ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


ІІ. Навчальні цілі заняття .

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА

ДЛЯ СТУДЕНТІВ ПО ПІДГОТОВЦІ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

 

 

Учбова дисципліна ОРТОПЕДИЧНА СТОМАТОЛОГІЯ
Тема заняття Визначення та фіксація співвідношення щелеп при І, ІІ, ІІІ групах дефектів зубних рядів
Курс III курс (VІ семестр)
Факультет Стоматологічний факультет

 

 

Тривалість заняття – 3 години

Методичну розробку підготувала

асистент кафедри ортопедичної стоматології НМУ

к.м.н. Кисіль З.Ф.

 

Київ-2013

 

 

І.Актуальність теми.

 

Визначення та фіксація співвідношення щелеп (центральної оклюзії (ЦО) або центрального співвідношення ЦО або (ЦС) - є важливим етапом ортопедичного лікування пацієнтів. Невірно зафіксоване співвідношення лікарем дає хибні орієнтири зубному техніку для наступного лабораторного етапу виготовлення часткового знімного протезу – постановки зубів. Помилки, що були допущені на етапі фіксації ЦО або ЦС є причиною того, що раціональна конструкція часткового знімного протезу (ЧЗП) cтає непридатною. А користування такою конструкцією може стати причиною розвитку тяжких порушень зубо-щелепної системи.

 

ІІ. Навчальні цілі заняття .

 

α=1:

1. Мати уявлення про важливість коректного визначення та фіксації співвідношення щелеп у пацієнтів, яким планується виготовлення зубних протезів;

 

α=2:

2. Знати класифікацію груп дефектів зубних рядів.

3. Знати методики визначення та фіксації ЦО і ЦС при І, ІІ та ІІІ групах дефектів зубних рядів.

 

α=3:

4. Вміти проводити диференційну діагностику між різними групами дефектів зубних рядів.

5. Оволодіти методиками визначення ЦО та ЦС при І, ІІ та ІІІ групах дефектів зубних рядів.

6.Вміти виявляти та виправляти помилки, що можуть виникнути при визначенні та фіксації ЦО і ЦС при І, ІІ, ІІІ групах дефектів зубних рядів.

 

(α=4)

7. Розвивати творчі здібності студентів в процесі вивчення клініко-лабораторних етапів виготовлення ЧЗП

 

ІІІ. Виховна ціль.

 

Розвинути деонтологічні уявлення, вміти здійснювати деонтологічний підхід до хворих із дефектами зубних рядів, що потребують виготовлення різних типів часткових знімних протезів.

Виховувати у студентів почуття відповідальності при наданні стоматологічної допомоги хворим

Оволодіти вмінням встановлювати психологічний контакт з хворим та його родиною.

 

IV. Міждисциплинарна інтеграція.

 

Дисципліна Знати Вміти
Попередні (забезпечуючі) 1.Нормальна анатомія Анатомію зубо-щелепної системи Оцінити дефекти зубних рядів за кількістю пар антагоністів
2.Гістологія Особливості будови тканин порожнини рота Визначити та диферен-цювати патологічні зміни тканин порожнини рота
3.Пропедевтика ортопедичної стоматології Будову зубних рядів; Ознаки центральної оклюзії при ортогнатичному прикусі Провести клінічне обстеження пацієнта з дефектами зубних рядів.
Наступні (забезпечувані) Ортопедична стоматологія Класифікацію груп дефектів зубних рядів за Бетельманом; Методики визначення та фіксації ЦО та ЦС при 1, 2, 3 групі дефектів зубних рядів. Визначати та фіксувати ЦО та ЦС при 1, 2, 3 групі дефектів зубних рядів.
Внутрішньопредметна інтеграція Методика визначення та фіксації ЦО та ЦС при 1, 2, 3 групі дефектів зубних рядів Застосовувати ці методики при роботі з пацієнтами, яким виготов-ляються різні типи ортопедичних конструкцій

 

V. Зміст теми заняття.

Перед виготовленням будь-якої конструкції протезів, робочі моделі необхідно встановити в оклюдатор або артикулятор в певному співвідношенні. Цим положенням є центральна оклюзія ( при збереженні достатньої кількості зубів) або центральне співвідношення щелеп (при втраті значної кількості зубів-антагоністів або повній втраті зубів). Ці положення є початковими та кінцевими для будь-яких жувальних рухів, і тому лише вони забезпечують можливість правильного конструювання оклюзійної поверхні протезів.

При частковій втраті зубів виникають зміни оклюзійних співвідношень зубних рядів, вираженість яких залежить від кількості втрачення зубів і локалізації дефектів. Так, при втраті великої кількості молярів і премолярів зникає стійкий множинний фісурно-горбковий контакт зубів і, фактично, визначення центральної оклюзії стає проблематичним. А при втраті останньої пари зубів-антагоністів, крім того втрачається фіксована міжальвеолярна (оклюзійна) висота. Тому, при виготовленні ЧЗП необхідним є правильне визначення та фіксація співвідношення щелеп.

Цей етап є важливим для точної передачі клінічних даних в лабораторію про характер співвідношення щелеп, що в подальшому забезпечує правильність постановки штучних зубів у ЧЗП.

Міжальвеолярна (оклюзійна) висота - вертикаль­на віддаль між вершинами альвеолярних гребенів верхньої та нижньої щелеп, яка забезпечує гармо­нійні співвідношення верхнього, середнього та нижнього відділів об­личчя і зручне положення для жувальних м'язів та скронево-нижньощелепного суглоба.

У дорослих оклюзійна висота утримується впродовж життя зубами антагоністами (фіксована міжальвеолярна висота), і може змен­шуватись при підвищеному стиранні твердих тканин зубів, втраті бічних зубів та зубощелепних деформаціях. При цьому зменшується і висота нижньої трети­ни обличчя. При втраті останньої пари зубів-антагоністів міжальвеолярна висота стає нефіксованою.

Центральна оклюзія - змикання зубних рядів, при якому наявні максимально множинні фісурно-горбкові контакти зубних рядів, коли суглобові голівки знаходяться в центрі суглобових ямок, жувальні м'язи одно­часно та рівномірно скорочені.

Центральне співвідношення щелеп - розташування щелеп у трьох взаємоперпендикулярних площинах, при якому суглобові голівки знаходяться у верхньо-задньому положенні в су­глобових ямках, з якого нижня щелепа може вільно здійснювати обертальні рухи навколо терміналь­ної шарнірної осі, яка проходить через суглобові голівки. Це єдине положення нижньої щелепи, яке можна відтворити багаторазово, оскільки воно обмежується анатомічною будо­вою скронево-нижньощелепного су­глоба (задньою стінкою суглобової ямки).

Центральне співвідношення щелеп є тим положенням, з якого починаються і в якому закінчуються всі артикуляційні рухи, і тому воно може бути використане для конструювання оклюзії в протезах при втраті множинного контакту зубів (ЦО).

В залежності від наявності і розташування зубів-антагоністів, а відповідно, і з точки зору складності визначення співвідношення щелеп, А.І.Бетельман виділив 4 групи дефектів зубних рядів:

1 група: зубні ряди, в яких збереглося по кілька пар антагоністів з трьох сторін зубного ряду (во фронтальній ділянці і обох бічних відділах).

Як правило, така ситуація спостерігається при малих включених дефектах. В цьому випадку ще збережений множинний контакт зубів, тобто ЦО.

При 1 групі лікар фіксує положення центральної оклюзії, використовуючи оклюзійні блоки з гіпсу або силікону. Ця маніпуляція проводиться на тому ж етапі, що і отримання робочих відбитків.

2 група: зубні ряди, в яких пари антагоністів збереглися менше, ніж з трьох сторін зубних рядів ( тобто, з однієї або з двох). Ця ситуація виникає при наявності середніх та великих включених дефектів, а особливо – дистально необмежених. В цій ситуації, через втрату великої кількості зубів, відсутні множинні оклюзійні контакти (тобто центральна оклюзія), але міжальвеолярна висота ще утримується наявними антагоністами.

При 2 групі дефектів лікар має визначити положення центрального співвідношення щелеп, яке може зафіксувати оклюзійними блоками або прикусними валиками.

3 група: серед зубів, що залишились, немає жодної пари антагоністів, міжальвеолярна (оклюзійна) висота стає нефіксованою.

При 3 групі дефектів лікар має визначити міжальвеолярну (оклюзій ну) висоту та ЦС щелеп. А для їх фіксації використовують тільки прикусні валики.

4 група: Беззубі щелепи.

При 4 групі визначають протетичну площину (тобто рівень розташування оклюзійної поверхні штучних зубних рядів), оклюзійну висоту та ЦС щелеп. Після чого проводять фіксацію ЦС на рівні визначеної оклюзійної висоти за допомогою прикусних валиків.

При 2, 3, 4 групах дефектів для визначення та фіксації центрального співвідношення щелеп за допомогою воскових шаблонів з прикусними валиками проводиться окремий клінічний етап.

Складність виконання етапу визначення співвідношення щелеп збільшується в кож­ній наступній групі.

Якщо в першій групі, при наявності значної кількості зубів, слід лише зафіксувати ЦО, в другій потрібно спочатку визначити положення ЦС щелеп, а в третій ще і визначити оклюзійну висоту в положенні ЦС.

І навіть в кожній групі можуть бути особливості, які ускладнюють визначення та фіксацію співвідношення щелеп. Патологічні про­цеси в зубних рядах - каріозне руйну­вання, патологічне стирання твердих тканин зубів, вторинні деформації після видалення зубів призводять до втрати центральної оклюзії та появи «вимушеної», «звичної» оклюзії з мак­симально можливим контактом зубів. У цьому випадку відсутнє оптимальне позиціонування нижньої щелепи щодо верхньої - суглобові головки зміщені, відсутнє правильне положення комп­лексу головка-диск-ямка, що призводить до функціональних розладів роботи скронево-нижньощелепних суглобів та можливого виникнення запальних процесів, больового синдрому. В дано­му випадку фіксація вимушеної оклюзії та виготовлення відповідних протезів призведе до ще більших ускладнень з боку функціонування зубощелепної системи. Для запобігання цьому слід пам'ятати, що вихідною точкою усіх реконструктивних робіт у порожнині рота при нефіксованому прикусі, кін­цевих дефектах зубних рядів, знижен­ні висоти прикусу, підозрі на зміщен­ня щелепи у положення «вимушеної оклюзії» та симптомах больової дисфункції скронево-нижньощелепних суглобів є положення центрального співвідношення щелеп.

У центральному співвідношенні щелеп відмічається фізіологічне обопільне розташування суглобових головок, дисків, ямок та рівномірне наванта­ження на всі структури скронево-нижньощелепного суглоба.

Фіксацію центрального співвідношення за наявності антагоністів (друга група дефектів) проводять двома способами:

- восковими шаблонами з прикусними валиками;

- оклюзійними гіпсовими блоками.

При фіксації центрального співвідношення восковими шаблонами з прикусними валиками:

- перевіряють моделі і воскові шаблони з прикусними валиками на відповідність вимогам, що висуваються до них;

- воскові шаблони з прикусними вали­ками протирають спиртом та, змочивши холодною водою, вводять в порожни­ну рота;

- пацієнту пропонують обережно зі­мкнути зуби. При цьому, якщо антагонуючі зуби роз'єднані - валики підріза­ють, якщо ж вони змикаються, а валики роз'єднані, на них нашаровують віск. Так чинять до тих пір, поки зуби та валики не будуть знаходитись одночасно в контакті;

- на поверхню змикання оклюзійного валика накладають смужку роз­м'якшеного воску та приклеюють до неї (гарячий метод). При наявності зустрічних дефектів на поверхні змикання верхнього валика роблять надрізи клиноподібної форми, а з нижнього, навпроти насічок, знімають тонкий шар та прикріплюють до нього тонку смужку розм'якшеного воску (холодний метод);

- шаблони вводять в порожнину рота та просять пацієнта зімкнути зуби. На розм'якшеній поверхні воску залиша­ються відбитки зубів, або розігрітий віск нижнього валика входить в насічки на верхньому у вигляді виступів кли­ноподібної форми. Крім того, при де­фекті зубного ряду верхньої щелепи в передньому відділі на валик наносять лінії-орієнтири, необхідні для поста­новки штучних зубів;

- шаблони виводять з порожнини рота, встановлюють на моделі і передають в лабораторію для загіпсовування моделей щелеп в артикуляторі.

Крім того, при другій групі дефектів зубних рядів для фіксації центрального співвідношення можуть бути використані оклюзійні гіпсові блоки за Гольдманом. Для цього після зняття відбитків під час першого відвідування пацієнта йому пропонують зімкнути зуби в положенні центральної оклюзії. Перевіривши, правильність змикання зубів пацієнтом, лікар розводить рідкий гіпс і закладає його в проміжок між альвеолярними паростками в ділянках дефектів зубних рядів, а також змазує гіпсом зуби, що обмежують дефекти. В результаті утворюється блок, що покриває проміжки без зубів на верхній та нижній щелепах. Пацієнт тримає зуби зімкнутими до повної кристалізації гіпсу. Після чого гіпсові блоки виймають з порожнини рота і передають разом з відбитками в лабораторію.

При третій групі дефектів зубних рядів положення центрального співвідношення щелеп ми визначаємо та фіксуємо з одночасним визначенням висоти оклюзії тільки за допомогою воскових шаблонів з прикусними валиками. Лікар на даному клінічному етапі вирішує ряд задач:

- визначення висоти оклюзії;

- визначення положення центрального співвідношення щелеп;

- фіксація центрального співвідношення щелеп та висоти оклюзії за допомогою воскових шаблонів з прикусними валиками.

 

Визначення висоти оклюзії

 

Існує три методи визначення висоти оклюзії:

- анатомічний – ґрунтується на огляді конфігурації обличчя;

- антропометричний – ґрунтується на законі пропорційності людського тіла;

- анатомо-фізіологічний.

Анатомо-фізіологічний метод визначення висоти оклюзії найбільш об’єктивний. Даний метод ґрунтується на визначенні стану відносного фізіологічного спокою та оцінці конфігурації обличчя. В стані фізіологічного спосокою жувальні м’язи мають мінімальну активність або тонус.

Оклюзійна висота є нижчою на 2-3 мм, ніж висота відносного фізіологічного спокою.

Коли пацієнт знаходиться в кріслі у вертикальному положенні та розслабленому стані, його нижня щелепа займає положення фізіологічного спокою. М’язи при цьому знаходяться в стані мінімальної активності або тонусу. Довжина нижньої третини обличчя (від точки «subnasale» до точки «gnation») при знаходженні нижньої щелепи в положенні фізіологічного спокою називають висотою спокою. В положенні спокою оклюзійні поверхні зубів верхньої та нижньої щелепи роз’єднані, а величину їх роз’єднання в цьому положенні називають міжоклюзійним простором.

Стан відносного фізіологічного спокою характеризується наступними ознаками:

- між зубними рядами (прикусними валиками) в нормі є відстань, яка в середньому складає 2-4 мм;

- в жувальних м’язах поперемінно скорочуються групи волокон, що забезпечує їм спокій і в той же час дозволяє бути готовими до нового скорочення.

Енергетичні витрати м’язів в стані відносного фізіологічного спокою в порівнянні з станом діяльності є мінімальний, тому цей стан називають спокоєм. На протязі дня людина здійснює до 2500 ковтальних рухів, зубні ряди контактують 30хв. – 1 годину. Вважається, що в нормі пародонт на протязі доби може сприймати жувальний тиск в продовж 1 години. Тому положення спокою нижньої щелепи є захисним вродженим ефектом. В теорії про функціональні ланки жувального апарату Рубінова рефлекс, який забезпечує це явище, отримав назву міототичного. Цей метод є найбільш точним у зв’язку з тим, що встановлення нижньої щелепи в правильне положення здійснюється завдяки природної м’язевої активності, яка делікатно направляється руками лікаря.

 

VI. План та організаційна структура заняття.

 

№ п/п Етапи заняття їх функції та зміст Нав-чальні цілі Методи контролю і навчання Матеріали методичного забезпечення Час Хв..
І. Підготовчий етап
Організаційні Заходи       5 хв.
Постановка навчальних цілей та мотивація     Див. п. ІІ методички   5 хв.
3 Контроль початкового рівня знань, навичок, вмінь: 1)Які групи дефектів зубних рядів Ви знаєте ? 2) Дайте визначення і охарактеризуйте поняття "центральне співвідношення щелеп". 3) Дайте визначення і охарактеризуйте поняття "центральна оклюзія". 4) Дайте характерис- тику груп дефектів зубних рядів. 5) Назвіть послідов-ність дій лікаря на етапі фіксації ЦС за допомогою шаблонів із прикусними валика-ми при ІІ групі дефектів 6) Назвіть основні ознаки, за якими про-водять оцінювання воскових шаблонів з прикусними валиками. 7) Які задачі вирі-шуються на етапі фік- сації центрального співвідношення при третій групі дефектів. 8) Назвіть методи визначення висоти нижньої третини обличчя. 9) Анатомічна та фізіо- логічна складова ана- томо-фізіологічного методу визначення нижньої третини обличчя. 10) Назвіть та охарак-теризуйте основні прийоми визначення центрального співвід- ношення щелеп. 11) У чому суть методики фіксації ЦО за допомогою гіпсоблоків за Гольдманом   α=2 Фронтальне теоретичне експрес-опитуван- ня     Індивідуальне усне опитування або письмове теоретичне Запитання     Таблиці, малюнки, запитання, тестові та ситуаційні завдання 15 хв.  
ІІ. Основний етап
    Формування просесійних вмінь та навичок: 1) Провести оціню-вання гіпсових моделей і воскових шаблонів з прикусни-ми валиками. 2) Провести клінічні етапи фіксації ЦС при ІІ групі дефекту зубного за домогою шаблонів із прикус-ними валиками. 3) Провести визначен-ня висоти нижньої третини обличчя анатомофізіологічним методом 4) Провести визначення центрального співвід- ношення щелеп функ-ціональними прийо-мами. 5) Провести клінічні етапи фіксації ЦО за допомогою гіпсоблоків 6) Заповнити медичну документацію (історію хвороби пацієнта, щоденник лікаря, наряд) α=3 Практичний тренінг - клінічний прийом хворих. Клінічний кабінет Стоматологічне обладнання та інструменти, тематичні пацієнти.     60-80 хв.
ІІІ. Заключний етап  
  1) Контроль та корекція професій-них умінь та навиків. 2)Підведення підсум-ків заняття –теоре-тичного, практичного, організаційного. 3)Домашнє завдання: навчальна література -основна та додаткова α=2 α=3 Індивідуальний контроль практичних навиків   Обладнання Результати курації хворих   10-20 хв.

 

Еталон.

Група дефектів зубних рядів Методи фіксації ЦО
1-а група 1.Гіпсоблоки за Гольдманом
2.Необхідності фіксації немає
3-я група 3.Гарячий спосіб фіксації за допомогою воскових прикусних валиків
4.Холодний спосіб фіксації за допомогою воскових прикусних валиків

 

Орієнтовна карта для організації самостійної роботи

студентів з літературою.

Навчальні завдання Вказівки до завдання Відповідь
Вивчити : Етіологічні фактори, що призводять до часткової втрати зубів   Назвати основні етіологічні фактори  
2. Клінічні прояви при частковій втраті зубів. Перечислити основні критерії змін, що відбуваються в жувальному апараті при частковій втраті зубів  
3. Методи лабораторної діагностики Перечислити і охарактеризувати основні методи лабораторної діагностики, стосовно пацієнтів із частковою втратою зубів  
4. Характери- стику "центрального співвідношення щелеп" Назвати основні критерії визначення "центральне співвідно- шення щелеп"  
5. Ознаки центральної оклюзії для ортогнатичного прикусу Перечислити ознаки центральної оклюзії для ортогнатичного прикусу  
6. Методи визначення та фіксації ЦО при 3-й групах дефектів зубних рядів. Охарактеризувати методи роботи з гіпсовими блоками та восковими прикусними валиками  

VIII. Література

 

1. В.А.Хватова. Клиническая гнатология.- М.: ОАО «Издательство «Медицина», 2005. – 296 стр.

2. В.П.Неспрядько, З.Е.Жегулович. Способы определения центрального соотношения челюстей. «Зубное протезирование» № 2 (6), 2004, стр.4 - 13.

3. Х.А.Каламкаров. Ортопедическое лечение с применением металокерамических протезов. – М.: Медицинское информационное агенство, 2003. Стр. 65 – 66.

4. И.Ю.Лебеденко, Т.И.Ибрагимов, А.Н.Ряховский. Функциональные и аппаратурные методы исследования в ортопедической стоматологии. Учебное пособие. - М.: Медицинское информационное агенство, 2003. Стр. 103 – 106.

5. В.А.Хватова. Диагностика и лечение нарушений функциональной окклюзии.- Руководство. Н.Новгород : Изд-во НГМА, 1996. – стр. 54 – 65.

6. А . И . Бетельман . Ортопедическая стоматология. стр . 111-118.

7. А. Л. Сапожников . Артикуляция и протезирование в стоматологии . К.: Здоров'я , 1984 .

 

 

Тестові завдання до теми:

«Визначення та фіксація співвідношення щелеп при

Варіант 1

1. Пацієнт А.67 років, проходить лікування в клініці ортопедичної стоматології з приводу часткової адентії. Планом ортопедичного лікування передбачено виготовлення часткових знімних пластинкових протезів на верхню та нижню щелепи. При обстеженні встановлено, що у пацієнта ІІІ група дефектів зубних рядів. Пацієнт з’явився в клініку на етап фіксації співвідношення щелеп. Який клінічний етап передує етапу фіксації ЦС?

A Обстеження пацієнта

B Отримання відбитків

C Перевірки конструкції часткових знімних протезів

D Відливки моделей та виготовлення воскових шаблонів з прикусними валиками

E Постановки штучних зубів.

 

2. Пацієнт А.67 років, проходив лікування в клініці ортопедичної стоматології з приводу часткової адентії. Планом ортопедичного лікування передбачено виготовлення часткових знімних пластинкових протезів на верхню та нижню щелепи. При обстеженні встановлено, що у пацієнта ІІ група дефектів зубних рядів. Чи є необхідність в обов’язковому проведенні окремого етапу фіксації центрального співвідношення?

A Так

B Ні

C Так, якщо планується виготовлення бюгельних протезів

D Ні, якщо планується виготовлення пластинкових протезів

E Ні, якщо планується виготовлення пластинкових протезів з металевим базисом.

 

3. Пацієнт А.67 років, проходить лікування в клініці ортопедичної стоматології з приводу часткової адентії. Планом ортопедичного лікування передбачено виготовлення часткових знімних пластинкових протезів на верхню та нижню щелепи. При обстеженні встановлено, що у пацієнта ІІ група дефектів зубних рядів. Пацієнт з’явився в клініку на етап фіксації співвідношення щелеп. Яке основне завдання вирішує лікар на даному етапі?

A Визначення центральної оклюзії

B Фіксація центральної оклюзії

C Визначення та фіксація центрального співвідношення з одночасним відновленням або

визначенням

міжальвеолярної висоти

D Визначення центрального співвідношення

E Визначення міжальвеолярної висоти.

 

4. Пацієнт В. 56 років, звернувся в клініку ортопедичної стоматології з метою протезування. Об’єктивно: зубна формула: 1 2 3 4 5 6 7

7 6 5 4 3 2 1 1 2 3 4 5 6 7

Яка група дефектів зубних рядів?

A Перша

B Друга

C Третя

D Четверта

E П’ята

 

5. Пацієнт В. 56 років, звернувся в клініку ортопедичної стоматології з метою протезування. О’єктивно: зубна формула: / 3

/ 3. Яка група дефектів зубних рядів?

A Перша

B Друга

C Третя

D Четверта

E П’ята

 

6. Планом ортопедичного лікування пацієнту А. передбачається виготовлення часткових знімних пластинкових протезів з пластмасовим базисом. Що із нижчезазначеного може свідчить про невідповідність моделей і воскових шаблонів з прикусними валиками вимогам, які висуваються до них?

A Моделі відлиті із гіпсу

B Гіпсові моделі склеєні

C Воскові шаблони армовані проволокою

D Ширина валика у ділянці бокових зубів 1 см

E Валики розташовані по середині альвеолярного паростка

 

7. Планом ортопедичного лікування пацієнту А. передбачається виготовлення часткових знімних пластинкових протезів з пластмасовим базисом. Лікар прийняв рішення зафіксувати ЦО за допомогою оклюзійних блоків. Що свідчить про правильність дій лікаря?

A Використав гіпс

B Використав базовий силіконовий матеріал

С Гіпс заклав в ділянки дефектів зубних рядів та на зуби, що обмежують дефекти

D Перевірив правильність змикання зубів, що відповідає положенню центральної

оклюзії

E Всі відповіді вірні.

 

8. Лікар проводить фіксацію центрального співвідношення за допомогою воскових шаблонів з прикусними валиками. При перевірці правильності фіксації встановлено, що висота прикусу була завищена. Які ознаки свідчать про дану помилку?

A Поглиблені носо-губні та підборідна згортки, вкорочена нижня третина обличчя

B Згладжені носо-губні та підборідні згортки, видовжена нижня третина обличчя

C Зміщення вуздечки нижньої губи вправо

D Зміщення вуздечки нижньої губи вліво

E Неприродній вираз обличчя через виступання підборіддя, нижній прикусний валик виступає відносно площини верхнього прикусного валика у фронтальній ділянці.

 

9. Лікар проводить фіксацію центральної оклюзії за допомогою воскових шаблонів з прикусними валиками. Які помилки можуть бути допущені лікарем на даному етапі?

A Зафіксована передня оклюзія

B Зафіксована бічна оклюзія

C Зафіксована завищена висота прикусу

D Зафіксована знижена висота прикусу

E Всі відповіді вірні.

 

10. На етапі фіксації центрального співвідношення лікар проводить визначення висоти нижньої третини обличчя анатомо-фізіологічним методом. На скільки відрізняється величина виміру між точками в стані фізіологічного спокою від стану змикання?

A Немає різниці

B Менше на 2-3 мм

C Більше на 1-2 мм

D Більше на 2-3 мм

E Більше на 3-4 мм.

Тестові завдання до теми:

«Визначення та фіксація співвідношення щелеп при

Варіант 2

 

1. Пацієнт А.67 років, проходить лікування в клініці ортопедичної стоматології з приводу часткової адентії. Планом ортопедичного лікування передбачено виготовлення часткових знімних пластинкових протезів на верхню та нижню щелепи. При обстеженні встановлено, що у пацієнта ІІІ група дефектів зубних рядів. Пацієнт з’явився в клініку на етап фіксації центрального співвідношення. Який клінічний етап є наступним?

A Обстеження пацієнта

B Отримання відбитків

C Перевірки конструкції часткових знімних протезів

D Відливки моделей та виготовлення воскових шаблонів з прикусними валиками

E Постановки штучних зубів.

 

2. Пацієнт А.67 років, проходить лікування в клініці ортопедичної стоматології з приводу часткової адентії. Планом ортопедичного лікування передбачено виготовлення часткових знімних пластинкових протезів на верхню та нижню щелепи. При обстеженні встановлено, що у пацієнта І група дефектів зубних рядів. Чи є необхідність в обов’язковому проведенні окремого етапу фіксації центрального співвідношення?

A Так

B Ні

C Так, якщо планується виготовлення бюгельних протезів

D Ні, якщо планується виготовлення пластинкових протезів

E Ні, якщо планується виготовлення пластинкових протезів з металевим базисом.

 

3. Пацієнт А.67 років, проходить лікування в клініці ортопедичної стоматології з приводу часткової адентії. Планом ортопедичного лікування передбачено виготовлення часткових знімних пластинкових протезів на верхню та нижню щелепи. При обстеженні встановлено, що у пацієнта ІІІ група дефектів зубних рядів. Пацієнт з’явився в клініку на етап фіксації співвідношення щелеп. Яке основне завдання вирішує лікар на даному етапі?

A Визначення центральної оклюзії

B Фіксація центральної оклюзії

C Визначення та фіксація центрального співвідношення з одночасним визначенням

міжальвеолярної висоти

D Визначення центрального співвідношення

E Визначення міжальвеолярної висоти.

 

4. Пацієнт В. 56 років, звернувся в клініку ортопедичної стоматології з метою протезування. Об’єктивно: зубна формула: 2 1 1 2 3 .

5 4 3 4 5

Яка група дефектів зубних рядів?

A Перша

B Друга

C Третя

D Четверта

E П’ята

 

5. Пацієнт В. 56 років, звернувся в клініку ортопедичної стоматології з метою протезування. О’єктивно: зубна формула: 7 6 5 4 3 2 1 1 2 3 4 5 6 7

3 2 1 1 2 3

Яка група дефектів зубних рядів?

A Перша

B Друга

C Третя

D Четверта

E П’ята

 

6. Планом ортопедичного лікування пацієнту А. передбачається виготовлення часткових знімних пластинкових протезів з пластмасовим базисом. Що із нижче зазначеного може свідчить про невідповідність моделей і воскових шаблонів з прикусними валиками вимогам, які висуваються до них?

A Моделі відлиті із гіпсу

B Гіпсові моделі без дефекту

C Воскові шаблони без проволоки

D Ширина валика у ділянці бокових зубів 1 см

E Валики розташовані по середині альвеолярного паростка

 

7. Пацієнту А. з частковими дефектами зубних рядів планується виготовлення бюгельних протезів. При обстеженні була встановлена ІІІ група дефектів зубних рядів. Який метод визначення міжальвеолярної висоти є найбільш доцільним?

A Антропометричний методом

B Анатомічний

C Анатомо-фізіологічний

D Шляхом порівняння трьох частин обличчя

E Восковими шаблонами.

 

8. Лікар проводить фіксацію центральної оклюзії за допомогою воскових шаблонів з прикусними валиками. При перевірці правильності фіксації встановлено, що висота прикусу була знижена. Які ознаки свідчать про дану помилку?

A Поглиблені носо-губні та підборідна згортки, вкорочена нижня третина обличчя

B Згладжені носо-губні та підборідні згортки, видовжена нижня третина обличчя

C Зміщення вуздечки нижньої губи вправо

D Зміщення вуздечки нижньої губи вліво

E Неприродній вираз обличчя через виступання підборіддя, нижній прикусний валик виступає відносно площини верхнього прикусного валика у фронтальній ділянці.

 

9. На етапі фіксації центрального співвідношення щелеп у пацієнта з ІІІ групою дефектів зубних рядів лікар визначив висоту відносного фізіологічного спокою. Яка відстань відмічається при цьому між прикусними валиками?

A Немає проміжку

B 1-2 мм

C 2-4 мм

D 4-6 мм

E 6-8 мм

 

10. На етапі фіксації центрального співвідношення лікар проводить визначення висоти нижньої третини обличчя анатомо-фізіологічним методом. На скільки відрізняється величина виміру між точками в стані фізіологічного спокою від стану змикання?

A Немає різниці

B Менше на 2-3 мм

C Більше на 1-2 мм

D Більше на 2-3 мм

E Більше на 3-4 мм.

 

 

Тестові завдання до теми:

«Визначення та фіксація співвідношення щелеп при

Варіант 3

1. Пацієнт А.67 років, проходить лікування в клініці ортопедичної стоматології з приводу часткової адентії. Планом ортопедичного лікування передбачено виготовлення часткових знімних пластинкових протезів на верхню та нижню щелепи. При обстеженні встановлено, що у пацієнта ІІІ група дефектів зубних рядів. Пацієнт з’явився в клініку на етап фіксації центрального співвідношення. Який лабораторний етап є наступним?

A Обстеження пацієнта

B Отримання відбитків

C Перевірки конструкції часткових знімних протезів

D Відливки моделей та виготовлення воскових шаблонів з прикусними валиками

E Постановки штучних зубів.

 

2. Пацієнт А.67 років, проходить лікування в клініці ортопедичної стоматології з приводу часткової адентії. Планом ортопедичного лікування передбачено виготовлення часткових знімних пластинкових протезів на верхню та нижню щелепи. При обстеженні встановлено, що у пацієнта ІІ група дефектів зубних рядів. Яким чином можна зафіксувати центральне співвідношення?

A Тільки оклюзійними блоками

B Тільки восковими шаблонами з прикусними валиками

C Оклюзійними шаблонами з прикусними валиками та оклюзійними блоками

D Анатомо-фізіологічним методом

E Антропометричним методом.

 

3. Пацієнт В. 56 років, звернувся в клініку ортопедичної стоматології з метою протезування. Об’єктивно: зубна формула: _________/ ____3______

4 5. Яка група дефектів зубних рядів?

A Перша

B Друга

C Третя

D Четверта

E П’ята

 

4. Пацієнт В. 56 років, звернувся в клініку ортопедичної стоматології з метою протезування. Об’єктивно: зубна формула: 7 6 5 4 3 2 1 1 2 3 4 5 6 7

7 6 5 4 3 3 4 5 6 7.

Яка група дефектів зубних рядів?

A Перша

B Друга

C Третя

D Четверта

E П’ята

 

5. Пацієнт В. 56 років, звернувся в клініку ортопедичної стоматології з метою протезування. Об’єктивно: зубна формула: 7 6 3 4 5 .

5 4 3 7

Яка група дефектів зубних рядів?

A Перша

B Друга

C Третя

D Четверта

E П’ята

 

6. Планом ортопедичного лікування пацієнту А. передбачається виготовлення часткових знімних пластинкових протезів з пластмасовим базисом. Що із нижче зазначеного може свідчить про невідповідність моделей і воскових шаблонів з прикусними валиками вимогам, які висуваються до них?

A Моделі відлиті із гіпсу

B Моделі без дефектів

С Воскові шаблони армовані проволокою

D Ширина валика у ділянці бокових зубів менше 1 см

E Валики розташовані по середині альвеолярного паростка

 

7. На етапі фіксації центрального співвідношення щелеп у пацієнта з ІІІ групою дефектів зубних рядів лікар визначив висоту відносного фізіологічного спокою. Яка відстань відмічається при цьому між прикусними валиками.

A Немає проміжку

B 1-2 мм

C 2-4 мм

D 4-6 мм

E 6-8 мм

 

8. Лікар проводить фіксацію центральної оклюзії за допомогою воскових шаблонів з прикусними валиками. При перевірці правильності фіксації встановлено, що зафіксована лівобічна оклюзія. Які ознаки свідчать про дану помилку?

A Поглиблені носо-губні та підборідна згортки, вкорочена нижня третина обличчя

B Згладжені носо-губні та підборідні згортки, видовжена нижня третина обличчя

C Зміщення вуздечки нижньої губи вправо

D Зміщення вуздечки нижньої губи вліво

E Неприродній вираз обличчя через виступання підборіддя, нижній прикусний валик виступає відносно площини верхнього прикусного валика у фронтальній ділянці.

 

9. Пацієнту А. з частковими дефектами зубних рядів планується виготовлення бюгельних протезів. При обстеженні була встановлена ІІІ група дефектів зубних рядів. Який метод визначення міжальвеолярної висоти є найбільш доцільним?

A Антропометричний метод

B Анатомічний

C Анатомо-фізіологічний

D Шляхом порівняння трьох частин обличчя

E Восковими шаблонами.

 

10. Планом ортопедичного лікування пацієнту А. передбачається виго

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти