![]() |
І.Манжура. Перший сніг (3, 2 класи)
1. Зразкове читання вірша вчителем за опрацьованою партитурою (первинне читання). Партитура - див.далі. 2. Читання вірша всіма учнями мовчки, заздалегідь на дошці: - Що відбулось в природі? 3. Читання вірша всіма учнями напівголосу, заздалегідь на дошці: - Які зміни спостерігаємо в природі? 4. Аналіз фактичного змісту тексту. 1) Композиційний аналіз. Разом із вчителем діти встановлюють, що у вірші дві картини ( перший варіант картинкового плану):
Другий варіант картинкового плану: 1. « Ще вчора». 2. «Сьогодні ж». У першому варіанті предметна розмова ( перший сніг), доцільніше брати перший варіант. Аналіз частин вірша. А. До снігу. - читають першу частину мовчки, далі проводимо «тлумачне» читання (словникова робота), щоб діти зрозуміли образність тексту. Учні читають і пояснюють, як розуміють першу частину тексту: сонечко гріє, вівці ще ходять по горах, озимина зеленіє, у лузі лист від вітру шелестить. Вчитель: Поет підкреслює, що все ще в русі, в дії, природа ще живе. Для цього вжито дієслова – бродив, зеленіло, гомонів(шелестів, шарудів) - все живе, рухається. Це так було «вчора». - Які відчуття виникають у поета під час спостереження за осінньою природою? ( Тихого осіннього затишку). - Які звуки в словах підсилюють відчуття тепла та затишку ( [ш], [ч] - ще, вчора, сонечко, чабан, пишно; [о]- вчора, сонечко, гріло, отарою, бродив, озиме, пишно, зеленіло, гомонів). - Який настрій створюється під час читання першої частини? ( Тихої радості). Б. Перший сніг. «Тлумачне» читання: все затихло з першим снігом; срібне покривало вкрило степ; вітер жалісливо плаче (тихо скиглить), бо не пробіжить по зеленій озимині, не заставить загомоніти лист; сонце ллє не той світ, світить та не гріє. Вчитель: Все завмерло, затихло з першим снігом. Поет підкреслює: «Вчора» і «Сьогодні ж» - дві картинки - до снігу і після снігу. Цими картинками підсилюється раптовість змін в природі. - Які звуки допомагають створити відчуття холоду та «сріблястого оксамиту» ( [с]- сьогодні, степ, увесь, заслав, сріблястий оксамит, жалісливо, сонце, світ). - Який настрій виникає під час читання цієї частини? (Смутку). Узагальнення: - Якими ж фарбами можна було б намалювати визначені картинки: перша - жовтесонечко, темно-зелені полонини, зелене поле озимини, темно-коричневі дерева із сірувато-жовтим листом; друга - білий сніг, жовтий контур сонця. У процесі аналізу використовується смисловий, композиційний та лексико-стилістичний аналізи. 5. Складання партитури виразного читання (подальше усвідомлення тексту на основі емоційно-образного аналізу в поєднанні із розбором мовних і композиційних засобів). 1. Визначають головну думку ( різкі зміни в природі). 2. Знаходження логічного центру для тексту в цілому – ще вчора, сьогодні ж(двома горизонтальними), а також слів, що їх пояснюють, – гріло, зеленіло, гомонів, сріблястим оксамитом, жалісливо плаче, не той мов світ(однією горизонтальною). 3. 4. Відтворюють мелодику читання залежно від місця логічного наголосу: - підвищення голосу, - – пониження голосу, -підвищення і зниження ; 5. З’ясовують інтонацію читання відповідно до змісту і структури вірша: І частина - відчуваються теплі нотки, бо все ще в русі, в дії ( «сонечко так гріло»). ІІ частина - змінюється настрій поета - трохи сумно, бо зовсім затихла природа. Наводимо партитуру ( розбивку) читання тексту:
І.Манжура
Озиме пишно зеленіло,│ З теплотою.
і сонце ллє не той мов світ.║
Під час опрацювання віршів доцільно практикувати колективну декламацію, якщо дозволяє форма твору. Колективна декламація сприяє більш глибокому усвідомленню тексту. Цікавий сам процес підготовки до читання. Він має освітнє значення: діти обговорюють, кому доручити і що з різних частин тексту читати і чому, як треба читати. Застосовуємо ту ж саму методику читання віршів, однак на шостому етапі вводимо опрацювання партитури хорової декламації (див. – Г.П.Коваль. Зміст та дидактична структура уроків читання у початкових класах. – Рівне, 2001). |
|||||||||||||
|