ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Методика ознайомлення з місткістю.

З місткістю учні знайомлять у 1 класі лабораторно–практичним методом. Вчитель повідомляє, що рідини, сипучі вимірюють з допомогою міри, яка називається 1 літр і демонструють літрову кружку, банку тощо, після чого пропонує переконатися їх, що місткість їх однакова.

У 1 класі слід провести лабораторні роботи таких типів:

1) визначення місткості посудини і вираження її в літрах;

2) дво і трилітрові банки наповненні водою так, що в першій — 1 л, а в другій — 2 л; що потрібно зробити, щоб кількість рідини в цих посудинах була однакова?

3) Місткість якої посудини більша? (переливають воду з чайника в каструлю, де залишається, залишається, там більше);

4) на скільки літрів місткість першої посудини більша від іншої?

Після цього протягом наступних років навчання учні розв’язують задачі різних типів, де зустрічається міра місткості 1 л.

5. Методика ознайомлення з площею та одиницями її вимірювання.

З поняттям площі діти зустрічаються постійно. Вже дошкільники порівнюють предмети за площею (не називаючи самого слова „площа”). Порівнюють не накладанням, а на око (наприклад, листок дуба більший за листок берези). У початкових класах уявлення про площу стають чіткішими: фігури можуть бути різними і однаковими за площею.

У 4(3) класі учні ознайомлюються з поняттям площі. Вчитель повідомляє про те, що в розмовах, передачах по радіо, телебаченню часто можна почути: посівна площа, житлова площа, площа квартири, площа класної кімнати; що серед предметів, які нас оточують, багато таких, поверхня яких має форму трикутника, прямокутника, круга (дно каструлі — круг; підлога, стіни кімнати, класна дошка — прямокутники), кожна з них має площу. Порівнюючи площі фігур, виставлених на набірному полотні (наприклад, круг, трикутник, квадрат), учні встановлюють, що, квадрат займає більше місце, ніж круг або трикутник. Учитель констатує про те, що в такому разі говорять, що площа квадрата більша, ніж площа кожної іншої фігури. Він зазначає, що площа — це величина, яку можна не тільки порівнювати, а й виміряти. W(1) (мал.1 на стор. 18).

Необхідність введення квадратного сантиметра, як одиниці вимірювання площі можна розкрити на основі знаходження кількості, що містить одна й та сама фігура. W(2) (мал.2 на стор.18)

Площі фігур визначають квадратними одиницями.

Ознайомивши учнів з квадратним сантиметром, проводять практичну роботу, пов’язану із знаходженням площі фігур способом розбиття її на квадратні сантиметри.

Окремий урок відводиться для ознайомлення учнів з новими одиницями вимірювання площі. Вводяться відразу всі одиниці вимірювання площі, які передбачені програмою.

В таблиці подано одиниці вимірювання площі, які найчастіше застосовуються в практичній діяльності.

1мм2 — це площа квадрата, сторона якого 1мм
1см2 — це площа квадрата, сторона якого 1см
1дм2 — це площа квадрата, сторона якого 1дм
2 — це площа квадрата, сторона якого 1м
Ар — це площа квадрата, сторона якого 10 м
ар — це сота частина гектара (сотка)
Гектар (га) — це площа квадрата, сторона якого 100м
1км2 — це площа квадрата, сторона якого 1м

У процесі дальшого вимірювання й обчислення площі прямокутника, розв’язування задач на обчислення площі слід мати на увазі такі моменти:

1. Учні повинні достатньо практикуватися у вимірюванні площ прямокутників на моделях та малюнках.

2. Кожен учень має виконати 2—3 завдання на вимірювання площі класної дошки, вікна, поверхні кишки стола, підлоги, стіни класної кімнати, земельної ділянки тощо.

3. Треба розв’язати достатню кількість задач на обчислення площі прямокутника, сторони якого виражені складеними іменованими числами. Саме тоді стане зрозумілою вимога правила про те, що довжину і ширину прямокутника треба вимірювати однією і тією самою мірою. Розв’язування задач на обчислення площі слід поєднувати з розв’язуванням задач на обчислення периметра.

4. Слід практикувати обчислення площі прямокутних ділянок за їх планом.

Для вимірювання площі учнів ознайомлюють з палеткою — це прозора плівка або пластинка, поділена на квадрати. Палеткою користуються наступним чином: на фігуру накладають палетку і лічать, скільки квадратів цієї палетки накладається на дану фігуру.

Над мірами площі розглядаються всі операції і дії, що і над числами, вираженими мірами довжини.

Крім всіх операцій, виконується множення іменованого числа на іменоване, виражене мірами довжини, у результаті дії отримуємо — число, виражене мірами площі.

2 м 15 см * 1 м 08 см =

2 м 15 см = 215 см

1 м 08 см = 108 см

215

23220 (см2)

2 м 15 см * 1 м 08 см = 23220 см2 = 2 м2 3220 см2 = 2 м2 32 дм2 20 см2

W(1) Учні порівнюють фігури (мал.1): найбільшу площу має прямокутник; площа квадрата більша ніж площа круга або трикутника; але порівняти площі трикутника і круга важче.

 


Мал. 1

W(2)

       
   

 

 


Способом підрахунку квадратів однієї і тієї ж самої фігури діти встановлюють, що вона містить різну їх кількість (18 і 162). Учитель підкреслює, що фігуру можна розробити на будь–які, квадрати, але це незручно. Потрібно розбивати фігуру на квадрати із стороною певної довжини.

 

5. Методика вивчення теми „Час та його вимірювання”.

Внаслідок вивчення теми „Час та його вимірювання” в учнів повинні бути сформовані уявлення про таку одиниці вимірювання часу, як століття, рік, місяць, тиждень, доба, година, хвилина, секунда. Учні повинні знати таблицю мір часу, порядок днів тижня і місяців у році; вміти перетворювати іменовані числа, виражені мірами часу, та виконувати дії додавання та віднімання над ними; вміти визначати час за годинником, використовувати табель–календар та модель годинника. Важливо навчити учнів розв’язувати задачі, пов’язані з визначенням тривалості події, її початку або кінця в межах доби, місяця і року.

Конкретне уявлення про добу, годину і хвилину формується в учнів на основі власних спостережень і їх практичної діяльності.

Година — це приблизно тривалість уроку і перерви. Хвилина — це час, протягом якого, наприклад, можна назвати 60 двоцифрових чисел, чи прочитати певну кількість слів, або пройти певну відстань.

На цьому ж уроці учні записують співвідношення між одиницями вимірювання часу:

1 доба = 24 години, 1 год. = 60 хв., 1 хв. = 60 с.

Виконуючи практичні вправи з моделями годинника, учні навчаються визначати час за годинником.

Почати роботу з формування в учнів уявлень про рік і місяць доцільно з повідомлення про те, що одиниці вимірювання часу пов’язані із рухом планети Земля навколо Сонця, рухом Місяця навколо Землі, обертанням Землі навколо власної осі. Земля робить оберт навколо Сонця приблизно за 365 днів і 6 год. Для зручності лічби з давніх часів прийняли 3 роки називати простими, по 365 днів у кожному, а четвертий — високосним. У високосному році 366 днів. За час, протягом якого Земля робить оберт навколо Сонця 1 раз, Місяць навколо Землі робить 12 обертів. Тому рік поділяють на 12 проміжків — 12 місяців. Проміжок часу обертання Землі навколо своєї осі — доба ділиться на 24 рівні частини — години. 1 год. — це 1/24 доби. Година поділяється на 60 рівних частин — хвилин, а хвилина — на 60 секунд, 1с — це 1/60 хвилини.

Вивчені учнями одиниці вимірювання часу систематизуються у вигляді таблиці, яка складається самими учнями під безпосереднім керівництвом вчителя.

Одиниці часу Позначаються скорочено Співвідношення між одиницями часу
Секунда с  
Хвилина хв. 1хв=60с
Година год. 1год=60хв
Доба   1доба=24год
Місяць міс. 1міс=30 або 31 день (у лютому28 або 29)
Рік р. 1звичайний рік– 365 1 високосний — 366
Століття ст. 1століття—100 років

Як і при вивченні інших мір, учні розв’язують вправи на розроблення і перетворення іменованих чисел, виражених мірами часу і дії над ними.

Крім цього розглядаються текстові задачі трьох типів, які становлять систему взаємно–обернених задач:

1) на визначення тривалості події, якщо відомо її початок і кінець;

2) на визначення тривалості події, якщо відомо її кінець і тривалість

3) на визначення тривалості події, якщо відомо її початок і тривалість

Окремі з текстових задач розв’язуються за допомогою табелів–календарів та стрічки часу.

Важливо, щоб при виконанні дій, діти усвідомлювали не десяткові співвідношення між різними мірами часу і не спиралися на десяткові співвідношення які притаманні мірам довжини й маси.

Щоб попередити такі помилки слід на тривалий час вивішувати таблицю мір часу.

Для загального інтелектуального розвитку дитини — важливо навчити її користуватися годинником і визначати час.

Працюючи з годинником, слід забезпечити учнів моделями циферблата годинника (в тому числі виготовити саморобну).

Учні повинні запам’ятати:

1) велика стрілка називається хвилинною, а маленька — годинною;

2) велика стрілка протягом доби здійснює 24 оберти, а мала — 2 оберти;

3) циферблат годинника являє собою шкалу у вигляді круга, яка поділяла на 12 рівнів частин великими поділками, великі поділки позначають години і біля кожної з них написані відповідні числа;

4) відстань між двома сусідніми поділками мала годинникова стрілка проходить за 1 годину, а велика стрілка — зробить повний оберт; відстань між двома сусідніми великими поділками велика стрілка проходить за 5 хвилин, тому відстань між двома сусідніми поділками розділяють на п’ять рівних частин. Зрозуміло, що 5 * 12 = 60, тобто вся шкала, що становить повний оберт містить 60 хвилин.

Зручно використовувати циферблат годинника, шкала якого містить подвійне зображення: від 1 – до 12 і від 12 до 24.Однак на практиці користуються дванадцятковим відліком, уточнюючи, якої пори доби визначена година (6 год. вечора, 6 год. ранку).

Слід навчити правильно визначати час в межах години і хвилини.

 

Тестові завдання для самоконтролю студентів до теми

лекції 10 «Величини та їх властивості. Методика вивчення величин у початкових класах».

43. З величинами учні знайомляться , починаючи з концентру:

=„Десяток”;

~„Другий Десяток”;

~ „Сотня”.

44. Величини мають певні:

~закономірності;

=властивості;

~принципи.

45. В більшості країн світу затвердилася метрична система мір, в якій основною одиницею є:

~кілометр;

~сантиметр;

=метр.

46. Еталоном маси є:

~1 т;

=1 кг;

~1 г.

47. У концентрі „Сотня” відбувається ознайомлення з одиницею довжини:

=метр;

~дециметр;

~міліметр.

48. Одиницею вимірювання місткості є:

~кілограм ;

~метр;

=літр.

49. Гектар – це площа квадрата, сторона якого рівна:

~10 м;

=100 м;

~1000 м .

50. Високосний рік складається з:

~365 днів;

=366 днів;

~364 днів.

51. Над іменованими числами виконують операції:

~ роздроблення;

~перетворення;

=роздроблення та перетворення.

52. Площі фігур визначають:

=квадратними одиницями;

~кубічними одиницями;

~одиницями.

 

 

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти