Розрахунок трудомісткості програмного продукту (ІС, АС, КМ)

Для розрахунку трудомісткості ПП необхідно визначити наступну інформацію.

1) кількість макетів (набори даних вхідної інформації);

2) кількість різновидів форм вихідної інформації (форм друкарських документів і інформації, яка переноситься на машинні носії);

3) ступінь новизни групи задач (задачі) – по цьому критерію задачі діляться на 4 групи:

А – задачі, які передбачають використання принципово нових методів розробки, проведення науково-дослідних робіт;

Б – розробка типових проектних рішень, оригінальних задач і систем, які не мають аналогів;

В – прив'язка типових практичних рішень при умові їх зміни; розроблення задач, які мають аналогічні рішення;

Г – прив'язка типових проектних рішень без їх зміни; розробка задач, які мають аналогічні рішення;

4) Складність алгоритму. Виділяють три групи складності:

а) алгоритми оптимізації і моделювання систем і об’єктів;

б) алгоритми обліку, звітності, статистики, пошуку;

в) алгоритми, які реалізують стандартні методи рішень, а також не передбачають використання складних чисельних і логічних методів.

5) Складність організації контролю вхідної і вихідної інформації, яка характеризується наступними групами:

а) вихідні дані і документи різноманітного розміру і структури, контроль здійснюється перехресно, тобто враховується зв'язок між показниками різних документів;

б) вхідні дані і документи одноманітної форми і змісту, здійснюється формальний контроль;

в) друкування документів складної багаторівневої структури, різноманітної форми і змісту;

г) друкування документів одноманітної форми і змісту, видів масивів даних на машинні носії.

6) Вид інформації, яка використовується, може бути:

а) перемінною (ПІ);

б) нормативно-довідковою (НДІ);

в) банком даних (БД);.

7) Мову програмування.

8) Можливість використання стандартних модулів, типових програм, пакетів прикладних програм.

Детальний розрахунок трудомісткості програмного продукту (комп’ютерної системи, автоматизованої системи чи мережі).

Загальну трудомісткість можна визначити за формулою:

, (2.1)

де Т_заг.– загальна трудомісткість, людино-дні;

N_час – норма часу, людино-дні (у середньому: 61 – 83 людино-дні, див. Додаток В);

k_скл. – поправочний коефіцієнт складності контролю вхідної та вихідної інформації (рекомендовано 1,08, див. табл. 2.1);

k_м. – поправочний коефіцієнт використання мови певного рівня складності (для мови високого рівня дорівнює 1. При використанні мов низького рівня норми часу потрібно скоректувати з урахуванням коефіцієнта k_м, рівного 1,15);

k_станд. – коефіцієнт використання стандартних програм (використовуються стандартні модулі і/або пакети прикладних програм, чи типові програми, тому норму часу коригують за допомогою коефіцієнта , див. табл. 2.2).

k_{станд.ПП} – коефіцієнт розробки стандартного ПП (норму часу слід коректувати за допомогою коефіцієнта використання стандартного математичного забезпечення, який становить 1,2 – 1,6).

Для визначення трудомісткості ПП з іншими характеристиками потрібно використати поправочні коефіцієнти (табл.2.1 і 2.2).

Таблиця 2.1 Поправочні коефіцієнти, що враховують складність контролю вхідної і вихідної інформації

При використанні інформації різних видів для визначення трудомісткості робіт Т_заг. враховується поправочний коефіцієнт k_п, що розраховується за формулою:

, (2.2)

де k₁, k₂, k₃- поправочні коефіцієнти;

m, n, р - відповідно ПІ, ПДІ, БД кількість наборів даних.

Таблиця 2.2. Поправочні коефіцієнти для розрахунку трудомісткості робіт

2.3 Визначеннячисельності розробників програмного продукту (ІС, АС, КМ)

Потрібна чисельність працівників, необхідних для розробки ПП (системи, мережі) визначається згідно з формулою[1]:

, (2.3)

де – необхідна чисельність розробників ПП, людини;

– загальна трудомісткість, людино-дні;

– річний фонд робочого часу (трудовим законодавством установлено на 2013 р.: день – даний показник щорічно змінюється), днів;

– запланований строк розробки, місяці.