ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Перелік питань для підготовки до ЗМ 1:

1. Екологічна політика України, проблеми регулювання.

2. Поняття та предмет екологічного права.

3. Методи екологічного права.

4. Об’єкти та суб’єкти екологічного права.

5. Система навчального курсу “Екологічне право”.

6. Загальна характеристика екологічного законодавства.

7. Поняття прав громадян у галузі екології, їх види та способи захисту.

8. Обов’язки громадян у галузі екології, їх види.

9. Поняття і форми права власності на природні ресурси.

10. Суб’єкти і об’єкти права власності на природні ресурси.

11. Форми та методи забезпечення права власності на природні ресурси.

12. Поняття, принципи права природокористування.

13. Види права природокористування

14. Суб’єкти та об’єкти права природокористування.

15. Зміст права природокористування.

16. Підстави виникнення та припинення права природокористування.

17. Юридична природа та види екологічної безпеки.

18. Зміст правовідносин екологічної безпеки, їх особливості.

19. Механізм правового забезпечення екологічної безпеки.

20. Поняття публічного управління у галузі охорони навколишнього природного середовища.

21. Органи публічного управління у галузі екології.

22. Державний моніторинг навколишнього природного середовища.

23. Державний облік у галузі природокористування та охорони навколишнього природного середовища.

24. Стандартизація і нормування у галузі охорони навколишнього природного середовища.

25. Екологічна експертиза.

26. Лімітування у галузі природокористування.

27. Екологічне ліцензування.

28. Екологічне інформаційне забезпечення.

29. Екологічний контроль (поняття, види).

30. Поняття і склад економіко-правового механізму у галузі екології.

31. Правові форми платежів у галузі екології.

32. Економіко-правове стимулювання екологічної діяльності.

33. Діяльність органів державної податкової служби у забезпеченні економіко–правового стимулювання екологічної діяльності.

34. Поняття та мета юридичної відповідальності в екологічному праві.

35. Екологічні правопорушення як підстава юридичної відповідальності.

36. Екологічні правопорушення, їх класифікація.

37. Види юридичної відповідальності за екологічні правопорушення.

38. Особливості кримінальної відповідальності у галузі екології.

39. Адміністративна відповідальність за екологічні правопорушення.

40. Особливості притягнення до дисциплінарної відповідальності за екологічні правопорушення.

41. Застосування цивільно-правової відповідальності за порушення екологічного законодавства.

Перелік питань для підготовки ЗМ 2 та ЗМ 3

1. Земельні правовідносини (поняття, загальна характеристика).

2. Склад та цільове призначення земель України.

3. Право власності на землі в Україні.

4. Право користування землями України.

5. Набуття, реалізація та припинення права на землю.

7. Право земельного сервітуту.

8. Правова охорона земель.

9. Юридична відповідальність за порушення земельного законодавства.

10. Контроль за використанням та охороною земель.

11. Моніторинг земель.

12. Державний земельний кадастр.

13. Загальні положення надрового права. Право власності на надра в Україні.

14. Основні права і обов’язки користувачів надрами.

15. Державне управління і контроль у галузі геологічного вивчення, використання і охорони надр.

16. Види користування надрами. Порядок надання надр у користування.

17. Збір за геолого – розвідувальні роботи, виконані за рахунок держбюджету та надрокористування в Україні.

18. Правова охорона надр.

19. Юридична відповідальність за порушення законодавства про користування надрами.

20. Загальні положення лісового законодавства в Україні. Право власності на ліси в Україні (загальна характеристика).

21. Право лісокористування.

22. Державне управління і контроль у галузі використання, відтворення, охорони та захисту лісів.

23. Права та обов’язки загальних та спеціальних лісокористувачів.

24. Плата за використання лісових ресурсів.

25. Юридична відповідальність за порушення лісового законодавства.

26. Правова охорона лісів.

27. Юридична відповідальність за порушення лісового законодавства.

28. Тваринний світ як об’єкт правового регулювання, використання, відтворення та охорони.

29. Право використання тваринного світу: його форми та види.

30. Управління у галузі використання, відтворення та охорони тваринного світу.

31. Правова охорона тваринного світу.

32. Правове регулювання полювання, рибальства та інших видів використання тваринного світу.

33. Юридична відповідальність за порушення законодавства про тваринний світ.

34. Води як об’єкт правової охорони та використання. Право власності на води в Україні.

35. Види права водокористування.

36. Права і обов’язки водокористувачів.

37. Правова охорона вод і земель водного фонду.

38. Державне управління і контроль у галузі використання, відтворення та охорони вод.

39. Платежі за спеціальне використання водних ресурсів та користування водами для потреб гідроенергетики та водного транспорту.

40. Юридична відповідальність за порушення водного законодавства.

41. Атмосферне повітря як об’єкт правового регулювання і охорони.

42. Державне управління і контроль у галузі охорони атмосферного повітря та радіаційної безпеки.

43. Правові заходи охорони атмосферного повітря.

58. Економічний механізм забезпечення охорони атмосферного повітря.

44. Юридична відповідальність за порушення законодавства про охорону атмосферного повітря.

45. Поняття і основні складові національної екологічної мережі України.

46. Природні території та об’єкти особливої державної охорони як ключові території екомережі.

47. Природно-заповідний фонд України.

48. Курортні та лікувально-оздоровчі території.

49. Рекреаційні зони.

50. Водоохоронні зони.

51. Полезахисні природні (лісові) смуги.

52. Види рослин і тварин, занесені до Червоної книги України.

53. Природні рослинні угрупування, занесені до Зеленої книги України.

54. Водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, як місця перебування водоплавних птахів.

55. Природні об’єкти, що мають особливу наукову цінність.

56. Відновлювальні території, що підлягають включенню до національної екомережі України.

57. Поняття надзвичайної екологічної ситуації.

58. Правовий режим зон надзвичайної екологічної ситуації.

59. Державне управління у сфері регулювання відносин, що виникають у зв’язку із надзвичайними екологічними ситуаціями.

60. Поняття та види відходів.

61. Правовий режим відходів виробництва та споживання.

62. Державне управління і контроль у сфері поводження з відходами виробництва та споживання.

63. Юридична відповідальність у сфері поводження з небезпечними відходами.

64. Поняття і основні юридичні ознаки міжнародного екологічного права.

65. Джерела міжнародного екологічного права.

66. Міжнародно-правове регулювання охорони та використання природних ресурсів і об’єктів навколишнього природного середовища.

67. Міжнародно-правова відповідальність за екологічні правопорушення.

68. Поняття і система європейського права навколишнього середовища.

69. Адаптація екологічного законодавства України до європейського права навколишнього середовища.


Тестові завдання та задачі для самоконтролю

Змістовний модуль 1

1. Предметом екологічного права є:

а) екологічні правовідносини;

б) екологічні права та обов’язки громадян;

в) джерела екологічного права.

2. Суб’єктами екологічного права не можуть бути:

а) іноземці;

б) недієздатні особи;

в) іноземні держави;

г) юридичні особи.

3. Методом екологічного права є:

а) сукупність засобів та прийомів, через які право впливає на екологічні правовідносини;

б) екологічні правовідносини, що складаються між фізичними та юридичними особами з приводу належності, використання та охорони об’єктів навколишнього природного середовища;

в) екологічні правовідносини, що складаються між фізичними та юридичними особами з приводу володіння, користування та розпорядження об’єктами навколишнього природного середовища.

4. До кодифікованих законодавчих актів, що регулюють екологічні правовідносини належить:

а) п’ять кодексів – Земельний, Лісовий, Водний, Про тваринний світ та Про надра;

б) чотири кодекси – Земельний, Водний, Лісовий, Про надра;

в) шість кодексів - Земельний, Лісовий, Водний, Повітряний та Про надра та Про тваринний світ.

5. Систему екологічного права складають:

а) загальна та особлива частини;

б) підгалузі права, прості та складні правові інститути, загальна, особлива та спеціальна частини;

в) Земельний, водний, лісовий кодекси та Кодекс України про надра.

6. Екологічне право являє собою:

а) комплексну галузь права;

б) підгалузь права;

в) самостійну галузь права.

7. Об’єктами екологічного права є:

а) природні блага, з приводу яких можливо виникнення суспільних правовідносин;

б) суспільні правовідносини, що виникають з приводу використання природних благ.

8. Право власності на природні ресурси в Україні існує в таких формах:

а) державна, колективна, приватна;

б) виключна власність народу Україна, державна, колективна, приватна;

в) державна, комунальна, приватна;

г) лише державна власність.

9. Суб’єктивне право власності на природні ресурси характеризується:

а) повноваженнями по володінню, користуванню та розпорядженню природними ресурсами;

б) повноваженнями по використанню, відтворенню та охороні природних ресурсів;

в) повноваженнями по володінню, користуванню, відтворенню, охороні та розпорядженню природними ресурсами.

10. Об’єктами права власності на природні ресурси є:

а) природні та штучно створені ресурси, які зареєстровані в обліково-кадастровій документації як об’єкти володіння, користування та розпорядження;

б) лише природні об’єкти, які зареєстровані в обліково-кадастровій документації як об’єкти володіння, користування та розпорядження;

в) усі природні об’єкти, які знаходять на території України.

11. Держава Україна реалізує свої повноваження власника на природні ресурси через:

а) органи державної виконавчої влади;

б) через підприємства, установи, організації державної форми власності;

в) через органи місцевого самоврядування;

г) через фізичних та юридичних осіб.

12. Суб’єктами приватної форми власності на природні ресурси можуть бути:

а) будь-які фізичні та юридичні особи;

б) лише фізичні особи;

в) фізичні особи – громадяни України;

г) фізичні та юридичні особи приватного права.

 

Змістовний модуль 2

1.До складу земель України належать:

а) землі сільськогосподарського призначення, житлової та громадської забудови, природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого призначення, рекреаційного призначення, історико-культурного призначення, лісового фонду, водного фонду, землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення;

б) усі землі в межах її території, у тому числі острови та землі зайняті водними об'єктами;

в) земельні ділянки та права на них;

г) землі державної, комунальної та приватної власності.

2.Право власності на землю це право:

а) по володінню, користуванню та розпорядженню земельною ділянкою;

б) по використанню, відтворенню та охороні земель;

в) право постійного користування земельною ділянкою;

г) право розпорядження земельною ділянкою.

3. Шляхи за якими не набувається право власності на земельну ділянку громадянами України:

а) за договорами купівлі-продажу, дарування, міни;

б) прийняття спадщини;

в) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю);

г) шляхом внесення земельної ділянки до статутного фонду.

4. До земель державної власності, які не можуть передаватися у комунальну власність належать:

а) землі атомної енергетики та космічної системи;

б) землі під об'єктами природно-заповідного фонду та історико-культурними

об'єктами, що мають національне значення;

в) землі оборони;

г) землі під водними об'єктами загальнодержавного значення.

5. Не відноситься до системи заходів по охороні земель:

а) організація раціонального використання;

б) захист від шкідливого антропогенного впливу;

в) захист права власності на земельні ділянки;

г) забезпечення особливого режиму використання земель природно-заповідного фонду, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.

6.Земельні ділянки це –

а) частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, визначеними щодо них правами;

б) землі сільськогосподарського призначення, житлової та громадської забудови, природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого призначення, рекреаційного призначення, історико-культурного призначення, лісового фонду, водного фонду, землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення;

в) усі землі в межах території України, у тому числі острови та землі зайняті водними об'єктами;

г) будь-яка частина земної поверхні.

7. Землі на території України можуть перебувати у таких формах власності:

а)лише державній власності;

б) у державній, колективній та приватній власності;

в) у державній, комунальній та приватній власності;

г) у виключній власності народу України.

8. Право постійного користування земельною ділянкою – це право по:

а) володінню, користуванню та розпорядженню земельною ділянкою без встановленого строку;

б) використанню, відтворенню та охороні земельної ділянки, закріпленої на невизначений строк;

в) лише по використанню земельної ділянки;

г) володінню і користуванню земельною ділянкою на невизначений строк.

9. Іноземні громадяни мають право :

а) власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення на території України;

б) на постійне користування земельними ділянками сільськогосподарського призначення на території України;

в) лише на короткострокове користування земельними ділянками на території України;

г) на орендне користування земельними ділянками на території України.

10. Не передбачено Земельним Кодексом України у галузі використання та охорони земель здійснення такого виду контролю:

а) державного;

б) самоврядного;

в) громадського;

г) виробничого.

11. Згідно Кодексу України про надра - надра є:

а) виключною власністю народу України;

б) власністю держави Україна;

в) власністю держави, територіальних громад сіл, селищ, міст, фізичних та юридичних осіб;

г) виключною власністю народу та держави Україна.

12. Корисні копалини за свої значенням поділяються на:

а) загальнопоширені та не загальнопоширені;

б) загальнодержавного та місцевого значення.

13. Не відноситься до спеціального користування надрами:

а) видобування корисних копалин;

б) геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислова розробка родовищ корисних копалин загальнодержавного значення;

в) забір води із колодязів;

г)скидання стічних вод.

14. Право спеціального користування надрами характеризується такими ознаками:

а) обов'язкове отримання спеціального дозволу (ліцензії);

б) є загальнодоступним;

в) не підлягає державній реєстрації;

г) не потребується спеціального дозволу.

15. Не потребується надання гірничого відводу при таких видах користування надрами:

а) розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення;

б) розробки родовищ корисних копалин місцевого значення;

в) геологічного вивчення надр;

г) будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин.

16. Державний фонд надр формується :

а) Міністерством охорони навколишнього природного середовища спільно з Державним комітетом по нагляду за охороною праці;

б) Міністерством охорони навколишнього природного середовища;

в) Міністерством праці та соціальної політики України спільно з Державним комітетом України по геології та вивченню надр;

в) Міністерством праці та соціальної політики України.

17. Державний фонд родовищ корисних копалин формується:

а) Міністерством охорони навколишнього природного середовища спільно з Державним комітетом по нагляду за охороною праці;

б) Міністерством охорони навколишнього природного середовища;

в) Міністерством праці та соціальної політики України спільно з Державним комітетом України по геології та вивченню надр;

в) Міністерством праці та соціальної політики України.

18.Ліси на території України є:

а) виключною власністю народу України;

б) власністю держави Україна;

в) власністю держави; територіальних громад сіл, селищ, міст; фізичних та юридичних осіб;

г) власністю народу Україна, а також можуть перебувати у державній, комунальній і приватній власності.

19. До лісових ресурсів загальнодержавного значення не належать:

а) деревина від рубок головного користування;

б) технічна та лікарська сировина;

в) живиця.

20. Із земель лісового фонду у приватну власність:

а)можуть бути передані будь-які ділянки земель лісового фонду для лісогосподарських потреб;

б)можуть бути передані замкнені земельні ділянки лісового фонду загальною площею до 5 гектарів у складі селянських, фермерських та інших господарств.

в)не можуть передаватися земельні ділянки лісового фонду.

21.Державний контроль за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів не уповноважені здійснювати:

а) підприємства, яким наданий ліс у тимчасове користування;

б) Міністерство охорони навколишнього природного середовища;

в) органи місцевого самоврядування;

г) Кабінет Міністрів України.

22. Згідно Лісового кодексу України усі ліси на території України поділяються на:

а)3 категорії– природоохоронні, захисні та на територіях природно-заповідного фонду;

б)захисні, до яких входять санітарно-гігієнічні та оздоровчі ліси;

в) 4 категорії – захисні; рекреаційно-оздоровчі; природоохоронного, наукового, історико-культурного призначення; експлуатаційні ліси;

г) 2 категорії – захисні та експлуатаційні ліси.

23. Громадяни в поряду спеціального лісокористування мають право на:

а) вільне перебування в лісах;

б) безкоштовне збирання для власного споживання дикорослих трав'яних рослин, квітів;

в) заготівлю деревини;

г) безкоштовну заготівлю для власного споживання ягід, горіхів.

24. Документами, які не дають право на спеціальне лісокористування є:

а) державний акт на право постійного користування земельною ділянкою;

б) лісовий квиток;

в) лісорубний квиток;

г) договір дарування.

25.До водного фонду не належать:

а) поверхневі води (природні водойми водотоки, штучні водойми);

б) підземні води та джерела;

в) води у резервуарах та водопроводах;

г) внутрішні морські води та територіальне море.

26. Води в Україні перебувають у власності:

а) держави;

б) народу України;

в) держави, територіальних громад, фізичних та юридичних осіб;

г) держави та територіальних громад.

27. Не належить до права спеціального водокористування:

а) забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв;

б) пропуск води через гідровузли (крім гідроенергетичних);

в) скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти;

г) задоволення потреб населення.

28. Довгострокове водокористування є:

а) від 5 до 20 років;

б) від 3 до 25 років;

в) від 5 до 25 років;

г) від 3 до 20 років.

29. Лісосплав на водних об'єктах в Україні:

а) дозволяється;

б) забороняється;

в) дозволяється на умовах ліцензії;

г) забороняється для фізичних осіб і дозволяється для юридичних осіб.

30. Питне та господарсько-побутове водопостачання буває:

а) централізованим і нецентралізованим;

б) загальним і спеціальним;

в) лікувальним, курортним і оздоровчим:

г)побутовим та промисловим.

31. За своїм значенням води України поділяються на:

а) загальнодержавного і місцевого значення;

б) поверхневі і підземні води;

в) води для промислових та побутових потреб;

г) для промислового, природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення.

32. Первинними водокористувачами є:

а) юридичні особи;

б) ті особи, що мають власні водозабірні споруди та відповідне обладнання для забору води;

в) спеціальні водокористувачі;

г) ті особи, які беруть воду з чужих водозабірних споруд.

33. Право загального водокористування:

а) може бути обмежене за певних підстав;

б) не може бути обмежене ні при яких обставинах.

34. Дозвіл на спеціальне водокористування водними об'єктами загальнодержавного значення видається:

а) державними органами охорони навколишнього природного середовища;

б) органами державної виконавчої влади;

в) органами місцевого самоврядування.

35. Водні об'єкти, які віднесені до категорії лікувальних у встановленому законом порядку використовуються:

а) лише для лікувальних і оздоровчих потреб;

б) для лікувальних та інших потреб за умови, що їх якісний стан не погіршується.

36. Водоохоронні зони встановлюються:

а) для створення сприятливого режиму водних об’єктів;

б) запобігання забрудненню, засміченню водних об’єктів;

в) для здійснення землевпорядкування;

г) запобігання вичерпанню водних об’єктів.

37.До об'єктів тваринного світу належать:

а) дикі тварини;

б) частини диких тварин;

в) свійські тварини;

г) продукти життєдіяльності диких тварин.

38. Об'єкти тваринного світу можуть перебувати у :

а) державній, комунальній і приватній власності;

б) державній, комунальній, приватній власності та виключній власності народу України;

в) виключній власності народу України;

г) державній власності.

39. У власності фізичних та юридичних осіб не можуть перебувати об'єкти тваринного світу:

а) дикі тварини, які занесені до Червоної Книги і вилучені із стану природної волі;

б) які завезені на територію України з інших країн на законних підставах;

в) які розведені (отримані) у неволі чи напіввільних умовах;

г) набуті іншим не забороненим законом шляхом.

40. У комунальній власності перебувають об'єкти тваринного світу, які:

а) перебувають у стані природної волі на території, що віднесена до комунальної форми власності;

б) перебувають на утриманні підприємств, установ, організацій комунальної форми власності;

в) Дикі тварини, які віднесені до Червоної Книги України.

41. Користування об'єктами тваринного світу здійснюється:

а) на праві власності;

б) на праві загального користування;

в) на праві спеціального користування;

г) на праві загального і спеціального користування;

д) на праві власності та на праві загального і спеціального користування.

42.До нормативно-правових актів міжнародного екологічного права за дією у просторі не відносяться:

а) регіональні;

б) міждержавні;

в) локальні;

г) глобальні.

43. До міжнародних річок не належать річки які:

а) пересікають території двох і більше держав;

б) розділяють території двох і більше держав;

в) є транспортним шляхом для перевезення продукції, що має міжнародне значення.

44.До об'єктів міжнародного екологічного права у сфері охорони атмосферного повітря не відноситься:

а)транскордонне забруднення повітря на великі відстані;

б)негативний фізичний вплив на атмосферне повітря (підвищених рівнів шуму, вібрації, іонізуючих випромінювань)

в)зміна клімату;

г)руйнування озонового шару.

45.До складу земель України належать:

а) землі сільськогосподарського призначення, житлової та громадської забудови, природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого призначення, рекреаційного призначення, історико-культурного призначення, лісового фонду, водного фонду, землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення;

б) усі землі в межах її території, у тому числі острови та землі зайняті водними об'єктами;

в) земельні ділянки та права на них;

г) землі державної, комунальної та приватної власності.

46.Право власності на землю це право:

а) по володінню, користуванню та розпорядженню земельною ділянкою;

б) по використанню, відтворенню та охороні земель;

в) право постійного користування земельною ділянкою;

г) право розпорядження земельною ділянкою.

47. Шляхи за якими не набувається право власності на земельну ділянку громадянами України:

а) за договорами купівлі-продажу, дарування, міни;

б) прийняття спадщини;

в) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю);

г) шляхом внесення земельної ділянки до статутного фонду.

48. До земель державної власності, які не можуть передаватися у комунальну власність належать:

а) землі атомної енергетики та космічної системи;

б) землі під об'єктами природно-заповідного фонду та історико-культурними

об'єктами, що мають національне значення;

в) землі оборони;

г) землі під водними об'єктами загальнодержавного значення.

49. Не відноситься до системи заходів по охороні земель:

а) організація раціонального використання;

б) захист від шкідливого антропогенного впливу;

в) захист права власності на земельні ділянки;

г) забезпечення особливого режиму використання земель природно-заповідного фонду, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.

50.Земельні ділянки це –

а) частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, визначеними щодо них правами;

б) землі сільськогосподарського призначення, житлової та громадської забудови, природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого призначення, рекреаційного призначення, історико-культурного призначення, лісового фонду, водного фонду, землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення;

в) усі землі в межах території України, у тому числі острови та землі зайняті водними об'єктами;

г) будь-яка частина земної поверхні.

51. Землі на території України можуть перебувати у таких формах власності:

а)лише державній власності;

б) у державній, колективній та приватній власності;

в) у державній, комунальній та приватній власності;

г) у виключній власності народу України.

52. Право постійного користування земельною ділянкою – це право по:

а) володінню, користуванню та розпорядженню земельною ділянкою без встановленого строку;

б) використанню, відтворенню та охороні земельної ділянки, закріпленої на невизначений строк;

в) лише по використанню земельної ділянки;

г) володінню і користуванню земельною ділянкою.

53. Іноземні громадяни мають право :

а) власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення на території України;

б) на постійне користування земельними ділянками сільськогосподарського призначення на території України;

в) лише на короткострокове користування земельними ділянками на території України;

г) на орендне користування земельними ділянками на території України.

54. Не передбачено Земельним Кодексом України у галузі використання та охорони земель здійснення такого виду контролю:

а) державного;

б) самоврядного;

в) громадського;

г) виробничого.

55.Згідно Кодексу України про надра - надра є:

а) виключною власністю народу України;

б) власністю держави Україна;

в) власністю держави, територіальних громад сіл, селищ, міст, фізичних та юридичних осіб;

г) виключною власністю народу та держави Україна.

56. Корисні копалини за свої значенням поділяються на:

а) загальнопоширені та не загальнопоширені;

б) загальнодержавного та місцевого значення.

57. Не відноситься до спеціального користування надрами:

а) видобування корисних копалин;

б) геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислова розробка родовищ корисних копалин загальнодержавного значення;

в) забір води із колодязів;

г)скидання стічних вод.

58. Право спеціального користування надрами характеризується такими ознаками:

а) обов'язкове отримання спеціального дозволу (ліцензії);

б) є загальнодоступним;

в) не підлягає державній реєстрації;

г) не потребується спеціального дозволу.

59. Не потребується надання гірничого відводу при таких видах користування надрами:

а) розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення;

б) розробки родовищ корисних копалин місцевого значення;

в) геологічного вивчення надр;

г) будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин.

60. Державний фонд надр формується :

а) Міністерством охорони навколишнього природного середовища спільно з Державним комітетом по нагляду за охороною праці;

б) Міністерством охорони навколишнього природного середовища;

в) Міністерством праці та соціальної політики України спільно з Державним комітетом України по геології та вивченню надр;

в) Міністерством праці та соціальної політики України.

61. Державний фонд родовищ корисних копалин формується:

а) Міністерством охорони навколишнього природного середовища спільно з Державним комітетом по нагляду за охороною праці;

б) Міністерством охорони навколишнього природного середовища;

в) Міністерством праці та соціальної політики України спільно з Державним комітетом України по геології та вивченню надр;

в) Міністерством праці та соціальної політики України.

62. Ліси на території України є:

а) виключною власністю народу України;

б) власністю держави Україна;

в) власністю держави, територіальних громад сіл, селищ, міст, фізичних та юридичних осіб;

г) власністю народу та держави Україна.

63. До лісових ресурсів загальнодержавного значення не належать:

а) деревина від рубок головного користування;

б) технічна та лікарська сировина;

в) живиця.

64. Із земель лісового фонду у приватну власність:

а)можуть бути передані будь-які ділянки земель лісового фонду для лісогосподарських потреб;

б)можуть бути передані замкнені земельні ділянки лісового фонду загальною площею до 5 гектарів у складі селянських, фермерських та інших господарств.

в)не можуть передаватися земельні ділянки лісового фонду.

65.Державний контроль за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів не уповноважені здійснювати:

а) підприємства, яким наданий ліс у тимчасове користування;

б) Міністерство охорони навколишнього природного середовища;

в) органи місцевого самоврядування;

г) Кабінет Міністрів України.

66. Усі ліси на території України поділяються на:

а)1-шу групу- природоохоронні та на територіях природно-заповідного фонду, 2-гу групу - які мають також експлуатаційне значення;

б)захисні - санітарно-гігієнічні та оздоровчі.

67. Громадяни в поряду загального лісокористування мають право на:

а) вільне перебування в лісах;

б) безкоштовно збирати для власного споживання дикорослі трав'яні рослини, квіти;

в) заготовляти живицю;

г) безкоштовно заготовляти для власного споживання ягоди, горіхи.

68. Документами, які не дають право на спеціальне лісокористування є:

а) державний акт на право постійного користування;

б) лісовий квиток;

в) лісорубний квиток.

69. До водного фонду належать:

а) повехневі води (природні водойми водотоки, штучні водойми);

б) підземні води та джерела;

в) води у резервуарах та водопроводах;

г) внутрішні морські води та територіальне море.

70. Води в Україні перебувають у власності:

а) держави;

б) народу України;

в)

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти