ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Тема 3. Керування процесом створення інформаційних систем менеджменту

Тема 3. Керування процесом створення інформаційних систем менеджменту

1. Характеристика підходів до проектування ІСМ.

2. Життєвий цикл ІСМ.

3. Технології проектування ІСМ.

4. Основні підходи до реорганізації діяльності підприємств.

 

Характеристика підходів до проектування ІСМ

Відповідно до РД 50-680-88,

Інформаційна система (ІС) являє собою організаційно-технічну систему, яка забезпечує вироблення рішень на основі автоматизації інформаційних процесів у різних сферах діяльності (управління, проектування, виробництво і т.ін.) або їх сполученнях.

Інформаційна система менеджменту (ІСМ) являє собою різновид ІС, її конкретизацію щодо області застосування, тобто менеджменту.

Основними підходами до проектування інформаційних систем менеджменту є функціональний підхід, об’єктно-орієнтований підхід, процесно-орієнтований підхід.

За функціонального підходу проблемна область менеджменту поділяється на окремі функціональні частини, які далі автоматизуються у вигляді функціональних підсистем ІСМ, блоків задач і окремих задач. По суті функціональні задачі ІС відповідають конкретним функціям користувача. Функціональний підхід до розробки інформаційних систем породжує низку проблем:

· програмне забезпечення здебільшого поділяється на громіздкі структури, причому останні є реалізацією функціональних частин проблемної області і їх важко модифікувати;

· програмний код (тексти) дублюється при реалізації подібних одна до одної функцій у різних програмах;

· важко перевірити правильність виконання подібних одна до одної функцій, що локалізовані у різних частинах системи.

Об'єктно-орієнтований підхід (ООП) передбачає проектування інформаційної системи як сукупності об'єктів, що взаємодіють один з одним, є екземплярами певного класу, причому класи створюють ієрархію. ООП відображає топологію нових мов високого рівня, як-от: Smalltalk, Object Pascal, C++, Ada тощо. Ці мови забезпечують можливість багаторазового використання створених раніше програмних компонентів, що полегшує поцес створення і налагодження програмного забезпечення ІС. Це стає можливим завдяки тому, що дані і операції розглядаються пов'язаними в одне ціле і приховані в окремих модулях - об'єктах, доступ до яких здійснюється за допомогою певних інтерфейсів. Перевага такого підходу полягає у тому, що дані захищаються від прямого доступу, а тому довільні зміни у внутрішньому поданні якоїсь структури даних не впливають на решту модулів, якщо не змінюється інтерфейс.

Принциповим питанням у об'єктно-орієнтованому підході є визначення об'єктів (класів об'єктів), важливих для проектованої ІС. Ідентифікація об'єктів здійснюється за допомогою аналізу характеристик проблемної області і включає розпізнавання доречних інформаційних об'єктів, а також їх властивостей, функцій та подій, що стосуються розв'язуваної задачі. Основними принципами ООП є абстрагування, обмеження доступу, модульність, ієрархічність, типізація, паралелізм, стійкість.

Процесно-орієнтований підхід до створення ІСМ передбачає дослідження і автоматизацію бізнес-процесів, що відбуваються на підприємстві. Під бізнес-процесом розуміється множина у просторі і послідовність в часі внутрішніх видів діяльності підприємства (організації), яка закінчується реалізацією потрібного клієнту продукту або послуги. Процеси пронизують функціональну структуру підприємства і, якщо остання є миттєвим відбитком підприємства, на якому можна бачити лише розподіл відповідальності між підрозділами (працівниками), то структура і послідовність процесів відображають взаємодію підрозділів під час виробництва і реалізації продукту (послуги). З точки зору управління підприємством такий підхід точніше відображає і характеризує особливості і зміст діяльності.

 

Життєвий цикл ІСМ

Сукупність стадій і етапів, що проходить ІСМ у своєму розвитку від моменту ухвалення рішення про створення системи до моменту припинення її функціонування, називається життєвим циклом ІСМ.

Життєвий цикл розробки ІСМ зазвичай включає такі стадії:

1. Планування й аналіз вимог(передпроектна стадія) - системний аналіз. Дослідження й аналіз існуючої інформаційної системи, визначення вимог до утворюваної ІСМ, оформлення техніко-економічного обгрунтування (ТЕО) і технічного завдання (ТЗ) на розробку ІСМ.

2. Проектування(технічне проектування, логічне проектування). Розробка у відповідності до визначених вимог складу функцій, що підлягають автоматизації, (функціональна архітектура) і складу забезпечувальних підсистем (системна архітектура), оформлення технічного проекту ІСМ.

3. Реалізація(робоче проектування, фізичне проектування, програмування). Розробка і настроювання програм, наповнення баз даних, створення робочих інструкцій для персоналу, оформлення робочого проекту.

4. Впровадження(тестування, дослідна експлуатація). Комплексне налагодження підсистем ІСМ, навчання персоналу, поетапне впровадження ІСМ в експлуатацію у підрозділах економічного об’єкта, оформлення акту про приймально-здавальні випробування ІСМ.

5. ЕксплуатаціяІСМ (супроводження, модернізація). Збір рекламацій і статистики про функціонування ІСМ, виправлення помилок і недоробок, оформлення вимог до модернізації ІСМ і її виконання.

Розвиток технологій проектування інформаційних систем обумовлював зміну моделей життєвого циклу, що визначають порядок виконання стадій і етапів. Серед відомих моделей життєвого циклу можна виділити такі:

· каскадна модель(до 1970-х років) - послідовний перехід
на наступний етап після завершення попереднього;

· ітераційна модель(1970-і - 1980-і роки) - з ітераційними поверненнями на попередні етапи після виконання чергового етапу;

· спіральна модель(1980-і - 1990-і роки) - прототипна модель, що передбачає поступове розширення прототипу ІСМ.

Каскадна модель.Ця модель життєвого циклу характерна для автоматизації відокремлених незв’язаних задач, що не потребує інформаційної інтеграції і сумісності, програмного, технічного й організаційного сполучення з іншими системами. Для рішення окремих задач каскадна модель життєвого циклу є прийнятною щодо термінів розробки і надійності. Але її застосування до великих і складних систем через велику тривалість процесу проектування призводить до невідповідності проектних рішень вимогам, що з часом змінюються, а отже, до неможливості практичної реалізації проектів.

Ітераційна модель. Відповідає підходу («знизугору») до проектування, за якого проектні рішення, одержувані при реалізації окремих задач, ув’язуються в комплексну інформаційну систему. Коли неузгоджені проектні рішення по окремих задачах комплектуються в загальні системні рішення, виникає потреба в перегляді раніше сформульованих вимог і виконаних розробок, що обумовлює необхідність ітераційних повернень до попередніх стадій. Недоліками ітераційної моделі є: неузгодженості у виконаних проектних рішеннях і документації; складність використання проектної документації; заплутаність функціональної і системної архітектури створеної ІСМ та її погана життєздатність.

Спіральна модель.Передбачає підхід до організації проектування ІСМ «згори-униз», коли спочатку визначається склад функціональних підсистем, а потім постановка окремих задач. Відповідно спочатку розробляються такі загальносистемні питання, як організація інтегрованої бази даних, технологія збору, передачі й накопичення інформації тощо, після чого визначається технологія рішення конкретних задач. У рамках комплексів задач програмування здійснюється у напрямку від головних програмних модулів до окремих функціональних модулів. При цьому в першу чергу розв’язуються питання взаємодії інтерфейсів програмних модулів між собою і з базою даних, а в другу - реалізації алгоритмів.

В основі спіральної моделі життєвого циклу лежить застосування прототипной технології або RAD-технології швидкої розробки прикладних програм (rapid application development). Відповідно до цієї технології спочатку створюється програмний прототип інформаційної системи, що реалізує її інтерфейсні функції і дає змогу перевірити відповідність функціональних особливостей системи вимогам замовника. Подальша робота полягає у розширенні і деталізації програмних прототипів. Перевагами прототипної технології є зменшення кількості ітерацій, а також помилок і невідповідностей між деталями проекту; скорочення терміну проектування ІСМ; спрощення створення проектної документації.

 

Технології проектування ІСМ

Під проектуванням ІСМрозуміють процес послідовної формалізації проектних рішень на різноманітних стадіях життєвого циклу ІСМ.

Проект ІСМявляє собою проектно-конструкторську і технологічну документацію, що містить опис проектних рішень зі створення й експлуатації ІСМ у конкретному програмно-технічному середовищі.

Об’єктами проектування ІСМє окремі елементи або комплекси елементів функціональних і забезпечувальних частин інформаційної системи. Серед функціональних елементів зазвичай виділяють задачі, комплекси задач і функції керування. У складі забезпечувальної частини об’єктами проектування є елементи інформаційного, програмного і технічного забезпечення системи.

 

Принципи керування якістю

В основу міжнародних стандартів ISO серії 9000:2000 покладено вісім принципів керування якістю.

1.Орієнтація на споживача. Результати аналізу ринку і потреб споживачів є основою виробництва.

2.Лідерство - ключовий принцип системи менеджменту якості (СМЯ). Від позицій керівників залежать результати керування підприємством, управління проектами, створення, впровадження й експлуатація СМЯ.

3.Залучення персоналу - можливість кожного співробітника брати участь у виробленні і реалізації управлінських рішень. Така можливість сприяє розвитку відповідальності і мотивації до творчої праці.

4.Процесний підхід. Всі види діяльності в організації розглядаються як процеси. Процеси - це логічно упорядковані послідовності кроків (робіт, етапів, елементів), що перетворюють вхідні дані у вихідні.

5.Системний підхід - потребує координації всіх аспектів діяльності, постійного планування і доведення планів до кожного робочого місця, а також поточного аналізу й коректування їх виконання. Цей принциппередбачає представлення організації як системи взаємодіючих динамічних процесів.

6.Постійне покращання. При систематичному покращанні процесів з’являється можливість зниження втрат і відповідно ціни продукції завдяки росту різниці між собівартістю й ціною. Таке зниження ціни надає можливість розширення ринкової ніші, що, у свою чергу, приводить до зниження собівартості за рахунок ефекту масштабу. Цей механізм називають ланцюговою реакцією Демінга.

7.Підхід до прийняття рішень на основі фактів - передбачає відокремлення достовірних фактів від помилкових або сумнівних. Основу цього підходу складає система вимірювань, призначена для одержання даних про процеси і нагромадження інформації, що поступово перетворюється на знання.

8.Взаємовигідні відносини з постачальниками. Цей принцип націлений на створення нових відношень із постачальниками, що одержали назву комейкершіп- "Разом зробимо, разом виграємо».

Тема 3. Керування процесом створення інформаційних систем менеджменту

1. Характеристика підходів до проектування ІСМ.

2. Життєвий цикл ІСМ.

3. Технології проектування ІСМ.

4. Основні підходи до реорганізації діяльності підприємств.

 

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти