ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Меморіальна форма організації обліку

Меморіальну форму організації бухгалтерського обліку застосовують на підприємствах в різноманітних варіантах залежно від особливостей діяльності конкретного підприємства.

Сутність меморіальної форми організації бухгалтерського обліку полягає в тому, що бухгалтерські записи оформляють на основі первинних документів в меморіальних ордерах, де проставляють кореспонденцію відповідних рахунків.

Форма меморіального ордеру наведена нижче (рис. 6.5).

 

Меморіальний ордер № 61

Запис 20 листопада 2005 р.

 

Дебет рах. 105 «Транспортні засоби»

Кредит рах. 152 «Витрати на придбання (виготовлення) основних засобів»

Сума – 15260,00 грн.

___________________

(підпис бухгалтера)

Рисунок 6.5- Форма меморіального ордеру.

 

Після складання меморіальні ордери фіксують у реєстраційному журналі, їм присвоюються відповідні порядкові номери. Далі наведено типову форму реєстраційного журналу (табл. 6.10).

Після запису в реєстраційному журналі даних по господарських операціях, на які оформлено меморіальний ордер, вони записуються на синтетичних рахунках у Головній книзі.

Таблиця 6.10 - Форма реєстраційного журналу за грудень 2005 р.

Порядковий номер меморіального ордера Дата оформлення ордера Сума, грн.
10.12 32650,00
15.12 12489,00
20.12 15260,00
і т. д.    
Всього за грудень   569829,00

Аналітичний облік ведуть паралельно до синтетичного, використовують первинні документи, картки, відомості, книги.

На рис. 6.6 наведено схему меморіальної форми обліку.

 

Рисунок 6.6- Схема меморіальної форми обліку.

Перевагами меморіальної форми організації бухгалтерського обліку є:

· простота і відносна гнучкість, що дає змогу пристосовувати її до різних типів підприємств різних галузей;

· використання меморіальних ордерів сприяє впорядковуванню синтетичного обліку;

· посилення контрольних функцій обліку, звіряння даних синтетичного й аналітичного обліку.

Водночас меморіальна форма обліку має істотні недоліки, а саме:

· необхідність формування великої кількості меморіальних ордерів;

· незначний ступінь відповідності обліку потребам аналізу й аудиту;

· не дає змоги на основі облікової інформації приймати управлінські рішення.

 

Журнальна форма організації бухгалтерського обліку

Журнальна форма організації бухгалтерського обліку побудована на використанні принципу накопичення даних первинних облікових документів, що забезпечує синтетичний і аналітичний облік господарських операцій по всіх розділах бухгалтерського обліку.

Накопичення і систематизація даних первинних документів проводиться в облікових регістрах, які дають можливість відобразити господарські операції за звітний місяць без складання меморіальних ордерів.

На сьогодні журнальна форма може застосовуватись в базовій (загальній) і спрощеній формах.

А) Загальна форма

Сутність загальної форми журнальної форми обліку полягає в застосуванні журналів і допоміжних відомостей, що є основними обліковими регістрами. Журнали побудовані так, що в них нагромаджують і підсумовують дані для перенесення їх до звітних форм.

У журналах записи здійснюють на основі даних первинних документів.

Журнали – це багатографні реєстри, призначені для відображення кредитових оборотів головного рахунку, для якого відкрито журнал.

На рисунку 6.7 зображено схему журнальної форми обліку.

Б) Спрощена форма

Спрощена форма бухгалтерського обліку може застосовуватись в:

· простій формі (без використання регістрів бухгалтерського обліку майна малого підприємства), якщо мале підприємство здійснює за місяць не більше 100 господарських операцій і не здійснює виробництво продукції та робіт, пов’язаних з великими матеріальними витратами;

· формі бухгалтерського обліку з використанням регістрів обліку майна малого підприємства, якщо мале підприємство на балансі обліковує власні основні засоби, виробничі запаси, товари і готову продукцію, та здійснює за місяць понад 100 господарських операцій.

 

Рисунок 6.7- Схема журнальної форми обліку.

 

Необхідно вказати, що використання двох форм спрощеного обліку зовсім не означає, що малі підприємства не мають права застосовувати базову журнальну схему обліку. Якщо підприємство до переходу на сплату єдиного податку застосовувало саме таку форму обліку і для нього має сенс продовжувати її вести, то суб’єкт малого підприємництва може не переходити на спрощену форму бухгалтерського обліку.

Підприємства малого бізнесу, які застосовують просту форму обліку, реєструють первинні облікові документи, відображають операції на рахунках, визначають собівартість продукції та фінансовий результат у бухгалтерському реєстрі – книзі обліку господарських операцій (форма № К-1).

Книга за формою № К-1 відкривається записами сум залишків на початок року (початок діяльності суб’єкта малого підприємництва) за кожним видом активів, зобов’язань та власного капіталу. У графі 3 «Зміст операції» у хронологічній послідовності позиційним способом відображаються на підставі первинних документів усі господарські операції суб’єкта малого підприємництва за поточний місяць. Суми за кожною операцією, що зареєстрована у Книзі, відображаються методом подвійного запису одночасно по графах «Дебет» і «Кредит» рахунків обліку відповідних видів активів, зобов’язань та/або власного капіталу. Вкінці місяця підбиваються підсумки по дебету і кредиту всіх рахунків обліку засобів та їх джерел, які повинні дорівнювати даним, що показані в графі 4 «Сума» Книги за формою № К-1. Після визначення дебетових і кредитових оборотів за усіма бухгалтерськими рахунками виводиться сальдо за кожним рахунком на кінець місяця.

Проте, з урахуванням реформування бухгалтерського обліку використовувати дану Книгу в суворо регламентованих межах неможливо, оскільки новий План рахунків містить набагато більшу кількість бухгалтерських рахунків, які використовують суб’єкти малого підприємництва. А тому підприємства можуть змінювати форму Книги за формою № К-1 з метою приведення її у відповідність до нового Плану рахунків.

При застосуванні спрощеної форми обліку необхідно вести такі облікові регістри:

· Відомість обліку основних засобів, нарахованих амортизаційних відрахувань (зносу) (форма № В-1);

· Відомість обліку виробничих запасів, готової продукції та товарів (форма № В-2);

· Відомість обліку витрат на виробництво (форма № В-3);

· Відомість обліку коштів і фондів (форма № В-4);

· Відомість обліку витрат та інших операцій (форма № В-5);

· Відомість обліку реалізації (форма № В-6);

· Відомість обліку розрахунків з постачальниками (форма № В-7);

· Відомість обліку зарплати (форма № В-8);

· Відомість (шахова) (форма № В-9).

Як правило, кожна відомість застосовується для обліку операцій по одному з використовуваних рахунків бухгалтерського обліку.

Дані щодо фінансово-господарської діяльності малого підприємства за місяць з усіх відомостей переносяться до відомості форми В-9, що є підставою для складання оборотної відомості, яка, у свою чергу, застосовується для складання бухгалтерського балансу.

До відомості обліку основних засобів, нарахованих амортизаційних відрахувань (зносу) за формою № В-1 дані записуються позиційним способом щодо кожного об’єкта окремо. Необхідно зауважити, що в даній відомості ведеться облік наявних власне основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, нематеріальних активів. Підставою для обліку основних засобів у цій відомості є акти приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів (форма № ОЗ-1), акти приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об’єктів (форма № ОЗ-2), відомості перерахунку балансової вартості основних засобів у зв’язку з їх індексацією.

Відомість обліку виробничих запасів, готової продукції та товарів за формою № В-2 призначена для синтетичного та аналітичного обліку виробничих запасів, готової продукції і товарів, що відображаються на рахунках «Матеріали» і «Готова продукція». Відомість за формою № 2 ведеться окремо по виробничих запасах, готовій продукції, товарах, малоцінних та швидкозношуваних предметах щомісяця у розрізі найменувань та місць зберігання цінностей.

Підставою для заповнення відомості за формою № В-2 є прибуткові ордери, акти про приймання матеріалів, накладні-вимоги на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів, торговельно-закупівельні акти, приймально-здавальні накладні, розрахунки сум дооцінки товарно-матеріальних цінностей тощо. На кожний номенклатурний номер матеріалу відкривається окрема картка складського обліку матеріалів. На підставі первинних документів у картках складського обліку матеріалів робляться записи щодо надходження та витрачання матеріалів і щодня виводяться їх залишки. На перше число місяця провадиться звіряння даних складського обліку з урахуванням даних бухгалтерії, тобто кількісні залишки матеріальних цінностей за картками складського обліку звіряються з кількісними залишками за відомістю форми № В-2.

Відомість обліку витрат на виробництво за формою № В-3 призначена для синтетичного і аналітичного обліку витрат на виробництво продукції (робіт, послуг) і витрат по капітальних вкладеннях, які обліковуються відповідно на рахунках «Основне виробництво» і «Капітальні вкладення».

Відомість за формою № В-3 складається на підставі первинних документів щодо витрачання матеріалів, нарахування заробітної плати, розрахунків амортизації основних засобів, накладних про здачу готової продукції на склад, актів на брак продукції, актів виконаних робіт або наданих послуг та інших документів. Для обліку витрат виробництва (обігу) та капітальних вкладень відкриваються окремі відомості за формою № В-3.

Відомість обліку грошових коштів і фондів за формою № В-4 застосовується для обліку коштів і фінансових результатів, облік яких ведеться на балансових рахунках: 13 «Знос майна», 30 «Каса», 31 «Рахунки в банках», 79 «Фінансові результати», 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)».

Відомість за формою № В-4 ведеться на підставі виписок банку і доданих до них документів, касових звітів, розрахунків бухгалтерії тощо. Наприкінці місяця підбиваються підсумки по дебету і кредиту кожного рахунка у відомості, а потім виводиться сальдо на перше число місяця, наступного за звітним.

Відомість обліку розрахунків та інших операцій за формою № В-5 використовується для обліку операцій, на рахунках: 33 «Інші грошові кошти», 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками», 37 «Розрахунки з різними дебіторами», 64 «Розрахунки за податками й платежами», 65 «Розрахунки за страхуванням», 60 «Короткострокові позики». Крім того, в цій відомості відображаються витрати в розрізі економічних елементів, що обліковуються на рахунках класу 8.

До відомості за формою № В-5 дані записуються на підставі виписок банків, актів приймання-здавання виконаних робіт, авансових звітів, розрахунків за податками та інших документів.

При заповненні відомості обліку реалізації за формою № В-6 слід враховувати, що суб’єкти малого підприємництва залежно від встановленого порядку визначення виручки від реалізації продукції використовують для обліку реалізації і розрахунків з покупцями та визначення фінансових результатів відомість за формою № В-6 (оплата) або формою № В-6 (відвантаження): за сумою коштів, зарахованих на рахунок в установі банку, одержаних в касу підприємства або по якій проведено залік заборгованості, заповнюють відомість за формою № В-6 (оплата); за вартістю відвантаженої продукції (виконаних робіт, послуг), що зазначена в оформлених до сплати покупцем (замовником) розрахункових документах, заповнюють відомість за формою № В-6 (відвантаження).

Записи у відомості за формою № В-6 здійснюються позиційним способом по кожному рахунку, покупцю, виду продукції (робіт, послуг) на підставі виписок банку, касових звітів, митних декларацій та інших документів.

Відомість обліку розрахунків з постачальниками за формою № В-7 застосовується для обліку розрахунків з постачальниками, що обліковуються на рахунку 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядчиками». Підставою для заповнення відомості за формою № В-7 є накладні, товарно-транспортні накладні, акти приймання-здачі виконаних робіт, виписки банків, векселі.

Відомість обліку заробітної плати за формою № В-8 використовується для обліку розрахунків з робітниками і службовцями з оплати праці, що відображаються на рахунках 66 «Розрахунки з оплати праці», 65 «Розрахунки за страхуванням» і 641 «Розрахунки за податками та платежами» (в частині прибуткового податку), і призначена (відомість) для нарахування заробітної плати і розрахунку утримань з неї.

Відомість заповнюється на підставі особових рахунків, затверджених тарифів відрахувань із зарплати. При заповненні особових рахунків використовуються табеля обліку використання робочого часу і розрахунок зарплати, наряди, накопичувальні картки зарплати для робітників-відрядників, виконавчі листи, договори, тарифні ставки, відрядні розцінки, схеми посадових окладів, розрахунки визначення зарплати і премій при бригадній організації праці, авансові звіти, платіжні відомості на видачу авансу та ін. На рисунку 6.8 наведено схему спрощеної форми бухгалтерського обліку.

Основними перевагами журнальної форми обліку є поєднання аналітичного й синтетичного обліку в одному реєстрі; забезпечення своєчасного і рівномірного відображення бухгалтерських записів протягом звітного періоду, а також забезпечення розподілу облікових робіт; можливість аналізу господарської діяльності підприємства; скорочення загальної кількості облікових реєстрів. Однак у нових умовах господарювання журнальна форма не відповідає всім потребам управління підприємством, а саме: побудова журналів не відповідає за складом аналітичних даних, необхідних для управління підприємством.

Вимоги сучасності зумовлюють необхідність активного застосування засобів комп’ютерної техніки для автоматизованого ведення бухгалтерського обліку, суттєвими перевагами якої є зниження трудомісткості обробки облікової інформації, оперативність доступу до оброблюваної інформації. Оскільки це на даний час найбільш широко застосовувана форма обліку, розкриття її наведено окремою темою.

 

Рисунок 6.8 - Схема спрощеної форми бухгалтерського обліку.

НЕ 6.6 Розробка робочого плану рахунків.

Розробка плану рахунків є одним з важливих питань організації обліку. Саме сукупність бухгалтерських рахунків визначає структуру облікової інформації, на основі якої будуть прийматись управлінські рішення.

План рахунків бухгалтерського обліку має забезпечити упорядкування змісту економічної інформації про господарські засоби та джерела їх утворення, господарські процеси.

Діючий в Україні План рахунків та Інструкція щодо його застосування є важливим інструментом державного управління бухгалтерським обліком на підприємствах і в організаціях усіх галузей і форм власності, його упорядкування, забезпечення єдиного порядку відображення господарських операцій в системі рахунків, дає можливість узагальнювати показники обліку при складанні фінансової звітності. Це забезпечує гарантію формування необхідного користувачам мінімуму інформації про фінансовий стан підприємства, результати діяльності та рух грошових коштів, порівнянності та доступності показників, а також формування макроекономічних показників розвитку економіки відповідно до системи національних рахунків в рамках статистики.

Типовий план рахунків використовують всі суб’єкти господарювання та на його підставі розробляють робочий план рахунків, який є одним з питань при організації обліку, одним з елементів облікової політики підприємства. У типовому плані передбачено близько 100 синтетичних рахунків, субрахунки застосовуються залежно від потреб підприємства – для контролю, аналізу, складання звітності. Аналітичні рахунки розробляються підприємством з урахуванням вимог законодавства та управлінських потреб.

Аналіз чинників, що впливають на структуру як типового, так і робочого плану рахунків дозволяє зробити висновок, що при складанні плану рахунків слід керуватись такими принципами:

1) оптимальності кількості рахунків, тобто необхідною є така мінімальна кількість рахунків, яка б повністю задовольняла інформаційні потреби всіх користувачів бухгалтерськими даними;

2) стабільність і перспективність плану, який має розроблятись на довгий термін;

3) можливість внесення додаткових змін і доповнень в існуючу номенклатуру рахунків. Це пов’язано з тим, що необхідно своєчасно і адекватно відображати зміни в економіці (зміни законодавства, оподаткування та інш.);

4) певний ступінь свободи участі суб’єктів господарювання у розвитку номенклатури рахунків в умовах жорсткого підходу до встановлених державою вимог до відображення даних. Цей принцип реалізується можливістю підприємств самостійно обирати необхідні рахунки синтетичного і аналітичного обліку.

Підставою для побудови плану рахунків є їхня класифікація за економічною ознакою. При створенні плану рахунків враховується характер відображення інформації на рахунках, їх будова, призначення та інші відмінні риси. Поєднання цих ознак надає наукової обґрунтованості групуванню рахунків, напрямкам організації всієї системи обліку на підприємствах і в організаціях, складанню фінансової звітності.

Загальноприйнята світова практика також передбачає поділ рахунків бухгалтерського обліку на класи з виділенням рахунків фінансового та управлінського обліку. Це дозволяє зберегти комерційну таємницю компанії щодо калькулювання собівартості, наявних запасів та інших показників.

При формуванні облікової політики підприємство має затвердити робочий план рахунків бухгалтерського обліку, що включає синтетичні та аналітичні рахунки, необхідні для ведення бухгалтерського облік відповідно до вимог своєчасності та повноти обліку та звітності.

Побудова робочого плану рахунків включає ряд послідовних етапів та операцій:

1) вибір ознаки виділення рахунків;

2) визначення числа рівнів узагальнення інформації та критеріїв віднесення рахунків до різних порядків;

3) виділення рахунків та їх ранжирування;ї

4) вибір системи кодування рахунків та сам процес кодування;

5) вибір форми представлення робочого плану рахунків;

6) змістовний опис робочого плану рахунків.

Робочі плани рахунків можуть будуватись по-різному і включати різний перелік рахунків в залежності від прийнятої методики відображення даних на рахунках і формування узагальнених показників в системі бухгалтерського обліку.

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти