ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИВЧЕННЯ ОКРЕМИХ

МОДУЛІВ ТА ТЕМ ДИСЦИПЛІНИ

 

Змістовий модуль 1. „Принципи та зміст маркетингу”

Тема 1. Сутність маркетингу та його сучасна концепція

 

Маркетинг (від англ. market – ринок, торгівля, продаж) виник на початку ХХ ст.. у США. Першим, хто вказав його значимість для підприємства, був Мак-Кормік (1809-1884 рр.), який впровадив у практику Міжнародної компанії прибиральних машин маркетингові дослідження, концепцію цільового ринку, цінову політику, сервісне обслуговування [11]. Перше визначення маркетингу належить Р.Батлеру та А.Шоу, які визначили його як діяльність, що сприяє продажу.

Факти та хронологія виникнення маркетингу [10,11]

ХVII ст. – в Токіо відкрився перший у світі універмаг.
1639 р. – видано книжку Г.Д.Берна „Торговець” (Італія).
1751 р.–   видано книжку Ж.Саварта „Успішний торговець” (Франція).
1772 р. –   видано книжку К.Г.Людовіка „Нарис закінченої купецької системи” (Німеччина).
1804 р. –   видано книжку Й.М.Лойха „Система торгівлі” (Німеччина).
1880 р. – видано книжку Г.Х.Веле „Реклама” (Німеччина).
1901 – 1905рр.   навчальні дисципліни „Маркетинг продукції” та „Методи маркетингу” включено до навчальних програм провідних університетів США.
1908 р. –   створено першу маркетингову дослідницьку фірму (США).
1911 р. –   організовано перші відділи маркетингу у складі управлінського апарату корпорацій США.
1914 р. –   видано книжку В.Матейї та Р.Зейферта „Реклама купця” (Німеччина).
1915 р. – створено асоціацію викладачів курсу реклами в США.
1926 р. –   створено Американську національну асоціацію викладачів маркетингу та реклами.
1931 р. – створено Американське товариство маркетингу.
1936 р. – вихід першого випуску журналу „Маркетинг” (США).
1964 р. –   вихід першого випуску журналу „Маркетингові дослідження” (США).
1967 р. – вихід першого випуску журналу „Маркетингові новини” (США).
1974 р. –   вихід першого в СРСР збірника перекладів „Маркетинг”.

У Європі маркетинг стає відомим наприкінці 50-х років, а в Україні — у 80-х роках минулого століття.

Вивчаючи історію маркетингу треба розуміти, що його окремі елементи й підходи були відомі набагато раніше. Зараз відомо сотні визначень маркетингу, а об’єднує всі ці визначення концептуальне його розуміння.

Наведено кілька найбільш поширених визначень маркетингу.

· Маркетинг — це система взаємопов’язаних дій щодо планування та втілення в життя задуму, ціноутворення, просування та розподілу ідей, товарів, послуг завдяки обміну, який задовольняє потреби (Американська маркетингова асоціація, 1985р.)

· Маркетинг— це процес вивчення і формування споживчих запитів та переваг, а також використання всіх ресурсів і засобів фірми для їх задоволення з метою отримання прибутку та для особливої користі споживачів [8].

· Маркетинг— це комплексний системний підхід до вирішення проблем ринку, що охоплює всі стадії руху товарів чи послуг, розробку програми діяльності та збуту продукції чи послуг [3].

· Маркетинг— це вміння знайти потребу і задовольнити її [7].

· Маркетинг— це війна, в якій конкурент є вашим супротивником, а споживач — територією, яка підлягає завоюванню [13].

Інакше кажучи, маркетинг — це аналіз, планування виробництва, реалізація та контроль за втіленням маркетингових рішень стосовно продукту фірми, його ціни, просування та розподілу з метою отримання прибутку.

За час свого існування концепція маркетингу пройшла тривалий шлях еволюційного розвитку (табл..2.1).

Таблиця 2.1

Еволюція концепції маркетингу [10]

Концепція маркетингу Час поширення Центр уваги Інструментарій Ринкові орієнтири
Виробнича Кінець ХІХ-початок ХХ ст. Виробницт-во Обсяги виробництва, собівартість Попит
Товарна До середини 20-х років ХХ ст. Товар (послуга) Якість, характеристики, асортимент Попит
Збутова (комерційна) До середини 30-х років ХХ ст. Система збуту Методи торгівлі, мистецтво продажу, канали розподілу, посередники Попит

продовження таблиці 2.1

Ринкового маркетингу До кінця 60-х років ХХ ст. Споживачі Маркетингові дослідження, програми маркетингу, маркетинговий інструментарій Потреби
Соціально-етичного маркетингу З середини 70-х років ХХ ст. Суспільство Стратегічні плани і програми маркетингу Потреби, запити

 

Виробнича концепція. Маркетинг вважали допоміжною функцією, а головною проблемою було виробництво. Вважають, що товари продаватимуть самі себе, а тому маркетинг фокусував увагу на збільшенні обсягу виробництва традиційної продукції обмеженого асортименту. Головним результатом стало насичення ринку товарами. Пропозиція перевищувала попит. Тому на наступному етапі актуальним стало підвищення якості товару, асортименту, упаковки, дизайну. Таку концепцію називають товарною.

На третьому етапі діяльність фірм почала спрямовуватись на подолання складнощів, які поставали на шляху руху товарів від виробників до місць споживання, на активний пошук споживачів, організацію торгівлі, агресивний прибутковий збут. Звідси і назва концепції — збутовий маркетинг.

Після Другої світової війни розвиток концепції маркетингу під впливом ринкової конкуренції набуває якісно нового змісту. Підприємницька діяльність починає орієнтуватися на потреби споживачів, реальні і потенційні можливості ринку. Виробництво поступово підпорядковується маркетинговому керівництву. Сформувалася концепція ринкового маркетингу. Закладаються основи маркетингових досліджень, сегментування ринку, поелементний аналіз збутової діяльності.

Найважливішою умовою сучасного маркетингу стає виявлення нових, іще не задоволених потреб і запитів, які б сприймалися не лише окремими групами споживачів, а й суспільством в цілому. Це ознака соціально-етичного маркетингу.

Поява сучасних концепцій маркетингу не означає, що попередні зникають безслідно. В сучасній ринковій економіці, в тому числі українській, мають місце всі названі концепції, але треба пам’ятати, що рано чи пізно надійде час, який змусить перейти підприємство до наступної, більш досконалої концепції маркетингу.

У теорії та практиці маркетингу існують певні засадні поняття і дуже важливим є правильне їх розуміння і використання. Серед них є такі:

Нестаток — це почуття, яке відчуває людина, коли її чогось не вистачає.

Потреба— це нестаток, який набув конкретної форми відповідно до соціально-культурних та психологічних особливостей людини. Потреби постають

 

та існують незалежно від волі і бажання підприємця, який лише намагається їх розпізнати та задовольнити.

Треба ознайомитись із класифікацією потреб Меррея, теорією потреб Мак-Клеланда, Герцберга. Обов’язковими є знання класифікації потреб А.Маслоу, що поділяє їх на дві категорії та п’ять рівнів (рис.2.1)

 

           
   
 
     
Вторинні потреби
 
 
   
     
Первинні потреби
 
 

 


Рис.2.1. Піраміда потреб А.Маслоу

 

Знання теорії потреб, їхньої класифікації особливо важливі у сучасних концепціях маркетингу, де вони стали головним орієнтиром ринкової діяльності.

Цінності — це загальне переконання стосовно того, що добре, що погано або що є несуттєвим у житті. Вивчаючи це питання слід познайомитись із теорією Рокіча, згідно з якою існують два типи цінностей [11]. Термінальні — переконання людей щодо мети і кінцевого стану, якого прагнуть (щастя, добробут, знання тощо). Інструментальні — уявлення про бажані методи поведінки з метою досягнення термінальних цінностей (сміливість, відповідальність, самоконтроль тощо).

Найуживанішою у маркетингу є класифікація цінностей за Шетом, Ньюманом та Гроссом (1991р.), яка розподіляє їх на функціональні, соціальні, емоційні, епістемічні та умовні [11].

Розрізняють цінності суспільства, підприємства, постачальника, товару, послуги та ін. (рис.2.2 та 2.3).

Запити (побажання) — це потреби, які набрали специфічної конкретної форми відповідно до системи цінностей індивіда. Побажання можна розуміти як у вузькому (попит на конкретні товари й послуги), так і в широкому сенсі цього слова. Так, у широкому сенсі основними побажаннями кінцевих споживачів є спокій і безпека, вирішення проблем, якість, задоволення, гарантії, сервіс. Основними побажаннями промислових споживачів є термін поставки, відповідність поставленого асортименту замовленому, якість продукції, збереження під час транспортування, доставка в обумовлене місце, компетентність постачальників. Таким чином, побажання споживачів залежить від поведінки підприємців і можуть формуватися ними.

 

 
 
Споживча цінність товару
ŸФункціональні характеристики ŸТоварна марка ŸІмідж ŸУпаковка Ÿ Популярність    

 

 

 

 


 
 
Сумарна споживча вартість
Витрати: Ÿфінансові; Ÿзусиль; Ÿчасу; Ÿпсихологічні    

 


 

Рис. 2.2.Система споживчої цінності товару

 

 
 
Цінність постачальника
 
 
Сумарна споживча вартість
Витрати: Ÿфінансові; Ÿзусиль; Ÿчасу; Ÿпсихологічні    
ŸФункціональні характеристики товару ŸСервіс ŸКадри ŸІмідж ŸФінансовий стан    

 

 


Рис. 2.3. Система споживчої цінності постачальника

 

Попит— це побажання споживача з урахуванням його реальної купівельної спроможності. Саме з цим поняттям щоденно стикається підприємець. Розрізняють кілька видів попиту на товари і послуги:

· негативний — покупець може, але не хоче купувати товар, оскільки ставиться до нього негативно;

· нульовий — покупець може купити але не купує даний товар, оскільки ставиться до нього байдуже або й взагалі не знає про його існування;

· спадний — обсяги закупівель зменшуються, як правило, через втрату товаром ринкової привабливості;

· нерегулярний (сезонний, непостійний) — обсяги закупівель товару коливаються протягом року;

· креативний (прихований) — попит, що існує у вигляді запитів або окремих покупок;

· повноцінний — досить високий з погляду комерційної вигоди продавця;

· оманливий — повноцінний протягом короткого часу, але такий, що не має перспектив у майбутньому;

· ажіотажний — високий, але штучно створений і тому нетривалий;

· небажаний (нераціональний) — на товари, небезпечні для здоров’я або небажані з етичних або соціальних стандартів суспільства (тютюнові вироби, алкоголь, наркотики);

· повсякденний (перманентний) — майже постійні обсяги продажу за короткі проміжки часу (день, тиждень, місяць);

· особливий — на унікальні та ексклюзивні товари та послуги;

· інфляційний — на товари, які купують з метою збереження грошових заощаджень від інфляції.

Існує дев’яносто типів вимірювання попиту (5´6´3) з урахуванням:

1. Територіального рівня: світ, країна, регіон, територія, споживач.

2. Продуктовий рівень: загальний продаж, продаж у галузі, продаж фірми, продуктова лінія, продуктова форма, продуктовий пункт;

3. Тривалість: короткочасний (1–2 роки), середній (2–5 років), довготривалий (більше 5 років).

Товар— це продукція, виготовлена на продаж, або все, що може задовольнити потребу (побажання) і пропонується ринкові з метою придбання, використання чи споживання (вироби, послуги, ідеї тощо).

Маркетингова класифікація товарів поділяє їх за такими критеріями [3]:

· призначенням — товари виробничого та споживчого попиту;

· терміном використання — товари короткотермінового та тривалого використання;

· способом виготовлення — стандартні та унікальні;

· рівнем ринкової новизни — традиційні, модифікаційні, товари-новинки;

· характером використання та рівнем ціни — товари регулярного та вибіркового попиту, престижні товари, предмети розкошів.

 

Товари споживчого попиту можна додатково класифікувати за такими групами: повсякденного попиту, попереднього вибору, специфічного попиту, пасивного попиту.

Товари виробничо-технічного призначення поділяються на: сировину, матеріали, напівфабрикати, комплектуючі вироби, будинки і споруди, допоміжне обладнання і матеріали.

Специфічним різновидом товару є послуги, тобто результати певних дій, що дають корисний ефект. Їх особливості такі [11,14]:

- нематеріальність;

- зміна якості в часі;

- невіддільність від джерела;

- неможливість накопичення.

Маркетингова класифікація послуг передбачає їх розподіл залежно від:

· способу виконання (машинами чи людьми);

· присутності клієнта (обов’язкової чи ні);

· мотивів отримання (особистих чи ділових потреб);

· форми надання (індивідуальної чи масової);

· характеру споживача (організація, підприємство, особа);

· можливої матеріалізації (зготована їжа, пошитий одяг, духовна потреба тощо);

· матеріальної форми (відчутної чи невідчутної).

Вартість — це комплексне поняття, яке включає споживчу корисність (набір функціональних можливостей товару) і вартість споживання. Грошовим виразом вартості товару є його ціна.

Задоволення — це вибір конкретного товару споживачем із сукупності подібних до нього. Вибраний товар мусить мати найвищу корисність і забезпечувати високий рівень задоволення потреб. Існують два типи задоволення товаром:

- функціональне (задоволення від придбання товару з більш високими функціональними можливостями);

- психологічне (задоволення від придбання товару, який підвищує престиж споживача (дорогий одяг, новий автомобіль, коштовності, антикваріат тощо).

Задоволення потреб споживачів відбувається через обмін.

Обмін — це акт отримання того чи іншого блага з пропозицією чогось іншого. Розрізняють товарно-грошовий (гроші–товар чи товар–гроші)і бартерний (товар–товар) обмін. Комерційний обмін цінностями між двома сторонами здійснюють за допомогою угоди, в якій кожен з її учасників визнає, що вона є вигідною для нього.

Процес обміну здійснюється за трьох умов: домовленості про цінність предмета, комунікації сторін, передавання цінностей.

 

Ринок — це сукупність відносин власності між покупцями і продавцями товарів і послуг та механізм забезпечення цього процесу.

Залежно від співвідношення попиту і пропозиції розрізняють ринки продавців (попит перевищує пропозицію) і покупців (пропозиція перевищує попит).Окрім цього виділяють такі типи ринків:

· конкурентні, олігопольні та монопольні;

· товарів, капіталу, робочої сили, цінних паперів;

· внутрішні та зовнішні;

· вільні (відкриті), закриті та регульовані;

· споживчі, виробничі та торгові;

· закупівель та збуту;

· цільові, побічні та „зони байдужості”.

Крім того, ринки розрізняють за галузевою приналежністю, географією, розміщенням, комплексом потреб тощо.

Організаційні форми ринку: базар, магазин, ярмарок, біржа, аукціон, тендер, виставка.

Суб’єкти ринку — це фірми, підприємства, організації чи окремі особи, між якими існують маркетингові зв’язки (рис.2.4).

 

 
 

 


Рис 2.4. Суб’єкти маркетингу

 

Запитання для самоконтролю

  1. Що таке маркетинг і які головні умови його існування?
  2. Хронологія виникнення маркетингу.
  3. Еволюція концепції маркетингу.
  4. Розгляньте основні концепції маркетингу і визначте сутність кожної з них.
  5. Дайте визначення нестатку, потребі і цінності. Розгляньте їх види та наведіть приклади.
  6. Наведіть визначення побажань (запитів). Чим вони вирізняються від потреб та попиту?
  7. Охарактеризуйте попит та його види.
  8. Дайте маркетингове визначення товару та розгляньте його класифікацію.
  9. Наведіть визначення послуг та охарактеризуйте їх особливості та види.
  10. Охарактеризуйте вартість товару чи послуги і розгляньте використання цього поняття в маркетинговій практиці.
  11. Дайте визначення поняття „задоволення” і „обмін”. Охарактеризуйте їх типи.
  12. Що таке ринок? Охарактеризуйте основні типи ринків та його суб’єктів.

 

Тема 2. Система та характеристика сучасного маркетингу

 

Вивчаючи цю тему, слід звернути увагу на головні принципи маркетингу [1, 3, 11]:

· свобода вибору способів господарювання;

· оберненість до споживачів;

· націленість на кінцевий результат — прибуток;

· тривала перспектива розвитку підприємства;

· активна ринкова політика;

· науковий підхід до розв’язання маркетингових проблем;

· комплексність дій;

· гнучкість у досягненні поставлених цілей;

· значні витрати;

· наявність відповідної інфраструктури та фахівців.

Основні стратегічні завдання маркетингу полягають у:

· розробці маркетингових стратегій;

· визначення і освоюванні цільових ринків;

· створенні й розвитку нових товарів;

· розробці маркетингових систем та програм;

· формуванні побажань споживачів.

Основними тактичними завданнями маркетингу є:

· виявлення існуючих і потенційних побажань споживачів;

· оцінка реального і можливого попиту на товари (послуги);

· обґрунтування доцільності виробництва й збуту товарів (послуг);

· організація науково-дослідних і проектно-конструкторських робіт для створення нової продукції;

· планування і координація виробничої, збутової і фінансової політики підприємства;

· організація системи та методів збуту продукції;

· управління політикою цін;

· планування комплексу маркетингових комунікацій;

· контроль та аудит маркетингової діяльності підприємства.

Основними функціями маркетингу є:

- комплексне вивчення ринку і підприємства;

- узгодження характеристик продукції з побажаннями споживачів;

- розрахунок цін на продукцію та визначення системи умов оплати і знижок;

- планування збуту та реалізації продукції;

- забезпечення комунікаційних зв’язків зі споживачами;

- гарантії та сервісне обслуговування споживачів;

- контроль та аналіз маркетингової діяльності підприємства.

Ринкова практика розрізняє десятки видів маркетингу (табл.2.2).

Таблиця 2.2.

Види маркетингу [10]

№№ з/п Критерії класифікації Види маркетингу
1. Орієнтація маркетингової діяльності · продуктовий · споживчий · змішаний
2. Сфера маркетингової діяльності · споживчих товарів · промислових товарів · ідей · місць · осіб · організаційний · торговий
3. Термін дії · стратегічний · тактичний · оперативний

продовження таблиці 2.2

4. Види попиту · підтримуючий · конверсійний · стимулюючий · ремаркетинг · синхромаркетинг · розвиваючий · демаркетинг · короткозорий · протидіючий · персональний
5. Концепція маркетингу · виробничий · товарний · збутовий · ринковий · соціально-етичний
6. Цілі діяльності · комерційний · некомерційний
7. Види діяльності · товарний · послуг · інноваційний
8. Рівень діяльності · макромаркетинг · мікромаркетинг
9. Географія діяльності · внутрішній · міжнародний
10. Рівень диференціації маркетингової діяльності · глобальний · масовий · диференційований
11. Спосіб зв’язку зі споживачем · прямий · опосередкований · телемаркетинг · поштовий · за каталогом · віртуальний
12. Вплив на споживача · активний · пасивний

 

Вивчаючи літературні джерела [3, 5, 6, 8, 10, 14] необхідно ознайомитись із сутністю, особливостями, об’єктами уваги, цілями та інструментаріями усіх видів маркетингу.

У процесі вивчення цієї теми потрібно також докладно ознайомитись з одним із ключових понять — системою засобів маркетингу, тобто із сукупністю методів і заходів, конкретного інструментарію, який використовується для розв’язання певних ринкових завдань.

З початку 60-х років ХХ ст. Систему засобів маркетингу почали називати „маркетинговою сумішшю” (marketing-mix), а з кінця 70-х років елементи цієї суміші було об’єднано в концепцію „ЧР” (модель Д.Маккартні):

product — продукт, товар;

place — місце розподілу;

promotion — просування, комунікації;

price — ціна, вартість.

В сучасних умовах цю концепцію доведено до „7Р” за рахунок (модель М.Бітнер):

рeople — люди (споживачі, персонал фірми);

personal selling — персональний продаж;

package — упаковка.

Таке доповнення не означає чогось принципово нового, а лише підкреслює, що окремі інструменти маркетингу набувають особливого значення.

Кожна фірма чи підприємство формує власний комплекс маркетингу, виходячи з умов оточуючого середовища.

Оточуюче середовище маркетингу — це сукупність факторів, умов, організацій та сил, під впливом яких визначається предмет та об’єкт маркетингу, створюється система його засобів. Це сфера, в якій відбувається маркетингова діяльність підприємства.

Існують поняття внутрішнього та зовнішнього середовища маркетингу. Внутрішнє середовище — це мікросередовище підприємства, його місія, цілі, завдання, вище керівництво, робітники, службовці, організаційна структура маркетингу. Поняття зовнішнього середовища визначають 7 факторів:

  1. Політична система: законодавство, урядові установи, впливові групи населення (партії, рухи).
  2. Міжнародні фактори: економічні кризи, військові конфлікти.
  3. Соціально-культурне середовище: культура, освіта, цінності, роль жінок, відношення до шлюбу тощо.
  4. Економічні фактори: темпи інфляції, рівень зайнятості, міжнародний платіжний баланс, стабільність національної валюти тощо.
  5. Ринкові фактори: демографічні умови, життєвий цикл товару, розподіл прибутків, рівень конкуренції тощо.
  6. Технологічні фактори: можливість виготовлення нової продукції на основі НТП, використання ПЕОМ, післяпродажне обслуговування товару.
  7. Фактори конкуренції: контроль ринку, ринкові сигнали, загрози, наслідки.

 

Для оцінки впливу зовнішнього середовища М.Мескон та М.Альберт пропонують таку матрицю (табл.2.3)

Таблиця 2.3

Оцінка впливу зовнішніх факторів маркетингового середовища

Фактори Вагомість Вплив Оцінка впливу
Економічні +1´(+20) =+20 впливає
Політичні +2´(-10) =-20 сильно впливає
Ринкові +1´(-20) =-20 сильно впливає
Технологічні +4´(+30) =+120 можливо впливає
Конкурентні +1´(-20) =-20 сильно впливає
Міжнародні +3´(-30) =-90 серйозна загроза
Соціальні +4´(+10) =+40 впливає

 

Основне завдання досліджень маркетингового середовища — досягнення тривалого балансу інтересів підприємства та інших суб’єктів ринку, усунення суперечностей між ними за рахунок використання контрольованих факторів.

На завершення вивчення теми потрібно звернутися до літературних джерел [8, 12, 13] з метою ознайомлення з європейським та світовим досвідом маркетингової практики. Особливу увагу слід звернути на досвід використання основ соціально-етичного та міжнародного маркетингу, можливостей їх використання в Україні.

Запитання для самоконтролю

  1. Головні принципи маркетингу та їх характеристика.
  2. Основні тактичні завдання та функції маркетингу.
  3. Поясніть сутність і наведіть приклади продуктового, споживчого і змішаного маркетингу.
  4. Порівняйте маркетинг споживчих і промислових товарів.
  5. Поясніть сутність та охарактеризуйте інструментарій маркетингу залежно від попиту.
  6. Сутність, цілі та інструментарій виробничого, товарного та збутового маркетингу.
  7. Особливості ринкового та соціально-етичного маркетингу.
  8. Поясніть принципову різницю між комерційним та некомерційним маркетингом.
  9. Охарактеризуйте особливості маркетингу послуг.
  10. Сутність макро- та мікромаркетингу.
  11. Поясніть зміст глобального, масового та диференційованого маркетингу.
  12. Сучасні тенденції розвитку видів маркетингу.
  13. Характеристика елементів концепцій „4Р” та „7Р”.
  14. Фактори внутрішнього середовища маркетингу.
  15. Фактори зовнішнього середовища маркетингу.
  16. Аналіз маркетингового середовища.

 

Тема 3. Маркетингові дослідження та інформація

 

Дослідження ринку неможливе без достовірної інформації про його стан і перспективи. Потрібно знати: комерційну ситуацію, попит, ємність, місце товару і його конкурентоспроможність, власний ринковий потенціал, позиції і можливості конкурентів тощо. Така інформація отримується шляхом проведення спеціальних маркетингових досліджень [3, 11].

Маркетингові дослідження — це система збирання, класифікація, аналіз і узагальнення даних щодо поведінки, потреб, відносин, мотивацій і т.д. окремих осіб і організацій в контексті їхньої економічної, політичної, суспільної і побутової діяльності.

Роль маркетингових досліджень полягає в оцінці маркетингових ситуацій, забезпеченні інформацією, яка дозволяє створити ефективну маркетингову програму підприємства.

Мета маркетингових досліджень полягає в ідентифікації як проблем, так і можливостей підприємства посісти конкурентну позицію на ринку в конкретний час.

Предметом маркетингових досліджень є конкретна маркетингова проблема в бізнес-середовищі підприємства.

Об’єктом маркетингових досліджень є певний суб’єкт системи „підприємство-ринок-економіка”.

Принципи маркетингових досліджень:

· системність (логічність, послідовність, періодичність);

· комплексність (урахування та аналіз усіх елементів);

· цілеспрямованість (орієнтація на розв’язання актуальних, суто маркетингових проблем);

· об’єктивність (незалежність від суб’єктивних оцінок);

· надійність (точність отримання даних);

· результативність (наявність проміжних та кінцевих результатів);

· відповідність засадам добросовісної конкуренції.

Основні завдання маркетингових досліджень:

- аналіз та прогнозні дослідження ринку;

- визначення величини і динаміки попиту;

- розрахунок місткості ринку та його окремих сегментів;

- прогнозні дослідження обсягів збуту;

- визначення конкурентних позицій підприємства;

- визначення конкурентоспроможності продукції;

- дослідження поведінки суб’єктів ринку;

- розробка програми маркетингу;

- оцінка ефективності маркетингових заходів.

Залежно від мети, способів отримання інформації, техніки проведення та кінцевих результатів використовують різні види маркетингових досліджень (табл.2.4).

Таблиця 2.4.

Види маркетингових досліджень

Види маркетингових досліджень Переваги Недоліки
Кабінетні Швидкість збирання інформації, невисока вартість, простота Інформація може бути застарілою, неповною
Польові Конкретність, цільовий характер, контрольованість збирання інформації Велика вартість і тривалість процесу збирання інформації
Пілотні Участь дослідника в маркетингових процесах Велика вартість, суб’єктивність суджень експертів
Панельні Безпосередній контакт зі споживачем Суб’єктивність суджень споживачів
Метод фокус-груп Безпосередній контакт зі споживачами Надто загальний характер отримання інформації
Ділові контакти Безпосередній контакт із суб’єктами ринку Можливість отримання недостовірної інформації

Кабінетні дослідження. Інформація отримується шляхом проведення цілеспрямованих експериментів, опитувань і спостережень за кон’юнктурою ринку, станом конкурентного середовища тощо.

Польові дослідження.Інформація з конкретних уявлень про різні проблеми маркетингової діяльності отримується шляхом проведення цілеспрямованих опитувань, спостережень та експериментів, використовуючи методи економічного аналізу.

Пілотні дослідження. Поєднують конкретні маркетингові дії (збут, рекламування, ціни) з досліджуванням процесів і їхніх результатів за принципом „спроб і помилок”.

Панельні дослідження. Проводяться на підставі регулярного спілкування з визначеною (завжди тією самою) групою споживачів, що робить можливим аналіз стану та динаміки їх запитів, мотивацій тощо.

Метод фокус-груп — це спілкування із 6-10 особами, які мають подібні характеристики (вік, освіта, фах, сімейний стан), з метою визначення їхніх поглядів, ставлення до певних маркетингових проблем та способів їх розв’язання.

Ділові контакти. Передбачають спілкування з представниками інших підприємств чи із споживачами під час виставок, ярмарків, презентацій тощо.

Інформаційне забезпечення — це процес задоволення потреб конкретних користувачів в інформації, яка ґрунтується на використанні відповідних методів, пошуку, отримання, обробки, накопичення, адресної видачі у зручному для використання вигляді.

Маркетингова інформація — це факти, відомості, цифри та інші дані, які використовують при аналізі і прогнозуванні маркетингової діяльності.

Класифікацію маркетингової інформації наведено в табл.2.5.

Таблиця 2.5.

Класифікація маркетингової інформації

 

Критерії класифікації Види інформації Характеристика і напрямки використання інформації
За охопленням · Зовнішня Звіти підприємств, ЗМІ, опитування
· Внутрішня Звіти фірм, списки покупців, постачальників, посередників
За способом отримання · Вторинна Зібрана раніше для розв’язання інших проблем
· Первинна Зібрана спеціально для розв’язання конкретної проблеми
За періодичністю виникнення · Постійна Для розв’язання оперативних завдань
· Змінна Стан суб’єктів ринку та їхня характеристика
· Епізодична Збирається за необхідністю
За призначенням · Довідкова Для ознайомчого, допоміжного використання

 

продовження таблиці 2.5

  · Рекомендаційна Прогноз реалізації товарів, вибір постачальників, посередників
· Нормативна Законодавчі акти, стандарти, сертифікати, норми і нормативи
· Сигнальна Потреба виникає у разі відхилення від запланованого стану
За формою представлення · Текстова Вільний виклад аналізу, проблеми
· Таблична Робота з цифрами, статистичними даними
· Матрична Реалізація алгоритмів, матриць досліджень
· Графічна Графічне зображення явищ, процесів, залежність між факторами
· Числова Динамічні ряди даних, тенденції явищ, процесів

Найціннішою для маркетингових досліджень є первинна та вторинна інформація. На основі вивчення літературних джерел потрібно познайомитись більш глибоко з її суттю, перевагами та недоліками [11]. Основними методами її збирання є опитування, спостереження, експеримент та імітація.

У ході маркетингових досліджень можуть використовуватись такі джерела маркетингової інформації: „Текст”, „Фірма”, „Консультант”, „Бесіда” та „Джокер”.

Джерело „Текст” — це друковані видання загального і спеціального призначення (періодика, монографії, брошури, огляди ринків, довідники, статистичні збірники, каталоги, проспекти, буклети). Цими каналами збирається до 30-40% маркетингової інформації.

Джерело „Фірма” — це персонал підприємства, який вступає в контакти зі сторонніми організаціями чи комерційними структурами (постачальники, збутовики) або фізичними особами (ділери, брокери, клієнти). Цими каналами збирається до 30% маркетингової інформації.

Джерело „Консультант” — це бази регламентуючих документів, висновки експертів, консультантів. Експертами і консультантами можуть бути співробітники підприємства чи сторонніх організацій (консалтингові, аудиторські фірми). Джерело не дуже надійне, бо воно може працювати і на конкурентів. За цими каналами надходить до 10-15% маркетингової інформації.

Джерело „Бесіда” — це інформація, отримана на виставках, ярмарках, презентаціях, брифінгах шляхом

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти