ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Логічні операції з поняттями

Логічна операція визначення поняття (дефініція). Дефінієндум та дефінієнс. Номінальне та реальне визначення. Явне визначення. Визначення через рід та видову ознаку. Генетичне визначення. Правила визначення. Співмірність, заперечення кола, однозначність та недопустимість заперечних визначень. Неявні визначення та прийоми, подібні до визначення. Опис, характеристика, порівняння, розрізнення, остенсивне визначення. Логічна операція поділу поняття. Ділене поняття, члени поділу, основа поділу. Види поділу. Дихотомічний поділ та поділ за видозміною ознаки. Правила поділу. Співмірність, єдність основи, безперервність поділу, недопущення перетину обсягів членів поділу. Дихотомічний поділ. Класифікація. Помилки у визначенні та поділі поняття як наслідок порушення відповідних правил.

 

Блок № 2. Судження

 

Модуль 4

Просте судження

Заперечні та стверджувальні, істинні та хибні висловлювання. Судження як логічна форма.Відображення зв’язків між предметами, між предметом та його ознакою. Судження та речення. Ідеальна форма та матеріальний носій. Види простих речень. Терміни судження: суб’єкт та предикат. Логічна зв’язка судження. Логічний наголос. Просте та складне судження. Види простих суджень. Атрибутивне судження, його структура. Об’ємна інтерпретація відношень термінів атрибутивного судження. Релятивне судження, його структура. Судження існування, його структура. Категоричне судження: стверджувальне та заперечне. Одиничне, часткове, загальне судження. Виділяюче судження. Об’єднана класифікація простих категоричних суджень за якістю і кількістю: А (S, Р), Е(S,Р), І(S,Р), О(S,Р). Поняття розподіленого та нерозподіленого термінів. Розподіленість термінів у судженнях А, Е, І, О.

 

Модуль 5

Логічні відношення між категоричними судженнями. Основні закони логіки

Порівнянні та непорівнянні судження. Сумісні та несумісні. Еквівалентні прості судження. Закон тотожності як принцип правильного мислення. Помилки, як наслідок порушення закону тотожності. Часткова сумісність простих суджень. “Логічний квадрат” як систематичний огляд відношень між простими категоричними судженнями. Відношення протилежності. Закон суперечності як принцип правильного мислення. Відношення суперечності між простими судженнями. Закон виключеного третього як принцип правильного мислення.

 

Модуль 6

Складне судження

Поняття складного судження. Елементарне (атом) та складне (молекула) висловлювання. Пропозиційна змінна. Логічний сполучник, логічна операція, символи логічних операцій. Утворення молекулярних висловлювань з атомарних. Поняття таблиці (матриці) істинностей, правила їх утворення для формули, що складається з “n” атомів. Визначення логічних операцій: кон’юнкції, диз’юнкції, сильної диз’юнкції, імплікації, подвійної імплікації, заперечення. Антецедент та консеквент імплікації. Матеріальна імплікація та умовне висловлювання. Формалізація вербальних висловлювань: засоби та правила. Поняття завжди істинної формули. Відношення еквівалентності між складними висловлюваннями. Еквівалентні формули. Особливості імплікації, її визначення через випадок істинності. Відношення логічного слідування. Алгоритм виявлення логічного слідування.

 

Блок № 3. Умовивід

 

Модуль 7

Безпосередній дедуктивний умовивід

Умовивід як логічна форма, його структура. Поняття вивідного знання. Вивід як відношення логічного слідування. Необхідні та ймовірні виводи. Дедуктивні виводи: категоричні та виводи логіки висловлювань. Безпосередні та опосередковані дедуктивні умовиводи. Поняття правильного та неправильного умовиводу. Алгоритм перевірки виводу на правильність. Обернення (conversio) судження, його правила та виключення. Просте обернення та обернення з обмеженням. Перетворення (obversio) судження, його правила. Протиставлення предикатові (contrapositio praedicatum), його правила та виключення. Безпосередні дедуктивні виводи за “логічним квадратом”.

 

 

Модуль 8

Простий категоричний силогізм

Поняття простого категоричного силогізму. Терміни силогізму: більший, менший, середній. Крайні терміни силогізму. Визначення силогізму. Аксіома силогізму. Силогізм стверджувальний та заперечний. Об’ємна інтерпретація термінів силогізму. Загальні правила силогізму стосовно термінів та засновків. Фігури та модуси силогізму. Правильні модуси силогізму. Особливі правила фігур категоричного силогізму. Помилки в силогізмі як наслідок порушення його правил. Виключення з правил категоричного силогізму. Силогізм з виділяючим судженням. Слабкі модуси силогізму.

 

Модуль 9

Виводи логіки висловлювань

Поняття про виводи логіки висловлювань. Правильні і неправильні структури виводів логіки висловлювань. Суто умовні виводи. Умовно-категоричні виводи. Modus ponens. Modus tollens. Ймовірні модуси умовно-категоричних виводів. Суто розділові виводи. Modus tollendo ponens. Modus ponendo tollens. Умови їх коректності та їх різновиди. Правильні структури виводів як закони логіки і правила виводу. Умовно-розділові виводи. Проста конструктивна дилема. Складна конструктивна дилема. Проста деструктивна дилема. Складна деструктивна дилема. Скорочені силогізми: умовно-категоричні, розділово-категоричні.

 

Модуль 10

Індуктивний умовивід

Емпіричне пізнання та узагальнення його результатів. Поняття індуктивного умовиводу. Ознака предмета та її повторюваність. Структура індуктивного умовиводу. Повнота та завершеність емпіричного дослідження. Їх зв’язок з характером логічного слідування між засновками та висновком. Повна та неповна індукція. Закриті класи предметів. Повна індукція як необхідний умовивід. Неповна індукція як ймовірний умовивід. Популярна та наукова індукція. Індукція через простий перелік при відсутності суперечливого випадку. Поняття наукової індукції. Причинна залежність між явищами дійсності. Основні властивості причинного зв’язку – теоретична основа методів наукової індукції. Всезагальність, необхідність, однозначність, послідовність у часі. Методи наукової індукції: єдиної схожості, єдиної відмінності, поєднаний метод схожості та відмінності, метод супровідних змін, метод залишків.

 

Модуль 11

Доведення та спростування

Поняття та структура доведення. Теза доведення, аргументи, демонстрація. Дедуктивне доведення як відновлення підстав для висновку (тези). Основні правила доведення. Введення кон’юнкції та диз’юнкції. Усунення кон’юнкції та диз’юнкції. Правила modus ponens та modus tollens. Пряме доведення як послідовний ланцюжок виводів. Непряме доведення. Поняття антитези доведення. Апагогічне непряме доведення істинності тези. Розділове непряме доведення істинності тези. Поняття спростування тези та його види. Пряме спростування тези. Непряме спростування тези. Критика аргументів. Критика демонстрації. Правила змістовного доведення: стосовно тези, стосовно аргументів, стосовно демонстрації. Найбільш поширені помилки при цьому.

МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ, ПЛАНИ ТА ВПРАВИ

ДЛЯ САМОСТІЙНИХ ЗАНЯТЬ

Виконуються після засвоєння теоретичного матеріалу та складання експрес-тестів. Залежно від типу задачі виконуються письмово або усно і слугують основою для виконання аналітичних тестів.

МОДУЛЬ № 3

Заняття № 1

ЛОГІЧНІ ОПЕРАЦІЇ НАД ПОНЯТТЯМИ

Методичні поради

Дане практичне заняття є заключним у вивченні теми № 2 “ Поняття “. Його метою є формування практичних навичок оперування поняттями, які будуть використовуватись при вивченні фахових та суспільних дисциплін. Це стосується практичної діяльності, пов’язаній з необхідністю аналізу та порівняння явищ соціальної дійсності та вирішення службових завдань.

Успішне розв’язання поданих нижче типових вправ та завдань передбачає міцне засвоєння теоретичного матеріалу теми про обсяг та зміст поняття, види понять, відношення між поняттями за обсягом та змістом, визначення поняття та його види, поділ поняття, обмеження та узагальнення понять. При вивченні теоретичних питань заняття особливу увагу слід приділити засвоєнню правил визначення та поділу понять. Ці правила є інструментами розв’язання практичних вправ і тому їх слід належним чином засвоїти.

Дане заняття включає в себе теоретичні питання та практичні завдання (вправи). Ці вправи є типовими і їх необхідно розв’язати при підготовці до заняття. В ході заняття можуть бути запропоновані й інші вправи, які виходять за обсяг поданих в задачнику, але які є теж типовими. В ході заняття для більш повного контролю знань та навичок студентів може бути застосована 15-20-хвилинна письмова самостійна робота в межах завдань даного практичного заняття.

Після практичних завдань заняття подано переліки основної та додатковоі літератури.

 

Теоретичні питання

1. Види понять за обсягом та змістом.

2. Обмеження і узагальнення понять.

3. Поділ поняття.

4. Визначення понять.

 

ВПРАВИ

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти