ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Розділово-категоричні та умовно-розділові умовиводи

2.1. Взявши за основу схему (А В, А) ~ В, випишіть всі різновиди стверджувально-заперечного модусу розділово-категоричного силогізму.

2.2. Взявши за основу схему (А В, ~ А,) B, випишіть всі різновиди заперечно-стверджувального модусу розділово-категоричного силогізму.

2.3. Зробіть логічний аналіз наведених прикладів (запишіть формулою логіки висловлювань, визначте модус і перевірте правильність виводу):

а) будь-яке атрибутивне судження є або загальним, або частковим, або одиничним. Це судження – одиничне. Отже, воно не є ні загальним, ні частковим;

б) цей чоловік військовий або юрист. Але він – військовий. Отже, він не юрист;

в) для двох чисел А і В або (А > В), або (А = В), або (А < В). Невірно, що (А В). Отже, (А < В);

г) або зламано спусковий гачок, або відсирів порох. Але порох не відсирів.Отже, зламано спусковий гачок;

д) складова категоричного висловлювання може бути S або Р. Але ця частина судження є S. Отже, вона не є Р.

2.4. Перевірте правильність виводу за такими схемами:

а)(А В, А) B;

б) (А В, ~ В) A;

в)(А В, ~ (А В), В) ~ А; г) (А В С, ~А ~ В) С;

д) (А В С, А) (~ B ~ C); е) (А В, ~ (А В)) ~ (A B);

є) (А В, ~ А ~ В) (A B);

2.5. “Геній і лиходійство – дві речі несумісні”, - говорить О.С. Пушкін в “Моцарт і Сальєрі”. Це можна висловити так: “Людина може бути або генієм, або лиходієм, але не тим і другим одночасно”. Які з приведених висновків з цього висловлювання зроблено правильно, а які неправильно і чому?

а) Моцарт – геній. Отже, Моцарт – не лиходій;

б) Сальєрі – не геній. Отже, Сальєрі – лиходій;

в) Моцарт не лиходій. Отже, Моцарт – геній;

г) Сальєрі – лиходій. Отже, Сальєрі – не геній.

2.7. Визначте умови правильності виводу і істинності його висновку: крадіжку могли вчинити або А, або В, або С. Але крадіжку вчинив А. Отже, крадіжку не вчиняли ні В, ні С.

2.8. Відновіть приведені ентимеми в повні диз’юнктивні силогізми і визначте їх слушність:

а) при такій високій температурі речовини не можуть перебувати ні в твердому, ні в рідкому стані. Отже, вони перебувають у газоподібному стані;

б) ця людина – суддя. Отже, вона не є ні захисником, ні прокурором.

2.9. Зробіть логічний аналіз виводу (формалізуйте, визначте вид, перевірте правильність):

а) якщо я вистрибну з вікна, то дістану пошкоджень; якщо ж я піду сходами, то можу згоріти. Але я не хочу ні дістати пошкоджень, ні згоріти. Отже, я не повинен ні йти сходами, ні стрибати з вікна;

б) Тит Лівій, історик Стародавнього Риму, так описує скруту, в якій опинився римський сенат, познайомившись з отриманою від опонентів пропозицією повернути захоплені багатства:

якщо Тарквіній не поверне їх багатства, то це означає дати їм привід розпочати війну. Якщо ж повернути багатства, то це означає дати їм у руки засоби для нападу. Але багатства треба повертати або не повертати. Отже, дати засоби для нападу або дати привід до війни;

в) якщо Н.Н. діяв з власної волі, то він – людина нечесна. Якщо він діяв не з власної волі, то він – іграшка в руках іншого. Але Н.Н. діяв або з власної волі, або ні. Отже, він або нечесна людина, або маріонетка.

2.10. Нижче приводиться міркування давньогрецького філософа Зенона, яке називають парадоксом Зенона. Виразіть його в символічній формі, не звертаючи уваги на пояснювальні слова, що стоять у дужках. Визначте вид умовиводу і перевірте його правильність:

Якщо тіло рухається, то є дві можливості: або рух відбувається в тому місці, де тіло знаходиться, або він відбувається там, де тіла нема. Але рух не може відбуватись там, де знаходиться тіло (бо тоді тіло не могло б уже там знаходитись). Очевидно, що він не може відбуватись і там, де тіла нема (бо там нема об’єкта руху). Отже, жодне тіло не може рухатись.

2.11. Якщо в двох видах простих дилем засновок, виражений слабкою диз’юнкцією, замінити засновком у вигляді сильної диз’юнкції, то дістанемо такі формули:

а) ((А В) В) С)) В;

б) ((А В) С) (~В ~ С)) ~А.

Перевірте, чи є ці формули тавтологіями.

2.12. Перевірте правильність виводу за такими схемами:

а) (А В, А С, В С) A; б) (А В, С В, ~ А ~ С) ~ B;

в) (А В, С ~ В, А ~ С) B; г) (А В, ~А ~ С, В ~ С) ~ A;

д) (~А В, С D, ~ В ~ D) (A ~ C);

e) (M P, N R, M N) (P R).

2.13. Відновіть ентимеми, формалізуйте їх і визначте вид умовиводу:

а) одне з двох: або кворум є, або його нема. Отже, треба або починати збори, або розійтись;

б) якщо я піду болотом, то можу попасти в драговину, а якщо я піду в обхід, то не встигну до електрички. Отже, я можу попасти в драговину або не встигну до електрички;

в) якщо сьогодні ввечері буде мороз, то я піду на ковзанку. Якщо завтра буде відлига, то я залишусь вдома. Сьогодні ввечері буде мороз або завтра буде відлига;

г) одне з двох: або розкриті в останньому слові обставини не нові і не суттєві для справи, і тоді поновлення судового розгляду взагалі зайве; або ці обставини нові і суттєві для справи, тоді суд не може, не порушуючи принципу повноти і всебічності їх вивчення, не поновити судового розгляду.

 

ЛІТЕРАТУРА

А.Основна

1) Гетманова А.Д. Логика. – М., 1995. – С. 139–159.

2) Жеребкін В.Є. Логіка. – Х., 1999. – С. 143–169.

3) Кириллов В.И., Старченко А.А. Логика. – М., 1995. – С. 144–163.

4) Конверський А.Є. Логіка. – К., 1998. – С. 204–228.

5) Иванов Е.А. Логика. – М., 1996. – С. 202–211.

6) Свинцов В.И. Логика. – М., 1998. – С. 231–241.

7) Хоменко І.В., Алексюк І.А. Основи логіки. – К., 1996. – С. 96–145.

 

Б. Додаткова

1) Ивин А.А. Искусство правильно мыслить. – М., 1990. – С. 6–57.

2) Кондаков Н.И. Логический словарь-справочник. – М., 1975. Статті: алгебра логики, выведение, дедукция, исчисление высказываний, исчисление предикатов, modus ponendo tollens, modus ponens, modus tollendo ponens, modus tollens, разделительно-категорический силлогизм, умозаключение, условно-категорический силлогизм, энтимема та інші статті до даної теми.

3) Логические методы и формы научного познания. – К., 1984. – 200 с.

4) Мельников В.Н. Логические задачи. – К., 1989. – С. 194–215.

 

 

МОДУЛЬ № 11

Заняття № 6–7

ДОВЕДЕННЯ ТА СПРОСТУВАННЯ

Методичні поради

Дане практичне заняття є підсумковим у вивченні теми № 5 “Логічні основи теорії аргументації”. Його метою є поглиблення та закріплення знань логічних основ теорії доведення та спростування; формування навичок аналізу будь-яких концепцій, їх обгрунтованості та вірогідності, і практичних вмінь логічно обгрунтувати свої погляди та аргументовано критикувати (спростувати) позицію пропонента зі спірного питання чи проблеми. Названі вище якості є необхідним компонентом професійної компетентності будь-якого фахівця і теоретичною підставою його практичної діяльності.

Успішне розв’язання практичних вправ, які винесено на дане заняття, вимагає твердих знань правил доведення і спростування, а також видів та причин можливих помилок, які виникають при аргументуванні та критиці. При цьому слід мати на увазі, що інтуїтивна очевидність формується під впливом досягнень науки, результати якої завжди мають елемент деякої відносності та незавершеності. Якраз цим викликана першочерговість вимог перевірки вірогідності, критичності, раціональності та обгрунтованості – саме тих характеристик знання, які розкривають різні сторони його логічності та показують ступінь засвоєння усього курсу логіки, а не тільки питань теорії доведення та спростування.

Заняття складається з теоретичних питань та практичних вправ. Ці вправи є двох типів: або фрагменти предметних міркувань, або формалізовані задачі та доведення (спростування). Необхідно розв’язати задачі різних типів, готуючись до заняття. Оскільки заняття розраховане на чотири години, то друге двогодинне заняття буде письмовою контрольною роботою.

Після вправ наводяться переліки основної та додаткової літератури.

 

Теоретичні питання

1. Поняття доведення та його види.

2. Поняття спростування та його способи.

3. Правила доведення.

4. Правила спростування.

 

ВПРАВИ

1. За допомогою правила modus ponens умовно-категоричного силогізму доведіть, що: А В, В С, А отже С.

 

2. За допомогою правила modus tollens умовно-категоричного силогізму доведіть, що: А В, В С, ~С отже ~ А.

3. Перевірте коректність відповідних правил виводу (правил слідування):

а) (А, В) В) – правило ведення кон’юнкції;

б) А В), В В) – правило ведення диз’юнкції;

в) (А В) А, (А В) В – правило усунення кон’юнкції

г) (А С, В С, А В) C – правило усунення диз’юнкції (проста

конструктивна дилема).

4. Перевірте коректність відповідних правил і сформулюйте їх:

а) (~(А В), А) ~В; (~(А В), В) ~ A – правило усунення заперечення кон’юнкції;

б) (А В, ~А) В; (А В, ~В) A; (~А В, А) В; (А ~В, В) A - правило modus tollendo ponens.

 

5. Застосувавши відомі вам правила виводу, доведіть що:

а) А В, В С, С D, D F, A отже F;

b) A B, B C, C D, D F, ~F отже ~A.

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти