ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Заходи радіаційної безпеки населення

Для того, щоб захистити населення від впливу іонізуючих випромінювань необхідно використовувати герметичні захисні споруди, протирадіаційні та найпростіші укриття, службові і житлові приміщення в капітальних будівлях, де можна провести герметизацію.

Захисні властивості визначаються коефіцієнтом ослаблення гамма-випромінювань:

, де

- коефіцієнт ослаблення гамма-випромінювань в перший період після початку опромінення:

- потужність дози падаючих на укриття випромінювань:

- потужність дози випромінювань, які проникають всередину укриття.

Величина коефіцієнта ослаблення ( ) і часу, протягом якого люди знаходяться в укриттях визначається такими умовами:

1. потужністю дози гама-випромінювання на відкритій місцевості в момент випромінювання.

2. часом початку опромінення, який відлічують з моменту аварії (забруднення).

3. середньодобовою захищеністю людей, яка може бути забезпечена після закінчення терміну перебування в укриттях і початку трудової діяльності.

У зв'язку з цим режим захищеності від гама-випромінювань характеризується:

1. коефіцієнтом ослаблення гама-випромінювань в перший період після початку опромінення;

2. тривалістю цього періоду;

3. середньою добовою захищеністю людей у другий період, який починається після виходу з укриттів.

Альфа- і бета-випромінювання поглинаються укриттями, тому відносно безпечні для людини.

Найбільш небезпечним джерелом внутрішнього опромінення є радон. Враховуючи, що цей газ майже в 7 раз важче за повітря і дуже добре розчиняється у воді, то найбільша концентрація його буде в підвалах, на перших поверхах і у ванних (душових) кімнатах. Щоб захиститься від радону необхідно добре герметизувати підлогу, стіни, не рідше двох разів на добу протягом не менш 1 години провітрювати приміщення, бажано в душовій мати примусову вентиляцію, а в підвальних приміщеннях нижче підлоги вентиляційні вікна.

Укриття населення в спеціальних спорудах і будівлях має мету захистити населення від зовнішнього радіаційного опромінення, а при відповідній герметизації і від внутрішнього. При цьому, якщо відвернений збиток від опромінення менше: 5мЗв на все тіло, 50мГр на щитовидну залозу і 100мГр на шкіру, то укриття населення можна не проводити. Коли ці показники дорівнюють 50мЗв, 100мГр, 500мГр і вище, то укриття населення провести обов'язково і чим раніше це буде зроблено, тим вище ефект захисту.

Дані для проведення тих або інших захисних заходів приведені в табл.. 2.11 (НРБУ-97, табл.. Д 7.1).

Таблиця 2.11.

Заходи Попереджена доза за перші 2 тижні після аварії
Межа виправданості Безумовно виправдані рівні
мЗв мГр мЗв мГр
На все тіло На щитовидну залозу На шкіру На все тіло На щитовидну залозу На шкіру
Укриттів
Евакуація
Йодна профілактика дітям дорослим   – –   50* 200*   – –   – ­–   200* 500*   – –
Обмеження перебування людей на відкритому повітрі діти дорослі                        

 

* Очікувана доза при внутрішньому опроміненні радіоізотопами йоду, які попадуть в організм протягом перших двох тижнів після аварії.

Для того, щоб зменшити чи уникнути ураження необхідно скоротити час перебування людей в зоні радіаційного ураження. Доза, яку отримує людина, дорівнює добутку рівня радіації (потужності дози) на час дії радіації.

Щоб опромінення залишилось в межах допустимої дози, допустимий час не має перевищувати величини .

Дотримання цієї умови дозволяє надійно захистити організм людини від ураження.

Захистити людей від впливу іонізуючих випромінювань можна шляхом збільшення відстані від джерела.

Потужність дози визначається по формулі:

, де

- активність джерела випромінювання;

- відстань до цього джерела.

З формули видно, що при збільшенні відстані в 2 рази потужність дози зменшується в 4 рази. Відповідно в 4 рази зменшується і доза опромінення, яку отримують люди, якщо час знаходження їх в зоні зараження залишиться колишнім. Збільшення відстані - найпростіший і ефективний метод захисту людей від іонізуючих випромінювань, особливо коли початкова відстань маленька.

Ефективним способом захисту людей є використання індивідуальних засобів захисту.Всі індивідуальні засоби захисту діляться на декілька груп:

1. Засоби захисту органів дихання – протигази, камери захисні дитячі (КЗД-6), респіратори, протипилові тканинні маски, ватно-марлеві пов'язки.

2. Засоби захисту шкіри – комплект фільтруючого одягу, комплект ЗЗК, легкий захисний костюм Л-1, захисний комбінезон, прогумований одяг і взуття.

3. Медичні заходи захисту – це лікувально-профілактичні засоби, які використовують для запобігання ураження людей при впливі іонізуючих випромінювань. До них відносять профілактичні, індикаційні, діагностичні, лікувальні, знешкоджуючі біо- і хіміопрепарати, та медико-технічні прилади, набори і комплекти. Вони можуть бути призначені як для індивідуального захисту людини, так і для надання допомоги потерпілим в лікувально-профілактичних установах.

До заходів індивідуального медичного захисту відносять: аптечку індивідуальну (АІ-2), індивідуальний перев’язочний пакет, індивідуальний протихімічний пакет (ІПП-8).

При роботі в зоні забруднення радіонуклідами урану, стронцію, радію, цезію, калію, плутонію, вуглеводу, йоду, радону та іншими продуктами ядерного розподілу з метою профілактики радіаційного ураження необхідно щодня приймати йод калію по 0,25 г (під контролем лікаря). При забрудненні шкіряних покривів необхідно змивати бруд миючими розчинами, 5% розчином пентацина (кальцій-тринатрієва соль діетилентриаміно-пентауксусної кислоти). При попаданні радіонуклідів в організм необхідно промити носоглотку і порожнину рота, призначити відхаркувальні, блювотні і сечогінні засоби, препарат адсорбер, очисні клізми.

Надалі необхідно приймати препарати, які сприяють найшвидшому виведенню з організму радіонуклідів. Якщо радіонукліди, які попали в організм людини, однотипні з елементами, споживаними з їжею (натрій, хлор, калій і інші), то вони не затримуються на тривалий час, і незабаром виводяться. Швидкість виведення радіонуклідів з організму багато в чому залежить від періоду напіврозпаду. Ефективний період напіврозпаду з урахуванням періоду радіоактивного напіврозпад і періоду біологічного напіввиведення можна визначити за формулою:

, де

- ефективний період піврозпаду радіонукліда;

- період напіврозпаду радіонукліда;

- період біологічного напіввиведення радіонукліда.

Період біологічного виведення радіонуклідів з організму залежить від їх розподілу в організмі. Так, з м'яких тканин, легень, печінки радіонукліди виводяться швидше, ніж з кісткових тканин і скелета загалом. При цьому в першу добу з організму виводиться до 50-60% радіонуклідів, що потрапили. Наприклад, до 90% радону, що поступив в організм виводиться через 1 годину, стронцію через 90-154 діб, цезію - 70-140 діб, калію - 58 діб, йоду - 100-120 діб, урану - 150-450 діб, радію з легень через 180 діб, а з кісткової тканини - 17-18 років. Крім того, чим молодше організм, тим період біологічного напіввиведення менше, ніж у більш дорослого.

По швидкості ефективного виведення радіонуклідів з організму органи можна розташувати в ряд:

щитовидна залоза > печінка > нирки > селезінка > шкіра > м'язи > скелет.

Особливе значення для захисту людини від внутрішнього опромінення має режим харчування. Продукти ядерного розподілу в організм людей можуть поступати через органи дихання і травлення. Згідно з даними Міжнародної комісії з радіаційного захисту в органах дихання затримується до 75% радіоактивних часток з тих, що знаходяться в повітрі. З них до 63% поступає в шлунок і до 12 % затримується в легенях. У шлунково-кишковий тракт радіонукліди також попадають з продуктами харчувння і водою.

Для того, щоб зменшити імовірність ураження людей необхідно:

1. По можливості вживати в їжу продукти харчування і воду з мінімальним, радіоактивним забрудненням;

2. Провести технологічну і кулінарну обробку харчових продуктів з метою зниження вмісту в них радіонуклідів;

3. Зменшувати всмоктування і накопичення радіонуклідів в організмі;

4. Стимулювати виведення радіонуклідів з організму;

5. Підвищувати стійкість організму до несприятливих чинників, в тому числі і до іонізуючого випромінювання.

Так експериментально доведено, що речовини, які містяться в білокачанній та цвітній капусті; редисі; броколі; зеленому перці; імбирі; винограді; баклажанах; яблуках; обліписі; глоді; м’яті; цибулі; зеленому чаї; морепродуктах та інші мають антимутагену активність. Їх можна віднести до природних радіопротекторів. А споживання вітамінів А, Е, аскорбінової кислоти и мікроелемента селен, які є антиоксидантами, зводить до мінімуму концентрацію супероксидних радикалів ( , ), перекису водню і синглентного кисню в клітинах організму, що в свою чергу різко зменшує утворення найбільш токсичного радикала ОН.

Ще одним способом захисту людей є спеціальна обробка,яка включає в себе санітарну обробку людей (повну і часткову), та дезактивацію одягу, взуття, майна, техніки, будівель, споруд, продовольства і води.

Крайньою мірою при захисті населення вважають евакуацію.До неї вдаються, коли через сильне радіоактивне забруднення мешкання людей в даній місцевості не можливе.

Рішення на евакуацію населення приймає уряд України на основі достовірних даних про те, що в перший рік після аварії рівні радіації можуть перевищити встановлену межу дози зовнішнього опромінення з урахуванням коефіцієнта середньодобового захисту основної маси населення. Нижня межа гранично допустимих доз опромінення, при яких приймається рішення, про евакуацію згідно НРБУ-97 наведена в табл.. 2.12.

Таблиця 2.12.

Критерії для прийняття рішень Нижня межа виправданості Безумовно виправдана межа
Доза, попереджена за період переселення, Зв   0,2  
Доза, попереджена за перші 12 місяців після аварії, Зв   0,05   0,5

 

Радіаційний захист і медичне обслуговування населення, яке зазнало впливу іонізуючих випромінювань, проводиться відповідно до законів і положень з даних питань. Попереджувальний і поточний санітарний нагляд, направлений на недопущення переопромінення персоналу і населення здійснюється санітарно-епідеміологічними станціями (СЕС), які мають в своєму складі радіологічні групи (відділення). У своїй роботі вони керуються санітарними правилами і нормами радіаційної безпеки, державними і галузевими стандартами, будівельними нормами і правилами, технічними умовами і іншими нормативними документами.

2.2.4. Небезпека електричного струму

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти