ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Позовні вимоги Лаптєва є цілком законними та обґрунтованими. Рішення суду має бути прийняте на користь звільненого працівник і він має бути поновлений на посаді.

Задача 3

До відділу юридичних консультацій обласної газети надій­шов лист з проханням роз’яснити, чи має право адміністрація підприємства звільнити одиноку матір за прогули без поваж­них причин, якщо її дитині ще не виповнилося 14 років?

Складіть роз’яснення з посиланням на норми закону.

У випадку звільнення працівників з підстав, які кваліфікуються як звільнення (розірвання трудового договору) з ініціативи роботодавця, діють певні обмеження на звільнення окремих категорій працівників. Зокрема, частиною третьою статті 184 КЗпП передбачено, що звільнення вагітнихжінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років,одиноких матерів , якщо є дитина віком до 14 років або дитина-інвалід, з ініціативи роботодавця не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов’язковим працевлаштуванням.

Отже, жінка повинна надати фокази, які підтверджують, що її прогули були за поважних причин.

 

Задача 4

Через економічні складнощі на підприємстві виникла необ­хідність провести тимчасове скорочення виробництва, в зв’язку з чим декілька працівників були переведені за наказом керів­ника на 0,5 посадового окладу на невизначений строк. Праців­ники звернулися до комісії з трудових спорів зі скаргою на не­законні дії адміністрації. При цьому вони пояснили, що згоди на такі зміни не давали.

Зробіть правовий аналіз ситуації. Визначте коло правових питань, які мають бути з’ясовані. Складіть проект рішення КТС.

Відповідно до статті 32 Кодексу законів про працю переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, а також переведення на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або в іншу місцевість, хоча б разом з підприємством, установою, організацією, допускається тільки за згодою працівника, за винятком випадків, передбачених у статті 33 цього Кодексу та в інших випадках, передбачених законодавством.

Не вважається переведенням на іншу роботу і не потребує згоди працівника переміщення його на тому ж підприємстві, в установі, організації на інше робоче місце, в інший структурний підрозділ у тій же місцевості, доручення роботи на іншому механізмі або агрегаті у межах спеціальності, кваліфікації чи посади, обумовленої трудовим договором. Власник або уповноважений ним орган не має права переміщати працівника на роботу, протипоказану йому за станом здоров'я.

Тобто, дії керівника підприємства є незаконними, адже переведення працівника може мати місце тільки за його згодою.

Задача 5

Назарова — студентка денного відділення державного уні­верситету — одночасно працювала на півставки лаборантом кафедри філософії. За академічну заборгованість її було відра­ховано з університету та одночасно звільнено з посади лаборан­та. Назарова звернулася до суду з позовом про поновлення на роботі.

Суддя, вважаючи, що Назарова працювала за сумісництвом і звільнена у зв’язку з припиненням навчання, визнав звіль­нення законним.

Назарова оскаржила рішення районного суду до обласного суду.

 

Що таке сумісництво? Який порядок укладення і розірван­ня трудового договору про роботу за сумісництвом? У яких правовідносинах з університетом перебувала Назарова? Якою має бути ухвала обласного суду?

Сумісництво - це виконання, крім своєї основної, іншої роботи на умовах трудового договору на тому ж або іншому підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи у вільний від основної роботи час.

Для укладення трудового договору за сумісництвом працівник зобов’язаний подати заяву про прийняття на роботу і пред’явити паспорт. Якщо робота потребує спеціальних знань, роботодавець має право вимагати від працівника пред’явлення диплома чи іншого документа, що підтверджує відповідну освіту або кваліфікацію. Надання працівником дозволу з основного місця роботи під час влаштування на роботу за сумісництвом законодавством не передбачено.

Розірвання трудового договору, укладеного із сумісником, відбувається на тих же підставах, що і з основними працівниками.
Крім того, ст. 43 КЗпП передбачено додаткову підставу для припинення трудового договору з особами, які працюють на підприємстві за сумісництвом. Згідно із зазначеною статтею розірвання трудового договору з ініціативи власника чи уповноваженого ним органу без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) допускається в таких випадках:

1) при звільненні з роботи за сумісництвом у зв’язку з прийняттям на роботу іншого працівника, котрий не є сумісником;

При звільненні у зв’язку з обмеженнями на роботу за сумісництвом, передбаченими законодавством.

При звільненні сумісника йому може бути виплачено вихідну допомогу на підставі та в розмірі, передбачених ст. 44 КЗпП.

Рішення суду є незаконним і може бути оскаржене до обласного суду, адже відрахування Назарової з університету не має відношення до її роботи та не є підставою для звільнення

Задача 6

Тищенко працювала бібліотекарем у міській дитячій бібліо­теці. Наказом від 4 лютого 2007 р. вона була звільнена за ст. 38 КЗпП України. Вважаючи звільнення неправильним, Тищен­ко звернулася до суду з позовом про поновлення її на роботі, посилаючись на те, що 21 січня 2007 р. нею дійсно була подана заява про звільнення з роботи за власним бажанням, однак 28 січня вона захворіла, а після хвороби вирішила не звільня­тися. Вийшовши на роботу після хвороби 7 лютого 2007 р., Ти­щенко довідалася, що вона звільнена за поданою заявою. На заперечення Тищенко начальник відділу кадрів повідомив, що бібліотека на її місце погодилася прийняти на роботу іншого працівника з відповідною освітою, котрий випадково довідав­ся про вакансію і звернувся до завідувача з заявою про прий­няття на роботу. Наказ про це вже підписано. Тищенко зверну­лася за роз’ясненням її трудових прав до юрисконсульта управ­ління освіти.

Який порядок розірвання трудового договору з ініціативи працівника?

Чи включається час хвороби в строк попередження про звільнення за власним бажанням? Вирішіть спір.

Працівник має право розірвати трудовий договір, укладе­ний на невизначений термін, незалежно від займаної посади, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за 2 тижні. Закон не пов'язує розірвання трудового договору з наявністю визначених причин. Тому працівник може взагалі не вказати причин звільнення.

Поважними причинами при звільненні за власним бажан­ням є такі:

§ переїзд на нове місце проживання;

§ переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу міс­цевість;

§ вступ до навчального закладу;

§ неможливість проживання у певній місцевості, підтвер­джена медичним висновком;

§ вагітність;

§ догляд за дитиною до досягнення нею 14-річного віку або за дитиною-інвалідом;

§ догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку або інвалідом І групи;

§ вихід на пенсію;

§ прийняття на роботу за конкурсом;

§ інші поважні причини.

Відповідно до ч. 3 ст. 40 КЗпП, не допускається звільнення працівника у період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за нез’явлення на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд унаслідок тимчасової непрацездатності), а також у період перебування працівника у відпустці з ініціативи власника або уповноваженого ним органу.

Працівник має право у визначений ним термін розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує вимог законодавства про охорону праці або умови колективного договору з цих пи­тань (ст. 38 КЗпП України).

При розірванні трудового договору з ініціативи працівни­ка з поважних причин, з якими в законі пов'язані пільгові терміни збереження безперервного виробничого стажу, запис про звільнення вноситься в трудову книжку із зазначенням цих причин.

Згідно зі статтею ст. 38 КЗпП, працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. Якщо заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу, власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган не має права звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти