ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Облікові системи Стародавнього Сходу

Перші ознаки зародження специфічно розвинених облікових культур археологи та історики знайшли давно в долинах рік Нілу, Тигру, Євфрату. Це не дивно. Саме тут значного розвитку набуло примітивне землеробство та скотарство. Говорячи про розвиток обліку давніх країн Сходу, ми маємо на увазі насамперед Древній Єгипет, Месопотамію (Вавилон), Іудею, Персію, Індію, Китай. Саме про ці країни маємо історичні дослідження.

Єгипет. Облікова культура та мистецтво в давньому Єгипті досягло високого ступеня розвитку. Облік майна фараонів проводили спеціальні писарі, що проходили відповідну фахову підготовку в школах, якими керували жерці. Записи здійснювалися на звитках з папірусу, довжина яких сягала 4-5 м, а ширина 20-25 см. Про наявність таких шкіл пише проф. Кипарисов Н.А. в [20]. Записи робили чорною і червоною тушшю. Зберігся уривок облікової книги царського двору приблизно 1900 року до нашої ери. Це щоденні записи отримання та витрачання різних цінностей. Його будова подібна до оборотних відомостей по матеріальних рахунках. Насамперед подається початковий залишок на певний день, потім записуються надходження протягом дня у вигляді екстраординарних доходів цього дня та отримань від храму Амона та підсумовуються отримані доходи. Далі перераховуються усі витрати. Для прикладу: видатки на утримання двору, вельмож, війська, після розрахунків загальних витрат виводиться залишок на наступний день - справжня оборотна відомість. Рахунки матеріальних цінностей здійснювались за схемою: Зп + П = Р + Зк. Матеріальний облік відповідно передбачав реєстрацію і кошторисних витрат. Дійсно, при VI династії вже зустрічається в обліку кошторис і реєстрація фактів контролює його виконання. І це в 2500 – 2400 роках до н.е. Основним обліковим прийомом і елементом на той час була інвентаризація. Саме на підставі її даних проводиться матеріальний облік наявності майна з обов'язковим виведенням його щоденного залишку. На 25 працівників належало мати одного писаря, заробітна плата (ставка) якого була дуже високою на той час і прирівнювалась до ставки начальника.

Про хід роботи начальник подавав щоденний письмовий звіт. Прийом робіт і контроль за їх ходом виконувався спеціальними комісіями. Якщо звіт визнавався незадовільний, писаря били різгами. Документи часто складались в двох або в трьох екземплярах, а записи поділялись на чорнові та офіційні. Облік вівся за певною визначеною системою, але без застосування грошового вимірника, тільки в натуральних показниках за допомогою зважування (визначення ваги) і відображення даного певним числом.

Окрім обліку майна фараонів, значного розвитку в Єгипті він здобув в храмах язичників, де були зосереджені значні кошти та майно. Облік проводився безпосередньо жерцями язичеських храмів, котрі й самі були носіями знань облікового мистецтва.

Значні облікові роботи проводилися в приватних господарствах великих землевласників. Особи, підготовлені в школах для ведення "обліково-господарської діяльності", як правило, ставали управителями. економами таких великих господарств, вели в них облік і подавали звіти про усі доходи і видатки в маєтку.

Можна зробити висновок про те, що в Єгипті також зародилося державне рахівництво, тобто облік доходів і видатків на державному рівні. Дані про таке рахівництво датовані XV ст. до н.е.

Древній Вавилон є батьківщиною "обліку на картках". "Картки” вироблялися випіканням, сировиною для цього була глина. Будучи великим торговельним центром стародавнього світу, Древній Вавилон не міг не стати одним із центрів розвитку господарського обліку. Тут виникла і вперше розвинулась банківська справа. Для прикладу, в VIII ст. до нашої ери в Древньому Вавилоні існував банк Ігібі (чи Егісбі), який проводив цілий ряд банківських операцій. Знайдений архів цього банку, що зберігається в Британському музеї, засвідчує, що в ньому проводилися облікові процедури усіх банківських операцій. Зокрема, по розрахунках з великою кількістю клієнтів цього банку. А це вже вимагало певної системи бухгалтерського обліку та дотримання облікових принципів.

Вавилон був першою державою, де виникло спеціальне облікове законодавство і, на наш погляд, перші облікові стандарти. Закони Хаммурапі (1790-1752 pp. до н.е.) зобов'язували:

- купців самостійного проводити облік наявного майна;

- храми дотримуватися державної системи рахівництва;

- видачу грошей без отримання боргової розписки проводити заборонялося.

Якщо документи знайдені в Єгипті дозволяють зробити висновок про первинність систематичних записів, то документи Вавілонян, навпаки, на перше місце ставлять записи хронологічні. Документи Вавілонян мали вже відповідні реквізити. Серед первинних документів, які дійшли до наших днів, найбільше зустрічаються “наряд” на виконання робіт. До нас дійшла глиняна табличка, яка відображає найдревнішу відомість на заробітну плату. З неї бачимо, що вже тоді, витрати на заробітну розподілялись по видах робіт. Вавилон користувався такою одиницею, як людино-день. Вавилон можна сміливо назвати і родоначальником синтетичного та аналітичного обліку. Так синтетична “відомість” – “Зернові” порівнювались з “рахунками” – “ Пшениця”, “Жито” , “Рис”.

Були особливості і в обліку будівельних матеріалів, де найбільше цінилась цегла. Спочатку вона обліковувалась поштучно, потім великими партіями. З обліком цегли зв’язана поява умовних облікових одиниць, зокрема, використовувалось поняття “середня цегла”. Дуже символічно , що згідно з древнім переказом останній цар Вавилона Волтасар в час банкету побачив на стіні загадкові слова “Мене, таки, фарес” – обчислений, зважений, обміряний. Вони пророкували загибель імперії.

Іудея. За часів правління царя Соломона, Іудея була відомою як держава з розвиненою системою обліку. Багато економічних і бухгалтерських спостережень дає нам Біблія. У ній можливо знайти опис економічного життя євреїв та інших народів, що населяли Палестину у другому та першому тисячоліттях до нашої ери. Такі описи подані у вигляді заповідей і вказівок про поведінку людей. З Біблії знаємо вислів царя: "З ким постійно знаходишся в торговельних відносинах, рахуй і оцінюй: що даєш і що одержуєш - запиши". На підставі цього почав формуватися контокорент напрям відображення в обліку. На Пасху жерці Єрусалимського храму не розпочинали служби до того часу, поки "головний бухгалтер" Іудеї не закрив всіх рахунків і не склав звіту. Отже, можемо зробити певні висновки й про формування на підставі даних обліку елементів звітності. В Іудеї спеціальна інструкція передбачала порядок обліку пожертв мирян на розбудову храму. Отже, доброчинництво і в той далекий час підлягало обліку та відображенню.

Персія відома тим, що в ній зародилися елементи документування оплати праці. У ті часи заповнювався такий документ як наряд, за яким проводили грошову і натуральну виплату за виконані роботи. Також у великій імперії чиновники постійно роз'їжджали по країні, перебуваючи в певному відрядженні. Тут і зародилося таке поняття як відрядження і відрядне посвідчення. За таким листом встановленої форми (відрядним посвідченням) державного службовця після прибуття повинні були нагодувати за суворо встановленими нормами. Найбільшого розвитку та поширення облік набув за часів правління Дарія (522-486 pp. до н.е.). Значні розміри імперії, поділеної на сатрапії, велика постійно діюча армія вимагали наявності жорсткого контролюючого апарату з метою контролю надходжень на їх утримання. Бухгалтери та контролери вели облік не тільки явний, але й таємний. Основним документом стає не стільки реєстрація господарських фактів, скільки журнал анонімних листів.

В Індії для обліку використовувалися горнята та камінчики. Перші були обліковими регістрами, другі - первинними документами. Це була своєрідна картотека з рознесенням даних на рахунки. Ще в первісних дрібних індійських общинах було передбачено посаду бухгалтеру, котрий вів облік операцій землеробства, кадастру землі й усього, що до цього належало. Такий облік, як правило, здійснювався в інтересах усієї общини, і бухгалтер із загальної казни отримував платню.

Історія обліку в Китаї нараховує понад 8000 років. Китай, як винахідник паперу, мав змогу здійснювати облік на різних паперових форматах. Тут утворилася досить складна облікова система. Облікові працівники працювали в трьох відділах, де фіксувався прихід, видатки і залишок. Два перші відділи показували рух матеріалів, а третій проводив інвентаризацію і виводив натуральний залишок, не знаючи облікового. Це забезпечувало відповідний контроль за рухом і збереженням цінностей. Отже, можна твердити, що основи оперативно-сальдового методу обліку матеріалів виникли саме там. У Китаї застосовувалася чотириколонна система обліку матеріальних цінностей:

П —Р = Зк – Зп,

де П- прихід, Р - видатки, Зк, 3п - залишки, відповідно кінцеві та початкові.

Можна твердити, що дана формула є рівнянням матеріального балансу.

Службовці складу займали свою посаду не довше ніж три роки, а потім після п'ятнадцятиденної інвентаризації передавали цінності.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ З ЛЕКЦІЇ 1:

1. Назвіть методологічні підходи до вивчення історії бухгалтерського обліку та дайте їх характеристику?

2. У чому суть філософського підходу до вивчення історії бухгалтерського обліку?

3. У чому суть документального підходу до вивчення історії бухгалтерського обліку?

4. У чому суть синтетичного підходу до вивчення історії бухгалтерського обліку?

5. Назвіть основні перші прояви початку зародження бухгалтерії?

6. Як історично розвивався процес освоєння чисел і підрахунків?

7. Наведіть приклади виникнення примітивних облікових документів та облікових пристроїв?

8. Що таке облікова культура?

9. Дайте характеристику особливостей облікової системи Древнього Єгипту?

10. Дайте характеристику особливостей облікової системи Древнього Вавилону?

11. Дайте характеристику особливостей облікової системи Іудеї?

12. Дайте характеристику особливостей облікової системи Персії?

13. Дайте характеристику особливостей облікової системи Древньої Індії та Китаю?


© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти