ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


ВІДКРИТИЙ МІЖНАРОДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ВІДКРИТИЙ МІЖНАРОДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

РОЗВИТКУ ЛЮДИНИ “УКРАЇНА”

 

 

Н. Г. МОЗГОВА, А.М. МОЗГОВИЙ

ЛОГIКА

Навчальний посібник
для дистанційного навчання

 

Видання друге, розширене та доповнене

Передрук і посилання без дозволу Університету “Україна” забороняється.

Всі права застережені

Київ

Університет “Україна”

 

ББК 87.4я73

М 74

 

 

Рекомендовано до друку

рішенням методичної Ради університету “Україна”

(Протокол № 2 від 17. 11. 2003 р.)

Під загальною редакцією

Волинка Г.І., доктора філософських наук, професора,

заслуженого діяча науки і техніки України

 

Рецензенти: Закович М.М., доктор філософських наук, професор,

заслужений діяч науки і техніки України

Филипенко Н.Г., к. філос. н., ст. наук. співробітник

Інституту філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України

 

Укладачі: Мозгова Наталія Григорівна, к.філос.н., доцент;

Мозговий Анатолій Миколайович,к.філос.н., доцент

 

 

Мозгова Н.Г.

М74 Логіка: Навч. посіб. для дистанц. навчання: (Ч I–II.)/ – Мозгова Н.Г.,

Мозговий А.М. – 2-ге вид. розшир. та допов. – К.: Ун-т “Україна”,

2003.– 228 с.

ISBN 966-7979-29-6

 

Навчальний посібник призначений для дистанційного вивчення дисципліни “Логіка”, а також може бути використаний при підготовці до семінарських, практичних занять, різних видів самостійної роботи студентів вищих навчальних закладів. У ІІ частині навчального посібника значне місце займає опорний конспект, в якому розкрито сутність форм та законів правильного мислення.

Модулі 1–5 і тести до них склала Н.Г. Мозгова, модулі 6–11, тести до них і додатки склав А.М. Мозговий.

 

ББК 87.4я73

 

 

ISBN 966-7979-29-6 © Мозгова Н.Г., Мозговий А.М., 2004

© Університет “Україна”, 2004

З М І С Т

 

ЧАСТИНА І

Як користуватись навчальним посібником………………………………......... 4

Блочно-модульна структура курсу логіки…………………………………........6

Зміст модулів………………………………………………………………….......7

Методичні поради, плани та вправи для самостійних занять……………..... 10

Тематичний план завдань із СРС (самостійної роботи студентів)………...... 39

Експрес-тести №№ 1–11……………………………………………………..... 40

Завдання для складання словника базових понять логіки………………….... 51

Теми для написання рефератів……………………………………………....... 53

Аналітичні тести до модулів №№ 1–11…………………………………….... 56

 

ЧАСТИНА ІІ

Вступ……...…………………………………………………………………….. 68

Предмет логіки………………………………………………………………… 69

Загальна характеристика поняття………………………………………...…… 76

Логічні операції з поняттями…………………………………………………... 87

Просте судження…………………………………………………………...…... 94

Логічні відношення між категоричними судженнями. Основні

закони логіки…………………………………………………………………… 104

Складне судження…………………………………………………………….. 110

Безпосередній дедуктивний умовивід……………………………………….. 119

Простий категоричний силогізм……………………………………………... 127

Виводи логіки висловлювань……………………………………………...…. 137

Індуктивний умовивід……………………………………………………..….. 147

Доведення та простування……………………………………………………. 154

Приклади розв’язання задач та відповіді на вправи………………………... 163

Словник базових термінів…………………………………………………….. 180

Перелік навчально-методичної літератури………………………………….. 187

Додатки. Експрес-тести (відкриті) до всіх модулів ………………………... 189

Ч А С Т И Н А I

Зміст модулів

 

Блок № 1. Поняття

Модуль 1

Предмет логіки

Мислення як засіб пізнання. Логіка та філософія. Чуттєві форми пізнання: відчуття, сприйняття, уявлення. Особливості абстрактного мислення: узагальненість, опосередкованість, активність відображення, нерозривний зв’язок з мовою. Логічні форми мислення: поняття, судження, умовивід. Логічна форма як структура думки. Поняття закону правильного мислення: необхідний, повторюваний, суттєвий зв’язок між думками. Закони та форми мислення як ідеальні об’єкти, їх зв’язок з матеріальними носіями. Поняття про мову: синтаксис, семантика. Прагматика. Природні та штучні мови. Поняття про мову логіки висловлювань. Формалізація вербальних виразів. Логіка як філософська наука про закони та форми правильного мислення.

 

Модуль 2

Загальна характеристика поняття

Поняття про ознаку предмета думки. Загальні, одиничні, суттєві, несуттєві ознаки. Відображення предмета в його суттєвих ознаках. Логічні прийоми утворення понять: аналіз, синтез, порівняння, абстрагування та узагальнення. Поняття та слово, їх зв’язок та відмінність. Синоніми та омоніми. Термін та термінологія. Зміст та обсяг поняття, закон їх оберненого відношення. Обмеження та узагальнення поняття. Види понять за обсягом та за змістом. Порівнянні та непорівнянні, сумісні та несумісні поняття. Рівнозначність, підпорядкування: рід, вид, індивід; частковий збіг. Співпідпорядкування, протилежність, суперечність. Об’ємна інтерпретація відношень між поняттями: колові схеми Л.Ейлера. Логічні відношення між поняттями та онтологічні відношення між предметами.

 

Модуль 3

Логічні операції з поняттями

Логічна операція визначення поняття (дефініція). Дефінієндум та дефінієнс. Номінальне та реальне визначення. Явне визначення. Визначення через рід та видову ознаку. Генетичне визначення. Правила визначення. Співмірність, заперечення кола, однозначність та недопустимість заперечних визначень. Неявні визначення та прийоми, подібні до визначення. Опис, характеристика, порівняння, розрізнення, остенсивне визначення. Логічна операція поділу поняття. Ділене поняття, члени поділу, основа поділу. Види поділу. Дихотомічний поділ та поділ за видозміною ознаки. Правила поділу. Співмірність, єдність основи, безперервність поділу, недопущення перетину обсягів членів поділу. Дихотомічний поділ. Класифікація. Помилки у визначенні та поділі поняття як наслідок порушення відповідних правил.

 

Блок № 2. Судження

 

Модуль 4

Просте судження

Заперечні та стверджувальні, істинні та хибні висловлювання. Судження як логічна форма.Відображення зв’язків між предметами, між предметом та його ознакою. Судження та речення. Ідеальна форма та матеріальний носій. Види простих речень. Терміни судження: суб’єкт та предикат. Логічна зв’язка судження. Логічний наголос. Просте та складне судження. Види простих суджень. Атрибутивне судження, його структура. Об’ємна інтерпретація відношень термінів атрибутивного судження. Релятивне судження, його структура. Судження існування, його структура. Категоричне судження: стверджувальне та заперечне. Одиничне, часткове, загальне судження. Виділяюче судження. Об’єднана класифікація простих категоричних суджень за якістю і кількістю: А (S, Р), Е(S,Р), І(S,Р), О(S,Р). Поняття розподіленого та нерозподіленого термінів. Розподіленість термінів у судженнях А, Е, І, О.

 

Модуль 5

Логічні відношення між категоричними судженнями. Основні закони логіки

Порівнянні та непорівнянні судження. Сумісні та несумісні. Еквівалентні прості судження. Закон тотожності як принцип правильного мислення. Помилки, як наслідок порушення закону тотожності. Часткова сумісність простих суджень. “Логічний квадрат” як систематичний огляд відношень між простими категоричними судженнями. Відношення протилежності. Закон суперечності як принцип правильного мислення. Відношення суперечності між простими судженнями. Закон виключеного третього як принцип правильного мислення.

 

Модуль 6

Складне судження

Поняття складного судження. Елементарне (атом) та складне (молекула) висловлювання. Пропозиційна змінна. Логічний сполучник, логічна операція, символи логічних операцій. Утворення молекулярних висловлювань з атомарних. Поняття таблиці (матриці) істинностей, правила їх утворення для формули, що складається з “n” атомів. Визначення логічних операцій: кон’юнкції, диз’юнкції, сильної диз’юнкції, імплікації, подвійної імплікації, заперечення. Антецедент та консеквент імплікації. Матеріальна імплікація та умовне висловлювання. Формалізація вербальних висловлювань: засоби та правила. Поняття завжди істинної формули. Відношення еквівалентності між складними висловлюваннями. Еквівалентні формули. Особливості імплікації, її визначення через випадок істинності. Відношення логічного слідування. Алгоритм виявлення логічного слідування.

 

Блок № 3. Умовивід

 

Модуль 7

Модуль 8

Модуль 9

Виводи логіки висловлювань

Поняття про виводи логіки висловлювань. Правильні і неправильні структури виводів логіки висловлювань. Суто умовні виводи. Умовно-категоричні виводи. Modus ponens. Modus tollens. Ймовірні модуси умовно-категоричних виводів. Суто розділові виводи. Modus tollendo ponens. Modus ponendo tollens. Умови їх коректності та їх різновиди. Правильні структури виводів як закони логіки і правила виводу. Умовно-розділові виводи. Проста конструктивна дилема. Складна конструктивна дилема. Проста деструктивна дилема. Складна деструктивна дилема. Скорочені силогізми: умовно-категоричні, розділово-категоричні.

 

Модуль 10

Індуктивний умовивід

Емпіричне пізнання та узагальнення його результатів. Поняття індуктивного умовиводу. Ознака предмета та її повторюваність. Структура індуктивного умовиводу. Повнота та завершеність емпіричного дослідження. Їх зв’язок з характером логічного слідування між засновками та висновком. Повна та неповна індукція. Закриті класи предметів. Повна індукція як необхідний умовивід. Неповна індукція як ймовірний умовивід. Популярна та наукова індукція. Індукція через простий перелік при відсутності суперечливого випадку. Поняття наукової індукції. Причинна залежність між явищами дійсності. Основні властивості причинного зв’язку – теоретична основа методів наукової індукції. Всезагальність, необхідність, однозначність, послідовність у часі. Методи наукової індукції: єдиної схожості, єдиної відмінності, поєднаний метод схожості та відмінності, метод супровідних змін, метод залишків.

 

Модуль 11

Доведення та спростування

Поняття та структура доведення. Теза доведення, аргументи, демонстрація. Дедуктивне доведення як відновлення підстав для висновку (тези). Основні правила доведення. Введення кон’юнкції та диз’юнкції. Усунення кон’юнкції та диз’юнкції. Правила modus ponens та modus tollens. Пряме доведення як послідовний ланцюжок виводів. Непряме доведення. Поняття антитези доведення. Апагогічне непряме доведення істинності тези. Розділове непряме доведення істинності тези. Поняття спростування тези та його види. Пряме спростування тези. Непряме спростування тези. Критика аргументів. Критика демонстрації. Правила змістовного доведення: стосовно тези, стосовно аргументів, стосовно демонстрації. Найбільш поширені помилки при цьому.

МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ, ПЛАНИ ТА ВПРАВИ

ДЛЯ САМОСТІЙНИХ ЗАНЯТЬ

Виконуються після засвоєння теоретичного матеріалу та складання експрес-тестів. Залежно від типу задачі виконуються письмово або усно і слугують основою для виконання аналітичних тестів.

МОДУЛЬ № 3

Заняття № 1

ЛОГІЧНІ ОПЕРАЦІЇ НАД ПОНЯТТЯМИ

Методичні поради

Дане практичне заняття є заключним у вивченні теми № 2 “ Поняття “. Його метою є формування практичних навичок оперування поняттями, які будуть використовуватись при вивченні фахових та суспільних дисциплін. Це стосується практичної діяльності, пов’язаній з необхідністю аналізу та порівняння явищ соціальної дійсності та вирішення службових завдань.

Успішне розв’язання поданих нижче типових вправ та завдань передбачає міцне засвоєння теоретичного матеріалу теми про обсяг та зміст поняття, види понять, відношення між поняттями за обсягом та змістом, визначення поняття та його види, поділ поняття, обмеження та узагальнення понять. При вивченні теоретичних питань заняття особливу увагу слід приділити засвоєнню правил визначення та поділу понять. Ці правила є інструментами розв’язання практичних вправ і тому їх слід належним чином засвоїти.

Дане заняття включає в себе теоретичні питання та практичні завдання (вправи). Ці вправи є типовими і їх необхідно розв’язати при підготовці до заняття. В ході заняття можуть бути запропоновані й інші вправи, які виходять за обсяг поданих в задачнику, але які є теж типовими. В ході заняття для більш повного контролю знань та навичок студентів може бути застосована 15-20-хвилинна письмова самостійна робота в межах завдань даного практичного заняття.

Після практичних завдань заняття подано переліки основної та додатковоі літератури.

 

Теоретичні питання

1. Види понять за обсягом та змістом.

2. Обмеження і узагальнення понять.

3. Поділ поняття.

4. Визначення понять.

 

ВПРАВИ

Поділ поняття

2.1. В наведених прикладах знайдіть ділене поняття, члени поділу та визначте основу поділу:

а) поняття бувають загальні, одиничні та нульові;

б) розрізняють живі та мертві мови;

в) держави бувають демократичні та тоталітарні;

г) до світових релігій належать християнство, іслам та буддизм.

2.2. Приведені приклади членів поділу. Визначте ділене поняття та основу поділу:

а) федерація, конфедерація, унітарна;

б) міста, села, хутори;

в) гуманітарна, технічна, природнича;

г) літо, осінь, зима, весна.

2.3. Наведені ознаки використайте як основи поділу. Підберіть по два ділених поняття до кожної з ознак:

а) мова;

б) місце проживання;

в) відношення до військової служби;

г) віросповідання.

2.4. В наведених прикладах визначте вид поділу або дії, подібної до поділу поняття:

а) держави бувають демократичні і недемократичні;

б) поняття бувають порівнянні і непорівнянні. Серед порівнянних розрізняють сумісні і несумісні поняття. До сумісних відносять рівнозначні, родові та видові, перехресні. Несумісні – це співпідпорядковані, протилежні, суперечні;

в) штамп означає технологічну оснастку, або реквізит документа, або трафарет, якому сліпо слідують;

г) нервова система людини складається з головного мозку, спинного мозку та периферійної нервової системи.

2.5. Чи є співмірним такий поділ понять:

а) війни бувають справедливі та несправедливі. Війни діляться на оборонні та наступальні;

б) люди бувають веселі та невеселі. Люди діляться на добрих та злих;

в) гриби діляться на їстівні та неїстівні. Гриби бувають отруйні та неотруйні;

г) приміщення діляться на виробничі та невиробничі. Вони бувають великими та малими.

2.6. Які з наведених у попередній вправі поділів є дихотомічними? Наведіть два-три приклади двочленних поділів, які не були б дихотомічними.

2.7. Замініть наведені дихотомічні поділи поділами за видозміною ознаки:

а) література поділяється на художню та нехудожню;

б) годинники бувають механічні та немеханічні;

в) освіта буває гуманітарною та негуманітарною;

г) існують християнська та нехристиянська релігії.

2.8. Перевірте правильність поділу. Якщо поділ неправильний, вкажіть, яке з правил поділу порушене:

а) числа поділяються на цілі, дробові, змішані, натуральні та ірраціональні;

б) транспорт поділяється на сухопутний, повітряний, автомобільний та морський;

в) кути бувають прямі, тупі, гострі, суміжні та вертикальні;

г) клімат буває морський, континентальний, тропічний, помірний, холодний;

д) фізичні тіла діляться на тверді, рідкі та газоподібні;

е) тварини діляться на хижаків, нехижаків та домашніх тварин;

є) грунти бувають піщані, глинисті, чорноземні та родючі;

ж) держави поділяються на унітарні, федеративні, республіканські та тоталітарні;

з) науки поділяються на гуманітарні, природничі, суспільні, фізико-математичні та технічні;

и) люди – це жінки, чоловіки та діти;

і) демократії розрізняють рабовласницькі, буржуазні та західноєвропейські.

 

Визначення поняття

3.1. Проведіть логічний аналіз поданих визначень, вкажіть вид визначення, виділіть дефінієндум та дефінієнс:

а) КВАРТЕТ – це музичний твір для чотирьох голосів або інструментів;

б) якщо переміщувати точку на площині на однаковій відстані навколо нерухомої точки, то утворюється КОЛО;

в)АБІТУРІЄНТ – випусник середнього навчального закладу, який вступає у вищий чи середній спеціальний навчальний заклад;

г) слово “АЛГОРИТМ“ означає сукупність правил вирішення даної задачі;

д) АВТОРИТЕТ походить від латинського слова auctoratis (влада);

е) усі природні багатства, які добуваються людьми з надр землі або її поверхні і використовуються в господарській діяльності, називаються КОРИСНИМИ КОПАЛИ-НАМИ;

є) КОЛО є геометричним місцем точок, рівновіддалених від будь-якої даної точки;

ж) ПАРАДИГМА – система основних наукових досягнень (теорій, методів), за зразком яких проводиться дослідницька діяльність учених в даній області знань в певний історичний період;

з) МОВА – система знаків, яка є засобом людського спілкування, мислення, способом вираження свідомості особи, передачі від покоління до покоління та зберігання інформації.

3.2. У прикладах завдання 3.1. знайдіть такі номінальні визначення, які можливо перетворити в реальні. Здійсніть такі перетворення.

3.3. Вкажіть спосіб введення понять, використаний в наведених прикладах (опис, характеристика, показ предмета, порівняння і т.п.):

а) серце людини чотирьохкамерне. В стані відносного спокою серце ритмічно скорочується приблизно 70-75 разів на хвилину. Скорочення двох передсердь триває близько 0,1 хвилини. Маса серця дорівнює приблизно 300 грамів;

б) природні компоненти – це гірські породи, рельєф, поверхня, вода, повітря, рослинність, тваринний світ, грунт;

в) субота – це шостий день тижня;

г) демократія – це народовладдя;

д) фашизм – це огидний прояв тоталітаризму;

е) музичний інструмент – це, наприклад, кларнет;

є) квадрат – одна з найбільш простих геометричних фігур;

ж) затока – це частина моря;

з) Гімалаї – це найвищі гори в світі;

і) раб – людина, що не має волі.

3.4. Перевірте правильність наведених визначень. Якщо допущено помилку, вкажіть яке з правил визначення порушено:

а) українці – народ, який становить основне населення України;

б) юрист – спеціаліст у юриспруденції;

в) частково збіжні поняття – це поняття, які мають частину спільного обсягу, але різний зміст;

г) підпорядковані поняття – це поняття, обсяг одного з яких повністю входить в обсяг іншого;

д) віднімання – це математична дія, в результаті якої отримують різницю чисел;

е) логіка – наука про поняття;

є) Північ – одна з чотирьох сторін світу і напрямок протилежний Півдню. Південь – одна з чотирьох сторін світу і напрямок, протилежний Півночі;

ж) гроші – це міра вартості і засіб платежів;

з) диференційне рівняння – це рівняння, яке містить в собі диференціал;

і) злочин – це суспільно небезпечний, протиправний вчинок.

3.5. Чи може неспівмірне визначення містити в собі circulus vitiosus?

3.6. Які з приведених заперечних визначень слід відкинути як хибні, а які слід прийняти як правильні?

а) паралельні прямі – це прямі, які не перетинаються при їх безкінечному продовженні в обидві сторони і які лежать в одній площині;

б) мир – це відсутність війни;

в) атомарне висловлювання – це таке висловлювання, яке не можна розкласти в межах даної системи знань на інші більш прості висловлювання;

г) об’єктивна істина – це такий зміст наших знань, який не залежить ні від окремої людини, ні від людства в цілому;

д) тоталітаризм – це відсутність демократії і нехтування правами людини;

е) порожній клас – це така множина, яка не містить в собі жодного предмета.

 

ЛІТЕРАТУРА

А. Основна

1) Гетманова А. Д. Логика. – М., 1995. – С. 27–59.

2) Жеребкін В. Є. Логіка. – Харків, 1999. – С. 24–62.

3) Кириллов В. И., Старченко А. А. Логика. – М., 1998. – С. 35–62.

4) Конверский А. Є. Логіка. – К., 1998. – С.123–169.

5) Иванов Е. А. Логика. – М., 1996. – С. 44–103.

6) Свинцов В. И. Логика. – М., 1998. – С. 36 – 63, 163–202.

7) Хоменко І. В.,Алексюк І. А. Основи логіки. – К., 1996. – С. 56–83.

 

Б. Додаткова

1) Войшвилло Е. К. Понятие как форма мышления. – М., 1989. – 286 с.

2) ГорскийД.П. Определение. – М., 1974. – 201 с.

3) Ивин А.А. Искусство правильно мыслить. – М., 1990. – С. 84–126.

4) Кондаков Н. И. Логический словарь-справочник. – М., 1975. – Статті: деление обьёма понятия, дефиниция, категория, классификация, обобщение понятия, обьем понятия, ограничение понятия, определение понятия через ближайшее родовое и видовое отличие, ошибки в определении понятий, понятие, правила деления объема понятия, правила определения понятия, содержание понятия .

5) Логические методы и формы научного познания. – К., 1984. – С. 29–34.

6) Павлов В. Т. Отношение между понятиями. – К., 1961. – с. 3–23.

МОДУЛЬ № 4

Заняття № 2

ПРОСТЕ СУДЖЕННЯ

Методичні поради

Дане практичне заняття є першим у вивченні теми № 3 “Судження “. Його метою є формування твердих навичок аналізу контекстів, які містять прості категоричні судження.

Формування згаданих навичок є необхідною умовою подальшого вивчення фахових дисциплін і успішного вирішення завдань у практичній діяльності.

При аналізі структури простого категоричного судження важливо звернути увагу на те, що зв’язок між судженням та розповідним реченням не є однозначним. Судження – це ідеальна форма мислення, і його структура визначається об’єктивними зв’язками і відношеннями предметів і явищ дійсності та їх властивостями. Речення – це матеріальна, мовна, граматична форма вираження судження.

При характеристиці простих суджень виділяють судження властивості (атрибутивні), судження з відношеннями (релятивні) і судження існування (екзистенціальні). Серед цих видів особливу пізнавальну і логічну роль виконують атрибутивні судження, які називають також категоричними.

Розглядаючи види категоричних суджень за якістю і кількістю (А, І, Е, О), важливо, разом з характеристикою пізнавальної ролі кожного з них, звернути увагу на особливості розподіленості термінів (S i P) в цих судженнях, що тісно пов’язане з об’ємною інтерпретацією термінів судження.

Дане заняття складається з теоретичної частини та практичних задач (вправ). Ці вправи є типовими і їх необхідно розглянути при підготовці до заняття. В ході заняття, крім згаданих вправ, можуть бути запропоновані й інші вправи, які не входять до поданого переліку. У випадку необхідності більш повного контролю знань та навичок розв’язання задач може бути запропонована 15-20 – хвилинна самостійна робота в межах завдань практичного заняття.

Після практичних завдань заняття даються списки основної та додаткової літератури.

 

Теоретичні питання

1. Види простих суджень, їх коротка характеристика.

2. Об’єднанана класифікація простих категоричних суджень за якістю і кількістю.

3. Розподіленість термінів у категоричних судженнях.

 

ВПРАВИ

1. Визначте структуру суджень (знайдіть S, логічну зв’язку та Р), висловлених такими реченнями:

а) відчай – найбільша з людських помилок;

б) тільки у великих людей бувають великими і вади;

в) незнання закону не є виправданням;

г) “ Все тече, все змінюється “ – це вислів, який приписують Геракліту;

д) в науці нема широкої торованої дороги;

е) філософія – це форма суспільної свідомості;

ж) Ксантиппа – дружина Сократа;

з) не приносить восени плодів те дерево, яке не цвіло весною;

и) Буцефал – кінь Олександра Македонського;

і) будь-яке визначення є запереченням;

й) милосердя не буває надмірним.

2. Визначте якість таких висловлювань:

а) у нас вийшло не те, що було задумане;

б) нема добра без лиха;

г) у звичаях людських багато нерозумного;

д) і Цезар не вище граматиків;

е) мистецтво – в умінні приховувати мистецтво;

є) жодне А не є не - В;

ж) всі не-А суть В;

з) всі не -А не -суть не -В;

и) всі А суть не - В;

і) не всі А суть В;

й) більшість А не суть В.

3. Визначте кількість таких суджень:

а) Л. М. Кравчук – перший президент України;

б) всі судження мають значення істинності;

в) розум завжди в дурнях у серця;

г) не все те, що дозволено, варте поваги;

д) бувають хиби схожі на істину;

е) гетьмана І. Мазепу зрозуміли й визнали лише деякі його сучасники;

є) страждання – це спонукання до діяльності;

ж) людина не може відпочити від життя;

з) не все однаково придатне для всіх;

і) вільна людина не буває заздрісною;

і) більшість студентів нашої групи – учасники наукових гуртків;

й) матерія не знає спокою.

ЛІТЕРАТУРА

А.Основна

1) Гетманова А.Д. Логика. – М., 1995 . – С. 60-69.

2) Жеребкін В.Є. Логіка . – Х., 1999. – С.62–85.

3) Кириллов В. И., Старченко А.А. Логика – М., 1995. – С. 63–106.

4) Конверський А.Є. Логіка. – К., 1998. – С. 170–192.

5) Иванов Е.А. Логика . – 1996 – С. 104–137.

6) Свинцов В.И. Логика. – М., 1998. – С. 80–101.

Б. Додаткова

1) Ивин А.А. Искусство правильно мыслить. – М., 1990. – С. 154–209.

2) Карнап Р. Значение и необходимость. – М., 1968. – С. 97–102.

3) Кондаков Н.И. Логический словарь-справочник. – М., 1975. – Статті: высказывание, единичное суждение, категорическое суждение, логический квадрат, необходимости суждения, общеотрицательное суждение, общеутвердительное суждение, отношение между суждениями, простое суждение, сложное суждение, частноотрицательное суждение, частноутвердительное суждение.

4) Логические методы и формы научного познания. – К., 1984. – С. 200.

5) Мельников В.Н. Логические задачи. – Киев-Одесса, 1989. – С. 117–126.

6) Свинцов В.И. Смысловой анализ и обработка текста. – М., 1979 – 272 с.

 

 

МОДУЛЬ № 6

Заняття № 3

СКЛАДНЕ СУДЖЕННЯ

Методичні поради

Дане практичне заняття є заключним у вивченні теми № 3 "Судження". Його метою є формування твердих навичок аналізу контекстів, які містять в собі складні судження. Складне судження або висловлювання є предметом вивчення такого розділу сучасної логіки як логіка висловлювань. Формування навичок аналізу складного висловлювання є необхідною передумовою подальшого успішного вивчення фахових дисциплін, а також належного вирішення завдань у практичній діяльності.

Вивчаючи структуру складних суджень, слід звернути увагу на те, що ці висловлювання є складовими, тобто складаються з двох і більше простих суджень. Просте судження прийнято називати атомарним або просто атомом, а складне – молекулярним або просто молекулою. Логічні сполучники (логічні константи або пропозиційні зв'язки) за допомогою яких утворюються молекули, розрізняються між собою за смислом і називаються: кон'юнкція ("і"), диз'юнкція ("або"), строга диз'юнкція ("або..., або...”), імплікація ("якщо...,то..") та подвійна імплікація ("якщо і тільки якщо..., то..."). Для міцного засвоєння логічних операцій необхідно запам’ятати правила істинності кожної з пропозиційних зв'язок і самостійно визначати їх через матриці істинності.

Дане практичне заняття складається з теоретичних питань та практичних задач (вправ). Ці вправи є типовими і алгоритми їх розв'язання необхідно засвоїти при підготовці до заняття. В ході заняття можуть бути запропоновані й інші задачі, які не входять в перелік задачника, але є типовими. У разі потреби може бути запропонована 15-20-ти хвилинна самостійна робота в межах завдань даного практичного заняття.

Після практичних занять даються списки основної та додаткової літератури.

 

Теоретичні питання

1. Складне судження та його види.

2. Таблиці істинності пропозиційних зв'язок.

 

ВПРАВИ

1. Складне судження та його види

1.1. Побудуйте зведену таблицю істинності всіх логічних операцій (кон'юнкція, диз'юнкція, строга диз'юнкція, імплікація, подвійна імплікація, заперечення).

Використовуйте її при вирішенні подальших завдань.

1.2. Визначте вид складного висловлювання, запишіть його структуру формулою логіки висловлювань:

а) Р. Декарт був великим філософом, математиком та природознавцем;

б) часи міняються і ми міняємось разом з ними;

в) ділова угода може бути укладена письмово або усно, як при особистій зустрічі, так і по телефону;

г) або дощ, або сніг, або буде, або ні;

д) навмисне вбивство карається довічним ув’язненням;

е) якщо хочеш миру, готуйся до війни;

є) якщо не зцілюють ліки, зцілює залізо, якщо не зцілює залізо, зцілює вогонь;

ж) якщо ви дещо втратили, то це вірно тоді і тільки тоді, коли ви це дещо мали до того, як його втратити;

з) якщо він не помер, то він живий;

і) я поїду на канікули у тому і тільки у тому разі, якщо я витримаю іспит; якщо ж я іспиту не витримаю, то я нікуди не поїду.

1.3. В наведених прикладах імплікацій визначте, які з них є умовними судженнями:

а) якщо метал нагріти до певної температури, то він розплавиться;

б) якщо раніше він був інженером, то зараз він бізнесмен;

в) якщо скоєно злочин, то порушується кримінальна справа;

г) якщо він – академік, то його сестра – професор;

д) якщо число ділиться на десять, то воно ділиться і на п' ять;

е) якщо законодавчу владу віднесено до компетенції Верховної Ради України, то виконавча влада належить Кабінету Міністрів України;

є) він не зможе плідно розвивати логічне мислення студентів, якщо сам не буде досконало знати логіку;

ж) якщо вчора була гарна погода, то сьогодні з самого ранку йде дощ;

з) якщо виникла подія, настання якої не викликане умислом або необережністю, то ця подія – казус;

и) якщо ви громадянин України, то ви маєте майнові права;

і) дощ йде тоді, коли дме вітер.

1.4. З простих висловлювань: А-"це число ціле", В-"це число додатнє", С-"це число просте", Д – "це число ділиться на три" побудовані формули:

A Ú B; A Ù B; А Ú ~ А; B Ù ~B; D « ~ C;

(A Ù C) ® D; (A Ù D) ® ~ C; (A Ú B) Ù (C Ú D); ~ A Ú D.

Прочитайте ці висловлювання, маючи на увазі вказаний зміст простих висловлювань А, В,С, D.

1.5. Які з приведених умовних висловлювань є виділяючими (еквівалентними):

а) якщо він – адвокат, то він – юрист;

б) якщо прямокутник рівнобічний, то це – квадрат;

в) якщо речення має значення істинності, то це – судження;

г) якщо А і В, то С;

д) якщо вода замерзне, то буде лід;

е) якщо північ протилежна півдню, то південь протилежний півночі;

є) якщо трикутник правильний, то він рівнобічний;

ж) якщо А, то В і якщо В, то А;

з) В тоді і тільки тоді, коли А;

і) якщо паралелограм – ромб, то його діагоналі взаємно перпендикулярні.

1.6. Побудуйте складне висловлювання еквівалентне А Ú В, використавши тільки знаки кон' юнкції і заперечення.

1.7. Побудуйте складне висловлювання еквівалентне А В, використавши тільки знаки диз' юнкції і заперечення.

1.8. Побудуйте два складних висловлювання, еквівалентних А В, використавши значки диз' юнкції і заперечення, а потім тільки знаки заперечення і кон'юнкції.

1.9. Побудуйте два складних висловлювання, еквівалентних А В, використавши тільки знаки імплікації і кон'юнкції, а потім тільки знаки заперечення, кон' юнкції і диз'юнкції.

1.10. Побудуйте висловлювання, еквівалентне А В, використавши тільки знаки заперечення, кон’юнкції і диз’юнкції.

1.11. Доведіть, що кон’юнкція і диз’юнкція висловлювання із самим собою еквівалентні самому цьому висловлюванню.

1.12. Доведіть, що подвійне заперечення висловлювання еквівалентне самому висловлюванню.

1.13. Випишіть всі форми (починаючи з елементарних і переходячи до все більш складних), які входять у формулу:

((А В) ~(С D)) ~A

1.14. До кожної з наведених формул придумайте по два формалізованих нею речень:

а) ~ (А В); б) ~А С); в) ~ (А В) (~А ~ В).

 

ЛІТЕРАТУРА

А.Основна

1) Гетманова А.Д. Логика. – М., 1995. – С. 68–83.

2) Жеребкін В.Є. Логіка. – Х., 1999. – С. 86–93.

3) Кириллов В.И.,Старченко А.А. Логика. – М., 1995. – С.158–163.

4) Конверський А.Є. Логіка. – К., 1998. – С. 195–202.

5) Иванов Е.А. Логика. – М., 1996. – С. 137–171.

6) Свинцов В.И. Логика. – М., 1998. – С. 101–116.

7) Хоменко І.В., Алексюк І.А. Основи логіки. – К., 1996. – С. 96–145.

 

Б. Додаткова

1) Ивин А.А. Искусство правильно мыслить. – М., 1990. – С. 154–209.

2) Карнап Р. Значение и необходимость. – М., 1968. – С. 331–334.

3) Кондаков Н.И. Логическийсловарь-справочник.– М.,1975. Статті: высказывание, изъюнкция, импликация, исчисление высказываний, конъюкция, отношение между суждениями, разделительное суждение, сложное суждение, суждение, условное суждение, эквивалентность.

4) Логические методы и формы научного познания. – К., 1984. – 200 с.

5) Мельников В.Н. Логические задачи. – К., 1989. – С. 59 –101; 154–177.

6) Свинцов В.И. Смысловой анализ и обработка текста. – М., 1979. – 272 с.

 

 

МОДУЛЬ № 7

Заняття № 4

Методичні поради

Дане практичне заняття починає вивчення теми № 4 “Умовивід”. Метою заняття є формування твердих навичок аналізу та оперування безпосередніми дедуктивними виводами (обернення, перетворення, протиставлення предикату та за логічним квадратом), а також різними видами категоричного силогізму. Згадані навички є необхідними при аналізі юридичних, спеціально-наукових та суспільно-політичних текстів та документів, з метою виявлення логічних підвалин їх переконливості та обгрунтованості.

Для успішного розв’язання практичних вправ, поданих до цього заняття, необхідно вивчити і твердо засвоїти правила різних видів безпосереднього умовиводу, загальні правила категоричною силогізму і спеціальні правила кожної фігури силогізму та їхні правильні модуси. Особливу увагу слід приділити аналізу і логіці відновлення скороченого категоричного силогізму (ентимема), який дуже широко використовується в практиці мислення.

Заняття складаєтьс

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти