За соціальним призначенням фінансово-правові норми

поділяються на:

- регулятивні – що безпосередньо регулюють суспільні відносини що виникають в сфері публічних фінансів. Це регулювання здійснюється шляхом встановлення суб’єктивних прав і юридичних обов’язків суб’єктами фінансових відносин ;

- охоронні – що регламентують юридичну відповідальність за порушення регулятивних норм, а також специфічні способи захисту суб’єктивних прав;

- спеціальні, а саме дефінітивні, що визначають поняття; декларативні, що формулюють принципи, завдання й основні положення фінансового законодавства; темпорально-колізійні, що встановлюють правило вибору потрібних норм з числа різночасно діючих; просторово-колізійні, що встановлюють правило вибору з числа норм, що мають різну територію, оперативні, що встановлюють порядок набирання чинності новими нормативними актами.

Набрання чинності норм фінансового права. Ретроактивність норм. фінансового права. Припинення дії норм фінансового права.

Кожна фінансово-правова норма може бути визнана чинною, якщо вона видана уповноваженим на те органом державної чи місцевої влади у межах його компетенції, з дотриманням установленого порядку її прийняття і набрання чинності.

За порядком набрання чинності розрізняють декілька груп норм фінансового права:

1) які набирають чинності через десять днів з дня їх офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самими актами, але не раніше дня їх опублікування в офіційному друкованому виданні («Урядовий кур’єр», «Офіційний вісник України», «Відомості Верховної Ради України»)

2) які набирають чинності з моменту їх прийняття, якщо пізніший термін набрання ними чинності не передбачено в цих актах;

3) які набирають чинності не раніше дня їх опублікування в офіційних друкованих виданнях.

4) які набирають чинності з моменту появи точно визначених подат­ковим законом суспільних відносин.

Але акти місцевих органів влади, як правило, набирають чинності з моменту їх прийняття.

Ретроактивність фінансово-правових норм.

Ретроактивність (або зворотну силу закону) – має місце тоді, коли норми нового закону поширюються на правовідно­сини, що мали місце до набрання ним чинності. При цьому роз­різняють просту зворотну силу (поширення закону на діяння, за яким вирок суду не набрав законної сили) і ревізійну (поши­рення закону на правопорушення, за якими вирок суду набрав законної сили – тут “ревізії” підлягають уже винесені вироки).

Новоприйнята норма не може погіршувати попередні права, і не може обмежувати або погіршувати стан учасників фінансових правовідносин. Усі норми діють у відповідних часових межах.

Припинення дії фінансово-правових норм.Для реалізації норм фінансового права суттєве значення має пи­тання про припинення їх дії.

Норма фінансового права припиняє свою дію у таких випадках:

1) внаслідок прямого скасування відповідного закону іншим законодавчим актом, покликаним по-новому вре­гулювати правовідносини у сфері оподаткування; при її скасуванні, під яким розуміється офіційне рішення уповноваженого на те органу про визнання правової норми такою, яка втратила чинність. Так, відповідно до Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22 травня 2003 року визнано такими, що втратили чинність норми Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року № 13-92 «Про прибутковий податок з громадян» (крім розділу IV у частині оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю). Норма фінансового права може бути скасована тільки органом, який її прийняв, або уповноваженим на те органом; Також дивіться п.2. Розділу Прикінцеві положення ПКУ.

2) у результаті призупинення, тобто тимчасового припинення дії, що здійснюється або спеціальним актом уповноваженого органу, або виданням правових актів, які фактично призупиняють раніше чинні норми (подібна практика існувала та існує при функціонуванні Закону України «Про Державний бюджет України на певний рік»);

3) при настанні результатів, на досягнення яких була розрахована відповідна норма (наприклад, відповідно до Указу Президента України «Про Валютно-кредитну раду Кабінету Міністрів України» від 31 липня 2000 року № 932/2000 було ліквідовано зазначений орган 114, відповідно норми Указу Президента України від 20 вересня 1995 року № 852 «Про Положення про Валютно-кредитну раду Кабінету Міністрів України» втратили чинність;

4) за умови, якщо вона суперечить нормі, прийнятій органом вищого підпорядкування (наприклад, відповідно до ст. 144 Конституції України рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку).

Згідно з діючим законодавством України втрачають чинність (перестають діяти) фінансово-правові норми у наступ­них випадках: 1) зі збігом терміну, точно визначеного в часі, на який вони були прийняті; 2) із вичерпанням предмета їх регу­лювання, тобто зникненням тих суспільних відносин, на які вони були розраховані; 3) у випадку фактичного скасування попереднього закону, що містив фінансово-правові норми, новим законом з цього ж питання, коли його прийнято, а старий закон формально не скасовано; 4) на підставі відміни фінансово-правової норми рішенням Конституційного Суду України у випадку визнання її невідповідною Конституції України; 5) у випадку зупинення на точно визначений термін дії фінансово-правової норми нормою іншого Закону України. Проте в жодному випадку не має місця “автоматичне” відми­рання фінансово-правової норми – останнє має місце тільки у зв’язку прийняттям державою чи компетентним її органом відповідного нормативного акта, переважно закону.

Способи реалізації фінансово-правових норм: здійснення, виконання,

Дотримання та застосування.

Реалізація фінансово-правових норм – це їхнє фактичне здійснення у відповідних правових формах. Реалізація фінансово-правової норми виражається у досягненні тієї мети, яка переслідується при її виданні. Вона реалізуються у поведінці суб’єктів фінансового права, яка відповідає її приписам.

Виділяють чотири форми реалізації фінансово-правових норм: здійснення, виконання, дотримання і застосування.

Здійснення (використання) виражається у реалізації можливостей, які надаються суб’єктам фінансових відносин відповідними нормами права, тобто у реалізації суб’єктивних прав учасників цих відносин. Наприклад здійснення державними органами наданих їм повноважень у сфері фінансової діяльності (податкова перевірка, прийняття бюджету).

Виконання являє собою реалізацію суб’єктами фінансових відносин покладених на них обов’язків, наприклад, конституційного обов’язку громадян щодо сплати податків і зборів (ст. 67 Конституції України). Виконання обов’язків може здійснюватись і шляхом утримання від реалізації тих чи інших дій.

Дотримання пов’язується виключно з реалізацією заборонених норм; призначення дотримання – не допустити вчинення дій, які можуть завдати шкоди суспільству, державі і особі, шляхом утримання від дій, заборонених законом.

Застосування як форма реалізації норм фінансового права являє собою діяльність уповноважених державою органів або посадових осіб, які, використовуючи свої повноваження, видають акти індивідуального значення на основі норм права.

Застосування фінансово-правових норм здійснюється у формі пра­воохоронної діяльності спрямованої на захист норм фінансового права, на встановлення заходів державного примусу до правопорушників, забезпечення виконання призначених заходів покарання, а також прийняття заходів до запобігання правопорушеням.

У правовому захисті норм фінансового права бере участь широке коло державних органів та посадових осіб (Верховна Рада України, Президент України, Кабінет Міністрів України, судові, правоохоронні органи тощо), які шляхом використання різних правових засобів, пов­новажень, функцій проводять діяльність, спрямовану на захист норм фінансового права.

[1] Див.: Кучерявенко Н.П. Курс налогового права. В шести томах. – Харьков: «Легас», «Право», 2002-2007.

[2] Див.: Селіванов А.О. Фундаментальна праця з податкового права // Право України. – 2008. - №2. – С.128-130.

[3] Протасов В.Н. Что и как регулирует право: Учебное пособие. – 96 с.

[4] Бабін І.І. Структурно-функціональний аналіз юридичної конструкції податку // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наук. праць. Вип.348. Правознавство. – С.76-85.

[5] Финансовое право: Учебник / Отв. ред. Н.И. Химичева. 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Юристъ, 2003. – 749 с.

[6] Воронова Л.К. Фінансове право України: Підручник. – К.: Прецедент; Моя книга, 2006. – 448 с.

[7] Крохина Ю.А. Финансовое право России: Ученик для вузов / Ю.А. Крохина. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Норма, 2007. – 688 с.

[8] Див.: Рабинович П.М. Социалистическое право как ценность. – Львов: Вища школа, 1986. – 187 с.

[9] Гаврилюк Р. Егалітарна інструментально-потребова концепція податкового права // Право України. – 2007. - № 10. – С.45-50.

[10] Див.: Кант И. Сочинения на немецком и русском языках. Т.I. – М., 1994. – 586 с.

[11] Див.: Козловський А.А. Гносеологічна природа права (філософсько-правовий аналіз). Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук: 12.00.12. – Чернівці, 2000. – 464 с.

[12] Алексеев С.С. Линия права. – М.: Статут, 2006. – 461с.

[13] Там же. – 461с.

[14] Иеринг Р. Избранные труды. В 2 т. Т.ІІ. – СПб.: Юридический центр Пресс, 2006. – 547с.

[15] Див.: Иеринг Р. Избранные труды. В 2 т. Т.ІІ. – 547 с.

[16] Там же.

[17] Там же.

[18] Там же.

[19] Иеринг Р. Избранные труды. В 2 т. Т.ІІ. – 547 с.

[20] Там же.

[21] Там же.

[22] Див.: Ушаков А.А. Очерки советской законодательной стилистики. – Пермь, 1967. – 206 с.

[23] Див.: Малькевич В.В. Об одной правовой конструкции // Вопросы философии. – М., 1965. – № 6. – С.139-141.

[24] Див.: Ярошенко А.А. Гражданско-правовая защита личной собственности в СССР //Советское государство и право. – М., 1968. - № 6. – С.106-110.

[25] Див.: Строгович М.С. Философия и правоведение // Советское государство и право. – М., 1965. - № 6. – С.75-82.

[26] Див.: Красавчиков О.А. Советская наука гражданского права // Ученые труды Свердловского юридического института. Т. VІ. – Свердловск, 1961. – 380с.; Иоффе О.С., Шаргородский М.Д. Вопросы теории права. – М.: Госюриздат, 1961. – 381с.; Алексеев С.С. Общая теория социалистического права. Вып. 3. – Свердловск, 1965. – 212с.; Пиголкин А.С. Подготовка проектов нормативных актов. – М.: «Юридическая литература», 1968. – 321с. та ін. Типовими представниками даного підходу у пострадянській юриспруденції є, наприклад, В.В. Чевичелов(його праці: К вопросу о понятии «юридическая конструкция» // Государственная власть и местное самоуправление. – 2005. - № 11. – С.27-31; Юридическая конструкция: понятие, виды, функции. – Н.Новгород: Нижегородская академия МВД России, 2005. – 55с.; Классификация юридических конструкций. – Н.Новгород: Нижегородская академия МВД России, 2005. – 21с. Його підсумковий висновок щодо правової природи юридичних конструкцій наступний: «Юридична конструкція – це особливий відносно самостійний засіб правотворчої техніки». Див.: Чевычелов В.А. Юридическая конструкция (проблемы теории и практики). Автореф.дис…. канд. юрид. наук. – Нижний Новгород, 2005. – 24с.); Д.В. Мурзін (його праця: Ценные бумаги как юридические конструкции гражданского права: Дис. …канд. юрид наук. – Екатеринбург, 2001. – 202с.), О.В. Іванчин (його праця: Уголовно-правовые конструкции и их роль в построении уголовного законодательства. Дис. … канд. юрид. наук. – Ярославль, 2003. – 201с.), Д.Є. Пономарьов (його праці: Юридические конструкции: становление понятия в отечественном правоведение // Российский юридический журнал. – 2004. - № 4. – С.46-53; Генезис и структура юридических конструкций: подходы к пониманию // Академический юридический журнал. – 2005. - № 2. – С.4-8) в Російській Федерації та Ж.О. Дзейко в Україні (її основна праця: Законодавча техніка в Україні: історико-теоретичне дослідження: Монографія. – К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2007. – 360 с.).

[27] Черданцев А.Ф. Юридические конструкции, их роль в науке и практике // Известия высших учебных заведений. Правоведение. – Ленинград, 1972. - №3. – С.12-13.

[28] Там же. – С.12-19.

[29] Там же. – С.12-19.

[30] Стосовно фінансового права та його норм такий підхід див., наприклад: Пацурківський П.С. Проблеми теорії фінансового права. – Чернівці: ЧДУ, 1998. – 276 с.

[31] Алексеев С.С. Линия права. – М.: Статут, 2006. – 461с.

[32] Див.: Пацурківський П.С. Начала фінансового права: постановка проблеми // Право України. – 2006. - № 6. – С.25-29; Пацурківський П.С. Критерій правового начала – принцип формальної рівності суб’єктів правовідносин – і пострадянське фінансове право: проблеми теорії // Право України. – 2008. - № 1. – С.10-15.

[33] Алексеев С.С. Линия права. – М.: Статут, 2006. – 461с.

[34] Алексеев С.С. Линия права. – 461с.

[35] Тарасов Н.Н. Юридические конструкции в праве и научном исследовании (методологические проблемы) // Российский юридический журнал. – М., 2000. - № 3. – С.24-38.

[36] Там же.

[37] Див.: Гетьман-Палова И.В. Юридические конструкции «международное частное валютное право» и «международное фондовое право» // Международное публичное и частное право. – 2007. - № 6. – С.2-5.

[38] Див.: Бабін І.І. Структурно-функціональний аналіз юридичної конструкції податку // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наукових праць. Вип.348: Правознавство. – Чернівці: Рута, 2006. – С.76-85; Бабін І.І. Податкова ставка – системоутворюючий елемент юридичної конструкції податку // Право України. – 2007. – № 2. – С.48-52; Бабін І.І. Функціональний підхід до систематизації елементів юридичної конструкції податку // Право України. – 2007. - № 5. – С.69-73.

[39] Див.: Винницкий Д.В. Юридическая конструкция элементов налогообложения в российском налоговом праве // Государство и право. – 2004. - № 9. – С.55-63.

[40] Див.: Гаврилюк Р.О. Юридична конструкція податку // Право України. – 2006. – № 4. – С.113-117.

[41] Бабін І.І. Юридична конструкція податку. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук. – Чернівці, 2007. – 220 с.

[42] Демин А.В. Налоговое право России. Учебное пособие. – М.: Юрлит-информ, 2006. – 424 с.

[43] Див.: Налоговое право: Учебник / Под ред. С.Г.Пепеляева. – М.: Юристъ, 2003. – 591с.

[44] Кучерявенко Н.П. Курс налогового права. В 6 т. Т. ІІІ: Учение о налоге. – Х.: Легас; Право, 2005. – 600 с.

[45] Там же.

[46] Кучерявенко Н.П. Курс налогового права. В 6 т. Т. ІІІ: Учение о налоге. – 600с.

[47] Там же. – 600 с.

[48] Винницкий Д.В. Российское налоговое право: проблемы теории и практики. – 397с.

[49] Кустова М.В., Ногина О.А., Шевелева Н.А. Налоговое право России. Учебник. – М., 2001. – 490 с.

[50] Див.: Кобыльник Д.А. Правовое регулирование льгот при налогообложении: Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук. – Харьков, 2002. – 206 с.

[51] Див.: Кучерявенко Н.П. Курс налогового права. В 6 т. Т. ІІІ: Учение о налоге. – 600с.

[52] Бабін І.І. Структурно-функціональний аналіз юридичної конструкції податку // Науковий вісник Чернівецького університету. Збірник наук. праць. Вип. 348: Правознавство. – Чернівці: Рута, 2006. – С. 76-85.

[53] Конституція України. Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року. Із змінами, внесеними Законом №2222 – IV від 08.12.2004 року. Офіційне видання. Київ: Атіка, 2006. – 64 с.

[54] Див.: Бабін І.І. Структурно-функціональний аналіз юридичної конструкції податку // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наук. Праць. Вип. 348: Правознавство. – С. 76-85.

[55] Див.: Парсонс Т. К общей теории действия. Теоретические основания социальных наук // Парсонс Т. О структуре социального действия / Пер. с англ. Под общ.ред. В.Ф. Чесноковой, С.А. Белановского. – М., 2002. – 880 с.

[56] Див.: Гурвич М.А. Советское финансовое право. – М.: Госюриздат, 1952. – 356с.

[57] Див.: Закон України «Про систему оподаткування» від 25 червня 1991 року // Відомості Верховної Ради України. - № 39. – 1991. – Ст.510.

[58] Винницкий Д.В. Российское налоговое право: Проблемы теории и практики. – 397с.

[59] Кучерявенко Н.П. Курс налогового права. В 6 т. Т.2. Введение в теорию налогового права. – Х.: Легас, 2004. – 600 с.

[60] Див.: Кучерявенко Н.П. Курс налогового права. В шести томах. Т. ІІІ. Учение о налоге. – 600 с.

[61] Иванова В.Н. Правовая характеристика системно-структурного анализа налоговой системы. – 211 с.

[62] Там же. – С.25.

[63] Там же. – С. 21.

[64] Иванова В.Н. Правовая характеристика системно-структурного анализа налоговой системы. – 211 с.

[65] Винницкий Д.В. Юридическая конструкция элементов налогообложения в российском налоговом праве // Государство и право. – 2004. - №9. – С.55-63.

[66] Винницкий Д.В. Юридическая конструкция элементов налогообложения в российском налоговом праве // Государство и право. – 2004. - №9. – С.55-63.

[67] Там же. – С.55-63.

[68] Там же. – С.55-63.

[69] Там же. – С.55-63.

[70] Бабін І.І. Структурно-функціональний аналіз юридичної конструкції податку // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наук. праць. Вип. 348: Правознавство. – С.76-85.

[71] Там же.

[72] Там же.

[73] Бабін І.І. Структурно-функціональний аналіз юридичної конструкції податку // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наук. праць. Вип. 348: Правознавство. – С.76-85.

[74] Там же.