ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Металургійний комплекс: регіональні особливості розвитку і розміщення.

Металургійний комплекс: регіональні особливості розвитку і розміщення.

 

Місце металургійного комплексу в економіці держави

Особливості розвитку та розміщення підприємств чорної металургії

Особливості розвитку та розміщення підприємств кольорової металургії

 

 

Місце металургійного комплексу в економіці держави

 

Металургійний комплекс - сукупність галузей добувної і об­робної промисловості, підприємства якої видобувають руди чор­них і кольорових металів, виробляють чавун, сталь, прокат, труби, електроферосплави, кольорові метали, кокс, вогнетриви, нерудну сировину для металургії та оброблюють метал.

Металургійний комплекс є базовою галуззю економіки Украї­ни і має провідне значення для розвитку держави. За наявними потужностями металургійний комплекс України зна­ходиться на п'ятому місці у світі після Японії, США, Китаю та Росії. Металургійний комплекс впливає на розвиток всіх галузей господарства і є основним споживачем палива, електроенергії і води.

Значення металургійного комплексу у розвитку держави:

- Джерело надходжень до господарського обігу конструкційних матеріалів;

- Основа розвитку машинобудування, металообробки та будівництва;

- Джерело валютних надходжень до бюджету держави від прода­жу металопродукції на зовнішніх ринках;

- Районоутворююче значення: (створення - пром вузлів, пром районів, тер-пр компл)

- створюються сприятливі умови для розвитку вироб­ництв, які споживають багато металу (підприємства важкого, ене­ргетичного, транспортного машинобудування, автомобілебудування, сільськогосподарського машинобудування);

- супутніми до металургії є галузі хімічної промисловості, підприємства якої використовують відходи доменного виробництва і побічні продукти коксування вугіл­ля (бензол, феноли, кам'яновугільна смола);

- виключно чоловіча за­йнятість на підприємствах металургійного комплексу зумовлює роз­виток у металургійних районах галузей, де використовується праця жінок: легкої, харчової промисловості, сфери послуг.

Металургійний комплекс визначає не тільки економічну, а й політичну незалежність держави і тому в багатьох країнах світу користується значною державною підтримкою в галузі фінансів, кредитів і податкових пільг.

Галузева структура комплексу:

- чорна металургія - 91,9 %,

- кольо­рова металургія - 8,1 %.

Металургійний комплекс налі­чує 623 підприємства, включаючи малі (з них 255 підприємств на самостійному балансі), на яких працюють понад 536 тис. осіб.

 

 

ІІ. Основне металургійне виробництво

1. Доменне виробництвоохоплює доменні цехи, де з підготовленої шихти (агломерат, котуни, флюси, кокс та ін.) виплавляється ча­вун переробний і ливарний, а також в окремих випадках доменні феросплави.

 

2. Сталеплавильне виробництво. Чавун переплавляється у сталь.

Способи виробництва сталі:

- у мартенівсь­ких печах,

- у киснево-конверторних агрегатах (висока продуктивність + низькі витрати палива і енергії);

- у електросталепла­вильних печах (виплавляється якісна сталь).

Найбільш прогресивними способами виробництва сталі є киснево-конверторний і електропічний.

 

3. Прокатне виробництво. Зі сталевих зливків виробляють прокатну заготовку за допомогою обтискних станів (для сортових станів (блюм) і листових станів (сляб)).

 

Найпоширеніша форма організації виробництва в чорній металургії – комбінати. Особливо ефективне тут комбінування металургійної переробки з коксуванням вугілля. Більшість коксу випускають комбінати з повним циклом виробництва.

Основні металургійні виробництва - доменне, сталеплавильне, прокатне — складають повний виробничий цикл чорної металургії.

ІІІ. Переробна металургія - металургійні заводи, які не мають чавунного виробництва

1. Трубна промисловість включає заводи і цехи з виробництва сталевих та чавунних труб. За технологією виготовлення труби бувають безшовні і зварні (зокрема електрозварні). Безшовні чавунні труби виготовляються методом лиття, а сталеві — методом гарячого деформування зі зливків чи прокатних трубних заготовок.

2. Промисловість металовиробівохоплює підприєм­ства та окремі цехи на металургійних заводах, які виробляють металовироби масового промислового призначення. (калібрований метал, сталевий трос, сталеві канати).

Станом на 2000 р. на 14 металургійних підприємствах (з них 12 - повного циклу) працювали 48 доменних печей, 54 мартенівські печі, 19 конверторів, 23 електросталеплавильні печі, 2 цехи електрош­лакового переплаву. У складі комплексу налічувалось 13 коксохімічних за­водів, 3 заводи феросплавів, 13 спеціалізованих заводів вогнетривів, 7 трубних заводів, 9 підприємств металовиробів.

 

Фактори розміщення підприємств переробної металургії є:

- наявність джерел брухту (наприклад, виробництво сталі перевищує виробництво чавуну);

- наявність джерел електроенергії;

- споживчий фактор.

Фактори, які визначають розміщення металургійного виробництва, є:

- наявність паливно-сировинних і водних ресурсів;

- розвиненість транспорт­ної мережі, інфраструктури;

- попит на металопродукцію, розташу­вання центрів її споживання;

- економічна освоєність території;

- еко­логічна безпека..

Принципи розміщення підприємств чорної металургії у світі:

1. За орієнтацією на паливо (кокс) біля покладів коксівного вугілля (Донбас в Україні; Кузбас в Росії; Рур у ФРН; Північно-Апалацька металургійна база в США);

2. Орієнтація на поклади залізної руди (хром, марганець та вугілля завозять) (Придніпров’я в Україні; Урал та КМА в Росії; Лотарингія у Франції);

3. Між сировиною (залізні руди, хромові та марганцеві руди) та паливом (Приазов’я в Україні; Приозер’я в США; в Черепові в Росії);

4. «Припортова» чорна металургія,орієнтується на експорт чавуну, сталі чи прокату (притамання тим країнам, які мають сировину й паливо: ПАР, Індія, Китай, Австралія);

5. «Припортова» чорна металургія в країнах, які потребують багато металу для свого машинобудування, але сировиною чи паливом для чорної металургії не забезпечені. (Заводи США, які працюють на руді завезеній з Бразилії, Венесуели та Чилі).

 

Розміщення підприємств чорної металургії в Україні

Сформувались 3 райони чорної металургії: Придніпровський, Донецький, Приазовський.

Придніпровський район (наявність рудної бази)

У цьому районі знахо­диться головна гірничорудна база. Тут розміщено 14 металургійних заводів із 32 в Україні.

У районі працюють 4 металургійні заводи повного циклу, 2 переробні, 4 трубні, 5 коксохімічних, 2 заводи феросп­лавів. В даному районі сформувалися 3 ме­талургійні вузли: Дніпропетровський, Криворізький, Запорізький.

У Дніпропетровському вузлі основні цент­ри: Дніпропетровськ, Дніпродзержинськ, Новомосковськ. Заводи повного циклу: Дніпровський завод ім. Дзержинського, Дніпропетровський завод ім. Петровського. Працює завод переробної металургії — Дніпропетровський завод ім. Комінтерну, який випускає прокат і труби, а також 3 трубні заводи: Нижньодніпровський трубопрокатний завод, Дніп­ропетровський трубний завод, Новомосковський трубний завод. Коксохімічна промисловість представлена заводами Дніпропет­ровським, Дніпродзержинським, Баглейським.

 

У Криворізькому вузлі (основні металургійні центри Кривий Ріг, Нікополь) розміщена переважна більшість підприємств гір­ничорудної промисловості: шахти і кар'єри; Тут працює найпотуж­ніший в Україні Криворізький металургійний комбінат «Криворіжсталь». Трубна і феросплавна промисловість представлена завода­ми Нікополя: Південно-трубним заводом і заводом феросплавів.

 

У Запорізькому вузлі основний металургійний центр — Запоріжжя Тут розміщені потужний металургійний комбінат «Запоріжталь», електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» (переробне підприємство), завод феросплавів, коксохімічний завод, метизний завод, завод вогнетривів.

Алюмінієва промисловість

Алюміній належить до найбільш легких і «молодих» металів. Промислове виробництво алюмінію розпочалось після 1886 р., коли було відкрито електролізний спосіб розщеплення глинозему на кисень та алюміній. Доти він належав до коштовних металів і був дорожчим від золота. Таку розкіш, як алюмінієві ґудзики, могли дозволити собі лише заможні особи, а алюмінієві ложки замість «простих» срібних могли використовувати короновані особи.

Охоплює виробництво глинозему і алюмінію.

Умови розміщення: наявність джерел електроенергії. Основною сировиною є боксити, запаси яких в Україні невеликі. Промислове значення мають Високопільське (Дніпропетровська обл.) і Смілянське (Черкаська обл.) родовища. Перспективними є родовища на півдні Дніпропетровської області, в Карпатах, Приазов’ї. Алюмінієвою сировиною також є нефеліни (Приазовє), алуніти (Закарпатська обл.), каоліни та глини.

В Україні діють новий великий глиноземний завод у Миколаєві, який працює на бокситах Гвінеї (основна продукція заводу - кальцинований глинозем, який практично весь (90 %) вивозиться в Росію та інші країни СНД), Запорізький завод та завод алюмінієвих сплавів у Свердловську (Луганська обл.). На Броварському заводі алюмінієвих будівель­них конструкцій (Київська область) виготовляється алюмінієвий прокат з привізного алюмінію.

Алюміній широко використовується в промисловості: електротехніці, чорній металургії, авіабудуванні, електропромисловості, військовій тощо. В земній корі алюмінію в 4 рази більше ніж заліза, у 55 разів більше ніж свинцю, у 100 – ніж золота. Але промислова концентрація глинозему зустрічається рідко. У світі виділяються 4 бокситові провінції: Середземноморську (Греція, Італія, Угорщина, Франція); Гвінейську (Гвінея, Камерун); Австралійську та Карибську (Фр. Гвіана, СурінамЮ Венесуела, Гайяна).

Ртутна промисловість

На місцевих покладах кіновуру понад століття працює Микитівський ртутний комбінат (Донецька обл.), у складі якого є рудник, металургійне виробництво, допоміжні цехи, три кар’єри для видобутку ртутних руд.. На комбінаті вперше в світі впроваджено технологію добування ртуті високої чистоти (випалювання ртутної руди в печах «киплячого шару»).

Ртутна промисловість – єдиний метал, що перебуває в рідкому стані за нормальної температури (застосовується в електротехнічній, радіотехнічній, хімічній, медичній та військовій промисловості). Замерзає при t -380. Відомо 25 ртутновмісних мінералів (але значення має лише кіновар) (Україна, Іспанія, Італія, Китай, Румунія, США, Мексика, Канада, Росія)

Цинкова промисловість

Цинк – крихкий метал. На базі привізних цинкових концентратів працював ВАТ «Укрцинк» у Костянтинівці Донецької області. За браком сировини виробництво при­пинено. На базі цього підприємства виділено ЗАТ «Свинець», що виробляє свинець з вторинної сировини. Основний фактор, що зумовив розміщення цього підприємства у Донбасі – висока енергомісткість виробництва..

Нікелева промисловість

По бузький нікелевий завод Кіровоградської області переробляє місцеві окислені залізо-нікелеві руди. Основна його продукція – нікель, феронікель використовуються на металургійних і машинобудівних заводах Придніпров’я та Донбасу.

 

Значного розвитку в Україні набула вторинна кольорова ме­талургія. В останні роки на базі деяких облас­них підприємств «Вторкольормет» створені потужні спільні підприємства: українсько-іспанське СП «Інтерсплав» (Лугансь­ка область), українсько-німецькі СП «Донкавамет» (Донецька область) і СП «Укргермет» (Харківська). Вони спеціалізуються на виплавці з вторинної сировини алюмінієвих, бронзових, ла­тунних, цинкових сплавів.

Золоторудна промисловість

Нещодавно відкрито 5 родовищ золота промислового значення поблизу Кривого Рогу та 5 – у Донецькій області, невелике родовище золота є в Закарпатській одласті. У 1999 році були виплавлені перші кілограми золота на базі Мужіївського родовища. За попередніми прогнозами, Україна на перспективу зможе видобувати майже 25 т золота щороку. Проте й сьогодні наша країна залишається великим споживачем кольорових металів, які закупляються в інших держав.

Золото – це один з найважчих металів. Температура його плавлення – 10630 С. Золото не окисляється, не розчиняється у лугах і кислотах, за винятком царської водки (суміш азотної та соляної кислоти. (ПАР, Росія, Танзанія, Намібія, США, Мексика, Бразилія, Колумбія, Гана, Канада, Австралія, Індія, Китай). (Трійська унція – міра маси благородних металів = 31,1035 г)

В зв'язку з важким економічним становищем Ук­раїни, від'ємним сальдо платіжного балансу важливими стають можливості виявлення в країні ресурсів золота, платини, алмазів, срібла, та інших цінних елементів.

Прагнення створити в Україні золотодобувну промисловість має свою історію. Наприкінці XIX ст. золота жила була відкрита в Донбасі, її почали розробляти, але вона скоро загубилася, і ос­воєння припинилося. Спроби знайти золото були відновлені у 1960-х роках. Виявлено, що золотоносна руда там є, але вміст золота незначний, добувати його економічно не вигідно. Після одержання Україною незалежності на глибині 550 м знайшли ту саму жи­лу, яка загубилася майже сто років тому. Встановлено, що на глибині 550-1200 м на окремих ділянках вміст золота в тонні руди становить 28 грамів, а срібла - 100 гр.

Відкрито ряд великих родовищ у районах: Придніпровськ, Кіровоградському, За­карпатському та Донецькому. Геологи дійшли висновку, що наявні запа­си можуть забезпечити стабільну роботу майбутніх золотовидобувних підприємств. Була затвердже­на Урядом України спеціальна програма «Золото».

Особливої уваги заслуговує Кіровоградський район, який тепер назива­ють «урановим Донбасом». Розвідники урану в роки виживання переклю­чилися на пошук золота, розпочали буріння. Одна із проб виявилася об­надійливою - 2,5 кг на тонну руди (у світовій практиці видобуток іноді розпочинають, якщо тонна руди містить понад 2 гр золота). Кірово­градський золоторудний р-н - явище унікальне. Геологи прогнозують: до глибини 500 м у районі є 145 т золота, до глибини 1200 м — 300 т, а всього в золоторудному районі - 5000 т. Світова практика свідчить про те, що там, де є уран, мають бути золото і алмази. Пошук геологів уже подає надії на те, що на Кіровоградщині буде відкрито родовище алмазів. До кольорової металургії часто відносять і видобуток коштовних каменів. Світові запаси алмазів ювелірного значення оцінюються у 580 млн каратів (карат – одиниця маси у торгівлі коштовними каменями, дорівнює 200 мг або 0,2 г) (Конго, Ботсвана, Австралія, ПАР, Росія).

В Україні налагоджено виробництво кобальту, ніобію та гафнію, а також рідкісних металів. Продукцію підприємств рідкісних металів широко застосовують в атомній енергетиці, радіоелектроніці, авіаційній і ракетній техніці, приладобудуванні тощо.

На Вільногірському державному ГМК (Дніпропетровська область) виробляється знезалізнений цирконій, двоокис цирконію. Донецький хіміко-металургійний завод вироб­ляє металевий цирконій, металевий ніобій у зливках, гафній. Виробництво напівпровідникових і надчистих ме­талів зосереджено на Запорізькому державному титано-магнієвому комбінаті, а також на ВАТ «Чисті метали» м.Світловодськ Кіровоградської області, яке виробляє моно- і полікристалічний кремній, германій, арсені­ди та фосфіди галію та індію, а також різноманітні сполуки (ок­сиди, хлориди, моно- і дихлорсилани, трихлорсилан — сировина для полікристалічного кремнію).

 

Металургійний комплекс: регіональні особливості розвитку і розміщення.

 

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти