ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Розділ 1 Загальна теорія статистики.

Тема 1.1 Статистичне спостереження. Зведення і групування статистичних даних.

План

Статистика як суспільна наука. Предмет і метод статистики.

Статистичний показник. Абсолютні і відносні величини.

Статистичне спостереження.

Зведення та групування статистичних даних.

Статистичні таблиці і графіки.

 

1. Статистика як суспільна наука. Предмет і метод статистики.

Статистика (лат. status – стан, положення речей) – процес статистичної роботи, що пов’язаний із збиранням обробкою та аналізом цифрової інформації.

Статистика як суспільна наука, вивчає кількісну сторону масових суспільних явищ в нерозривному зв’язку з якісною стороною в конкретних умовах місця і часу.

Предмет статистика – вивчення кількісної сторони масових суспільних явищ і процесів.

Методологічною основою статистики є діалектичний матеріалізм. Першою вимогою методу діалектики є пізнання, тобто розгляд всіх явищ не ізольовано одне від одного, а у їх в взаємному зв’язку.

Другою вимогою є розгляд всіх явищ природи і суспільства в їх неперервному зв’язку.

Статистика – багатогалузева наука і складається з окремих розділів:

1. Загальна теорія статистики, в якій розглядаються загальні принципи і методи статистики;

2. Соціально-економічна статистика – розробляє методи побудови системи показників рівня й розвитку суспільства, охоплює сферу свого дослідження соціально-економічних процесах.

3. Статистика галузі – вивчає окремі галузі народного господарства: промисловість, будівництво, сільське господарство та інші.

Статистика як наука базується на суспільних методах, положеннях діалектики розробляє систему своїх статистичних методів і прийомів дослідження.

Сукупність цих методів визначається етапністю статистичного дослідження (табл. 1.1.1.)


Статистична методологія Таблиця 1.1.1

Етапи статистичного дослідження Методи статистики
1. Збір даних Метод статистичного спостереження
2. Підсумок результатів Зведення і групування статистичних даних
3. Етап узагальнення Абсолютні і відносні величини, середні величини, ряди динаміки, індекси, показники варіації; графічні та балансові методи.

 

Велике значення для статистичної методології має закон великих чисел. Його зміст зводиться до наступного: що в масі індивідуальних явищ загальна закономірність проявляється тим повніше і точніше, чим більш охоплено спостережень. Тобто закон величин чисел вимагає великого числа спостереження для того, щоб статистичні характеристики були типовими і вільними від впливу випадкових факторів.

Закон великих чисел можна сформулювати так: загальний принцип в силу якого сукупна дія великого числа випадкових факторів приводить при деяких загальних умовах до результату, який майже не залежить від випадку.

Статистика відноситься до суспільних наук і це її об’єднує з іншими суспільними науками: економічна теорія, планування, соціологія, математика, бухгалтерський облік, економіка підприємства. За допомогою методів статистики здійснюється:

1. Облік виконання плану по окремим підприємствам, регіонам і галузям народного господарства.

2. Пошук ресурсів для більш швидкого розвитку шляхом виявлення невикористаних ресурсів.

3. Прогнозний розрахунок, який необхідний для обґрунтування напрямів соціально-економічної політики.

 

Статистичний показник. Відносні і абсолютні величини.

Статистичний показник – це узагальнена характеристика соціально-економічних явищ і процесів в їх якісній визначеності в конкретних умовах місця і часу.

Якісний зміст показника залежить від суті явища (процесу) і знаходить своє відображення у назві (народжуваність, прибутковість, продуктивність собівартість).

Кількісний бік явища представляє число та його вимірник (чисельності робітників, кількість продукції і т.д.).

· За способом обчислення розрізняють первині та похідні показники.

Первині визначають шляхом зведення та групування даних і подаються у формі абсолютних величин.

Похідні показники обчислюються на базі первинних або вторинних показників і мають форму середніх і відносних величин.

· За ознакою часу показники поділяються на інтервальні і моментні.

Інтервальні характеризують явища за певний час, а моментні характеризують явище на певний момент часу (на початок місяця, на кінець року).

Абсолютні величини – числа іменовані, вони виражають або рівень, який характеризує склад явища на певний момент часу або результативність процесу за певний період часу.

За способом вираження вони поділяються на індивідуальні та загальні.

Індивідуальні виражають розміри і кількість ознак окремих одиниць сукупності (обсягів продукції, виробленої конкретним робітником за місяць). Їх одержують безпосередньо під час статистичного спостереження. Загальні характеризують величину тієї чи іншої ознаки усіх одиниць сукупності або окремих її груп і утримуються в результаті підсумовування індивідуальних (обсягів виробленої цехом продукції за місяць).

Абсолютні величини вимірюються в натуральних (т., м3, шт., чол.), вартісних (грн.) і трудових (люд.-год., люд-дні) одиницях виміру.

У статистиці застосовують умовно-натуральні одиниці виміру, коли одне з явищ вибирають за еталон і знаходять коефіцієнт перерахунку інших явищ у це еталонне явище.

Приклад 1.1.1.

Методом умовно – натурального вимірювання необхідно визначити виконання плану по випуску продукції бригадою за наступними даними.

Види виробів Одиниці виміру Кількість продукції Трудомісткість одиниці, Нормо годин
За планом Фактично
А шт.
Б шт.
В шт.

 

За умовну одиниці вимірювання прийміть продукцію, що має найменшу трудомісткість.

Розв’язок

1.Визначаємо виконання плану за кожним видом виробів:

план перевиконано по виробу А на 16,7%

план перевиконано по виробу Б на 4,5%

план по виробу В не довиконано на 2%

2.Визначаємо коефіцієнт перерахунку. За еталон приймаємо продукцію з найменшою трудомісткістю;

дм виробу А коефіцієнт перерахунку к=1;

дм виробу Б к = =2

дм виробу В к = =3.

3.Визначаємо процент виконання плану бригадою в цілому :

Отже, план по випуску продукції бригадою перевиконано на 0,5% .

Загальне правило підсумовування абсолютних величин : безпосередньо в натуральному виразі можна підсумувати лише однорідні види продукції, а різнорідні види продукції треба подавати у вартісній формі або умовно – натуральних одиницях виміру.

Відносні величини – результат порівняння двох показників, який одержують шляхом ділення одного показника на інший, Відносні величини показують :

-у скільки разів одна величина більша за іншу;

- яку частку однієї величини складає інша величина;

- скільки одиниці однієї величини припадає на одиницю іншої.

В залежності від бази порівняння відносні величини можуть бути виражені в:

1) коефіцієнтах, якщо база прийнята за 1;

2) процентах % , якщо база прийнята за 100;

3) промілях %0 , якщо база прийнята за 1000;

4) продецемілях %00, якщо база прийнята за 10000.

В залежності від розвитку задач розрізняють наступні види відносних величин:

1) відносна величина виконання планупоказує процентне співвідношення між фактичним і плановим рівнем показника ;

2) відносна величина планового завдання – шляхом ділення планової величини показника за поточний період на фактичний рівень за попередній період;

3) Відносна величина структури (показник питомої ваги) визначають шляхом ділення частини сукупності на всю сукупність

Приклад 1.1.2

За наведеними даними визначити окремо для чоловіків та жінок відносні величини, які б характеризували частку безробітних, які отримують допомогу з безробіття.

Покупці Кількість безробітних, тис. чол.
  чоловіків жінок
Зареєстровано безробітних 22,6   57,4  
Отримують допомогу з безробіття   12,4   35,2

 

Розв’язок:

1. Визначаємо частку безробітних жінок, що отримують допомогу з безробіття.

 

2. Визначаємо частку безробітних чоловіків що отримують допомогу з безробіття.

4) Відносна величина інтенсивності – характеризує поширення явища в певному середовищі (коефіцієнт смертності; коефіцієнт народжуваності).

При їх розрахунку порівнюють два різнойменні показники і визначають, яка частина одного показника припадає на одиницю іншого.

Приклад 1.1.3.

Припустимо в регіоні В проживає 40000 чол. Число лікарів, які обслуговують даний регіон – 500. Визначити відносну величину інтенсивності.

Розв’язок:

Відносна величина становить %00

Отже, забезпеченість лікарні на 10 000 чоловік населення становить 125.лікарів.

5. Відносна величина динаміки – це відношення значення показника в одному періоді до значення цього показника іншому періоді.

Приклад: 1.1.4

На основі даних про споживання електроенергії визначити відносну величину динаміки.

 

Роки
Споживання електроенергії млн.. кВт

 

Розв’язок:

1. Визначаємо відносні величини ланцюговим способом.

Споживання електроенергії у 1997р. порівняно з 1996р. зменшилось на 17,4%.

 

2. Визначаємо на відносні величини розраховані базисним способом.

 

Споживання електроенергії у 1997р. порівняно з 1995р. зменшилося на 9,5%.

 

6) Відносна величина порівняння використовується для порівняння двох однойменних величин, що належать до інших об’єктів (наприклад, середній бал успішності в одній групі порівнюється з середнім балом успішності в другій групі; витрати на виробництво продукції на одному заводі порівнюються з економічними витратами на іншому заводі.

7) Відносна величина координації характеризує співвідношення частин цілого між собою.

Приклад 1.1.5

Натуральний баланс цукру в регіоні (млн. т.) характеризується такими даними:

 

Запаси на початок року 2,2
Вироблено 23,4
Спожито 16,6
В.т.ч виробниче споживання 6,4
Споживання населення 10,2
Вивіз за межі регіону 7,0

 

Визначити співвідношення споживчого та вивезеного цукру.

Розв’язок:

Отже, в даному районі в 2,37 раз споживання більше цукру, експортується.

 

 

Статистичне спостереження

Статистичне спостереження – це спланована, науково-організована реєстрація масових даних про соціально-економічні явища та процеси.

Підготовка спостереження починається зі складання плану спостереження – сукупності програмно-методологічних та організаційних питань.

Програмно-методичні питання плану – перелік пунктів, які відповідатимуть на питання:

Мета спостереження, об’єкт спостереження, одиниця сукупності, одиниця спостереження, програма спостереження.

Мета спостереження – одержання статистичних даних, які є підставою для узагальнюючої характеристики стану та розвитку явища або процесу.

Об’єкт спостереження – сукупність явищ, що підлягають обстеженню. Об’єкт спостереження складається з окремих елементів.

Одиниць сукупності – первинний елемент об’єкта, що є носієм даних, які необхідні описати для отримання узагальнюючих показників. Наприклад: у перепису населення одиницею сукупності буде кожна людина, а у перепису промислового обладнання – окрема одиниця обладнання.

Одиниця спостереження – первинна одиниця, від якої одержують інформацію.

Зібрані в процесі спостереження статистичні дані повинні відповідати таким вимогам:

· бути дійсними,

· повними,

· своєчасними,

· арифметично точними,

· співставними,

· об’єктивними

У програму спостереження включаються розробка статистичного інструментарію, визначення виду та способу обстеженню.

Статистичний інструментарій – це набір статистичних формулярів, інструкцій та пояснень щодо проведення спостережень.

Статистичний формуляр – обліковий документ єдиного зразка, що містить адресну характеристику об’єкту спостереження та статистичні дані про нього (наприклад: звіти переписні та опитувальні листи, бланки документів, анкети).

Організаційні питання плану спостереження включають наступні питання: хто проводить спостереження, за допомогою чого, де і коли проводить, система контролю та пробні спостереження.

Часом спостереження називається період, у який проводиться спостереження, а критичним моментом-момент часу, на який припадає збирання статистичних даних.

Статистичні спостереження поділяються за такими ознаками (мал. 1.1.):

ü Організаційна форма спостереження;

ü Способом здійснення;

ü Момент реєстрації фактів;

ü Рівнем охоплення досліджуваної сукупності.

 


 

 


Мал. 1.1.1. Класифікація статистичного спостереження

 

Залежно від моменту реєстрації явищ у часі виділяють неперервні та перервні спостереження

Неперервні спостереженняце систематичний, постійний збір фактів про явища і процеси по мірі їх виникнення. Так, наприклад, на підприємстві постійно здійснюється облік матеріалів, витрачених на виробництво продукції.

Перервні спостереження поділяються на періодичні та одноразові.

Періодичні спостереження проводяться через рівні проміжки часу (наприклад, що семестрове підсумовування успішності студентів чи учнів).

Одноразові спостереження проводяться епізодично при виникненні потреби в здійсненні такого спостереження. Прикладом є перевірка встановленого та невстановленого обладнання на підприємстві, обстеження доходів сімей.

Існують три способи одержання статистичних даних, безпосередній облік фактів, документальний облік даних і опитування респондентів.

Безпосередній облік фактівпередбачає безпосередній огляд, перелік вимірювання, зважування та ін. Так проводять облік товарних залишків на складах, інвентаризацію майна.

Документальний облікґрунтується на даних різноманітних документів первинного обліку. Найбільш широкого вжитку він набув при складанні статистичної звітності, записі актів громадянського стану тощо.

Опитування респондентів- це таке спостереження, при якому відповіді на питання формуляра записують зі слів респондента. Опитування буває експедиційне, самореєстрація, кореспондентське і анкетне.

При експедиційномуопитуванні спеціально підготовлені реєстратори заповнюють формуляри спостереження і одночасно перевіряють правдивість відповідей на питання.

Самореєстрація - це опитування, при якому респонденти самі заповнюють статистичні формуляри. Працівники статистичних органів лише інструктують досліджуваних осіб і перевіряють повноту та правильність одержаних відомостей.

Кореспондентське опитуванняздійснюють спеціальні дописувачі, які заповнюють формуляри згідно з інструкцією і передають відомості статистичним органам.

При анкетному опитуванніанкети респондентам вручають особисто або висилають поштою.

Опитування може проводитись також у формі інтерв’ю. Цей спосіб допускає довільність відповідей респондентів на поставлення питання, з'ясування їх думок.

Різноманітність соціально-економічних явищ, їх специфіка, особливості статистичного вимірювання потребують поєднання зазначених способів і видів спостереження.

Залежно від повноти охоплення досліджуваної сукупності виділяють суцільні і не суцільні спостереження.

При суцільномуспостереженні досліджують всі одиниці сукупності (наприклад перепис населення).

При не суцільномуспостереженні досліджуються не всі одиниці сукупності, а одержаний результат поширюється на всю сукупність одиниць

Не суцільні спостереження можуть здійснюватися такими способами:

а) спосіб основного масиву - досліджуються великі одиниці сукупності, в яких знаходяться переважна частина елементів сукупності. Наприклад, при обстеженні собівартості однотипної продукції, яка випускається на декількох підприємствах, достатньо вивчити затрати на виробництво продукції на великих підприємствах, а результат поширити як на великі, так і на малі підприємства. Особливість способу: досліджуване явище повинно однаково розширюватися як в великих, так і в малих одиницях сукупності;

б) монографічне спостереження - досліджується одна, але типова одиниця сукупності. Наприклад, для вивчення передового досвіду роботи одного з підприємств однієї галузі достатньо дослідити роботу одного з підприємств, яке добре працює;

в) вибіркове спостереження – одиниці для дослідження вибираються за правилом випадкового відбору, при якому кожна із них має рівну можливість потрапити у вибіркову сукупність (наприклад гра «Спортлото»).

г) анкетне спостереження при якому не всі розповсюджені реєстраційні формуляри повертаються з відповідями.

д) моніторинг – спеціально організовані систематичні спостереження за станом певного середовища (моніторинг екологічного стану, природних водоймищ, моніторинг підсумків валютних торгів).

Існують дві форми спостереження:

- статистична звітність;

- спеціально організовані спостереження.

Статистична звітність- це форма спостереження, при якій необхідні дані одержуютьвід підприємств, установ, організацій у форміобов'язковихзвітів.

Статистична звітність має такі риси:

- обов'язковість;

- юридичнасила:

- документальна обґрунтованість.

Звітністьпідприємств, установ та організаційє поки що основним джерелом статистичноїінформації. У ній передбачається система твердо регламентованих показників, які характеризують діяльність підприємств, установ та організацій.Зміст звіту,форма і термін подання також встановлюєтьсявищим статистичним органом.Крім загальнодержавної звітностііснує внутрішньовідомча, яка розробляється міністерствами чи відомствами для своїх оперативних потреб. Останнім часом кількість форм такоїзвітності значно зменшилася.

Звітність як форма спостереження має свої переваги. Її складаютьна основі первинного обліку, що забезпечує можливість зіставлення і контролю даних. Вірогідність гарантується також юридичною відповідальністю керівників підзвітних підприємствта організацій.

За різними ознаками статистичну звітність поділяють на окремі види.Насамперед розрізняють типову і спеціалізовану звітність. Типова звітність мас єдину форму і зміст для всіх підприємств окремої галузі або всьогонародного господарств. Спеціалізована звітністьвластива тим підприємствам чи окремим виробництвам, що мають своїспецифічні особливості.

За періодичністю подання звітність поділяють на тижневу, місячну, квартальну, річну.Вид звітностівпливає на техніку збирання і зведення статистичноїінформації. Удосконалення статистичної звітності на сучасному етапівідбувається у напрямі скасування термінової звітності таскорочення кількості поштових звітів.

За порядком проходження звітність поділяють на централізовану і децентралізовану. Централізована звітністьпроходить через систему державної статистики, де обробляється і передається відповідним органам управління. Децентралізована опрацьовується у відповідних міністерствах чи відомствах, а зведення подають статистичним органам.

Спеціально організовані статистичні спостереження охоплюють ті сторони суспільного життя, які не відобразились у звітності. До них належать переписи, одноразові обліки, опитування, вибіркові, монографічні та інші обстеження.

Переписи проводяться періодично або одноразово і дають повну характеристику масового явища станом на якусь дату або певний момент часу. Класичним прикладом є перепис населення, який проводиться з інтервалом в 10 років і дає інформацію про віковий і національний склад населення, сімейний стан, джерела засобів існування, житлові умови тощо. У переписах крім статистиків беруть участь спеціально підготовані реєстратори чи обліковці, які записують дані опитування в статистичні формуляри.

Одноразові обліки проводяться на місцях згідно з інструкцією статистичного органу. Так здійснюються переписи промислового устаткування залишків сировини і матеріалів, сільськогосподарських машин і знарядь та ін.

Спеціальні статистичні обмеження переважно вибіркові. До найбільш важливих з них належать обстеження сімейних бюджетів населення, рівня цін на ринках тощо. У перспективі роль спеціально організованих статистичних спостережень буде зростати. Вибіркові спостереження, переписи, обліки посядуть належне місце в системі збору інформації про складні і різноманітні явища та процеси суспільного життя.

Розбіжності між даними спостереження і дійсними значеннями показників вважають помилками спостереження. Розрізняють помилки реєстрації і репрезентативності.

Помилками реєстрації називають ті, які виникли внаслідок неправильного встановлення фактів або неправильного їх запису. Вони допускаються випадково або систематично.

Випадкові помилкивиникають внаслідок дії випадкових причин і спричиняють спотворення даних в той чи інший бік. Їх допускають як респонденти в своїх відповідях на питання, так і реєстратори, які заповнюють формуляр. Такі помилки не є небезпечними, оскільки вплив їх на узагальнюючі показники урівноважується.

Систематичні помилки приводять до значних зміщень загальних підсумків статистичного спостереження, іноді вони виникають внаслідок не досить чіткого формулювання програми спостережень. Вони бувають навмисні і ненавмисні. До ненавмисних помилок відносяться, наприклад, помилки, пов'язані з тенденцією старших людей збільшувати свій вік або заокруглювати його. Уникнути їх допомагає роз'яснювальна робота.

Систематичні навмисні помилки реєстрації виникають внаслідок свідомого, навмисного викривлення фактів з метою укриття дійсних даних. Службові особи, винні у несвоєчасно поданих або перекручених даних державних статистичних спостережень притягуються до дисциплінарної, матеріальної або кримінальної відповідальності.

Помилки репрезентативності виникають лише в несуцільному спостереженні тому, що підібрана і обстежена частина сукупності неповністю відтворює склад сукупності в цілому. Наприклад, якщо при визначенні середнього бала успішності у вузі досліджувалися лише студенти декількох груп, то середній бал успішності у цих групах буде дещо відрізнятися від того, який був би встановлений при досліджені успішності студентів усіх груп вузу. Розбіжність між величиною досліджуваного показника у декількох групах та у всіх групах вузу буде помилкою репрезентативності.

Помилки спостереження виявляються внаслідок найретельнішої перевірки та контролю вірогідних даних. Насамперед здійснюють зовнішній контроль формулярів спостереження. Перевіряють правильність їх оформлення щодо виразності, наявності і повноти записів, охоплення всіх одиниць спостереження. Так, у переписному листі треба перевіряти якість використання інформаційного поля, наявність відповідей на всі питання, точність їх оформлення. Потім здійснюють логічний і арифметичний контроль.

Логічний контроль полягає в зіставлені відповідей на взаємозв’язані питання, що дозволяє виявити несумісність відповідей. Наприклад, у переписному формулярі відповіді на питання про вік, письменність і сімейний стан контролюється одне одним. Якщо, наприклад, 12-річна дівчина одружена і має середню освіту, то зразу видно, що помилка допущена при реєстрацій її віку. Можна виявити помилки, порівнюючи статистичні показники по різних регіонах. Для логічного контролю звітності широко застосовують зіставлення даних за звітний період з плановими або попередніми показниками.

Арифметичний контроль полягає в перевірці всіх узагальнюючих показників, що містяться в звітності або формулярах спостереження, і в погоджені тих показників, які виводяться одні з одного. Завданням арифметичного контролю є перевірка підсумків і окремих значень кількісних показників.

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти