ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Статистика використання робочого часу

Використання робочого часу на підприємствах характеризується на основі табельного обліку, в якому відбиваються відпрацьований і невідпрацьований час у людино-годинах. Відпрацьованим вважається деньза умови, що робітник з'явився і приступив до роботи незалежно від кількості відпрацьованих ним годин. Однак відпрацьований людино-день не відбиває ні фактичної тривалості робочого дня, ні втрат робочого часу протягом робочого дня, оскільки в загальну кількість відпрацьованих людино-днів входять людино-дні працівників, що перебували у службових відрядженнях, виконували роботи за нарядами на інших підприємствах. Більш точною одиницею виміру затрат праці є людино-година. Відпрацьованою людино-годиною вважається година фактичної роботи працівника. Внутрішньо змінним простоємвважається час простою протягом дня у зв'язку з відсутністю енергії, сировини, матеріалів, несправністю устаткування. Якщо до внутрішньо змінних простоїв додати втрати робочого часу внаслідок порушень трудової дисципліни, то одержимо загальну величину втрат робочого часу.

Табельний облік робочого часу дозволяє визначити низку його фондів, які мають важливе значення для характеристики використання робочого часу. Розрізняють календарний, табельний та максимально можливий фонди часу. Календарний фонд робочого часу- це фонд часу, що визначений астрономічною тривалістю періоду. Він складається з явок і неявок на роботу на певний період. Календарний фонд робочого часу не може бути повністю використаний, оскільки до його складу входять святкові і вихідні дні та час чергових відпусток. Тому якщо з календарного фонду вирахувати число людино-днів неявок у святкові та вихідні дні, то одержимо табельний фонд, а виключивши з нього ще людино-дні чергових відпусток, одержимо максимально можливий фонд робочого часу.

Приклад 2.2.3.

За наведеними нижче даними роботи підприємства за квітень (22 робочих дні) розрахувати календарний, табельний та максимально можливий фонд робочого часу робітників та коефіцієнти їх використання.

Вихідні дані:

Відпрацьовано робітниками, людино-днів – 50000

Цілоденні простої – 100

Неявки разом – 21900

У тому числі:

- святкові та вихідні дні – 19200

- чергові відпустки – 2000

- через хворобу – 400

- інші причини – 300.

Розв’язок

1. Календарний фонд робочого часу становить:

людино-днів.

2. Табельний фонд робочого часу:

людино-днів

3. Максимально-можливий фонд робочого часу становить:

людино-днів.

 

Коефіцієнти використання розраховують як співвідношення загальної кількості фактично відпрацьованих людино-днів з відповідними розмірами планових фондів, тобто

 

календарний фонд був використаний ;

 

табельний фонд використаний ;

 

максимально-можливий фонд .

 

Рівномірність заповнення змін характеризує коефіцієнт змінності, який розраховується на основі табельного обліку робочого часу. При визначенні нього коефіцієнта ділять кількість відпрацьованих за звітний період людино-днів у всіх змінах на кількість людино-днів, відпрацьованих в найбільш заповненій зміні. Цей показник може бути розрахований за певний період чи день.

Для всебічної оцінки використання змінного режиму розраховують коефіцієнт безперервності як відношення чисельності робітників, що вийшли на роботу в найбільшій за чисельністю зміні, на число робочих місць.

Приклад 2.2.4.

Дані про кількість відпрацьованих людино-днів на підприємстві, яке має 300 робочих місць, у квітні (22 робочих дні) подано у табл. 2.2.2.

Визначити:

1) коефіцієнти змінності та використання змінного режиму по кожному цеху та підприємству в цілому;

2) інтегральний показник використання робочих місць по підприємству та кількість невідпрацьованих людино-днів у зв’язку з неповним завантаження робочих.

3) коефіцієнт безперервності завантаження робочих місць.

Таблиця 2.2.2.

Зміна Відпрацьовано людино-змін
У цеху По підприємству
першому Другому
І
ІІ
ІІІ
Разом

Розв’язок

1. Визначаємо коефіцієнт змінності по цехах:

 

 

2. Коефіцієнт використання змінного режиму обчислимо як частку коефіцієнта змінності у загальній кількості змін, встановлення для кожного цеху:

 

 

3. Визначаємо коефіцієнт змінності по підприємству:

 

 

4. Коефіцієнт змінного режиму дорівнює:

 

 

Інтегральний показник використання робочих місць по підприємству визначаємо, виходячи з даних про фактичну і загальну кількість відпрацьованих за період людино-днів та можливі їх кількості за умови повної завантаженості робочих місць за весь робочий період.

Коефіцієнт безперервності завантаження робочих місць можна визначити на підставі взаємозв’язку цього показника з коефіцієнтом використання змінного режиму та інтегральним коефіцієнтом.

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти