ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


ПОНЯТТЯ: ХАРАКТЕРИСТИКА, ВИДИ, ВІДНОШЕННЯ МІЖ ПОНЯТТЯМИ

Година

ПЛАН

1. Загальна характеристика поняття.

2. Обсяг і зміст поняття.

3. Види понять.

4. Відношення між поняттями.

ТЕМИ РЕФЕРАТІВ

1. Відношення іменування.

2. Принципи теорії іменування.

3. Порівнянні та непорівнянні поняття.

4. Сумісні та несумісні поняття.

5. Логічна характеристика понять.

 

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

1. Як співвідносяться такі терміни: «відмітна ознака», «невідмітна ознака», «суттєва ознака»? Які ознаки складають зміст поняття?

2. Як. можна визначити елемент обсягу поняття?

3. Чи зміниться зміст поняття «Марс» після того, як на ньому побувають люди?

4. Чи зміниться обсяг поняття «сніданок» після того, як його з’їдять?

5. Чи може одиничне поняття бути пустим?

6. Чи може загальне поняття бути пустим?

7. Які обставини зумовлюють пустоту поняття?

8. Між якими поняттями (порівнянними чи непорівнянними) можна встановлювати відношення?

9. Чи можуть знаходитися у відношенні тотожності абсолютні синоніми?

10. Чи можуть знаходитися у відношенні підпорядкування поняття, які виражають співвідношення частини і цілого?

11. Як ви вважаєте, відношення співпідпорядкування — це відношення між родовим поняттям і видовими поняттями або між видовими поняттями?

ЛІТЕРАТУРА

Основна

1. Хоменко І.В. Логика. Підручник / І.В.Хоменко - К.: Центр учбової літератури, 2007. – С. 44 – 67.

2. Гетманова А.Д. Учебник по логике / Гетманова А.Д.. - Москва: ЧеРо, 2000 - С. 27 - 54.

3. Ивин А.А. Логика: Учебник / Ивин А.А.. - М: Гардарики, 2003. - С. 39-123.

4. Хоменко І. Основи логіки / Хоменко І.. - К.: Золоті ворота, 1998. - С. 62 - 77.

5. Хоменко І.В. Логіка —юристам / Хоменко І.В.. -К.: Четверта хвиля, 1998. - С. 192-210.

6. Тофтул М.Г. Логіка / Тофтул М.Г.. -К.: Академія, 1999, - С. 20 - 48.

7. Курбатов В. Логика / Курбатов В.. - Ростов-на-Дону: Феникс, 2001.- С. 115-125,133-146.

8. Конверський А.Є. Логіка / Конверський А.Є.. -К.: Четверта хвиля, 1998. - С. 123- 166.

9. Жеребкін В.Є. Логіка / Жеребкін В.Є. - Харків: Основи, К.: Знання, 1998. - С. 24 - 59.

10. Войшвилло Е.К. Логика / Войшвилло, Дегтярев М.Г..-Москва: Владос, 2001-С.180 - 271.

11. Хоменко І.В. Логіка: Практикум: Навч. посіб. / Хоменко І.В. - К.: Юрінком Інтер, 2002. - С. 17-34.

12. Ивлев Ю.В. Логика. Сборник упражнений: Учебное пособие для вузов / Ивлев Ю.В.. - М: Книжный дом «Университет», 1999. - С. 161-206.

Додаткова

1. Ивин А.А. По законам логики / Ивин А.А.. -М.: Мол. гвардия, 1983. -208 с.

2. Современный словарь по логике. - Мн.: Современное слово, 1999. - 768 с.

3. Краткий словарь по логике / Д.П. Горский, А.А. Ивин, А.Л. Никифоров; Под ред.
Д.П. Горского. - М: Просвещение, 1991. - 208 с.

4. Словарь философских терминов / Научная редакция прфессора В.Г. Кузнецова. - М: ИНФРА-М, 2004. - 731 с.

 

 

Тема 5. ОСНОВНІ ЗАКОНИ ЛОГІКИ. ОСНОВНІ ТЕОРІЇ АРГУМЕНТАЦІЇ.

КУЛЬТУРА МИСЛЕННЯ.

Семінарське заняття 2.

ОСНОВИ ТЕОРІЇ АРГУМЕНТАЦІЇ. КУЛЬТУРА МИСЛЕННЯ

Година

ПЛАН

1. Поняття про аргументацію. Доведення (доказ), його структура і види.

2. Спростування, його структура та види.

3. Правила доказу. Логічні помилки у доказі і спростуванні.

4. Культура мислення.

 

ТЕМИ РЕФЕРАТІВ

1. Доведення як комплексна форма мислення.

2. Зв’язок між доведенням, поняттям, судженням і умовиводом.

3. Суперечка і дискусія як різновиди аргументації.

4. Логічні парадокси і софізми.

5. Логічні пастки та способи їх подолання.

 

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

1. Яким повинне бути висловлювання, щоб його можна було охарактеризувати як:

а) завжди істинне;

б) завжди хибне;

в) істинне або хибне?

2. Яку роль відіграють тавтології у мисленні?

3. Яке мислення може вважатися закономірним?

4. Якими є ознаки вірного мислення?

5. Що таке доведення? Якою є його структура?

6. Які види і різновиди доказів виділяють?

7. Назвіть правила доказу.

8. Що таке спростування?

9. Які існують види спростування?

10. Які види аргументації існують?

11. Яка принципова різниця між суперечкою та дискусією?

12. Які логічні помилки можуть зустрічатися у доказі?

13. Яких логічних пасток може припускатися людина і як це її характеризує?

 

ЛІТЕРАТУРА

Основна

1. Хоменко І.В. Логика. Підручник / І.В.Хоменко - К.: Центр учбової літератури, 2007. – С. 198-226.

2. Гетманова А.Д. Учебник по логике / Гетманова А.Д.. - Москва: ЧеРо, 2000. - С. 88-110; 179-194.

3. Войшвилло Е.К. Логика / Войшвилло Е.К., Дегтярев М.Г. . - Москва: Владос, 2001 - С. 494-513.

4. Ивин А.А. Логика: Учебник / Ивин А.А.. - М: Гардарика, 2003. - С. 156-187.

5. Жеребкін В.Є. Логіка / Жеребкін В.Є.. - Харків: Основи, К.: Знання, 1998. - С. 4 – 28; 204-219.

6. Конверський А.Є. Логіка / Конверський А.Є.. -К.: Четверта хвиля, 1998. - С. 257-267.

7. Курбатов В.И. Логика / Курбатов В.И.. - Ростов-на-Дону: Феникс. 2001. – С. 84-88.

8. Пасько Я.І. Логіка: навчально- методичний посібник / Заг.ред. Бурега В.В. / Пасько Я.І., Білецький В.В., Савенкова М.Є., Бурега В.В. - Донецьк: ДонДУУ, 2004. - С. 34-39.

9. Тофтул М.Г. Логіка / Тофтул М.Г.. - К.: Академія, 1999. - С. 3-12; 239-249

10. Хоменко І.В. Логіка: Практикум: Навч. посіб. / Хоменко І.В. - К.: Юрінком Інтер, 2002. - С. 49-57.

11. Хоменко І.В. Логіка-юристам / Хоменко І.В.. -К.: Четверта хвиля, 1998. - С. 219-245.

12. Хоменко І.В. Основи логіки / Хоменко І.В., Алексюк І. - К.: Золоті ворота, 1998. - С. 5-20.

Додаткова

1. Ивин А.А. По законам логики / Ивин А.А.. - М.: Мол. гвардия, 1983. - 208 с.

2. Современный словарь по логике. - Мн.: Современное слово, 1999. - 768 с.

3. Краткий словарь по логике / Д.П. Горский, А.А. Ивин, А.Л. Никифоров; Под ред.
Д.П. Горского. -М.: Просвещение, 1991. - 208 с.

4. Словарь философских терминов / Научная редакция прфессора В.Г. Кузнецова. - М.: ИНФРА-М, 2004. - 731 с.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ДО САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

 

Головною формою роботи студентів є самостійна робота над курсом. Адже будь-яка освіта є перш за все самоосвітою. Якою б плідною не була б робота викладача, але без відповідної самостійної роботи студента вона не дасть якісних результатів. Оскільки лише сам студент, отримавши від викладача відповідні рекомендації, консультації тощо, може переосмислити отриману інформацію, виробити критичне бачення, поглибити власні знання й, в решті решт, напрацювати власну точку зору та власну позицію щодо обговорюваних проблем.

Для глибокого та якісного засвоєння навчальної дисципліни «Логіка» перш за все рекомендується детально ознайомитися з робочою навчальною програмою дисципліни, переліком літератури, змістом та методичними рекомендаціями щодо підготовки до семінарських і практичних занять, питаннями, що винесені на залік, а також - критеріями оцінювання роботи. Це допоможе на початковому етапі зорієнтуватися у новому предметі, уявити його внутрішню логіку, послідовність розгляду тем та накреслити загальний план роботи протягом часу, відведеного на вивчення дисципліни.

Також, студентам варто відвідувати лекційні заняття через їх інформативно-консультаційний характер. На лекційних заняттях студент засвоює базову інформацію щодо конкретної теми, у відповідності до навчальної програми, отримує певні орієнтири у науковій літературі (необхідні для подальшого самостійного наукового пошуку) та мають змогу під час заняття отримати відповіді на незрозумілі або спірні питання. Елементом самостійної роботи студентів у цьому відношенні може бути робота із власним конспектом лекцій для повторювання матеріалу, формулювання коментарів, питань, виявлення моментів, що потребують уточнення або у науковій літературі, або завдяки консультаціям з викладачем. Робота з конспектом також є корисною перед наступною лекцією (для пригадування попереднього матеріалу), або перед семінаром.

Важливою частиною процесу навчання є семінарські та практичні заняття, які можуть бути як академічними так і інноваційними. Але проведені у будь якій формі, вони потребують попередньою самостійної роботи студентів. У процесі підготовки до семінарських/практичних занять студентам варто слідувати методичним порадам щодо підготовки до занять, а також використовувати різні види самостійної роботи, такі, як зокрема, підготовка розгорнутого плану відповіді на питання, підготовка тез виступу,

конспект джерел (наукової літератури або навчальної літератури, джерел), підготовка схем, таблиць, виконання практичних вправ.

Вагомою складовою самостійної роботи студентів є виконання індивідуальних завдань й індивідуальна консультація. Остання проводиться викладачем згідно із затвердженим графіком. Особливо потрібні консультації студентам, які навчаються за індивідуальним графіком, або з будь-яких причин пропустили лекцію чи семінар, отримали незадовільну оцінку тощо.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

МОДУЛЬ І. Історія логіки та основні форми раціонального мислення - 38 годин

Тема 1. Вступ до логіки. Основні закони логіки - 12 годин

 

1. Мислення як предмет логіки. Основні принципи правильного мислення.

2. Виникнення логіки та її розвиток. Структура сучасної логіки.

3. Ознаки правильного мислення.

 

При підготовці до семінарського заняття за даною темою студентові слід з’ясувати, що термін «логіка» загалом застосовується у трьох головних значеннях, серед яких вирізняється наукова дефініція логіки як філософської науки про форми та закони теоретичного пізнання на рівні абстрактного мислення.

Студент також мусить осмислити сутність опосередкованого теоретичного пізнання і відмінності його від пізнання безпосереднього (практичного, чуттєвого).

Готуючись до семінарського заняття студент також повинен детально ознайомитися з причинами та передумовами виникнення науки логіки на тлі Європи, та

простежити ступені її еволюції. Зокрема важливим є:

· простеження зародження інтересу філософів і античної людини взагалі до переваг риторики - тут особливий інтерес викликає феномен софістики;

· висвітлення аристотелівської критики щодо софістики і формулювання Стагіритом засад формальної логіки;

· дослідження характерних відзнак логіки у добу Середньовіччя, Нового та Найновішого часу.

Студент також повинен знати характеристику сучасного стану науки логіки - зокрема висвітлити її окремі галузі та їх задачі.

Надзвичайно важливою і цікавою з позицій оцінки мислення є тема «Закони логіки». Першим кроком для засвоєння даної теми є усвідомлення головної ознаки законів мислення - їх об’єктивності.

Далі студент повинен ознайомитися з формальними дефініціями базових логічних законів, а також з позиціями щодо професійного чи повсякденного їх застосування.

Надзвичайно важливою частиною даної теми є питання про ознаки логічного (правильного) мислення. Знання трьох ознак, які слідують безпосередньо з чотирьох законів логіки дозволить студентові оцінювати ступінь розвиненості мислення людини взагалі і сприятиме вдосконаленню власного теоретичного пізнання зокрема.

ПРАКТИКУМ І

 

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти