Відлучають кроленят залежно від прийнятої технології у 28-30 до 45 денного віку. Застосовують 2 методи відсадження, або молодняк забирають від матері, або навпаки кролиць від кроленят, а тварин переводять в інше очищене і продезінфіковане приміщення.

У 3 міс.віці ремонтний молодняк сортують за статтю і розміщують самців по одному в клітці, самок по 2-3 гол. При вирощуванні кроленят виділяють 4 критичні періоди в їх рості:

В перші дні після народження можлива загибель від переохолодження. У період бл. 20 днів молодняк переходить на самостійну годівлю і можливе захворювання, зв»язане з недоброякісним кормом. Третій критичний стан приходиться на 30-45 день, пов'язаний з закінченням молочного періоду та відсадженням, зміною молочних зубів і початком першого линяння, що приводить до значної загибелі молодняку. 4 період критичного розвитку молодняку, що приходиться на 4 міс.вік , пов'язаний з низькими абсолютними і відносними приростами. В інтенсивному кролівництві в цей період застосовують спеціальні комбікорми стартери. Не менше 2 разів на місяць молодняк оглядають, хворих і відставших у рості ізолюють. У 3-3,5 міс. Молодняк заверщально поділяють на племінний і товарний. На ремонт відбирають добре розвинених, з породними ознаками кроленят.

Характеристика породи радянський мардер.

Радянський Мардер – вітчизняна порода середніх кроликів темно-та світло-коричневого забарвлення. Мордочка, вуха, хвіст і лапи у них кілька темніше тулуба. Світло-коричневі кролики схожі за кольором хутра на куницю (Мардер – куниця), що й зумовило назву породи.Полновозрастние кролики мають середню масу 3,8 кг, а окремі особини досягають 6,4 кг. Вони відрізняються міцною конституцією і пропорційним статурою. Голова невелика, округла, з невисокими вухами; тулуб щільне, завдовжки до 50 см. Груди широка, без подгрудка; спина коротка, злегка закруглена; круп кілька опушений; кінцівки міцні і прямие.Крольчата народжуються живою масою до 60 г і володіють середніми показниками скороспілості та енергії росту. У місячному віці маса однієї особини молодняку становить 400-650 г, півторамісячному – 750-1050 м. Кролиці досить плідні, за окрол приносять 7-8 кроленят, а окремі особини – 10-12.От кроликів породи Радянський Мардер отримують шкурки дрібних і великих розмірів оригінальної забарвлення. Хутро пружний, еластичний, блискучий і дуже густий: на 1 см кв. кожевойтканини поміщається від 22 до 24 тис. волосся. Хутро відрізняється гарною подпушью, на 1 остевой волосся припадає в середньому 50-60 пухових волосся. Шкурки при виробництві хутряних виробів використовують в натуральному вигляді. Разом з тим при виконанні кушнірські робіт через неоднорідною забарвлення шкурок створюються певні труднощі з підбіркою хутра. Наявність світлих і темніших пучків волосся знижує якість шкурок. Середня маса Радянського Мардера становить зараз 3 – 6 кг. Кращі кролики породи Радянський Мардер за розмірами тіла і живою масою не поступаються кроликам великих м’ясо-шкуркових порід.

Фактори, що впливають на волосяний покрив звірів.

Мінливість волосяного і шкірного покриву залежно від умов проживання і годування тварин. На властивості й будову волосяного покриву значно впливає спосіб життя звірів: наземний, підземний, земноводний або водний.Наземні звірі мають різко виражену різницю в опушенні окремих частин тіла: хребет завжди вкритий значно густішим та темнішим волосяним покривом ніж черево. На 1см хребта у наземних звірів припадає від 4 до 20 тис. волосин, на один покривний волос - від 4 до 20-30 пухових. Серцевина волоса займає від 50 до 94% діаметра. Шкірна тканина на хребті товстіша ніж на череві.У земноводних звірів (видра, бобер, норка, нутрія, ондатра) черево вкрите більш густішим волосяним покривом ніж хребет. Кількість волосся на 1см2 хребта більше ніж у наземних - від 10 до 50 тис. волосин, на один покривний від 30 до 200-300 пухових волосин. Серцевина волоса займає не більше 50% діаметра. Забарвлення волосяного покриву і товщина шкірної тканини у більшості видів є майже однаковою.

Умови добування кормудля диких звірів відіграють важливу роль для розвитку їх волосяного і шкірного покривів.При розведенні звірів у клітках, створюючи їм відповідні умови утримання та годування, можна досягти значних змін розмірів шкурок, кольору, висоти, густоти волосяного покриву.

Статева мінливість. Шкурки самців і самок звірів та домашніх тварин відрізняються низкою ознак. Шкурки самок більшості звірів дрібніші від шкурок самців і мають значно ніжніший і менш пишний волосяний покрив. Тільки у бобрів та американської шиншили самки крупніші за самців. Значна різниця у розмірах самок та самців (сікачів) у морських котиків. У деяких видів звірів самці відрізняються від самок забарвленням, а також більшою товщиною шкірної тканини. У гренландських тюленів обарвлення дорослого самця (лисуна) відрізняється від обарвлення самки (утельги). У баранів волосяний покрив значно грубіший, а шкірна тканина товстіша порівняно із шкурами овець.У норки значна різниця властивостей шкурок самців та самок. Шкурки самців мають значно жорсткіше волосся, потовщену шкіру, що впливає на призначення цього напівфабрикату.

Для вікової мінливості характерна зміна в будові та властивостях волосяного покриву і шкірної тканини залежно від віку тварини. Первинний волосяний покрив відрізняється від волосяного покриву дорослих звірів м'якістю, він легко повстяніє, низький; остьовий волос мало відрізняється від пухового. Шкірний покрив малят звірів тонкий, маломіцний. У зв'язку з низькою якістю такі шкурки більшості хутрових звірів не заготовляють.

Техніка парування кролів.

Кращий час для парування при утриманні кролів у шедах у теплий період – вранці й увечері, взимку – в обідню пору. За утримання кролів в закритих приміщеннях можна парувати в будь-який час доби.

Для парування самку підсаджують до самця, успішне парування кролиці визначають за поведінкою самця, який зразу ж після садки падає на бік, з характерним писком. Якщо є сумнів в ефективності проведеного парування, його повторюють через декілька хвилин. Після парування кролицю відсаджують у свою клітку, а на трафаретках самця і самки проводять відповідний запис.

Через 12-15 дн після парування самок проводять діагностику сукрільності. Для цього кролівник садить самку на рівну поверхню головою до себе. Однією рукою утримує її за крижі, а пальцями другої обережно промацує черевну порожнину. У сук рільної матки в області таза промацуються ембріони в 2 ряди ланцюжком, мають розмір стиглої вишні, довгастої форми, м»які на дотик.

12. Характеристика породи віденський блакитний.М'ясо-шкурна порода кроликів. Створена в одному з передмість Відня (Генцендорф, Австрія) приблизно в 1890-1895 рр.. в результаті схрещування чисто-блакитних місцевих моравських кроликів з тваринами породи фландр (бельгійський велетень). Свою назву порода отримала з урахуванням місця її виведення за блакитний колір шкірки. Дорослі кролі породи віденський блакитний, завезені в СРСР, важили від 3,8 до 4 кг, молодняк при народженні - 55 г, в місячному віці - 450 г, у 2-місячному - 1000 р., в 4-місячному - 2200 г і у 6-місячному 3500 за даними бонітування за 1978 р., жива маса кролиць цієї породи в господарствах Звіропрома РРФСР коливалася в межах 4,6 - 5 кг. Довжина тулуба дорослих кролів породи віденський голубий у середньому складає 57 см, обхват грудей за лопатками - 36 см. Кролиці плідні - приносять за окрол в середньому близько 8 кроленят. Вони відрізняються досить високою молочністю і добрими материнськими якостями. Голова в типових для породи тварин легка, пропорційна; груди широкі і глибокі; спина досить широка, дещо подовжена; попереково-крижова частина і круп досить широкі, округлі; кінцівки мускулисті, прямі, міцні. Забарвлення волосяного покриву у віденських блакитних кроликів однотонна сизувато-блакитна з більш світлою подпушю без плям і темного волосся. Завдяки цьому їх шкірки можна використовувати в натуральному вигляді, а також імітувати під хутро цінних хутрових звірів. У забарвленні типових для породи кроликів розрізняють три відтінки: темний, світлий і середній (сизувато-блакитні), без будь-яких кілець і пасків інших тонів. Зрідка зустрічаються буро-блакитні чи сіро-сизі кролики цієї породи, яких слід вибраковувати з стада як нетипових для породи. Особливо цінуються шкурки більш темного відтінку. У літній час на шкурках таких кроликів може виникати легкий буруватий наліт, а проте після линьки він до зими зникає.Кроленята народжуються сірими. Забарвлення, властиву породі, вони набувають з віком. Волосяний покрив кроликів цієї породи густий, м'який, глянсовий, з сильним блиском.

123