ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Формування англійської та англо-американської бухгалтерських шкіл

Англія і весь англомовний світ стояли зовсім на інших позиціях творення бухгалтерських шкіл. Для англійської бухгалтерської школи рахунковедення не було наукою. Англомовний світ у цій сфері твердо стояв на позиціях позитивізму. Як відомо, позитивізм - це такий напрям філософії, що заперечує будь-який філософський, а звідси і методологічний підхід до науки. Головною рисою позитивізму є феноменалізм (зведення завдань науки до опису явищ). Тому такі відомі англійські бухгалтери-позитивісти як Д.С.Міль (1806-1873), Г.Спенсер (1820-1903) у своїх працях не винаходили, а описували, не пропонували, а викладали.

Теорія бухгалтерського обліку була фактично технікою, а не наукою, і її не можливо було порівняти з європейськими дослідженнями.

Англійські автори в дечому копіювали своїх колег з континенту. Хоча на певну увагу заслуговували праці англійських бухгалтерів Д.В.Фультона, Е.Купера, Т.Вельтона, В.Ф.Фостера, Е.Г.Фолсома, які провели дослідження значення рахунку Капіталу, інвентарної оцінки, визначення прибутку. Вивчаючи більш детально полеміку, яка час від часу виникала між англійськими бухгалтерами, слід вказати, що вона переслідувала не наукові ідеї, а була спрямована на вирішення прагматичних завдань. Так, різні підходи Е.Купера і Т.Вельтона щодо визначення прибутку були зумовлені тим, що перший відстоював інтереси акціонерів, а другий - кредиторів. До найбільш відомих англійських вчених того часу належить Л.Р.Діксі (1864-1932). Зокрема, він пояснив, що таке безгрошовий (потенційний) прибуток і збиток, що утворюється внаслідок зміни ринкових цін на активи порівняно з обліковими.

Л.Р.Діксі був основоположником аудиту. Він визначив аудит як роботу, пов'язану з підтвердженням достовірності, правильності і об'єктивності бухгалтерського балансу. Це було в 1892 році. Діксі визначив мету аудиту в виявлені фальсифікації, випадкових помилок, недоліків в організації обліку.

Послідовниками Л.Р.Діксі у вивченні аудиту були А.Т.Ватсон, Чедвік.

Враховуючи чисто прагматичні завдання, англійські бухгалтери розуміли бухгалтерію не як складну метафізичну систему, а розглядали її як систему стосунків між працівниками бухгалтерії і працівниками підприємства. Тобто істинна бухгалтерія вивчала, на їх думку, психологічно людей.

У 20-х - 40-х роках XX століття певною мірою спираючись на досягнення німецької школи, починається бурхливий розвиток англо-американської школи. Поклавши в основу прагматизм і психологію, ця школа своїм основним завданням ставила перетворення обліку на знаряддя управління. Відомі представники цієї школи: Антоні, Гарісон, Літлтон, Мейя, Патон, Свіней, Хігінс, Шпруг. З'являються нові підходи, виникають нові ідеї щодо ведення бухгалтерського обліку.

Натуральний вимірник займає основне місце, віддаляючи грошовий на позиції допоміжного. Це дозволило розвинути бухгалтерію від синтетичного обліку до аналітичного. Ріст рівня аналітичності обліку, в свою чергу, дозволив розробити нормативи витрат - стандарти. Стандарти закладалися в бухгалтерські рахунки, тому останні повністю втрачали свій юридичний та економічний зміст. Стандартизація обліку в плані встановлених нормативів забезпечувала "нормальний" процес обліку і зближувала його з плануванням та управлінням. Але те, що поряд з стандартами витрат обліковувались і відхилення від них, то через нормальні процеси визначалися реальні. Так як в практиці завжди є відхилення і нормальні процеси ніколи не збігаються з реальними, то останні якраз і слід вважати нормальними. За основне правило тут слід брати до уваги типи господарських операцій, до яких належать всі відхилення, а не лише норматив (стандарт). Натуральні вимірники та стандартні витрати (стандарт-кост) певною мірою балансувались обліком за центрами відповідальності. Ідея ведення такого обліку, запропонованого англо-американцями, дещо реставрувала юридичний аспект в бухгалтерії. Правда, центри відповідальності синтезуються з принципами стандартних витрат, хоч останні, як ми побачили, мають і значний недолік, будучи сконцентровані не на екстремальні, а нормальні умови виробництва.

Маючи за основу психологічний аспект, англо-американська школа, яка почала свій розвиток на початку XX століття, бере головним провідний на цей період в американській психології напрям - біхевіоризм, який вважає предметом психології не свідомість, а поведінку. Досягнення біхевіоризму 20-х років втілилося в різні галузі науки, зокрема, соціологію, економіку. Основна схема біхевіоризму - "стимул-реакція". Ця ж схема переносилась і на бухгалтерію, де документ - це стимул, а реакція бухгалтера повинна бути викликана цим стимулом (документом).

Розвиваючись, психологічний напрям прискорив процес алгоритмізації облікових робіт, сприяв зародженню та виникненню управлінського обліку.

Заслугою англо-американської школи була розробка нового виду обліку - управлінського на підставі систем управління витратами "стандарт-кост" та "директ-костинг".

Практичним підходом в англо-американській обліковій школі до обліку виробничих витрат можливо вважати систему стандарт-кост. Під нею розуміють наперед розроблені облікові кошториси витрат на виробництво одного або кількох виробів, які використовуються для оперативного порівняння з фактичною собівартістю виробленої продукції. Дана система передбачає:

а) вироблення норм стандартів;

б) складання стандартної калькуляції;

в) облік фактичних витрат з виділенням відхилень від стандартів.
На підставі цього встановлюється стандартна собівартість з метою визначення наступної ціни реалізації та рентабельності виробництва.

"Стандарт-кост" означає стандартну вартість; "стандарт" - це кількість необхідних матеріальних і трудових витрат для випуску одиниці продукції або заздалегідь обчислені витрати на виробництво продукції чи надання послуг; "кост" - це грошовий вираз виробничих витрат, що припадають на одиницю продукції. Система стандарт-кост застосовується переважно для забезпечення контролю за прямими витратами виробництва - трудових і матеріальних.

Директ-костинг - це система калькуляції витрат виробництва, при якій до витрат на виробництво належать тільки змінні витрати, а постійні та постійні накладні витрати не входять до елементів собівартості. Вони як витрати певного періоду списуються з отриманого прибутку протягом того періоду, в який вони були здійснені. Отже, постійні накладні витрати охоплюють вартість товарних запасів на початок і кінець року незавершеного виробництва.

Практичне застосування директ-костингу значною мірою визначається правильним розподілом витрат на постійні та змінні. Складність розробки методу точного розподілу витрат полягає в тому, що той самий вид витрат в одному випадку зараховують до змінних витрат, в іншому - до прямих. Наприклад, відрядну оплату праці робітника відносять до змінних витрат, а якщо ж він працює за системою оплати погодинно - витрати зараховують до постійних.

Всі чотири школи (французька, італійська, німецька та англо-американська) незалежно від їх напрямів, мети обліку, предмету вивчення, методу мали величезний вплив на формування світової бухгалтерської науки і в своїх поглядах, наукових розробках, пропозиціях вийшли далеко за рамки своїх держав. Вони мали також взаємний вплив, що в цілому викристалізувало бухгалтерський облік як науку на основі права, політичної економії, фінансів, грошового обігу. математики та психології.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ З ЛЕКЦІЇ 4:

1. Ставлення відомих французьких економістів ХІХ століття П.Ж. Прудона, Р.П. Коффі та вчених-бухгалтерів Ж.Г. Курсель-Сенель, Л. Сей, А. Гільбо та Е.П. Леоте до науки про бухгалтерський облік та формування бухгалтера?

2. Який вклад внесли в розвиток бухгалтерської науки французькі вчені у ХІХ столітті?

3. Порівняйте окремі наукові підходи до бухгалтерського обліку представників французької та італійської шкіл у ХІХ столітті?

4. Який вклад внесли в розвиток бухгалтерської науки вчені німецької школи у ХІХ столітті і хто був найбільш відомими її представниками?

5. Яке визначення суті бухгалтерського обліку дали представники німецької школи Ф.Скубіц та Ф. Лейтер?

6. Який внесок у розвиток бухгалтерської науки вніс швейцарський вчений І.Ф. Шер?

господарювання.

7. Яке ставлення до рахунковедення як науки було у представників Англії і всього англомовного світу і на яких позиція щодо обліку вони стояли?

8. Назвіть найбільш відомих представників англомовного світу ХІХ століття та охарактеризуйте їх внесок у розвиток науки про бухгалтерський облік?

9. Який вчений вважається основоположником аудиту і яке він давав йому визначення та мету і хто були його послідовниками?

10. Як розуміли англійські бухгалтери суть бухгалтерії?

11. Назвіть найбільш відомих представників англо-американської школи у 20-40 роках ХХ століття та охарактеризуйте їх внесок у розвиток управлінського підходу до обліку?

12. Охарактеризуйте вплив американського психології – його напряму біхевіоризму на розвиток обліку?

13. Що є основною заслугою англо-американської школи на початку ХХ століття у розвитку обліку?

14. У чому суть системи стандарт-кост?

15. У чому суть системи директ-костинг?


© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти