Закономірності будови шлунка жуйних як трубкоподібного органу

Наголосити, що серозна оболонка з дорсального краю рубця в ділянці лівої здухвини переходить на черевну стінку і прикріплює рубець до ділянки попереку та діафрагми. Тут стінка рубця вкрита пухкою волокнистою сполучною тканиною, що необхідно враховувати під час проведення операцій на ньому та проколах черевної стінки.

Наприкінці, зосередьте увагу на розподілі черевної порожнини на відділи та ділянки, в якій знаходиться більша частина органів травлення, а також органи сечостатевої системи. Відносна ємність черевної порожнини мінімальна в м’ясоїдних тварин, максимальна – в травоїдних, особливо жуйних.

Черевна порожнина – cavum abdominale –обмежена дорсально ділянкою попереку та поперековою частиною діафрагми, з боків – лівою та правою бічними черевними стінками, каудальною частиною лівої та правої бічних грудних стінок, латеральними ділянками діафрагми, вентрально – вентральною черевною стінкою, мечоподібним хрящем, краніально – діафрагмою, каудально – тазовим кільцем (вхід у тазову порожнину).

Зсередини стінки порожнини вистелені поперековою черевною фасцією – fascia abdominalis transversalis,медіально від якої знаходиться серозна оболонка – очеревина – peritoneum. Частина її, що вкриває діафрагму, черевні і, частково тазові стінки, визначається як пристінна, або парієтальна, очеревина – peritoneum parietalе,а частина, яка спускаючись з боку хребетного стовпа одягає нутрощі – вісцеральна очеревина – peritoneum visceralе.

Щілиноподібна порожнина між парієтальним і вісцеральним листками очеревини, що заповнена серозною рідиною, називається очеревинна (перітонеальна) – cavum peritoneі.

З метою більш точного опису топографії органів черевної порожнини, останню умовно поділяють двома сегментальними площинами на три великі відділи: передній, середній і задній (рис. 1, 2).

Рис. 1. Схема поділу черевної порожнини на ділянки (на сегментальному розрізі):

А – передній відділ черевної порожнини (епігастрій); Б – середній відділ черевної порожнини (мезогастрій); 1 – ліве підребер’я; 2 – праве підребер’я; 3 – ділянка мечоподібного хряща; 4 – ліва здухвина; 5 – поперекова (ниркова) ділянка; 6 – права здухвина; 7 – пупкова ділянка

Рис. 2. Схема розподілу черевної порожнини на ділянки (вид збоку та знизу):

В – з латеральної поверхні; Г – з вентральної поверхні; 1 – ліве підребер’я; 2 – праве підребер’я; 3 – ділянка мечоподібного хряща; 4 – ліва здухвина; 5 – права здухвина; 6 – пупкова ділянка; 7 – права пахвинна ділянка; 8 – ліва пахвинна ділянка; 9 – лобкова ділянка; а – діафрагма; b – реберна дуга; c – сегментальна площина через останню пару ребер; e – межа з тазовою порожниною; d – сегментальна площина, проведена через маклаки

Передній відділ – епігастрій– regio epigastrica (рис. 1 – А, 2 – В, Г) –відмежований від грудної порожнини куполоподібною діафрагмою, вершина купола якої знаходиться в площині 6-7-го ребра, задня межа цього відділу – сегментальна площина, умовно проведена по найбільш опуклому контуру останнього ребра. Кривою площиною, котра проходить вздовж правої і лівої реберних дуг, відокремлюється нижня ділянка, яка прилягає до мечоподібного хряща – ділянка мечоподібного хряща – regio xiphoidea.Верхня ділянка середньою сагітальною площиною поділяється на праве і ліве підребер’я – regio hypochondriaca dextra et sinistra.

Середній відділ – мезогастрій – regio mesogastrica (рис. 1 – Б, 2 – В, Г) –відмежовується від заднього відділу сегментальною площиною, яка проведена умовно по передньому краю маклаків. Цей відділ значний у жуйних, свині, собаки та невеликий – у коня. Парасагітальними площинами, дотично до вільних кінців поперечно-реберних відростків поперекових хребців, від’єднуються права і ліва здухвини – regio iliaca dextra et sinistra,бічними стінками яких є опуклі черевні стінки.Середня ділянка, що залишається, ділиться фронтальною площиною, умовно проведеною через середину 1-го ребра. Верхня частина її називається поперекова (ниркова) ділянка – regio lumbalis (renalis),нижня – пупкова ділянка – regio umbіlicalis. В обох здухвинах виділяють «голодну» ямку, яка обмежена вільними кінцями поперечно-реберних відростків поперекових хребців та лінією, що йде від маклака до вентрального кінця останнього ребра.

Задній відділ– гіпогастрій – regio hypogastrica (рис. 2 – В, Г) –знаходиться позаду середнього відділу до входу в тазову порожнину. З боків розміщеніправа і ліва пахвинні ділянки – regio inguinalis dextra et sinistraяк продовження здухвин. Поперекова ділянка переходить у тазову порожнину,а пупкова–продовжується влобкову (соромітну) ділянку – regio pubis.

Таким чином, у черевній порожнині розрізняють три відділи та десять топографо-анатомічних ділянок.

Зміст і послідовність самостійної роботи студентів за темою.

На рівні перших кілець трахеї знайдіть місце, де глотка різко звужується і переходить у стравохід – oesophagus, не формуючи явно вираженого присінка. Місце переходу також чітко видно завдяки поздовжнім складкам слизової оболонки стравоходу та її білуватому кольору. Далі прослідкуйте хід стравоходу в ділянці шиї, грудній та черевній порожнинах, в зв’язку з чим виділіть три його частини: шийну – pars cervicalis, грудну – pars thoracalis та коротку черевну – pars abdominalis.