ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Просте книговодство в гуртівній торгівлі середнього розміру

Чинність торговельного підприємства полягає в посередництві між продуцентом та консументом. Отже торговець купує товари, чи від продуцента, чи від другого торговця й продає їх або консументови або другому торговцеви. Якраз гуртівником називається торговець, що сам купує товари великими партіями (сотнарами або навіть вагонами), а сам продає також цілими партіями, але вже меншого розміру (мішками, скринями). Гуртівник має на складі більшу кількість товарів, але за те обмежену кількість родів товару, тоді як дрібний торговець (мішана торговля) має незначну кількість товарів, але за те великий вибір родів товарів. Тому гуртівна торгівля обмежується звичайно лише повною бранкою, на прим. торговля колоніяльними товарами, торговля вином і т.д. Основними оборотами гуртівника є накуп та продаж товарів. Коли б гуртівник купував та продавав лише за готівку, то тоді його чинність була би більш одноманітною, але тому що гуртівник часто купує та продає в кредит (на борг, чи на віру) його чинність є досить скомплікованою, бо при накупі чи продажі в кредит повстають для одної сторони права, а для другої зобов'язання, які через деякий час мають бути зліквідовані. Знов же кредит може бути а) книжковий як оснований на довірі до довжника (кредит некритий) та б) кредит критий чи то забезпечений (вексельний кредит). Тому вже в простому книговодстві гуртівника не можна обмежитись двома чи трьома книгами, бо треба держатись засади, що всі без винятку операції підприємства мають бути своєчасно та докладно записані. Тому то приходиться завести стільки книг, скілько є конче потрібним, щоб охопити діяльність підприємства в цілому обсязі. Отже конче потрібними книгами простого книговоства в торговельному підприємстві середнього розміру мають бути щонайменьше слідуючі книги: 1) балансова або інвентарна книга, 2) касова книга, 3) інвентар, 4) крамська книга (товарова), 5) книга довжників (відборців), 6) книга вірителів доставців, 7) книга римес (векселів до

одержання), 8) книга трат (векселів до плачення), 9) книга торговельних видатків, 10) книга знижок 11) книга записів і страт.

Баланс та інвентура

Як вже було зазначено, на кінець кожного операційного року має бути зложено баланс, який вказує кінцевий маєтковий стан підприємства.

Цим балансом мають бути замкнені книги минулого року, а також цим балансом мають бути відкриті книги нового року, щоб була додержана засада континуіти. Коли це підприємство ще не вело книг, то замість балансу має бути випрацьована інвентура, або таблиця, яка має показувати маєтковий стан підприємства на початку рахункового періоду. Отож баланс складається на основі вже ведених книг, а інвентура складається на основі зафіксованого фактичного стану підприємства на початку періоду. А все-таки баланс і інвентура мають однакові зміст і зовнішню форму. Само слово баланс означає рівновагу, тобто такий стан, коли дві половини якоїсь цілості себе взаємно урівноважують. Прикладом балансу може бути двораменна вага, коли на одній тарільці терез покладається певна кількість вагових одиниць, розважок для утримання рівноваги, так і в балансі мається дві рівні половини: 1) перша половина - це є маєток підприємства, друга половина - це є капітал підприємства. Отже маєток завжди мусить бути рівний капіталу. Маєток - це є ті вартості (матеріальні та ідеальні), якими дисценує підприємство. Капітал - це є становлення висоти вартості маєтку в грошових одиницях. Баланс звичайно випрацьовується у формі таблиці, що має дві сторони: 1) ліву, яка називається активи та 2) праву, яка називається пасиви. Таким чином, активи показують складові частини маєтку (роди маєтку), а пасиви показують джерела капіталу (власників вложеного капіталу). Найкоротшим був би баланс на першому початку заложения підприємства, коли ще весь маєток підприємства є в готівці. Отже в активах такого балансу була би лише одна позиція: "готівка" (стільки-то грошових одиниць).

Чим ширше розвине діяльність підприємство, тим складнішим буде його баланс. Отже в активах такого підприємства вже можуть бути зазначені різні роди маєтку. Поодинокі роди маєтку треба розміщувати в активах, додержуючись засади ліквідності, тобто можливості при ліквідації їх зреалізувати.

Тому-то в активі окремі маєткові частини списуються в такій послідовності:

1) готівка

2) біжучі рахунки

3) валюти та девізи
4) цінні папери

5) римеси (векселі до одержання)

6) дебітори (боржники або відборці на борг)
7) товар

8) інвентар (зарядження)

9) торговельні видатки (заплачені наперед)

10) нерухомість (будови та парцелі).

Як видно із поіменованих позицій, маєток підприємства - це є різні матеріальні предмети та права підприємства.

В пасивах балансу треба зазначити джерела капіталу, тобто, хто підприємству дав капітал.

На першому місці треба поставити власний капітал, що вложив сам підприємець, а на другому місці треба поставити капітал чужий, тобто одержаний підприємством від третіх осіб. Треті особи вкладають свій капітал, коли відкривають підприємству кредит, тобто подають на борг товарів, або на віру (на дане слово), або на виставлений документ (трату) чи підписаний вексель. Тому-то в пасивах можуть бути такі позиції:

1) власний капітал

2) трати або акцепти

3) кредитори (вірителі чи доставці на кредит)

4) позички.

Отже баланс треба складати так: по-перше списати всі активні позиції на лівій стороні листа та встановити висоту маєтку, потім треба встановити висоту чужого капіталу, а то окремо а) акцепти, б) кредитори, в) позички, а в кінці відрахувати чужий капітал від загальної висоти маєтку і так буде встановлено висоту власного капіталу.

Значить загальна формула буде така: активи мінус чужий капітал дають висоту власного капіталу. Такий спосіб встановлення висоти власного капіталу називається рекапітуляцією. Щодо зовнішньої форми списання балансу або інвентури, то в практиці уживають два способи: 1) спочатку списуються активи, а під ними пасиви та 2) активи списуються на лівій стороні аркуша паперу, а пасиви на правій, так що загальні суми активів та пасивів себе урівноважують в одному і тому самому рядку. Ясно, що другий спосіб більш виразно підкреслює додержання рівноваги. Те, що стосується балансу, в рівній мірі стосується й інвентури. Зразок балансу по другому способу: без тексту

Баланс на ... місяця ... року (карб.)

 

 

 

 

 

Активи   Пасиви
1 . Готівка А   1. Власний капітал К
2. Біжучий рахунок Б   2. Акцепти (трати) Л
3. Валюти та девізи В   3. Кредитори (доставці) М
4. Дебітори (відборці) Г   4. Позички Н
5. Товар Д   5. Дисконт римес О
6. Ремеси Є   Разом X
7. Інвентар ж  
8. Торговельні видатки
9. Нерухомість (будови та пар) І
10. Дисконт з трат И
Разом X

 

Коли би чи на правій, чи на лівій стороні осталися незаповнені рядки, то їх треба парафувати, тобто перетягнути лінією так, щоби потім вже не можна було на тім місці нічого написати.

Баланс чи інвентура мусить бути власноручно підписана або шефом або бухгальтером.

Приведений взірець балансу чи інвентури подавав чи маєтковий стан підприємства, але не вистарчав би потрібних подробиць. Тому-то повний баланс, крім поодиноких позицій та сум, мусить мати ще й пояснюючий текст.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Активи   Пасиви
1. Готівка А   1 . Власний капітал К
2.Біжучий pax. в Держ.банку б Б   2. Акцепти
"Біжучий рах.в комерц. банку е на прип.І Вееелого спл.28.1 з Л
3. Валюти та девізи амер. долари в курсі д В   " В.Чорнія спл.9.1 1 і
англ.фунти-"- м " С.Тихого спл. 3.4. к
фран.франки-"- н 3. Кредитори
швейц. франки-"- о С.Степовий в Харкові г М
4. Ремеси   Я. Мирний в Полтаві у
На М.Жука в Городищах п Г   Д.Сірко в Лунях ж
На В.Гука в Корсуні є Л.Тищенко Стрий с
На Є. Дуба в Ніжені р М. Луцький в Дрогобичі ф
5. Боржники   О.Павлюка в Рівному ю
І. Стецюк в Вербовім н Д   4. Позички   Н
Х.Степовий в Дубрівці е в Державному банку б
Я.Косар в Глинищах ц в Гіпотечнім к
6. Товар     в Земельному банку п
А.кг кави "Мокка"       Е   5. Недоплатиш  
а за 1 кг л Податок з обороту   П
Б кг кави "Куба"   6. Чистий зиск  
а за 1 кг і 7. Дисконт з римес   У
В кг кави "Сантос"   Разом X
а за кг р  
Л кг рису "Бурма"  
а за 1 кг б
Л кг рису "Кароліна"  
а за 1 кг ч
М кг чаю "Цейлон"  
а за кг х
М кг чаю "Яхта"  
а за 1 кг я
7. Інвентар
автоматична вага і
автоматична каса е
пульти з шухлядами и
стільці та столи ю
дві пишучі машинки м
8. Торговельні видатки   Ж
Аренда за склеп до 1.4. к
запас дров та вугілля р
запас паперу ф
9. Нерухомість    
Дім на вул. Шевченка і Ф
Парц на вул. Грінченка ч
10. Дисконт з трат   Ш
Разом X

 

Додаток 7


© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти