ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Сучасний стан розвитку чорної металургії (основні проблеми)

1. Майже для всіх металургійних підприємств України характерним є підвищений рівень витрат (матеріальних, паливно-енергетичних, трудових) порівняно з металургією розвинутих країн.

У цілому витрати на енергоресурси становлять в Україні понад 40 % собівартості продукції проти 20—25 % в Япо­нії та США. Зокрема, коксу в доменному виробництві витра­чається на 25—30 % більше.

 

2. Зменшення виробництва сталі з металобрухту.

Енергомісткість виплавки 1 т чавуну вдвічі вища, ніж енергомісткість 1 т металолому. Звідси очевидні високі енерговитрати у ви­робництві сталі. До того ж до 30 % лому чорних металів комер­ційними структурами вивозиться за кордон, що не відповідає ін­тересам держави і металургійного комплексу.

 

3. 48,3 % сталі виплавляється в Україні низь­копродуктивним, мартенівським способом.

У Росії цей показник знижено до 27 %, у середньому у світі він ста­новить 4,6 %, а в передових країнах (Японія, Корея, США) це ви­робництво практично відсутнє.

4. Знос промислово-виробничих основних фондів (становить у середньому 50-60%).

5. Незбалансованість у виробництві і споживанні металопродукції. Україна виробляє металу значно більше, ніж споживає.

6. Серйозним недоліком комплексу є його майже повна орієнта­ція на експорт продукції. У 2000 р. внутрішнє споживання мета­лопродукції становило близько 21%, решта була експортована. У розвинутих країнах обернене співвідношення: внутрішнє спожи­вання - 80 %, а експорт - 20 %. Залежність від кон'юнктури зовнішніх ринків збережеться і надалі.

На країни ЄС припадає лише 1 8 % українського експорту. Більше половини металу (52,6 % у 2000 р.) вивозилося в країни Азії і Близького Сходу, в країни СНД — 16,7 %, в країни Східної і Центральної Європи (що не входять до ЄС) — 8,6 %.

 

У 2004 р. Кабінет Міністрів України затвердив «Національну Програму розвитку та реформування гірничо-металургійного комплексу України до 2010 року», де визначено основні напрями і пріоритети розвитку чорної металургії.

Особливості розвитку та розміщення підприємств кольорової металургії

Кольорова металургія — галузь важкої промисловості, яка включає видобуток руд кольорових, благородних і рідкісних ме­талів, їх збагачення і переробку, у тому числі виробництво сплавів, прокату кольорових металів, переробку втор сировини і видобуток кольорових каменів.

Значення: на сучасному етапі розвитку НТП неможливо обійтися без кольорових металів, які є незамінними в машинобудуванні і особливо широко використовуються в таких його галузях, як електронна, електротехнічна, радіотелевізійна, приладобудівна тощо. Через нестачу покладів різних руд кольорових металів кольорова металургія України розвинена слабше, ніж чорна, і представлена окремими галузями. Провідними галузями кольорової металургії в Україні є: алюмінієва, цинкова, магнієва, титанова, ртутна, феросплавна.

Кольорова металургія,як відомо, в Україні не отримала по­трібного розвитку. Однією з причин, є недостатня сировинна база. Однак, в 90-ті роки XX століття ситуація дещо змінилася. Сьогодні йдеться про те, що в най­ближчій перспективі кольорова металургія може стати галуззю спеціалізації Придніпровського регіону. Більш того, змінилась і оцінка сировинної бази кольорової металургії.Зараз в Україні відомі не тількиродовища ртуті, титану, нікелю, поліметалічних руд, молібдену, хромітів, але й бокситів, золота, алмазів, янтарю (Рівненська область) та ін. У 2001 році янтар було знайдено у Кременчуці. У 2002 р. геологами Житомирсь­кої експедиції було розвідане унікальне родовище чистої само­родної міді, що не має аналогів у світі (вміст міді досягає 99,9%). Це надзвичайно цінне відкриття, оскільки до цього часу Украї­на не мала своєї міді взагалі, а необхідні для промисловості 170 тис. т цього металу доводилося щороку імпортувати. Родовища мідної руди є також у Рівненській області.

Особливості кольорової металургії:

- характерне комплексне використання рудної сировини та її висока здатність комбінуватися з іншими галузями промисловості (приклад: для зниження собівартості виробництва алюмінію доцільно його поєднувати з випуском соди, цементу, а титано-магнієве виробництво – з випуском титанових білил, смол, соляної кислоти, хлору);

- це найбільш енергомістка галузь промисловості (найбільш енергомісткий електроліз алюмінію – на 1 т алюмінію 16-18 тис кВт год).

Руди кольорових металів мають декілька особливостей:

- різноманітні за комплексним складом (з руд кольорових металів можна отримати кілька супутніх корисних копалин: золото, срібло, кобальт, вольфрам, арсен, тощо);

- порівняно низький відсоток корисної речовини в руді (що рідко перевищує 5-10%);

- рудам кольорових металів властива складна форма залягання.

 

Особливість розміщення підприємств кольорової металургії

На розміщення підприємств кольорової металургії мають вплив два основні фактори – сировинний та енергетичний.

- До джерел сировини тяжіють підприємства, що переробляють руди з незначним вмістом основного металу (виплавка міді, нікелю, рідкісних металів, ртуті).

- До джерел енергії – енергомісткі виробництва (алюмінієве, титано-магнієве, цинкове).

Алюмінієва промисловість

Алюміній належить до найбільш легких і «молодих» металів. Промислове виробництво алюмінію розпочалось після 1886 р., коли було відкрито електролізний спосіб розщеплення глинозему на кисень та алюміній. Доти він належав до коштовних металів і був дорожчим від золота. Таку розкіш, як алюмінієві ґудзики, могли дозволити собі лише заможні особи, а алюмінієві ложки замість «простих» срібних могли використовувати короновані особи.

Охоплює виробництво глинозему і алюмінію.

Умови розміщення: наявність джерел електроенергії. Основною сировиною є боксити, запаси яких в Україні невеликі. Промислове значення мають Високопільське (Дніпропетровська обл.) і Смілянське (Черкаська обл.) родовища. Перспективними є родовища на півдні Дніпропетровської області, в Карпатах, Приазов’ї. Алюмінієвою сировиною також є нефеліни (Приазовє), алуніти (Закарпатська обл.), каоліни та глини.

В Україні діють новий великий глиноземний завод у Миколаєві, який працює на бокситах Гвінеї (основна продукція заводу - кальцинований глинозем, який практично весь (90 %) вивозиться в Росію та інші країни СНД), Запорізький завод та завод алюмінієвих сплавів у Свердловську (Луганська обл.). На Броварському заводі алюмінієвих будівель­них конструкцій (Київська область) виготовляється алюмінієвий прокат з привізного алюмінію.

Алюміній широко використовується в промисловості: електротехніці, чорній металургії, авіабудуванні, електропромисловості, військовій тощо. В земній корі алюмінію в 4 рази більше ніж заліза, у 55 разів більше ніж свинцю, у 100 – ніж золота. Але промислова концентрація глинозему зустрічається рідко. У світі виділяються 4 бокситові провінції: Середземноморську (Греція, Італія, Угорщина, Франція); Гвінейську (Гвінея, Камерун); Австралійську та Карибську (Фр. Гвіана, СурінамЮ Венесуела, Гайяна).

Титано-магнієва промисловість

Підприємства видобувають і збагачують титаномагнієву сировину та виробляють титан і магній.Титан – це легкий метал який широко використовується в авіакосмічній промисл.

Розвивається на власній си­ровині — родовища калійно-магнієвих солей у Прикарпатті (Стебник, Калуш). У Калуші працює магнієвий завод у складі ВАТ «Оріана». Поклади титанових руд є в Дніпропетровській та Житомирській областях (де виробляють рутиловий і ільменітовий концентрат). З цієї сировини на Запорі­зькому державному титано-магнієвому комбінаті виробляється напівпродукт — губчастий титан, який вивозиться в Росію, а звідти в Україну поставляється титановий прокат.

Виробництва магнію і титану дуже енергомісткі і головним фактором їх розміщення є наявність потужних джерел електроенергії.

Ртутна промисловість

На місцевих покладах кіновуру понад століття працює Микитівський ртутний комбінат (Донецька обл.), у складі якого є рудник, металургійне виробництво, допоміжні цехи, три кар’єри для видобутку ртутних руд.. На комбінаті вперше в світі впроваджено технологію добування ртуті високої чистоти (випалювання ртутної руди в печах «киплячого шару»).

Ртутна промисловість – єдиний метал, що перебуває в рідкому стані за нормальної температури (застосовується в електротехнічній, радіотехнічній, хімічній, медичній та військовій промисловості). Замерзає при t -380. Відомо 25 ртутновмісних мінералів (але значення має лише кіновар) (Україна, Іспанія, Італія, Китай, Румунія, США, Мексика, Канада, Росія)

Цинкова промисловість

Цинк – крихкий метал. На базі привізних цинкових концентратів працював ВАТ «Укрцинк» у Костянтинівці Донецької області. За браком сировини виробництво при­пинено. На базі цього підприємства виділено ЗАТ «Свинець», що виробляє свинець з вторинної сировини. Основний фактор, що зумовив розміщення цього підприємства у Донбасі – висока енергомісткість виробництва..

Нікелева промисловість

По бузький нікелевий завод Кіровоградської області переробляє місцеві окислені залізо-нікелеві руди. Основна його продукція – нікель, феронікель використовуються на металургійних і машинобудівних заводах Придніпров’я та Донбасу.

 

Значного розвитку в Україні набула вторинна кольорова ме­талургія. В останні роки на базі деяких облас­них підприємств «Вторкольормет» створені потужні спільні підприємства: українсько-іспанське СП «Інтерсплав» (Лугансь­ка область), українсько-німецькі СП «Донкавамет» (Донецька область) і СП «Укргермет» (Харківська). Вони спеціалізуються на виплавці з вторинної сировини алюмінієвих, бронзових, ла­тунних, цинкових сплавів.

Золоторудна промисловість

Нещодавно відкрито 5 родовищ золота промислового значення поблизу Кривого Рогу та 5 – у Донецькій області, невелике родовище золота є в Закарпатській одласті. У 1999 році були виплавлені перші кілограми золота на базі Мужіївського родовища. За попередніми прогнозами, Україна на перспективу зможе видобувати майже 25 т золота щороку. Проте й сьогодні наша країна залишається великим споживачем кольорових металів, які закупляються в інших держав.

Золото – це один з найважчих металів. Температура його плавлення – 10630 С. Золото не окисляється, не розчиняється у лугах і кислотах, за винятком царської водки (суміш азотної та соляної кислоти. (ПАР, Росія, Танзанія, Намібія, США, Мексика, Бразилія, Колумбія, Гана, Канада, Австралія, Індія, Китай). (Трійська унція – міра маси благородних металів = 31,1035 г)

В зв'язку з важким економічним становищем Ук­раїни, від'ємним сальдо платіжного балансу важливими стають можливості виявлення в країні ресурсів золота, платини, алмазів, срібла, та інших цінних елементів.

Прагнення створити в Україні золотодобувну промисловість має свою історію. Наприкінці XIX ст. золота жила була відкрита в Донбасі, її почали розробляти, але вона скоро загубилася, і ос­воєння припинилося. Спроби знайти золото були відновлені у 1960-х роках. Виявлено, що золотоносна руда там є, але вміст золота незначний, добувати його економічно не вигідно. Після одержання Україною незалежності на глибині 550 м знайшли ту саму жи­лу, яка загубилася майже сто років тому. Встановлено, що на глибині 550-1200 м на окремих ділянках вміст золота в тонні руди становить 28 грамів, а срібла - 100 гр.

Відкрито ряд великих родовищ у районах: Придніпровськ, Кіровоградському, За­карпатському та Донецькому. Геологи дійшли висновку, що наявні запа­си можуть забезпечити стабільну роботу майбутніх золотовидобувних підприємств. Була затвердже­на Урядом України спеціальна програма «Золото».

Особливої уваги заслуговує Кіровоградський район, який тепер назива­ють «урановим Донбасом». Розвідники урану в роки виживання переклю­чилися на пошук золота, розпочали буріння. Одна із проб виявилася об­надійливою - 2,5 кг на тонну руди (у світовій практиці видобуток іноді розпочинають, якщо тонна руди містить понад 2 гр золота). Кірово­градський золоторудний р-н - явище унікальне. Геологи прогнозують: до глибини 500 м у районі є 145 т золота, до глибини 1200 м — 300 т, а всього в золоторудному районі - 5000 т. Світова практика свідчить про те, що там, де є уран, мають бути золото і алмази. Пошук геологів уже подає надії на те, що на Кіровоградщині буде відкрито родовище алмазів. До кольорової металургії часто відносять і видобуток коштовних каменів. Світові запаси алмазів ювелірного значення оцінюються у 580 млн каратів (карат – одиниця маси у торгівлі коштовними каменями, дорівнює 200 мг або 0,2 г) (Конго, Ботсвана, Австралія, ПАР, Росія).

В Україні налагоджено виробництво кобальту, ніобію та гафнію, а також рідкісних металів. Продукцію підприємств рідкісних металів широко застосовують в атомній енергетиці, радіоелектроніці, авіаційній і ракетній техніці, приладобудуванні тощо.

На Вільногірському державному ГМК (Дніпропетровська область) виробляється знезалізнений цирконій, двоокис цирконію. Донецький хіміко-металургійний завод вироб­ляє металевий цирконій, металевий ніобій у зливках, гафній. Виробництво напівпровідникових і надчистих ме­талів зосереджено на Запорізькому державному титано-магнієвому комбінаті, а також на ВАТ «Чисті метали» м.Світловодськ Кіровоградської області, яке виробляє моно- і полікристалічний кремній, германій, арсені­ди та фосфіди галію та індію, а також різноманітні сполуки (ок­сиди, хлориди, моно- і дихлорсилани, трихлорсилан — сировина для полікристалічного кремнію).

 

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти