ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Обєктна складова стандартизації

Складові TQM

Поняття стандартизації

Стандартиза́ція — діяльність, що полягає у встановленні положень для загального і багаторазового застосування щодо наявних чи можливих завдань з метою досягнення оптимального ступеня впорядкування у певній сфері, результатом якої є підвищення ступеня відповідності продукції, процесів та послуг їх функціональному призначенню, усуненню бар'єрів у торгівлі і сприянню науково-технічному співробітництву.

Зміст [показати]

 

 

Загальний опис[ред. • ред. код]

 

Під стандартизацією розуміється діяльність, спрямована на досягнення впорядкування в певній області за допомогою встановлення положень для загального і багатократного вживання відносно реально існуючих і потенційних завдань. Ця діяльність виявляється в розробці, публікації вживанні стандартів.

 

Стандартом називається документ, в якому в цілях добровільного багатократного використання встановлюються характеристики продукції, правила здійснення і характеристики процесів виробництва, експлуатації, зберігання, перевезення, реалізації і утилізації, виконання робіт або надання послуг. Стандарт також може містити вимоги до термінології, символіки, упаковки, маркування або етикеток і правил їх нанесення.

Види[ред. • ред. код]

міжнародна стандартизація — стандартизація, що проводиться на міжнародному рівні та участь у якій відкрита для відповідних

 

органів усіх країн.

регіональна стандартизація — стандартизація, що проводиться на відповідному регіональному рівні та участь у якій відкрита для відповідних органів країн певного географічного або економічного простору.

національна стандартизація — стандартизація, що проводиться на рівні однієї країни.

Об'єкти стандартизації[ред. • ред. код]

 

Об'єктами стандартизації є продукція, процеси та послуги, зокрема матеріали, складники, обладнання, системи, їх сумісність та уніфікація, правила, процедури, функції, методи чи діяльність, персонал і органи, а також вимоги до термінології, позначення, фасування, пакування, маркування, етикетування.

Мета і завдання стандартизації[ред. • ред. код]

 

Метою стандартизації в Україні є забезпечення раціонального використання природних ресурсів, відповідності об'єктів стандартизації їх функціональному призначенню, інформування споживачів про якість продукції, процесів та послуг, підтримка розвитку і міжнародної конкурентоспроможності продукції та торгівлі товарами і послугами.

 

Завдання стандартизації полягають у створенні умов для досягнення:

економії всіх видів ресурсів;

безпеки продукції, робіт і послуг для довкілля, життя, здоров'я і майна;

безпеки господарських об'єктів з врахуванням ризику виникнення природних і техногенних катастроф та інших надзвичайних ситуацій;

технічної та інформаційної сумісності, а також взаємозамінюваності продукції;

якості продукції, робіт і послуг відповідно до рівня розвитку науки, техніки і технології;

єдності вимірювань;

обороноздатності і мобілізаційної готовності країни.

 

Стандартизація, як основа технічного регулювання, (діяльність, що спрямована на досягнення оптимального ступеня впорядкованості за даних умов) знаходить дуже широке застосування майже в усіх галузях, вона чітко встановлює вимоги до продукції (військове озброєння, атомна енергетика, аерокосмічна галузь тощо) та питань безпеки, вона дозволяє досягати рівня стандартної (базової) або навіть конкурентоспроможної якості (наприклад, на рівні галузевих стандартів) відповідно до мети застосування.

 

Національна стандартизація через процес гармонізації з міжнародними нормативними документами, що отримали міжнародне визнання, служить перепусткою на світові ринки для вітчизняних виробників.

Системи стандартів[ред. • ред. код]

 

Загально-технічні та організаційно-методичні стандарти, як правило, об'єднують в комплекси (системи) стандартів для нормативного забезпечення в певній галузі діяльності. Їх використання дає можливість спростити розробку, конструювання і підготовку виробництва нових виробів, скоротити виробничі цикли, здешевити і поруч з тим підвищити якість вдосконаленої продукції. Подальший розвиток стандартизації веде до створення великих комплексів, що охоплюють цілі галузі, а часто такі комплекси стають і міжгалузевими.

 

До числа міжгалузевих систем входять Єдина система конструкторської документації (ЄСКД), Єдина система технологічної документації (ЄСТД), Система метрологічних стандартів, об'єднаних назвою «Метрологія», Система стандартів безпеки праці (ССБП), Єдина система технологічної підготовки виробництва (ЄСТПВ), Система розробки і впровадження продукції у виробництво (СРПВ), Система стандартів у галузі охорони природи, Система стандартів на коди і кодування інформації тощо. До систем, які не можна назвати міжгалузевими бо мають загальнодержавне значення слід віднести Державну систему стандартизації України. Стандарти Державної системи стандартизації України позначаються перед реєстраційним номером цифрою 1.

Обєктна складова стандартизації

Принципи , завдання стандартизації

Головні нормативні документи стандартизації

До нормативних документів зі стандартизації відносяться: стандарти, технічні умови, технічні описи, методичні вказівки, рекомендації по стандартизації і положення. Основне місце серед них займають стандарти і технічні умови. Розрізняють такі види стандартів: основні (організаційно-методичні і загальнотехнічні); стандарти на продукцію (послуги); стандарти на процеси; стандарти на методи контролю (іспитів, вимірів, аналізу).

За категоріями стандарти поділяються на міжнародні, регіональні, державні, галузеві і стандарти підприємств. В Україні діють такі категорії стандартів:

• міжнародні стандарти 180 (МС 180) і міжнародні стандарти МЕК (МС до МЕК), які мають рекомендаційний характер;

міждержавний стандарт СНД «ДСТ», який має обов'язковий або обов'язково-рекомендаційний характер;

стандарт України (ДСТУ), який може містити обов'язкові та обов'язкові рекомендаційні вимоги;

стандарт підприємства (СТП), що може містити обов'язкові та обов'язкові і рекомендаційні вимоги

З метою запобігання і припинення їх обов'язкових вимог стандартів порушенням здійснюється державний нагляд за стандартами службами Держстандарту і центрами стандартизації та метрології на всіх підприємствах і в організаціях незалежно від форм власності.

Ієрархічна система класифікації

Класифікація — це поділ множини об’єктів на підмножини за їх схожістю або згідно з певними методами. Сукупність методів і правил класифікації та її результат становлять систему класифікації.

Ієрархічна система класифікації (ІСК) — це система, в якій поділ множини об’єктів на підмножини виконується послідовно згідно із заданими ознаками. Тобто первинна множина об’єктів спочатку поділяється на підмножини, утворені за однією ознакою, котра може набувати різних значень. Далі кожна здобута підмножина поділяється на групи за значеннями наступної ознаки. Ці групи, у свою чергу, поділяються на підгрупи за наступними ознаками і т.д. Отже, між виділеними групами об’єктів встановлюється певна ієрархія. При цьому кожна підмножина (і об’єкт) належить лише одній вищій множині.

ІСК характеризується глибиною, тобто кількістю ступенів поділу первинної множини, або, що те саме, кількістю заданих ознак класифікації. ІСК притаманні простота, наочність, логічність побудови, добра пристосованість до ручної обробки. Проте ця система не позбавлена й недоліків. Насамперед це жорсткість структури (через фіксованість ознак і порядку їх розміщення), складність включення нових ознак, необхідність великого резерву місткості.

Принципи Єдиної Європейської концепції у сфері якості

Поняття стандартизації

Обєкно-предметна складова стандартизації

Сертифікація послуг

Сертифіка́ція — діяльність уповноважених органів з підтвердження відповідності товару (роботи, послуги) обов'язковим вимогам стандарту і видачі документа відповідності. Для сертифікації продукції використовуються різні нормативно-технічні документи, стандарти, а щодо експортної продукції, крім перерахованих, міжнародні і національні стандарти інших країн.

 

Сертифікація (англ. Certification) – процедура, за допомогою якої визнаний в установленому порядку орган документально засвідчує відповідність продукції, систем якості, систем управління якістю, систем управління довкіллям, персоналу встановленим законодавством вимогам. [1] Допомогу у отриманні сертифікації продукції надають компанії ACC-GROUP.com.ua, Sertikon.com.ua, CertMaster.com.ua та деякі менш відомі.

Сертифікація в Україні[ред. • ред. код]

 

Відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України «Про стандартизацію і сертифікацію» № 46-93 від 10.05.1993 на Державний Комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики покладено створення та забезпечення функціонування державної системи сертифікації.

 

Державний Комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики є національним органом України з сертифікації.

 

Держстандарт України:

визначає основні принципи, структуру та правила системи сертифікації в Україні;

затверджує переліки продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації, з зазначенням нормативних документів, на відповідність яких проводиться сертифікація;

здійснює контроль за додержанням правил сертифікації та за сертифікованою продукцією і інформує заявлені організації та громадськість з результатами сертифікації[1].

 

Україна приєдналась до міжнародних систем сертифікації:

Системи міжнародної електротехнічної комісії (МЕК) з випробувань електрообладнання на відповідність стандартам безпеки;

Системи сертифікації компонентів електронної техніки МЕК [2].

 

В Україні діє державна система сертифікації продукції УкрСЕПРО.

 

На території України діє декілька організацій, що займаються наданням послуг сертифікації імпортної та відчизняної продукції. Серед них варто згадати консалтингову компанію "Алден Консалтинг", яка має широкий спектр послуг з сертифікації, декларування продукції на відповідність технічним регламентам, отримання роз’яснювальних листів-відмов, оформлення дозволів на ввезення продукції в Укрчастотнагляді, проведення санітарно-епідемологічної експертизи, отримання листів галузевих установ тощо.

37. Підходи до управління якістю в організаціях сфери послуг

Процесний підхід як основа підвищення ефективності функціонування організації. Система управління якістю

 

Стандартом ІSО 9000:2001 визначено вісім принципів, які сприяють досягненню цілей у сфері якості. Одним з цих принципів єпроцесний підхід,який полягає у таких твердженнях:

усі види діяльності описуються у вигляді взаємопов’язаних процесів;

визначення ключових процесів;

управління ресурсами як результативним процесом;

більш ефективне досягнення бажаних результатів;

можливість використання інформаційних технологій для своєчасного прийняття управлінських рішень.

 

Концептуальною основою стандарту ISO 9000 є те, що організація створює, забезпечує та покращує якість продукції або послуг за допомогою взаємопов’язаних процесів, які повинні постійно аналізуватися та удосконалюватися.

 

Тут доцільно подати визначення процесу. Будь-яку діяльність або комплекс видів діяльності, які використовують ресурси для перетворення входів на виходи, можна розглядати якпроцес. Для ефективного функціонування організація має визначити взаємопов’язані та взаємодіючі процеси та управляти ними.

 

Кожний процес, перетворюючи деякий об’єкт праці, має вхід і вихід.

 

Входом процесу може бути продукція або послуга (матеріальна і нематеріальна).

 

Вихід – це продукція або послуга, матеріальна і нематеріальна, яка є результатом процесу. Виходом процесу може бути, наприклад, документ, програмний продукт, хімічна речовина, банківська послуга, медичне обладнання або якась проміжна продукція або послуга.

 

Один процес може виконуватися у різних структурних підрозділах, що спільно впливають на досягнення спільної мети (формування спільних виходів).

 

Часто вихід одного процесу безпосередньо є входом іншого процесу.

 

Систематичне визначення процесів та їх взаємодії в організації, а також управління ними називаютьпроцесним підходом. В останні десять років панує теза: «Основна проблема організацій – виникнення організаційних бар’єрів та лавиноподібне втрачання цінності – може бути подолана завдяки впровадженню процесного підходу».

 

Під час визначення процесів надзвичайно важливо виявити усіх споживачів процесу (зовнішніх і внутрішніх), узгодити вимоги споживачів, визначити критерії процесу (ефективність, результативність, цінність).

 

Для забезпечення правильного управління процесами, організації взаємодії між процесами ISO 9000 передбачає, що у кожного процесу повинен бути власник – особа, яка відповідає за цей процес. Власник процесу повинен забезпечувати однозначне розуміння всіма учасниками процесу їх відповідальності і повноважень, повинен організовувати взаємодію під час вирішення проблем, які охоплюють декілька структурних підрозділів організації.

 

Загальне управління якістю здійснюється за допомогоюсистеми управління якістю. Системи управляння якістю – це сукупність структури і процедур, процесів і ресурсів, необхідних для реалізації управління якістю. Вона повинна бути складовою частиною системою управління організації і має створювати у керівництва організації та/або споживача впевненість у тому, що продукція або послуга буде відповідати встановленим вимогам до її якості. При цьому масштаб системи якості повинен відповідати завданням організації в галузі якості (політики у галузі якості).

 

Впровадження міжнародних стандартів ISO серії 9000 в Україні

 

В Україні системи управління якістю сертифікували понад 700 підприємств та організацій.

 

Громадський рух за якість в Україні було започатковано у 1989 році одночасно зі створенням першої у колишньому СРСР національної неурядової громадської організації у сфері якості – Української асоціації якості.

 

Сьогодні Українська асоціація якості, яка є лідером громадського руху за якість в Україні, об’єднує 450 провідних підприємств з усіх регіонів України та близько 1000 фахівців з якості з різних країн. За ініціативи та за участю цього об’єднання в Україні відбуваються процеси формування нової філософії якості.

 

Політику та стратегію Української асоціації якості на практиці реалізують її провідні професійні організації – Міжгалузевий центр якості “ПРИРОСТ” (заснований у 1991 році) та Компанія професіоналів якості “СИСТЕМИ” (заснована у 2003 році).

 

Міжгалузевий центр якості (МЦЯ) “ПРИРОСТ” призначено головною організацією Української асоціації якості з підтвердження відповідності. На цей час на базі МЦЯ “ПРИРОСТ” функціонує Орган сертифікації систем менеджменту (ОС “ПРИРОСТ”).

 

До складу Компанії професіоналів якості “СИСТЕМИ” входить Центр підготовки персоналу “ПРИРОСТ-Академія”, яка здійснює навчання фахівців за програмами курсів Європейської організації якості (EOQ). Головною організацією Компанії є Центр систем якості “Приріст-Система”, яка надає методичну та практичну допомогу державним, громадським і комерційним організаціям різних галузей з удосконалення систем менеджменту.

 

До Української асоціації якості входить також Клуб лідерів якості України. Клуб лідерів якості України було засновано у 1998 році за ініціативи 18 компаній-призерів Українського національного конкурсу якості. Мета Клубу – поширювати в Україні ідеї Загального Управління Якістю (Total Quality Management), формувати позитивну думку про вітчизняні підприємства, які стали на шлях постійних удосконалень, та забезпечують свою конкурентоспроможність на внутрішньому і зовнішньому ринках, покращуючи на міжнародному рівні імідж нашої держави.

 

Сьогодні цей елітний Клуб об’єднує близько 50 кращих українських підприємств, які мають статус призерів Українського національного конкурсу якості. Метою цього конкурсу є не просто визначити нагороди, а сприяти українським компаніям у поступовому і безперервному вдосконаленні на основі самооцінки та опанування найсучаснішого європейського і світового досвіду.

 

Клуб лідерів якості України зростає і розвивається. Останнім часом його членами стали не тільки кращі бізнесові структури, але й державні організації, органи місцевого самоврядування та державної влади (Головне управління державної служби України, Виконавчий комітет Славутицької міської ради (Київська область), Виконавчий комітет Чернівецької міської ради, Виконавчий комітет Української міської ради (Київська область) та інші).

 

Більш докладно з діяльністю Української асоціації якості та Клубу лідерів якості можна ознайомитися на її сайтіwww.uaq.org.ua.

 

 

Впровадження систем управління якістю в органах виконавчої влади

 

Системи управління якістю впроваджуються не тільки на підприємствах промисловості, але й у державному секторі.

 

Як свідчить світовий досвід, найбільш прогресивним напрямком у підвищенні результативності та ефективності роботи державних органів єсистемний підхід до організації діяльності, що базується на принципах загального управління якістю і відповідних міжнародних стандартах з управління якістю. Системний підхід полягає у координації усіх аспектів діяльності, постійному плануванні, управлінні взаємопов’язаними процесами для результативного та ефективного досягнення цілей.

 

Система управління, побудована за такою моделлю, охоплює усі організаційні, ресурсні, методологічні і, що найбільш важливо, соціальні фактори, веде до помітного підвищенню ефективності управління, націлена на безперервний саморозвиток і удосконалення.

 

Як показує аналіз діяльності органів виконавчої влади та інших державних структур України, Російської Федерації, європейських країн, США, Японії, які працюють у системі управління якістю, створення системи управління якості та її постійне удосконалення є ефективним інструментом для досягнення цілей діяльності, викладених у Положеннях про структурні підрозділи.

 

У світі інтерес до впровадження МС ІSО серії 9000 у діяльність органів виконавчої влади постійно підвищується. Це призвело до створення настанови ІSО: IWA 4 Системи управління якістю – Настанова щодо впровадження ІSО 9000:2000 у місцевому самоврядуванні (Quality Management Systems – Gidelines for the application ІSО 9000:2000 on Local Governments).

 

Системи менеджменту якістю відповідно до міжнародного стандарту ISO 9001:2001 вже ефективно функціонують у державних органах багатьох країн світу. Так, у США система менеджменту якістю має статус офіційної системи удосконалення управління у всіх федеральних виконавчих органах влади. У Японії систему менеджменту якістю запроваджено майже у 90% муніципальних органів.

 

Україна також долучилася до впровадження систем управління якістю на підприємствах та в органах виконавчої влади. Так, 11 травня 2006 року Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову № 614 “Про затвердження Програми запровадження системи управління якістю в органах виконавчої влади”, якою визначено та затверджено Програму запровадження системи управління якістю в органах виконавчої влади.

 

Необхідність розроблення Програми запровадження системи управління якістю в органах виконавчої влади обумовлена:

відсутністю єдиних для всіх органів виконавчої влади стандартів і процедур діяльності;

недостатньою орієнтованістю діяльності органів виконавчої влади на задоволення потреб споживачів, зокрема у сфері надання послуг;

низькою якістю значної кількості послуг, що надаються органами виконавчої влади;

потребою у здійсненні додаткових заходів щодо запобігання проявам корупції серед посадових осіб, уповноважених на виконання функцій держави.

 

Протягом останніх років на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 11.05.06 № 614 на державному рівні відбувається практичне запровадження систем управління якістю для вдосконалення діяльності. Прикладами є Головне управління державної служби України, мерія міста Комсомольськ на Полтавщині, обласні держадміністрації Луцька, Донецька, Бердянська, де за ініціативи перших керівників проведено професійне навчання службовців і здійснюється вдосконалення систем управління відповідно до міжнародних стандартів ISO серії 9000.

 

Система управління якістю дозволяє чітко визначити і управляти взаємопов’язаними та взаємодіючими процесами, правильно поставити і досягти вимірні цілі діяльності, при цьому стає можливим:

чіткий розподіл відповідальності між усіма співробітниками щодо реалізації поставлених цілей та завдань;

усунення надлишкових функцій;

уніфікація документообігу;

внутрішній контроль, спрямований на оперативне усунення виявлених невідповідностей, коригування і впровадження попереджувальних дій.

38.Концепція оцінки програмної діяльності організації

Введення суворих кількісних метрик у програмування повинно було сприяти вирішенню ряду практичних задач:

прогнозувати ймовірне число помилок у системі від початку проектування;

на основі аналізу фази проектування системи пророкувати рівень складності наступного супроводу;

на основі аналізу вихідного коду програм прогнозувати рівень складності процесів тестування і відсоток помилок, що залишаються;

за оцінками складності фази проектування системи визначати кінцевий розмір коду;

визначати кореляцію окремих характеристик програмного коду з якістю готової системи;

контролювати стадії розвитку проекту;

аналізувати явні і приховані дефекти;

Складові TQM

Поняття стандартизації

Стандартиза́ція — діяльність, що полягає у встановленні положень для загального і багаторазового застосування щодо наявних чи можливих завдань з метою досягнення оптимального ступеня впорядкування у певній сфері, результатом якої є підвищення ступеня відповідності продукції, процесів та послуг їх функціональному призначенню, усуненню бар'єрів у торгівлі і сприянню науково-технічному співробітництву.

Зміст [показати]

 

 

Загальний опис[ред. • ред. код]

 

Під стандартизацією розуміється діяльність, спрямована на досягнення впорядкування в певній області за допомогою встановлення положень для загального і багатократного вживання відносно реально існуючих і потенційних завдань. Ця діяльність виявляється в розробці, публікації вживанні стандартів.

 

Стандартом називається документ, в якому в цілях добровільного багатократного використання встановлюються характеристики продукції, правила здійснення і характеристики процесів виробництва, експлуатації, зберігання, перевезення, реалізації і утилізації, виконання робіт або надання послуг. Стандарт також може містити вимоги до термінології, символіки, упаковки, маркування або етикеток і правил їх нанесення.

Види[ред. • ред. код]

міжнародна стандартизація — стандартизація, що проводиться на міжнародному рівні та участь у якій відкрита для відповідних

 

органів усіх країн.

регіональна стандартизація — стандартизація, що проводиться на відповідному регіональному рівні та участь у якій відкрита для відповідних органів країн певного географічного або економічного простору.

національна стандартизація — стандартизація, що проводиться на рівні однієї країни.

Об'єкти стандартизації[ред. • ред. код]

 

Об'єктами стандартизації є продукція, процеси та послуги, зокрема матеріали, складники, обладнання, системи, їх сумісність та уніфікація, правила, процедури, функції, методи чи діяльність, персонал і органи, а також вимоги до термінології, позначення, фасування, пакування, маркування, етикетування.

Мета і завдання стандартизації[ред. • ред. код]

 

Метою стандартизації в Україні є забезпечення раціонального використання природних ресурсів, відповідності об'єктів стандартизації їх функціональному призначенню, інформування споживачів про якість продукції, процесів та послуг, підтримка розвитку і міжнародної конкурентоспроможності продукції та торгівлі товарами і послугами.

 

Завдання стандартизації полягають у створенні умов для досягнення:

економії всіх видів ресурсів;

безпеки продукції, робіт і послуг для довкілля, життя, здоров'я і майна;

безпеки господарських об'єктів з врахуванням ризику виникнення природних і техногенних катастроф та інших надзвичайних ситуацій;

технічної та інформаційної сумісності, а також взаємозамінюваності продукції;

якості продукції, робіт і послуг відповідно до рівня розвитку науки, техніки і технології;

єдності вимірювань;

обороноздатності і мобілізаційної готовності країни.

 

Стандартизація, як основа технічного регулювання, (діяльність, що спрямована на досягнення оптимального ступеня впорядкованості за даних умов) знаходить дуже широке застосування майже в усіх галузях, вона чітко встановлює вимоги до продукції (військове озброєння, атомна енергетика, аерокосмічна галузь тощо) та питань безпеки, вона дозволяє досягати рівня стандартної (базової) або навіть конкурентоспроможної якості (наприклад, на рівні галузевих стандартів) відповідно до мети застосування.

 

Національна стандартизація через процес гармонізації з міжнародними нормативними документами, що отримали міжнародне визнання, служить перепусткою на світові ринки для вітчизняних виробників.

Системи стандартів[ред. • ред. код]

 

Загально-технічні та організаційно-методичні стандарти, як правило, об'єднують в комплекси (системи) стандартів для нормативного забезпечення в певній галузі діяльності. Їх використання дає можливість спростити розробку, конструювання і підготовку виробництва нових виробів, скоротити виробничі цикли, здешевити і поруч з тим підвищити якість вдосконаленої продукції. Подальший розвиток стандартизації веде до створення великих комплексів, що охоплюють цілі галузі, а часто такі комплекси стають і міжгалузевими.

 

До числа міжгалузевих систем входять Єдина система конструкторської документації (ЄСКД), Єдина система технологічної документації (ЄСТД), Система метрологічних стандартів, об'єднаних назвою «Метрологія», Система стандартів безпеки праці (ССБП), Єдина система технологічної підготовки виробництва (ЄСТПВ), Система розробки і впровадження продукції у виробництво (СРПВ), Система стандартів у галузі охорони природи, Система стандартів на коди і кодування інформації тощо. До систем, які не можна назвати міжгалузевими бо мають загальнодержавне значення слід віднести Державну систему стандартизації України. Стандарти Державної системи стандартизації України позначаються перед реєстраційним номером цифрою 1.

Обєктна складова стандартизації

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти