ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Обмеження і узагальнення понять

1.1. Знайдіть поняття (одне або більше), які б знаходились у відношенні тотожності до таких понять:

а) перша літера давньоруського алфавіту;

б) правильний трикутник;

в) перший президент України;

г) квадрат.

1.2. Чи будуть поняття тотожні за обсягом тотожними за змістом?

1.3. Відносно поданих понять знайдіть найближчі, більші та менші за обсягом:

а) викладач англійської мови;

б) декан;

в) фонетика;

г) перекладач.

1.4. Як відносяться між собою зміст підпорядкованого та підпорядковуючого понять?

1.5. Візьміть з вправи 1.3. будь-які приклади понять і сформулюйте ті істинні висловлювання, які утворились при встановленні відношень підпорядкування.

1.6. Знайдіть декілька понять, обсяг яких частково збігався б з обсягом таких понять:

а) лінгвіст;

б) доцент;

в) метал;

г) Україна.

1.7. Чи можна поняття “ ялина “ та “ сосна “ вважати частково збіжними на тій підставі, що вони мають деякі спільні ознаки?

1.8. Візьміть будь-які приклади з вправи 1.6 і сформулюйте істинні висловлювання, що логічно випливають з відношення перетину.

1.9. Знайдіть поняття, співпідпорядковані з даним, і вкажіть родове поняття:

а) прикметник;

б) логіка;

в) студент;

г) письмовий переклад.

1.10. Сформулюйте істинні судження, які є логічним наслідком з прикладів вправи 1.9.

1.11. Визначте відношення між обсягами таких понять, зобразіть їх за допомогою колових схем Л. Ейлера:

а) студент, філолог, спортсмен, відмінник;

б) видатний український письменник, автор роману “Чорна рада “;

в) високий, низький;

г) англійська мова, романо-германська мова, мова, арабська мова,

індоєвропейська мова;

е) метал, рідина, ртуть;

ж) Київ, найбільше місто України, столиця держави Київська Русь;

з) кит; риба; ссавець; карась; істота, що живе у воді .

1.12. Знайдіть поняття, відношення між якими відповідали б наведеним графічним схемам:

1) 2) 3)

 

А В

С

 

B
4) 5) 6)

BB

 

 


7) А С В 8) А В С

 

 

1.13. Наведені загальні поняття, послідовно обмежуючи, перетворіть в одиничні:

а) мова; д) закон;

б) викладач; е) університет;

в) студент; є) злочин;

г) поняття; ж) філолог.

1.14. Одиничні поняття, послідовно узагальнюючи, перетворити на загальні:

а) найвища вершина східних Карпат;

б) найглибше прісноводне озеро у світі;

в) Відкритий університет “Україна”;

г) державний нормативний акт про засади діяльності та функції МВС України;

д) найдревніша індоєвропейска мова;

е) атестат про отримання середньої освіти;

ж) нормативна лексика сучасної української мови.

Поділ поняття

2.1. В наведених прикладах знайдіть ділене поняття, члени поділу та визначте основу поділу:

а) поняття бувають загальні, одиничні та нульові;

б) розрізняють живі та мертві мови;

в) держави бувають демократичні та тоталітарні;

г) до світових релігій належать християнство, іслам та буддизм.

2.2. Приведені приклади членів поділу. Визначте ділене поняття та основу поділу:

а) федерація, конфедерація, унітарна;

б) міста, села, хутори;

в) гуманітарна, технічна, природнича;

г) літо, осінь, зима, весна.

2.3. Наведені ознаки використайте як основи поділу. Підберіть по два ділених поняття до кожної з ознак:

а) мова;

б) місце проживання;

в) відношення до військової служби;

г) віросповідання.

2.4. В наведених прикладах визначте вид поділу або дії, подібної до поділу поняття:

а) держави бувають демократичні і недемократичні;

б) поняття бувають порівнянні і непорівнянні. Серед порівнянних розрізняють сумісні і несумісні поняття. До сумісних відносять рівнозначні, родові та видові, перехресні. Несумісні – це співпідпорядковані, протилежні, суперечні;

в) штамп означає технологічну оснастку, або реквізит документа, або трафарет, якому сліпо слідують;

г) нервова система людини складається з головного мозку, спинного мозку та периферійної нервової системи.

2.5. Чи є співмірним такий поділ понять:

а) війни бувають справедливі та несправедливі. Війни діляться на оборонні та наступальні;

б) люди бувають веселі та невеселі. Люди діляться на добрих та злих;

в) гриби діляться на їстівні та неїстівні. Гриби бувають отруйні та неотруйні;

г) приміщення діляться на виробничі та невиробничі. Вони бувають великими та малими.

2.6. Які з наведених у попередній вправі поділів є дихотомічними? Наведіть два-три приклади двочленних поділів, які не були б дихотомічними.

2.7. Замініть наведені дихотомічні поділи поділами за видозміною ознаки:

а) література поділяється на художню та нехудожню;

б) годинники бувають механічні та немеханічні;

в) освіта буває гуманітарною та негуманітарною;

г) існують християнська та нехристиянська релігії.

2.8. Перевірте правильність поділу. Якщо поділ неправильний, вкажіть, яке з правил поділу порушене:

а) числа поділяються на цілі, дробові, змішані, натуральні та ірраціональні;

б) транспорт поділяється на сухопутний, повітряний, автомобільний та морський;

в) кути бувають прямі, тупі, гострі, суміжні та вертикальні;

г) клімат буває морський, континентальний, тропічний, помірний, холодний;

д) фізичні тіла діляться на тверді, рідкі та газоподібні;

е) тварини діляться на хижаків, нехижаків та домашніх тварин;

є) грунти бувають піщані, глинисті, чорноземні та родючі;

ж) держави поділяються на унітарні, федеративні, республіканські та тоталітарні;

з) науки поділяються на гуманітарні, природничі, суспільні, фізико-математичні та технічні;

и) люди – це жінки, чоловіки та діти;

і) демократії розрізняють рабовласницькі, буржуазні та західноєвропейські.

 

Визначення поняття

3.1. Проведіть логічний аналіз поданих визначень, вкажіть вид визначення, виділіть дефінієндум та дефінієнс:

а) КВАРТЕТ – це музичний твір для чотирьох голосів або інструментів;

б) якщо переміщувати точку на площині на однаковій відстані навколо нерухомої точки, то утворюється КОЛО;

в)АБІТУРІЄНТ – випусник середнього навчального закладу, який вступає у вищий чи середній спеціальний навчальний заклад;

г) слово “АЛГОРИТМ“ означає сукупність правил вирішення даної задачі;

д) АВТОРИТЕТ походить від латинського слова auctoratis (влада);

е) усі природні багатства, які добуваються людьми з надр землі або її поверхні і використовуються в господарській діяльності, називаються КОРИСНИМИ КОПАЛИ-НАМИ;

є) КОЛО є геометричним місцем точок, рівновіддалених від будь-якої даної точки;

ж) ПАРАДИГМА – система основних наукових досягнень (теорій, методів), за зразком яких проводиться дослідницька діяльність учених в даній області знань в певний історичний період;

з) МОВА – система знаків, яка є засобом людського спілкування, мислення, способом вираження свідомості особи, передачі від покоління до покоління та зберігання інформації.

3.2. У прикладах завдання 3.1. знайдіть такі номінальні визначення, які можливо перетворити в реальні. Здійсніть такі перетворення.

3.3. Вкажіть спосіб введення понять, використаний в наведених прикладах (опис, характеристика, показ предмета, порівняння і т.п.):

а) серце людини чотирьохкамерне. В стані відносного спокою серце ритмічно скорочується приблизно 70-75 разів на хвилину. Скорочення двох передсердь триває близько 0,1 хвилини. Маса серця дорівнює приблизно 300 грамів;

б) природні компоненти – це гірські породи, рельєф, поверхня, вода, повітря, рослинність, тваринний світ, грунт;

в) субота – це шостий день тижня;

г) демократія – це народовладдя;

д) фашизм – це огидний прояв тоталітаризму;

е) музичний інструмент – це, наприклад, кларнет;

є) квадрат – одна з найбільш простих геометричних фігур;

ж) затока – це частина моря;

з) Гімалаї – це найвищі гори в світі;

і) раб – людина, що не має волі.

3.4. Перевірте правильність наведених визначень. Якщо допущено помилку, вкажіть яке з правил визначення порушено:

а) українці – народ, який становить основне населення України;

б) юрист – спеціаліст у юриспруденції;

в) частково збіжні поняття – це поняття, які мають частину спільного обсягу, але різний зміст;

г) підпорядковані поняття – це поняття, обсяг одного з яких повністю входить в обсяг іншого;

д) віднімання – це математична дія, в результаті якої отримують різницю чисел;

е) логіка – наука про поняття;

є) Північ – одна з чотирьох сторін світу і напрямок протилежний Півдню. Південь – одна з чотирьох сторін світу і напрямок, протилежний Півночі;

ж) гроші – це міра вартості і засіб платежів;

з) диференційне рівняння – це рівняння, яке містить в собі диференціал;

і) злочин – це суспільно небезпечний, протиправний вчинок.

3.5. Чи може неспівмірне визначення містити в собі circulus vitiosus?

3.6. Які з приведених заперечних визначень слід відкинути як хибні, а які слід прийняти як правильні?

а) паралельні прямі – це прямі, які не перетинаються при їх безкінечному продовженні в обидві сторони і які лежать в одній площині;

б) мир – це відсутність війни;

в) атомарне висловлювання – це таке висловлювання, яке не можна розкласти в межах даної системи знань на інші більш прості висловлювання;

г) об’єктивна істина – це такий зміст наших знань, який не залежить ні від окремої людини, ні від людства в цілому;

д) тоталітаризм – це відсутність демократії і нехтування правами людини;

е) порожній клас – це така множина, яка не містить в собі жодного предмета.

 

ЛІТЕРАТУРА

А. Основна

1) Гетманова А. Д. Логика. – М., 1995. – С. 27–59.

2) Жеребкін В. Є. Логіка. – Харків, 1999. – С. 24–62.

3) Кириллов В. И., Старченко А. А. Логика. – М., 1998. – С. 35–62.

4) Конверский А. Є. Логіка. – К., 1998. – С.123–169.

5) Иванов Е. А. Логика. – М., 1996. – С. 44–103.

6) Свинцов В. И. Логика. – М., 1998. – С. 36 – 63, 163–202.

7) Хоменко І. В.,Алексюк І. А. Основи логіки. – К., 1996. – С. 56–83.

 

Б. Додаткова

1) Войшвилло Е. К. Понятие как форма мышления. – М., 1989. – 286 с.

2) ГорскийД.П. Определение. – М., 1974. – 201 с.

3) Ивин А.А. Искусство правильно мыслить. – М., 1990. – С. 84–126.

4) Кондаков Н. И. Логический словарь-справочник. – М., 1975. – Статті: деление обьёма понятия, дефиниция, категория, классификация, обобщение понятия, обьем понятия, ограничение понятия, определение понятия через ближайшее родовое и видовое отличие, ошибки в определении понятий, понятие, правила деления объема понятия, правила определения понятия, содержание понятия .

5) Логические методы и формы научного познания. – К., 1984. – С. 29–34.

6) Павлов В. Т. Отношение между понятиями. – К., 1961. – с. 3–23.

МОДУЛЬ № 4

Заняття № 2

ПРОСТЕ СУДЖЕННЯ

Методичні поради

Дане практичне заняття є першим у вивченні теми № 3 “Судження “. Його метою є формування твердих навичок аналізу контекстів, які містять прості категоричні судження.

Формування згаданих навичок є необхідною умовою подальшого вивчення фахових дисциплін і успішного вирішення завдань у практичній діяльності.

При аналізі структури простого категоричного судження важливо звернути увагу на те, що зв’язок між судженням та розповідним реченням не є однозначним. Судження – це ідеальна форма мислення, і його структура визначається об’єктивними зв’язками і відношеннями предметів і явищ дійсності та їх властивостями. Речення – це матеріальна, мовна, граматична форма вираження судження.

При характеристиці простих суджень виділяють судження властивості (атрибутивні), судження з відношеннями (релятивні) і судження існування (екзистенціальні). Серед цих видів особливу пізнавальну і логічну роль виконують атрибутивні судження, які називають також категоричними.

Розглядаючи види категоричних суджень за якістю і кількістю (А, І, Е, О), важливо, разом з характеристикою пізнавальної ролі кожного з них, звернути увагу на особливості розподіленості термінів (S i P) в цих судженнях, що тісно пов’язане з об’ємною інтерпретацією термінів судження.

Дане заняття складається з теоретичної частини та практичних задач (вправ). Ці вправи є типовими і їх необхідно розглянути при підготовці до заняття. В ході заняття, крім згаданих вправ, можуть бути запропоновані й інші вправи, які не входять до поданого переліку. У випадку необхідності більш повного контролю знань та навичок розв’язання задач може бути запропонована 15-20 – хвилинна самостійна робота в межах завдань практичного заняття.

Після практичних завдань заняття даються списки основної та додаткової літератури.

 

Теоретичні питання

1. Види простих суджень, їх коротка характеристика.

2. Об’єднанана класифікація простих категоричних суджень за якістю і кількістю.

3. Розподіленість термінів у категоричних судженнях.

 

ВПРАВИ

1. Визначте структуру суджень (знайдіть S, логічну зв’язку та Р), висловлених такими реченнями:

а) відчай – найбільша з людських помилок;

б) тільки у великих людей бувають великими і вади;

в) незнання закону не є виправданням;

г) “ Все тече, все змінюється “ – це вислів, який приписують Геракліту;

д) в науці нема широкої торованої дороги;

е) філософія – це форма суспільної свідомості;

ж) Ксантиппа – дружина Сократа;

з) не приносить восени плодів те дерево, яке не цвіло весною;

и) Буцефал – кінь Олександра Македонського;

і) будь-яке визначення є запереченням;

й) милосердя не буває надмірним.

2. Визначте якість таких висловлювань:

а) у нас вийшло не те, що було задумане;

б) нема добра без лиха;

г) у звичаях людських багато нерозумного;

д) і Цезар не вище граматиків;

е) мистецтво – в умінні приховувати мистецтво;

є) жодне А не є не - В;

ж) всі не-А суть В;

з) всі не -А не -суть не -В;

и) всі А суть не - В;

і) не всі А суть В;

й) більшість А не суть В.

3. Визначте кількість таких суджень:

а) Л. М. Кравчук – перший президент України;

б) всі судження мають значення істинності;

в) розум завжди в дурнях у серця;

г) не все те, що дозволено, варте поваги;

д) бувають хиби схожі на істину;

е) гетьмана І. Мазепу зрозуміли й визнали лише деякі його сучасники;

є) страждання – це спонукання до діяльності;

ж) людина не може відпочити від життя;

з) не все однаково придатне для всіх;

і) вільна людина не буває заздрісною;

і) більшість студентів нашої групи – учасники наукових гуртків;

й) матерія не знає спокою.

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти