ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Основні умовні буквені і графічні позначення.

Основні умовні буквені і графічні позначення.

– розрахункова температура зовнішнього повітря, 0С;

– розрахункова температура внутрішнього повітря приміщення, 0С;

– температура гарячого теплоносія, 0С;

– температура охолодженого теплоносія, 0С;

с – теплоємність, ;

– коефіцієнт теплопередачі, ;

– термічний опір теплопередачі, ;

– поправочний коефіцієнт, що враховує зменшення різниці температур;

– коефіцієнт, що враховує додаткові тепловтрати;

– тривалість опалювального періоду, сут.;

– тепловтрати, Вт;

– тепловий потік, Вт

– коефіцієнт тепловіддачі внутрішньої поверхні огороджуючої конструкції, ;

– коефіцієнт тепловіддачі зовнішньої поверхні захищаючої конструкції, ;

– швидкість вітру, м/с;

r – густина, ;

– товщина, м;

– коефіцієнт теплопровідності, ;

– відносна вогкість, %;

– втрата тиску, Па;

– витрата теплоносія, кг/год;

F, A – площа, м2 ;

– діаметр трубопроводу, мм;

g – прискорення вільного падіння, м/с2;

Pg – динамічний тиск, Па;

Z – втрати тиску в місцевих опорах, Па;

x – коефіцієнт місцевого опору.


Умовні позначення елементів санітарно-технічних систем.

Розміри умовних графічних позначень елементів систем на кресленнях і схемах приймають без додержання масштабу.

На схемі, що виконується в аксонометричній проекції, елементи систем припускається зображати спрощено у вигляді контурних обрисів.

Графічні позначення елементів систем опалення наведені в таблиці 1.

 

Таблиця 1

Графічні позначення елементів систем опалення

 

Найменування Умовне позначення
на видах зверху і на планах на видах спереду або збоку, на розрізах і схемах
Труба опалювальна гладка, регістр із гладких труб
Труба опалювальна ребриста, регістр із ребристих труб, конвектор опалювальний
Радіатор опалювальний
Прилад опалювальний стельовий для променевого опалення

 

Графічні позначення баків, насосів, вентиляторів наведені в таблиці 2.

Таблиця 2

Графічні позначення баків, насосів, вентиляторів

 

Найменування Позначення Найменування Позначення
Бак відкритий під атмосферним тиском Насос ручний
 
Продовження табл. 2
Бак закритий з тиском вище атмосферного Насос відцентровий
Бак закритий з тиском нижче атмосферного Насос струминний (ежектор, інжектор, елеватор)

 

Графічне позначення елементів трубопроводів наведені в таблиці 3.

 

Таблиця 3

Графічне позначення елементів трубопроводів

 

Найменування Позначення Найменування Позначення
Ізольована ділянка трубопровода Компенсатор П - подібний
Трубопровод у трубі (футлярі) Вставка амортизаційна
Трубопровід у сальнику Місце опору в трубопроводі (шайба дросельна, звужувальний пристрій витратомірний, діафрагма)
Сифон (гідрозатвір) Опора (підвіска) трубопроводу нерухома
Компенсатор (загальне позначення) Опора (підвіска) трубопроводу рухома

 

Графічні позначення трубопровідної арматури наведені в таблиці 4.

Таблиця 4

Графічні позначення трубопровідної арматури

 

Найменування Позначення Найменування Позначення
Клапан (вентиль) запірний прохідний Клапан дросельний
Клапан (вентиль) запірний кутовий Клапан редукційний
Клапан (вентиль) триходовий Засувка
Клапан (вентиль) регулюючий прохідний Затвор поворотний
Клапан (вентиль) регулюючий кутовий Кран прохідний
Клапан зворотний прохідний Кран кутовий
Клапан зворотний кутовий Кран триходовий
Клапан запобіжний прохідний Кран подвійного регулювання
Клапан запобіжний кутовий    

 

Літерно-цифрові позначення трубопроводів опалення наведені в таблиці 5.

Таблиця 5

Літерно-цифрові позначення трубопроводів опалення

 

Найменування Літерно-цифрові позначення
Теплопровід:  
а) загальне позначення ТО
б) трубопровід гарячої води для опалення  
подавальний зворотний Т1 Т2

 

Елементам систем опалення присвоюють позначення, які складаються з марки (табл. 6) і порядкового номеру елемента в границях марки (наприклад, Ст1, Ст2, К1, К2).

Допускається індексація стояків систем опалення прописними буквами в границях позначення стояка (наприклад, Ст2А, Ст2Б).

 

Таблиця 6

Завдання та вихідні умови.

По числу, утвореному двома останніми цифрами шифру (номер залікової книжки) визначити початкові дані для виконання курсового проекту. Початкові дані заносяться в бланк завдання на курсовий проект по опалюванню (додаток А). Заповнення бланка завдання проводиться в наступному порядку:

А) вибір району забудови варіанту плану типового поверху проводимо з таблиці додатку Б.

Б) вибір розрахункових параметрів зовнішнього повітря району забудови проводимо з таблиці додатку В.

В) вибір будівельних розмірів будівлі, вікон, балконних і вхідних дверей проводимо з таблиці додатку Г.

Г) вибір параметрів теплоносія і місце введення теплових мереж в будівлю проводити з таблиці додатку Д.

Д) коефіцієнти теплопередач зовнішніх огороджуючи конструкцій:

- стіни, пола, стелі – узяти з РГР по дисципліні «Теплофізика»;

вікна, балконних дверей, вхідних дверей – з таблиці додатку Ж.

Ж) Вибір типу системи опалювання і нагрівальних приладів проводити з таблиці додатку З.

З) Вибір варіанту напряму руху теплоносія в падаючій і зворотній магістралі (стрічне або попутне) проводити самостійно.

 

Додаткові втрати теплоти

 

 

 

 

 

Чинник, яким обумовлені додаткові втрати теплоти Огорожі, при розрахунку яких враховуються додаткові втрати β
Вітер з швидкістю* до 5 м/с Орієнтовані на напрями, звідки дме вітер в січні з повторяемістю* не менше 15% 0,05
Вітер з швидкістю * 5 м/з і більш 0,10
Висотність будівель:    
будівлі висотою 10 -15 поверхів Огорожі першого і другого поверхів 0,10
Огорожі третього поверху 0,05
Будівлі висотою 16 поверхів і вище   Огорожі першого і другого поверхів 0,20
Огорожі третього поверху 0,15
Огорожі четвертого поверху 0,10

Примітка: швидкість в січні згідно БНіП 2.01.01-82 «Строительная климатология и геофизика» Приложение 4 Направление и скорость ветра

 

Таблиця 10

Напрям та швидкість вітру

 

Республіка, край, область, пункт Повторюваність напрямку вітру (чисельник), %, середня швидкість вітру по напрямкам (знаменник), м/с, повторюваність штилів, максимальна та мінімальна швидкість вітру, м/с
січень Максимальна з середніх швидкостей по румбам за січень
Пів ПівС С ПдС Пд ПдЗ З ПівЗ штиль
Вінниця 12/3,7 13/3,4 7/2,6 11/3,6 15/3,6 14/3,3 14/4,5 14/4,7 4,7
Луцьк 4/3,8 4/3,7 8/3,8 13/4,8 18/4,9 14/4,9 23/6,3 16/5,9 6,3
 
Продовження табл. 10
Луганськ 5/3,7 10/4 27/5,4 15/5,2 5/6,3 12/6,8 17/5,3 9/4,2 6,8
Дніпропетровськ 9/ 13/ 10/ 15/ 15/ 13/ 9/ 16/ 5,5
Донецьк 7/5,6 13/5,1 16/6 26/6,2 5/5,4 13/6,3 12/5,8 8/4,7 6,2
Маріуполь 9/4,3 23/5,2 24/6,1 3/3,8 4/4 12/4,8 12/4,7 13/4,5 6,1
Запоріжжя 13/4,1 17/4,8 14/5,4 12/5 13/3,8 13/3,6 10/3,5 8/4 4,8
Івано-Франківськ 5/3,2 1/1,3 8/3 27/3,9 4/1,9 7/3,5 25/5,2 23/5,8 5,8
Київ 11/3,7 10/3 11/2,5 12/3,3 9/3,1 11/3,8 20/4,3 16/4,1 4,3
Львів 4/3,2 6/4,1 9/5 16/4,8 12/4,1 18/6 23/6,4 12/5,4 6,4
Миколаїв 15/5,2 21/5,4 12/4,6 11/4,7 10/4,5 10/4,5 8/4 13/4,5 5,4
Одеса 19/6,2 15/8,5 11/8 5/5 8/4,8 11/4,6 14/4,5 17/5,1 8,5
Полтава 8/4,8 13/5,1 14/5 14/5 11/5,3 16/5,6 14/6,2 10/5,8 5,6
Рівне 7/4,9 5/3,9 8/4,5 13/5,4 14/5,1 14/6,1 27/7,5 12/6,5 7,5
Конотоп 7/4,3 8/3,8 15/3,8 15/5 14/5,2 16/5 15/4,7 10/4,9
Тернопіль 7/2,6 5/2,7 10/3,6 19/4,2 14/3,1 8/4,1 18/4,4 19/5,1 5,1
Харків 9/4,9 12/5,2 16/5 17/4,6 10/4,1 12/4,4 13/4,7 11/4,8
Хмельницький 5/4,3 5/4 7/4,3 21/4,9 14/4,2 10/4,7 18/5,3 20/5,7 5,7
Умань 11/4,4 10/3,9 8/3 16/3,5 11/3,3 12/3,8 12/4,8 20/5,8 5,8
 
Продовження табл. 10
Черкаси /5,9 /3,3 /4,5 /4 /4,4 /4,8 /5,8 /6 - -
Чернігів 10/4 10/3 11/3,3 12/4,4 14/4,6 14/4,1 16/4,2 13/4,5 4,2
Чернівці 3/2 2/2,3 19/3,7 20/4,3 4/1,9 6/2,5 10/4,5 36/5,4 5,4

 

5.4. Втрати теплоти , кВт, розраховуються для кожного приміщення, в якому є хоча б одне вікно, по формулі:

, (4)

де - площа підлоги приміщення, м2;

h - відстань від підлоги до стелі, м, але не більше 3,0;

0,337 - коефіцієнт, .

Для приміщень суспільних будівель з вікнами, що герметично закриваються, рекомендується приймати за умови, що в них безперервно протягом робочого часу працюватиме система вентиляції приточування підігрітим повітрям.

Втрати теплоти , кВт, на нагрівання зовнішнього повітря, проникаючого у вхідні вестибюлі будівель через зовнішні двері за відсутності легко-теплових завіс і одному вхідному тамбурі слід розраховувати по формулі:

, (5)

де Н - висота будівлі, м, від низу вхідних дверей до перекриття сходової клітки;

р - кількість людей, що знаходяться в будівлі.

При двох вхідних тамбурах величину , розраховану по формулі (5), слід приймати з коефіцієнтом 0,6.

Розрахунок теплоти на нагрівання зовнішнього повітря, проникаючого через двері опалювальних незадимлюваних сходових кліток з поетажними виходами на лоджії, слід вести по формулі (5) при р=0, приймаючи для кожного поверху значення Н, рівне відстані, м, від низу дверей поверху, що розраховується, до перекриття сходової клітки.

Для вхідних вестибюлів будівель з легко-тепловими завісами величину враховувати не слід.

5.5. Втрати теплоти , кВт, трубопроводами, що проходять в неопалювальних приміщеннях, слід визначати з урахуванням ефективності теплоізоляційної конструкції. Гранично допустиме значення слід визначати по формулі:

, (6)

де L - довжини ділянок теплоізольованих трубопроводів різних діаметрів, м;

q - нормована лінійна плотність теплового потоку, Вт/м, що приймається для теплоізольованих трубопроводів згідно таблиці 11.

 

Таблиця 11

Для деяких міст України

 

Місто S, гр.-с. Місто S, гр.-с. Місто S, гр.-с.
Вінниця Луганськ Тернопіль
Дніпропетровськ Луцьк Ужгород
Донецьк Львів Феодосія
Житомир Миколаїв Харків
Запоріжжя Одеса Херсон
Івано-Франківськ Полтава Хмельницький
Ізмаїл Рівне Черкаси
Керч Севастополь Чернігів
Київ Сімферополь Чернівці
Кіровоград Торби Ялта

 

Термостатичних клапанів.

7.1. Опалювальні прилади повинні проектуватися з радіаторними термостатичними клапанами (РТК).

РТК допускається не встановлювати:

- у допоміжних приміщеннях житлових і суспільних будівель (коридорах, сходових клітках; санітарних вузлах, коморах, гардеробних і інших приміщеннях), в яких люди знаходяться непостійно;

- на підведенні до одного з опалювальних приладів за умови, що на іншому, встановленому в тому ж приміщенні, такому ж або більшому по потужності приладі установка РТК передбачена;

- на підведеннях до опалювальних приладів однотрубних гілок (стояків) систем опалювання згідно п. 1.5.

- у приміщеннях, в яких температура автоматично підтримується пристроями, відмінними від РТК, наприклад, регуляторами місцевих кондиціонерів.

У перерахованих випадках замість РТК повинен встановлюватися ручний клапан з можливістю гідравлічної настройки.

7.2. У тих випадках, коли в одному приміщенні встановлено три і більш опалювальних приладу, приєднаних до однієї гілки трубопроводів, замість РТК рекомендується встановлювати регулюючий клапан на групу радіаторів.

7.3. Двотрубні системи опалювання з РТК при залежному приєднанні до тепломережі повинні проектуватися з циркуляційним насосом. Вживання водоструминних насосів (елеваторів) з нерегульованим соплом в таких системах не допускається.

7.4. РТК повинні підбиратися по їх гідравлічній характеристиці, відповідаючій зоні пропорційності 2К.

На подаючому підведенні до опалювального приладу двотрубної системи опалювання будівлі, в якій встановлено 15 і більш опалювальних приладів з РТК, повинні встановлюватися термостатичні клапани з пристроями для індивідуальної гідравлічної настройки.

На подаючому підведенні до опалювального приладу двотрубної системи опалювання невеликої будівлі, в якій загальна кількість опалювальних приладів з термостатичними клапанами не перевищує 15, допускається встановлювати термостатичні клапани, що не мають пристроїв для індивідуальної гідравлічної настройки.

7.5. У проектах систем опалювання необхідно фіксувати розрахункове (проектне) положення попередньої настройки РТК, яке повинне бути реалізоване в процесі наладки системи опалювання. Правильність попередньої настройки повинна перевірятися інженерно-технічним персоналом.

Необхідність проведення в системі опалювання робіт по попередній настройці може бути виключена при вживанні модифікації РТК з фіксованим в заводських умовах значенням kv. При цьому слід враховувати, що помилка гідравлічного розрахунку зумовить необхідність заміни РТК на майданчику будівництва.

5.6. При виборі типа РТК слід віддавати перевагу тим модифікаціям, в яких попередня настройка і регулювання суміщені в одному пристрої. Не рекомендується встановлювати на зворотному підведенні радіатора спеціальні клапани для ручної попередньої настройки, якщо на подаючому підведенні встановлюється РТК. Клапани з ручною попередньою настройкою повинні застосовуватися на зворотних підведеннях радіаторів двотрубних гілок, якщо на їх подаючих підведеннях встановлюється ручна відключаюча арматура (наприклад, в санвузлах).

7.7. Двотрубні стояки систем опалювання з нижньою і з верхньою розводкою, до яких приєднано більше 10 опалювальних приладів з РТК, рекомендується проектувати з регуляторами перепаду тиску. Регулятори перепаду тиску повинні також встановлюватися на двотрубних стояках при необхідності зменшення тиску, що розташовується, на термостатичних клапанах до значень менше 25 кПа.

Горизонтальні гілки систем опалювання будівель заввишки 36 метрів і більш рекомендується підключати до розводящих трубопроводів з установкою регуляторів перепаду тиску незалежно від кількості приєднаних до гілки опалювальних приладів.

Однотрубні стояки (гілки) систем опалювання будівель, в яких переважно використовуються двотрубні стояки зі встановленими на підведеннях до радіаторів РТК, рекомендується проектувати з регуляторами витрати.

Двотрубні і однотрубні стояки (гілки), до яких приєднано від 5 до 10 радіаторів, а також стояки, з кількістю радіаторів 11 і більш, якщо на них не передбачена установка регуляторів перепаду тиску, рекомендується проектувати з ручними клапанами балансувань.

 

Гідравлічний розрахунок.

Тепловий розрахунок

Додаток А

Завдання № ________________ (Шифр)

Студент (Ф.І.О.)__________________________________________

Група ___________________________________________________

 

Вихідні дані

 

1. Район забудови _________________________________________

2. Варіант плану типового поверху ___________________________

3. Барометричний тиск _______гПа; Період року холодний;

Температура зовнішнього повітря по параметру Б: tн =оС;

Швидкість вітру: V =_____м/с;

Кількість градусо – діб опалювального періоду: Z=г.с.

 

Додаток Б

Таблиця 1

 

№ п/п Номер шифру (номер зач. книги) Варіант плану типового поверху Район забудови
І ІІ ІІІ ІV І ІІ ІІІ ІV І ІІ ІІІ ІV І ІІ ІІІ ІV І ІІ ІІІ ІV І ІІ ІІІ ІV І Бердянськ Вінниця Дніпропетровськ Донецьк Запоріжжя Івано-Франківськ Київ Конотоп Луганськ Луцьк Львів Маріуполь Миколаїв Одеса Полтава Рівно Слов'янськ Торби Тернопіль Умань Харків Хмельницький Черкаси Чернігів Чернівці

Додаток В

Таблиця 2

 

№ п/п Місто Бароме- тричний тиск, гПа Період року Параметри по праметру Б Кількість градусо-суток опал.періоду
Температура, °С Швидкість вітру, м/с
  Бердянськ Вінниця Дніпропетровськ Донецьк Запоріжжя Івано-Франківськ Київ Конотоп Луганськ Луцьк Львів Маріуполь Миколаїв Одеса Полтава Рівно Слов'янськ Торби Тернопіль Умань Харків Хмельницький Черкаси Чернігів Чернівці   Холодн. Холодн. Холодн. Холодн. Холодн. Холодн.   Холодн. Холодн. Холодн. Холодн. Холодн. Холодн. Холодн. Холодн. Холодн. Холодн. Холодн. Холодн. Холодн. Холодн. Холодн. Холодн. Холодн. Холодн. Холодн. -19 -21 -23 -23 -22 -20   -22 -24 -25 -20 -19 -23 -20 -18 -23 -21 -23 -24 -21 -22 -23 -21 -22 -23 -20 5,2 5,7 6,2 7,1 5,8   4,2 4,3 5,2 6,3 5,1 6,2 5,1 5,2 5,9 5,1 5,7 6,1 5,7 3,8 5,4  
Примітка:Кількість градусо-суток опалювального періоду вказана для приміщень з температурою +18 °С. Для приміщень з іншою температурою слід застосовувати коефіцієнт к = (tв – tср.о)/(18 – tср.о), де tср.о – середня температура опалювального періоду, °С; tв – температура повітря в приміщенні, °С

Додаток Г

Таблиця 3

 

Номер шифру (номер зал. книги) Будівельні розміри Висота поверху в чистоті, м Висота гирла витяжної шахти, м
А, м Б, м В, м Вікна Балкон дв. Вхідна дв.
Ж.к С.к Кл.к
4,4 5,4 4,5 3,2 4,9 4,2 5,5 2,8 3,0 5,9 2,9 4,4 4,1 4,8 5,2 4,7 5,7 4,3 4,2 5,0 3,6 4,3 3,8 4,6 5,1 2,2 2,8 3,1 3,5 2,5 2,6 2,9 3,4 2,7 3,0 3,6 3,5 3,2 2,9 2,6 2,5 3,2 3,4 3,6 2,9 2,8 3,6 3,1 3,0 3,3 3,0 2,5 2,8 3,0 2,7 2,3 2,6 2,4 2,8 3,0 2,3 2,7 2,5 3,0 2,4 2,7 2,8 2,9 3,0 2,3 2,8 3,0 2,5 2,9 2,7 1.8x1.5 2.4x1.5 1.8x1.5 0.9x2.2 2x2.2 2,8 2,5 2,7 2,6 2,9 3,0 2,8 2,7 2,9 2,5 2,6 3,0 2,8 2,6 2,5 3,0 2,7 2,9 2,5 3,0 2,9 2,5 2,6 2,8 2,5 1,5 1,1 1,0 1,2 1,4 1,3 1,5 1,0 1,2 1,4 1,3 1,1 1,5 1,0 1,3 1,4 1,2 1,0 1,3 1,4 1,5 1,1 1,0 1,2 1,3
                           

Додаток Д

Таблиця 4

 

Варіант (номер останньої цифри залікової книжки)
Температура води в тепловій мережі, °С
Тиск води в подаючій і зворотній лініях теплової мережі у введення в будівлю, Р, МПа 1.0 0.7 1.0 0.9 0.8 0.6 0.95 0.5 1.0 0.75
0.75 0.5 0.85 0.8 0.75 0.525 0.8 0.3 0.825 0.35
Місце введення тепломережі в будівлю (між осями) 1и2 фас 2и3 фас 3и4 фас лев. Торець 2и3 двір 3и4 двір 1и2 двір 2и3 фас 3и4 фас Правий торець

Додаток Ж

Таблиця 5

 

Вид заповнювача Опір теплопередачі, R (м2 °С/Вт)
Подвійне скління в дерев'яних спарених палітурках 0,345
Подвійне скління в дерев'яних роздільних палітурках 0,38
Подвійне скління вітрин в металевих роздільних палітурках 0,31
Потрійне скління в дерев'яних палітурках (спарений з одинарним) 0,516
Блоки скляні порожнисті розмірами 244х244х98 при ширині швів 6мм 0,327
Профільне скло коробчатого перетину 0,335
Двошарові склопакети в дерев'яних палітурках 0,344
Двошарові склопакети і одинарне скління в роздільних палітурках 0,516

Примітка: для дверей вхідних на сходовій клітці: Зовнішні двері одинарні Ко = 4,65 Вт/м2 °С, Ro= 0,215

Ко = 2,35 Вт/м2 °С, Ro= 0,43

 

Додаток З

Таблиця 6

 

Варіант плану типового поверху Тип системи опалювання Тип нагрівального приладу
І ІІ ІІІ ІV Однотрубна, верхня розводка Однотрубна, нижня розводка Двотрубна, верхня розводка Двотрубна, нижня розводка МС 140 Стальний панельний

Додаток К

БНіП 2.08.01-89

Опалення

3.1. В житлових будівлях потрібно розробляти опалення і вентиляцію з природним побудженням, яке проектується за БНіП 2.04.05 – 91*У. Розрахункові параметри повітря і кратність повітрообміну в приміщеннях потрібно приймати по обов‘язковому додатку таблиці 7.

 

Таблиця 7

Додаток Л

 

 


Додаток М

 

Вариант I.

Вариант II.

Вариант III.

Вариант IV.

Основні умовні буквені і графічні позначення.

– розрахункова температура зовнішнього повітря, 0С;

– розрахункова температура внутрішнього повітря приміщення, 0С;

– температура гарячого теплоносія, 0С;

– температура охолодженого теплоносія, 0С;

с – теплоємність, ;

– коефіцієнт теплопередачі, ;

– термічний опір теплопередачі, ;

– поправочний коефіцієнт, що враховує зменшення різниці температур;

– коефіцієнт, що враховує додаткові тепловтрати;

– тривалість опалювального періоду, сут.;

– тепловтрати, Вт;

– тепловий потік, Вт

– коефіцієнт тепловіддачі внутрішньої поверхні огороджуючої конструкції, ;

– коефіцієнт тепловіддачі зовнішньої поверхні захищаючої конструкції, ;

– швидкість вітру, м/с;

r – густина, ;

– товщина, м;

– коефіцієнт теплопровідності, ;

– відносна вогкість, %;

– втрата тиску, Па;

– витрата теплоносія, кг/год;

F, A – площа, м2 ;

– діаметр трубопроводу, мм;

g – прискорення вільного падіння, м/с2;

Pg – динамічний тиск, Па;

Z – втрати тиску в місцевих опорах, Па;

x – коефіцієнт місцевого опору.


© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти