ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


ТЕПЛОТЕХНІЧНИЙ РОЗРАХУНОК ТА ПІДБІР

ОГОРОДЖУЮЧИХ КОНСТРУКЦІЙ БУДИНКУ

Перед початком теплотехнічного розрахунку огороджувальних конструкцій необхідно відповідно до завдання виписати вихідні дані (місце будівництва, розрахункові параметри внутрішнього та зовнішнього повітря, зона вологості і температурна зона району будівництва) та визначити умови експлуатації будівельних огороджувальних конструкцій.

Основною характеристикою зовнішніх огороджувальних конструкцій будинку є їхній опір теплопередачі RО, який має відповідати гігієнічним вимогам і бути оптимальним з економічної точки зору. Крім цього, опір теплопередачі RО кожної зовнішньої захисної конструкції житлового чи громадського будинку має бути не меншим відповідного нормативного опору теплопередачі Rно, дод. 2 [1,2], тобто:

 

RО R0н (1)

Теплопровідність будівельних матеріалів і, відповідно, термічний опір теплопередачі захисних конструкцій RО значною мірою залежить від їхньої вологості, тобто, від умов, в яких експлуатується будинок чи споруда. Згідно з [1] вологісний режим приміщень будівель у зимовий період залежно від відносної вологості та температури внутрішнього повітря необхідно встановлювати за табл. 1.

Таблиця 1

Вологісний режим приміщень будинків і споруд у зимовий період

Режим Відносна вологість внутрішнього повітря , %, при температурі внутрішнього повітря (t в )
до 120С вище 12 до 24 0С вище 24 0С
Сухий до 60 до 50 до 40
Нормальний вище 60 до 75 вище 50 до 60 вище 40 до 50
Вологий вище 75 вище 60 до 75 вище 50 до 60

 

Умови, в яких експлуатуються будівельні конструкції, прийнято позначати буквами А і Б, які визначаються залежно від вологісного режиму експлуатації приміщень будинку та від зони вологості району будівництва. Територія України (див дод. 1) має дві зони вологості – суху (С) та нормальну (Н). При розрахунках опору теплопередачі огороджувальних конструкцій умови експлуатації приймаються залежно від вологісного режиму експлуатації приміщень згідно з табл. 2.

 

Таблиця 2

Вологісні умови експлуатації матеріалу в огороджувальних конструкціях

 

Вологісний режим приміщень Умови експлуатації
сухий А
нормальний Б
вологий Б

 

Нормативний опір теплопередачі огороджуючих конструкцій Rон встановлений для кожної з чотирьох температурних зон України (дод. 2). Границі температурних зон встановлені в залежності від середньої температури і тривалості опалювального сезону. Номери температурних зон для більшості міст України вказані в дод. 1.

Огороджувальні конструкції для нового будівництва, а також при реконструкції вже існуючих будівель, для підвищення захисних характеристик влаштовують їх утеплення. Товщину шару утеплювача δут, необхідного для забезпечення нормативного опору теплопередачі Rно заданої конструкції зовнішньої стіни, можна визначити з умови

Rст + δутут ≥ Rно , (2)

де Rст - термічний опір заданої конструкції зовнішньої стіни, оС/Вт;
- товщина шару утеплювача, м; λут – коефіцієнт теплопровідності матеріалу утеплювача при відповідних умовах експлуатації, табл. 3.

Мінімально допустиме значення опору теплопередачі внутрішніх конструкцій (стіни, перекриття), що розмежовують приміщення з температурами повітря, які відрізняються більше ніж на 30С та приміщень з поквартирним регулюванням теплоспоживання визначається за формулою:

, (3)

де t в – розрахункова температура внутрішнього повітря, в приміщенні, для житлових будинків приймається t в = 20 оС; tз.- розрахункова температура зовнішнього повітря, оС приймається за дод. 1; αв – коефіцієнт тепловіддачі внутрішньої поверхні, приймається αв=8,7 Вт/(мС); Δtсг – допустима за санітарно-гігієнічними вимогами різниця між температурами внутрішнього повітря і внутрішньої поверхні зовнішньої конструкції. Значення Δtсг можна приймати за табл. 4.

 

Таблиця 3

Розрахункові теплофізичні характеристики теплоізоляційних

Будівельних матеріалів

Матеріал Густина в сухому стані, , кг/м3 Теплопровідність, λ Вт/моС), в умовах експлуатації Примітки
А Б
Плити з мінеральної вати на синтетичному зв’язуючому 0,055 0,060 0,062 0,070 Товщина плит 20…70 мм
Мати мінеральні прошивні будівельні 0,049 0,053 0,054 0,059 Рулон шириною 1,2 м довжиною 12 м товщиною 35 і 50мм
Плити із скляного штапельного волокна; ISOVER 0,043 0,042 0,047 0,049 Плити 600х600мм товщиною 30 мм; 800х800мм товщиною 60 мм
Теплоізоляційні плити ROKWOOL   0,058   0,064    
Плити з пінополістиролу 0,043 0,040 0,053 0,045 Товщина плит 10…60 мм
Гравій керамзитовий 0,11. 0,12  

 

Таблиця 4

Допустима різниця температур Δtсг , 0С.

Призначення будинку Огороджувальна конструкція
стіни перекриття горища перекриття над підвалом
житлові, школи 4,0 3,0 2,0
громадські, адміністративні 5,0 4,0 2,5

 

Приклад 1. Підібрати зовнішні огороджуючі конструкції 5-ти поверхового житлового будинку в м. Житомирі. Зовнішні стіни будинку складено із керамічної пустотної цегли на цементно-пісчаному розчині товщиною 525 мм, внутрішні стіни та перегородки - бетонні, підлога - паркетна.

 

Вихідні дані для заданого району будівництва (за дод. 1):

Температура найхолоднішої п’ятиденки t з = - 22 оС;

Температурна зона І;

Зона вологості С (суха).

За табл. 1 прийнято нормальний вологісний режим в приміщеннях будинку в холодний період у відповідності до відносної вологості та температури внутрішнього повітря. Тоді за табл. 2 визначено - умови експлуатації огороджувальних конструкцій Б.

Зовнішні стіни.

Опір теплопередачі заданої конструкції стіни будинку в умовах експлуатації Б становить Rст=0,97 м2 оС/Вт (дод. 3). Потрібно перевірити відповідність опору теплопередачі даної конструкції стін вимогам норм, і при необхідності визначити товщину шару утеплювача δут (рис. 1) для забезпечення виконання цих вимог.

Рис. 1. Схема зовнішньої стіни будинку з утепленням

 

Згідно з дод. 2 нормативний опір теплопередачі стін в температурній зоні, де знаходиться район будівництва, Rно = 2,8 м2 оС/Вт.

За умови (2) опір теплопередачі стіни з утепленням повинен бути не меншим н ормативного.

Товщина шару утеплювача (пінополістирол, за умов експлуатації Б λут = 0,045 Вт/моС, табл.3) розраховується за формулою δут = λут (Rно - Rст)= 0,045(2,8 - 0,97)= 0,082 м. Округляємо отримане значення товщини шару утеплювача до більшого значення кратного 10мм (δут = 0,09 м ) і знаходимо повний опір теплопередачі зовнішньої стіни з утеплювачем із пінополістиролу Rо = Rст + δут / λут = 0,97 + 0,09/0,045 = 2,97 м2 оС/Вт, значення якого використовуємо в подальших розрахунках.

Горищне перекриття.

Нормативний опір теплопередачі перекриття Rно = 3,3 м2 оС/Вт
(за дод. 2). Для виконання вимоги (1) за дод. 5 приймаємо тришарову панель з важкого бетону з утеплювачем із мінераловатних плит товщиною 370/200 в якої Rо = 2,23 м2 оС/Вт. Товщину додаткового шару утеплювача (плити з мінеральної вати на синтетичному звязуючому, за умов експлуатації Б λут = 0,062 Вт/моС, табл.3) розраховується за формулою
δут = λут (Rно - Rст)= 0,062(3,3 - 2,23)= 0,066 м. Округляємо отримане значення товщини шару утеплювача до більшого значення кратного 10мм (δут = 0,07 м ) і знаходимо повний опір теплопередачі перекриття з додатковим утепленням Rо = Rст + δут / λут = 2,23 + 0,07/0,062 =
= 3,36 м2 оС/Вт, значення якого використовуємо в подальших розрахунках.

 

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти