ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Отже, збереження внутрішнього простору свободи є необхідною умова загальної свободи людини.

Тому виникає питання про межі технологічного втручання - в людське біологічне та особистісне, а також в природу, біосферу. яке в моральному контексті постає як питання про відповідальність.На думку Е.Агацці, якщо людина завдала відчутної шкоди природі своїми діями, зокрема дослідницькими, то відповідальність може проявлятися в рішенні обмежити певні дії людини. Дослідник вважає, що таке обмеженняне суперечить людській свободі:«Ми маємо визнати, що можливе або навіть обов’язкове регулювання тієї чи тієї діяльності зовсім не суперечить тому, що ця діяльність здійснюється вільноМи маємо право і навіть зобов’язані виступити на захист свободи науки і техніки. Однак при цьому не маємо забувати, що така свобода пов’язана з певними обмеженнями,необхідними саме для того, щоб не порушувалися інші важливі права людини».

Таким чином, свобода людини, яка спирається на істотні творячи можливості новітніх технологічних практик, не є гарантованою. Виявляється ціла низка відношень, в яких постають складні проблеми як внутрішнього простору життя людини, так і в її ставленні до природного та соціального світу, що визначають досить серйозні ризики.

Завершуючи обговорення проблеми свободи людини в контексті новітніх технологічних практик, зауважимо наступне. Розгляд проблеми з позицій постнекласики, синергетичного мислення потребує зважати на складність прогнозування майбутнього людини, яка є системою, що самоорганізується, в умовах впливів технологічних практик, які також є складними системами, що самоорганізуються.

Отже, хоча новітні технологічні практики взмозі розширити людську свободу, немає гарантії, що проектовані цілі використання біотехнологічних практик будуть реалізовані відповідно задумам, оскільки потрібно врахувати ризикованість втілення проектів. Тому ситуація постнекласичності – це ситуація невизначеності, в якій можливість свободи пов’язана зі слідуванням моральному закону.

Людина техногенної цивілізації відчула себе "творцем", можновладцем – на основі фантастичних успіхів науки та сучасних технологій. Однак вона має взяти на себе і величезний тягар відповідальності за наслідки своєї діяльності. Принаймні, потрібні відповіді про міру дозволеного втручання людини, науки, технології в світ природи і культури, в свою власну природу. Потрібно визначити ті eтичні орієнтири, які дозволяють або забороняють людині конструювати світ у відповідності зі своїм проектом, так би мовити, на власний розсуд.

Перспективи людини.

В попередніх підрозділах представлені ті проблеми, через обговорення яких філософія намагається представити людину як складну багатовимірну цілісність, в якій істотно важливі природне та соціальне, тілесне та ментальне, раціональне, чуттєве та ірраціональне, усвідомлене та позасвідоме, історичне та індивідуально-особистісне, габітуальність та свобода. Однак є ще одне запитання, яке не можна оминути в розмові про людину та її осягнення. Це стосується перспектив людського буття.

Коли йдеться про перспективи, ми думаємо про майбутнє, про розвиток, про події, які мають або можуть відбутися. Взагалі поняття «перспектива» походить від латинського perspicere, що означає «дивитися крізь». Окреслення людських перспектив потребує подивитися крізь час та простір сучасного в проектоване майбутнє, що досить складно. І тому, разом з прогнозами, які зараз здаються науково-обгрунтованими, в такому баченні обов’язково буде присутній і момент «додумування», навіть фантазування. Однак, як показує людська історія, часто-густо прогнози, які здавалися фантастичними, справджувалися та ставали реальністю.

Отже, що можна представити, заглядаючи з сьогодення в майбутнє, узагальнюючи філософськими міркуваннями людські перспективи? Принаймні, можливо окреслити ті точки людського буття та проблеми, що з них випливають, як такі, що визначають людське майбутнє. Серед них по-перше,взаємини людини та біосфери, глобальна екологічна проблема. Шляхи врегулювання цієї ситуації обґрунтовані концепцією коеволюціїлюдини та природи. Термін «коеволюція» означає такий спільний розвиток людства і біосфери, який не виводить параметри біосфери зі стану гомеостазу, забезпечує збереження людського роду як біологічного виду і умови для подальшого розвитку людства в системі культури і цивілізації. Світоглядні і методологічні засади концепції коеволюції можна визнати тими орієнтирами пізнання і діяльності людини в природі, що спроможні гарантувати екологічну безпеку. Людина має усвідомити, що для її виживання і культурно-цивілізаційного розвитку необхідно існування біосфери як природної глобальної екосистеми у всій різноманітності її біотичних структур і абіотичних компонентів.

По-друге, створення умов – природних та соціо-економічних для забезпечення подальшого розвитку людства. Таке можливе на основі стратегії сталого розвитку суспільства,що передбачає соціоекономічний розвиток як раціональне та екологобезпечне господарювання й високоефективне використання природних ресурсів; підтримання сприятливих для здоров'я людини природно-екологічних умов життєдіяльності, збереження, відтворення і примноження якості довкілля та природно-ресурсного потенціалу суспільного виробництва. Інакше кажучи, сталий розвиток — це насамперед економічне зростання, за якого ефективно розв'язуються найважливіші проблеми життєзабезпечення суспільства без виснаження, деградації і забруднення довкілля. Тобто, сталий розвиток - це системне поєднання трьох головних напрямів сталого розвитку суспільства: економічного, екологічного та соціального.

По-третє, це збереження та відтворення багатоманітності людської культури, як довкілля в якому постає та розвивається людина, в якому формуються та знаходяться сенси її буття. Ф.М.Достоєвський писав, що «таїна буття людського не в тому, щоб тільки жити. Без твердого уявлення собі, для чого їй жити, людина не погодиться жити та скоріш знищить себе, ніж зостанеться на землі, хоч би кругом її все були хліби». Шлях досягнути такого – діалогкультур, толерантність у людському спілкуванні.

По-четверте, можливість самореалізації людини, особистості. Таке передбачає перспективи свободи, про що вже говорилося вище.

Чи зможе людина в світі, що дуже швидко змінюється, зберегтися – як соціальна істота та вид Homo sapiens? Покаже історія. Сьогодні можемо констатувати, що можливості новітніх технологій та стрімкість соціо-цивілізаційних змін на їх основі вражають. Науково-технологічний розвиток зупинити не можливо. Заклики та проекти морально-етичного його регулювання є одним з шляхів, який філософи та вчені пропонують сьогоденному людству. Однак, чи зможе людство проявити мудрість, обмежити розвиток та використання технологічних новинок в різноманітних галузях свого життя заради збереження життя? Поки що важко переконатися в цьому. А реальність війн, антропогенних катастроф, наростаючий консюмеризм свідчать як раз на користь протилежного.

Отже, чи є у сучасного людства перспективи? Хочеться вірити, що так. Не дивлячись на стрімку технологізацію всіх сфер людського життя, біотехнологічне та комп’ютерне творення штучних живих систем, феномен людини залишається загадкою, таїною. І надалі його осмислення потребуватиме комплексності – представлення виявів людського в багатоманітності практик людини, в науково-технологічних, соціокультурних та морально-етичних вимірах.

Література

Барулин В.С. Социально-философская антропология. Общие начала социально-философской антропологии. М.,1994

Бородай Ю.М. Эротика - смерть - табу: трагедия человеческого сознания. М., 1996. С. 146-151,

Быстрицкий Е.К. Феномен личности: мировоззрение, культура, бытие. – К.: 1991.

Вебер М. Протестантьска етика і дух капіталізму. – К.: 1994.

Вернадский В. И. Философские мысли натуралиста / В. И. Вернадский. – М.: Наука, 1988.

Губин В.Д., Некрасова Е.Н.. Философская антропология. - М.; СПб., 2000.

Гуревич П. С., Степин В. С. Философская антропология. Очерк истории // Философские исследования. — 1994. — № 1.

Йонас Г. Принцип відповідальності. У пошуках етики для технологічної цивілізації - [пер. з нім. А. Єрмоленко, В. Єрмоленко]. – К.: Лібра, 2001.

Ильенков Э.В. Что же такое личность? // Философия и культура. М.,1991. Кант И. Антропология с прагматической точки зрения // Кант, Иммануил Сочинения в шести томах. М.,1966.-(Философ. наследие). Т. 6.- 1966.

Камю А. Бунтующий человек. М., 1990.

Кассирер Э. Избранное. Опыт о человеке / Эрнст Кассирер. – М. : Гардарики, 1998.
Клакхон К.М.К. Зеркало для человека. Введение в антропологию. СПб., 1998

Кириленко Г.Г., Шевцов Е.В. Философия. - М.: СЛОВО; ЭКСМО, 2003

Кримський С. Запити філософських смислів. – К.: 2003.

Максимов А. М., Чупров А. С. Природа человека и его свобода. - Екатеринбург: 1996.

Мамардашвили М.К. Как я понимаю философию. М.,1990

Плесснер Х. Ступени органического и человек: Введение в философскую антропологію / Пер. с нем. – М.: РОССПЭН, 2004.

Сковорода Г. Повне зібрання творів: У 2-х т. — К., 1973.]
Фролов И.Т. Перспективы человека: Опыт комплексной постановки проблемы, дискуссии, обобщения. Изд.3, доп.- М.:2008.

Фромм Э. Иметь или быть? –2-е изд., доп. – М.: 1990.

Фукуяма Ф. Наше постчеловеческое будущее: Последствия биотехнологической революции / Ф. Фукуяма; [Пер. с англ. М. Б. Левина.] – М.: 2004.

Хабермас Ю.Будущее человеческой природы. На пути к либеральной евгенике? / Пер. с нем. М. Л. Хорькова. — М.: Весь Мир, 2002.

Человек самоопределяющийся / И. А. Беляев, В. В. Кашин, А. М. Максимов [и др.]. - Екатеринбург - Оренбург: 2004.

Шарден П. Т. Феномен человека.— М., 1987. — С.135-136

Шелер М. Положение человека в космосе // Избранные произведения/ Под ред. Денежкина А.В. – М.:Гнозис, 1994.

Питання для самостійного опрацювання

1. Обґрунтуйте важливість філософського вивчення людини.

2. Проаналізуйте, які відповіді на питання про природу та сутність людини пропонувалися в історії філософії.

3. Чому існує багатоманітність точок зору щодо філософського розуміння людини та чи можлива остаточна відповідь на питання про сутність людини?

4. Охарактеризуйте та порівняйте основні концепції антропогенезу.

5. Як філософські концепції розглядають роль та взаємини соціального та біологічного в людині?

6. Що розкривають поняття ментальності та тілесності для розуміння людини?

7. Схарактеризуйте, як постає людина в поняттях «індивід», «індивідуальність», «особистість».

8. Чому, на вашу думку, філософські відповіді на питання про сенс життя людини є важливими?

9. Порівняйте концепції актуального безсмертя та віртуального безсмертя.

10. Як філософія пов’язує поняття свободи, вибору та відповідальності?

 

Теми есе

1. Людина в філософських роздумах.

2. Етичний раціоналізм Сократа в осмисленні людини.

3. Сучасні риси в антропологізмі Г.Сковороди.

4. Філософська антропологія ХХ ст.

5. Потреба нового погляду на людину: постмодерністський наголос на відмінностях.

6. Як постала людина: відповіді філософії та науки стосовно антропогенезу.

7. Людина в соціальному та біологічному вимірах: точки зору та дискусії.

8. Трансгуманістичний погляд на людину.

9. Ментальність та тілесність в міждисциплінарному дослідженні.

10. Постлюдина – майбутнє сучасної людини?

11. Особистість: чи вона можлива в цивілізації ХХI ст.?

12. Філософські відповіді на питання про сенс життя.

13. Людське буття в ситуації гіперреальності та симулякрів.

14. Ідея безсмертя в філософії та в сучасних технологічних практиках.

15. Чого прагне людина ХХI ст.: віртуального безсмертя чи безсмертя в культурі?

 

 

 

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти