

1. Доведення є комплексною формою мислення, призначеною для обґрунтування істинності тези, яка не є очевидною.

2. В залежності від будови, доведення бувають прямі і непрямі, але всі вони повинні підкорюватися певним правилам, які випливають з законів логіки.

3. Доведення хибності тези називається спростуванням – воно також має різновиди і правила.

4. Типовими формами демонстрації як доведення, так і спростування у професійній та повсякденній практиці є суперечка і дискусія.

5. Ці форми потрібно проводити цивілізовано за певними правилами, не вдаючись до пасток логічного, соціально-психологічного та організаційного характеру.

Питання для самоконтролю за темою 6:

1. Дайте визначення поняттю «доведення», змалюйте його структуру.

2. Назвіть види доказів, дайте їм загальну характеристику.

3. У чому полягає різниця між прямими і непрямими доказами.

4. Назвіть правила доведення.

5. Чим спростування відрізняється від доведення?

6. Назвіть і характеризуйте різновиди спростування.

7. У чому полягає різниця між логічними помилками і пастками?

8. Наведіть приклади пасток, класифікуйте їх.

9. У чому полягає тактика подолання оман у суперечці або дискусії?

Основна література для самостійної роботи за темою 6:

§ Войшвилло Е., Дегтярев М. Логика. - Москва: Владос, 2001 - С.494 - 513.

§ Гетманова А.Д. Учебник по логике. – Москва: Омега-Л, 2008. – С. 187 - 210.

§ Жеребкін В.Є. Логіка: Підручник. – К.: Знання, 2008. – С. 203 - 221.

§ Конверський А.Є. Логіка. – К.: Четверта хвиля, 1998. – С. 257 – 267.

§ Маслов Н.А. Логика: учебник. – Ростов-на-Дону: Феникс, 2007. С. 379 - 395.

§ Тофтул М.Г. Логіка: Підручник. – К.: Академія, 2006. - С. 201- 250.

§ Хоменко І.В. Логіка – юристам. – К.: Четверта хвиля, 1998. - С. 219 - 245.

§ Мельников В.Н. Логические задачи. – К.: Вища школа, 1989. - С. 235 - 311.

§ Уемов А.И. Задачи и упражнения по логике. – Москва: Высшая школа, 1961. – С. 251 - 296.

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти