Другий варіант картинкового плану: 1. « Ще вчора». 2. «Сьогодні ж». У першому варіанті предметна розмова ( перший сніг), доцільніше брати перший варіант.

Аналіз частин вірша.

А. До снігу.

- читають першу частину мовчки, далі проводимо «тлумачне» читання (словникова робота), щоб діти зрозуміли образність тексту.

Учні читають і пояснюють, як розуміють першу частину тексту: сонечко гріє, вівці ще ходять по горах, озимина зеленіє, у лузі лист від вітру шелестить.

Вчитель: Поет підкреслює, що все ще в русі, в дії, природа ще живе. Для цього вжито дієслова – бродив, зеленіло, гомонів(шелестів, шарудів) - все живе, рухається. Це так було «вчора».

- Які відчуття виникають у поета під час спостереження за осінньою природою? ( Тихого осіннього затишку).

- Які звуки в словах підсилюють відчуття тепла та затишку ( [ш], [ч] - ще, вчора, сонечко, чабан, пишно; [о]- вчора, сонечко, гріло, отарою, бродив, озиме, пишно, зеленіло, гомонів).

- Який настрій створюється під час читання першої частини? ( Тихої радості).

Б. Перший сніг.

«Тлумачне» читання: все затихло з першим снігом; срібне покривало вкрило степ; вітер жалісливо плаче (тихо скиглить), бо не пробіжить по зеленій озимині, не заставить загомоніти лист; сонце ллє не той світ, світить та не гріє.

Вчитель: Все завмерло, затихло з першим снігом. Поет підкреслює: «Вчора» і «Сьогодні ж» - дві картинки - до снігу і після снігу. Цими картинками підсилюється раптовість змін в природі.

- Які звуки допомагають створити відчуття холоду та «сріблястого оксамиту» ( [с]- сьогодні, степ, увесь, заслав, сріблястий оксамит, жалісливо, сонце, світ).

- Який настрій виникає під час читання цієї частини? (Смутку).

Узагальнення:

- Якими ж фарбами можна було б намалювати визначені картинки: перша - жовтесонечко, темно-зелені полонини, зелене поле озимини, темно-коричневі дерева із сірувато-жовтим листом; друга - білий сніг, жовтий контур сонця.

У процесі аналізу використовується смисловий, композиційний та лексико-стилістичний аналізи.

5. Складання партитури виразного читання (подальше усвідомлення тексту на основі емоційно-образного аналізу в поєднанні із розбором мовних і композиційних засобів).

1. Визначають головну думку ( різкі зміни в природі).

2. Знаходження логічного центру для тексту в цілому – ще вчора, сьогодні ж(двома горизонтальними), а також слів, що їх пояснюють, – гріло, зеленіло, гомонів, сріблястим оксамитом, жалісливо плаче, не той мов світ(однією горизонтальною).

3. Ставлять паузи - в кінці речення, на синтагмах та розділових знаках ( позначаємо - úú, ú ).

4. Відтворюють мелодику читання залежно від місця логічного наголосу: - підвищення голосу, - – пониження голосу, -підвищення і зниження ;

5. З’ясовують інтонацію читання відповідно до змісту і структури вірша:

І частина - відчуваються теплі нотки, бо все ще в русі, в дії ( «сонечко так гріло»).

ІІ частина - змінюється настрій поета - трохи сумно, бо зовсім затихла природа.

Наводимо партитуру ( розбивку) читання тексту:

І.Манжура

Перший сніг.

Ще вчора │ сонечко так гріло,│

чабан з отарою бродив.║

Озиме пишно зеленіло,│ З теплотою.

і лист у лузі гомонів.║

Сьогодні ж │степ увесь неначе│

заслав сріблястий оксамит,│ Сумно.

і вітер жалісливо плаче,│

і сонце ллє не той мов світ.║

Під час опрацювання віршів доцільно практикувати колективну декламацію, якщо дозволяє форма твору. Колективна декламація сприяє більш глибокому усвідомленню тексту. Цікавий сам процес підготовки до читання. Він має освітнє значення: діти обговорюють, кому доручити і що з різних частин тексту читати і чому, як треба читати.

Застосовуємо ту ж саму методику читання віршів, однак на шостому етапі вводимо опрацювання партитури хорової декламації (див. – Г.П.Коваль. Зміст та дидактична структура уроків читання у початкових класах. – Рівне, 2001).

Предыдущая 3 4 5 6 7 8 91011 12 13 14 15 16 17 18 Следующая