Структура поняття: зміст та обсяг поняття. Закон оберненого відношення між змістом та обсягом поняття.

За своєю логічною структурою поняття складається зі змісту та обсягу.

Змістом поняття є сукупність ознак, на підставі яких узагальнюються і виділяються у понятті предмети певного класу. Наприклад, змістом поняття “право” є такі ознаки: сукупність норм поведінки людей, їх установлення та санкціонування державою, їх забезпечення примусовою силою державних органів. Ці ознаки є загальними для будь-якого права і відрізняють право від інших суспільних явищ – політики, релігії, економіки тощо.

Зміст поняття схематично виражається так: A (bcd…), де A - це поняття взагалі, а bcd…- мислимі в ньому ознаки предметів.

В системі ознак, які утворюють зміст поняття, слід виділити: родові- загальні і суттєві для всіх предметів даного класу та видові – загальні і суттєві лише для даного предмета, які відрізняють цей предмет від інших. Так, родовою ознакою по відношенню до поняття "право" виступає ознака “норми поведінки людей”, які включають і неправові норми – норми моралі, а видовою ознакою є те, що вони санкціонуються державою і їх виконання забезпечується примусовою силою державних органів.

У кримінальному праві поряд з терміном “злочин” існує специфічне поняття “склад злочину”. Під “складом злочину” розуміється сукупність об‘єктивних ознак, при наявності яких суспільно небезпечна дія визнається злочином за кримінальним законом. Відсутність хоча б однієї з ознак, названих у законі, означає відсутність злочину в цілому. У такому випадку скоєне не може бути кваліфіковане за статтею закону, в якій описаний даний склад злочину.

Обсяг поняття– це множина предметів, кожний з яких є носієм ознак, що складають зміст поняття. Так, обсяг поняття “право” включає сукупність правових норм, які існували, існують і виникнуть у майбутньому.

Графічно обсяг понять зображається у вигляді кола, де А- це будь-яке поняття.

А

Предмети, які входять в обсяг поняття, називаються класомабо множиною. Наприклад, до поняття “право” відносяться різні підкласи – історичні форми права, різні галузі права тощо.

Окремі предмети, які входять до класу, називаються елементами. Наприклад, римське право, церковне право, цивільне право.

Клас предметів може бути загальним – охоплює всю сукупність предметів – планети Сонячної системи, жителі Донецька, столиці світу; одиничним – складатися з одного предмету – Земля, Донецьк, пустим – не включає жодний предмет – кентавр, світовий розум.

В класі загальних понять виділяють особливу підмножину універсальних понять,це підклас, обсяг яких в принципі не може бути обчислений, наприклад: буття, матерія, простір, час, Всесвіт. Як правило, це поняття, якими оперує філософія.

Пустота поняття обумовлена різними обставинами. По-перше, фіксацією поняттям логічно несумісних ознак: "круглий квадрат", "живий труп", такі поняття кваліфікуються як логічно пусті. По-друге, якщо зміст поняття суперечить законам та явищам природи, такі поняття кваліфікуються як фактично пусті: "вічний двигун", "Змій Горинич".

Зміст і обсяг понять органічно пов’язані між собою. Ці відносини виражені законом оберненого відношення між змістом і обсягом понять. Згідно з законом, збільшення обсягу поняття приводить до зменшення змісту, а зменшення обсягу – до збільшення змісту.

Види понять.

Всю множину понять можна розбити на декілька підмножин:

- за кількістю елементів обсягу (пусті і непусті; непусті – одиничні і загальні),

- за характером елементів обсягу (збірні і незбірні),

- за типом елементів обсягу (конкретні і абстрактні),

- за характером ознак, що складають зміст понять (позитивні і негативні, співвідносні і безвідносні).

Конкретниминазиваються поняття, елементом обсягу якого є предмет або клас предметів (множина): "дім", "дерево", "Київ".

Абстрактниминазиваються поняття, елементом обсягу якого є властивості предметів або відношення між ними: "відданість", "чесність", "хоробрість".

Поділ понять на абстрактні та конкретні інколи породжує логічну помилку "гіпостазування", яка полягає в опредметненні абстрактних сутностей і приписуванні їм реального предметного існування. Так поняття "талановита людина" є конкретним, оскільки до його обсягу входять будь-які талановиті люди. А поняття "талановитість" – абстрактне, оскільки до його обсягу входять властивості людей. Помилка полягає в тому, що "талановитість" розуміється як існуюча в реальному світі сама по собі, безвідносно до її носія – людини.

Незбірниминазиваються поняття, елементами обсягу якого є окремі предмети: "людина", "університет", "студент", "планета Марс".

Збірниминазиваються поняття, елементами обсягу якого є декілька предметів або класи предметів, але які мисляться як одне ціле: "Сонячна система", "галактика", "команда", "сім'я".

Позитивниминазиваються поняття, в змісті яких відображається наявність певних ознак: "чесний", "хоробрий".

Негативниминазиваються поняття, в змісті яких фіксується відсутність певних ознак: "нечесний", "не хоробрий".

Не слід плутати логічну характеристику поняття з її повсякденним чи літературним змістом, так поняття "непідкупний суддя" – негативне, оскільки вказує на відсутність такої ознаки як "підкупність", але має позитивний літературний, повсякденний і соціальний зміст. Поняття "підкупний суддя" – позитивне, але має негативний повсякденний і соціальний зміст і використовується в літературі в негативному значенні.

Безвідносниминазиваються поняття, в змісті яких відсутні ознаки, які вказують на відношення з іншими поняттями, необхідними для змісту цих понять: "держава", "політика", "книга".

Відносниминазиваються поняття, в змісті яких наявні ознаки, які вказують на відношення з іншими поняттями. Такі поняття не можуть вживатися самі по собі, безвідносно іншого поняття вони втрачають сенс: "батьки" (стосовно поняття "діти"), "верх" (стосовно поняття "низ"), "вправо" (стосовно поняття "вліво").

Визначити до якого виду належить поняття, означає дати йому логічну характеристику. При логічному аналізі понять необхідно враховувати ці підстави. Наприклад, логічний аналіз поняття “юрист” – загальне, незбірне, конкретне, позитивне, безвідносне.