АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ УСТРІЙ УКРАЇНИ

Розділ І. УКРАЇНА ТА ЇЇ ГЕОГРАФІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

Тема 1.ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ УКРАЇНИ

ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ТЕРИТОРІЮ Й КОРДОНИ.

ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ

Урок №2 (вивчення нового матеріалу)

¤ Пригадайте, за яким планомви давали характеристику географічного положення материка?

Учитель до початку уроку на дошці записує план цієї характеристики:

· Розташування материка щодо екватора, найбільша його видовженість із півночі на південь;

· півкулі й географічні пояси, в яких розташований материк;

· видовженість материка із заходу на схід;

· океани та моря, морські течії, що омивають материк;

· інші найближчі материки і розташування відносно них.

¤ На якому материку та в якій його частині розташована Україна?

Україна знаходиться в західній частині Євразії, у межах частини світу Європи. У різних країнах Європи і в різний час підходи до проведення меж цієї частини світу змінювалися. Немає єдності щодо цього питання і в сучасних європейських географів.

Центр материкової частини Європи, визначений як за методом пересічення серединної паралелі й серединного меридіана (53º34′ пн.ш., ≈25º сх.д.), так і за центром ваги цієї частини світу розташований у північно-західній частині Білорусі, на межі з Литвою. Тож відносно цього географічного центру Україна розташована в центральній і південно-східній частинах Європи.

Разом з тим, вчителю необхідно уточнити, що пам’ятний знак «Географічний центр Європи» поблизу с. Ділове на Закарпатті (рис. 2.1.) у 1979 р. був споруджений біля звичайного геодезичного знаку, встановленого Австро-Угорським Воєнно-географічним інститутом у 1887 р. Біля цього знаку є напис, при перекладі якого було зроблено помилку щодо його змісту. Слід вважати цей пам’ятний знак свідченням приналежності України до центральної Європи.

Оскільки територія України значно менше материків, і її природа буде вивчатися детальніше, то план фізико-географічного положення України теж буде детальнішим (с. 11 підручника):

ПЛАН ХАРАКТЕРИСТИКИ ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНОГО ПОЛОЖЕННЯ:

1. Загальні відомості про територію і кордони;

2. Широтне положення;

3. Довготне положення;

4. Положення відносно океанів і морів;

5. Положення відносно потоків повітряних мас;

6. Положення стосовно літосферних плит і найбільших форм рельєфу;

7. Розташування в межах басейнів великих річок;

Рис. 2.4. Крайні точки і географічні центри України (з виправленнями)

Для ілюстрації визначення географічного центру за пересіченням серединної паралелі й серединного меридіану вчитель використовує рис. 2.4 підручника. Проте діти можуть помітити, що художник, який виконував рисунок, допустив дві помилки. По-перше, не правильно підписана географічна широта серединної паралелі (слід прямо у підручнику виправити її на правильну: 48°23¢ пн. ш.). По-друге, неточно позначене розташування Добровеличківки, а значить і проведення серединних паралелі й меридіану. Тому можна запропонувати вчителеві виконати схематично на дошці рис. 2.4 з нашими виправленнями.

Далі вчитель пояснює, що існує ще один метод визначення географічного центру України ─ за «центром ваги» або за її конфігурацією. Розглянувши виправлений рис. 2.4 побачимо, що площа України на північ від серединної паралелі суттєво більша, ніж на південь від неї, а її площа на схід від серединного меридіану дещо більша, ніж на захід від нього. Тому географічний центр України за її конфігурацією («центром ваги») розташований за румбом «північ − північний схід» від Добровеличківки. За допомогою комп’ютерної програми, вченими Науково-дослідницького інституту геодезії і картографії було визначено його точне розташування ─ поблизу села Мар’янівка Шполянського району Черкаської області (49°01¢39¢¢ пн. ш.; 31°28¢58¢¢ сх. д.). Його місцезнаходження підтверджене ухвалою Національної ради з географічних назв (протокол №1 від 16.10.2003 року), та наказом №95 Державного комітету природних ресурсів України від 20.05.2005 року. Нещодавно поблизу Мар’янівки, на узбіччі дороги Черкаси — Умань, був установлений пам’ятний знак «Шполянщина – географічний центр України».

4) Положення відносно океанів і морів.

ÜПригадайте, які протоки відділяють Чорне море від Атлантичного океану? (Босфор і Дарданелли).

5) Положення відносно потоків повітряних мас і 6) положення стосовно літосферних плит та найбільших форм рельєфу учитель пропонує визначити за допомогою настінних карт Європи, Євразії, світу —фізичної та будови земної кори.

7) Розташування в межах басейнів великих річок.

ÜІз якими державами проходять кордони України по річках: Дніпро, Дунай, Дністер, Західний Буг, Сіверському Донець?

По долині Дніпра північніше Київського водосховища проходить кордон України з Білоруссю; по Кілійському рукаву Дунаю – з Румунією; по Дністру – з Молдовою; по Західному Бугу – з Польщею; по верхів’ях Сіверського Донця і його приток – з Російською Федерацією.

8) Оцінка фізико-географічного положення для життя й діяльності населення України у підручнику подається у вигляді таблиці, яку учні можуть доповнити самостійно:

«Яке велике місто України розташоване на половині шляху між екватором і північним полюсом? (Сімферополь, 45° пн. ш.). Які пункти в Україні є найближчими: а) до екватора (мис Сарич, 44°23¢ пн. ш.); б) до північного полюса? (крайня північна точка України, 52°23¢ пн. ш.).

«Що вам відомо про проблеми, із якими стикається Україна при визначенні державних кордонів?

─ Проведення державного кордону регулюється Конституцією й законом України «Про державний кордон», та низкою міждержавних договорів. На жаль, повноцінно встановити державний кордон з часу проголошення незалежності України вдалося лише зі Словаччиною. На інших ділянках колишнього державного кордону неіснуючого СРСР діють застарілі документи та відбувається переговорний процес. Ще більш невизначеним є державний кордон з колишніми союзними республіками СРСР (на той час – адміністративно-територіальна межа між ними).

Делімітація – це проведення кордонів, зафіксоване у договірно-правових документах, протоколах-описах та альбомах топографічних карт. Демаркація – це комплекс заходів, націлених на проведення кордонів на місцевості.

Договір про делімітацію кордонів з Республікою Білорусь у 1997 р. підписаний, але не ратифікований її парламентом. Тому роботи з демаркації кордону не ведуться. Аналогічний договір з Республікою Молдова підписаний у 1999 р.; продовжуються роботи з демаркації кордонів (крім ділянки кордону з Придністров’ям, керівництво якого чинить спротив проведенню таких робіт). Делімітацію кордонів на суходолі з Російською Федерацією було завершено в 2003 році. Із 2004 р. українська сторона ініціює роботи з демаркації кордону, але російська сторона зволікає зі створенням своєї частини делегації по проведенню переговорів і здійсненню робіт на місцевості. Набагато повільніше просуваються роботи з делімітації морської ділянки державного кордону з РФ. Російська сторона наполягає на збереженні статусу Азовського моря й Керченської протоки як внутрішніх вод обох держав (що для Росії значно вигідніше).

Проходження кордонів України з Польщею було перевірено двосторонньою комісією, але напрацьований нею документ не ратифікований парламентами двох країн. Не до кінця вирішеною є проблема проходження кордонів на стику Польщі, України й Білорусі. Завершена перевірка проходження державного кордону України й Угорщини, але урядом цієї країни документ не ратифікований. На початку 1990-х років Румунія розірвала договори, які встановлювали кордон між цією країною й колишнім СРСР. Нинішній режим державного кордону з Румунією регулюється Договором 2003 року, хоч деякі проблеми в проведенні кордону на континентальному шельфі й меж виключних економічних зон двох країн у Чорному морі ще залишаються. Зокрема, Румунія наполягає на тому, що острів Зміїний є ненаселеною скелею й не може враховуватися при визначенні кордону на континентальному шельфі й меж виключних економічних зон. Румунія з цього приводу ще в 2004 році звернулася до Міжнародного суду ООН.

§3. ЧАС НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ

(урок № 3 – формування практичних вмінь)

ÜПоняття про місцевий час. Як визначити різницю в місцевому часі пунктів?

Поняття про місцевий час учитель формує з використанням моделі (рис. 3.1. підручника). Алгоритм і приклад вирішення задачі на визначення різниці в місцевому часі двох пунктів подається далі в §3.Для формування практичних вмінь учитель пропонує учням самостійно розв’язати задачі 1 і 2, подані в розробці продовження практичної роботи №1 на с. 19 підручника:

¯ 1. Який місцевий час в точці з координатами 49° пн. ш., 34° сх. д., якщо на 12° пд. ш., 34° сх. д. зараз 12 год. 30 хв.?

─ Оскільки ці два пункти розташовані на одному меридіанові, то їх місцевий час однаковий (12 год. 30 хв.).

2. ¯Визначте місцевий час крайньої східної точки України, якщо Сонце зайшло над крайньою західною точкою України о 20 год. 48 хв.

─ Ця задача є для учня кроком уперед відносно до задачі, наведеної для прикладу в підручнику (тільки тепер різницю в місцевому часі слід додавати). Тому діти її можуть легко розв’язати на уроці.

Розв’язання:

1) Із попереднього прикладу учні знають, що різниця між крайніми західною і східною точками України становить »18° д., або 1 год. 12 хв.

2) Меридіан, час якого невідомий, розташований східніше, тому різницю в часі додаємо:

20 год. 48 хв. + 1 год. 12 хв. = 22 год.

Відповідь: місцевий час крайньої східної точки України становить 22 години тієї ж доби.

ÜПоняття про поясний час. Як визначити різницю в поясному часі пунктів?

Поняття про поясний час учитель формує з використанням моделей (спочатку − рис. 3.3 − про проведення меж годинних поясів без урахування державних кордонів; потім − рис. 3.2 − з урахуванням проходження державних кордонів у Європі). Алгоритм і приклад вирішення задачі на визначення різниці в поясному часі двох пунктів подається після пояснення поняття про поясний час.Для формування практичних вмінь учитель пропонує учням самостійно розв’язати задачі 3, 4, 5 подані до продовження практичної роботи №1 на с. 19 підручника:

3. ¯ Між якими меридіанами на території України (без урахування її державних кордонів) проходили б межі 1­-го, 2­-го, 3­-го годинних поясів?

1-го − від крайньої західної точки України, 22°09¢ сх. д. (прикордонний пост №365 біля с. Соломонове) − до 22°30¢ сх. д. (серединним є меридіан 15° сх. д.);

2-го − від 22°30¢ до 37°30¢ сх. д., тобто 9/10 території України (серединним є меридіан 30° сх. д. – дивись рис. 3.3.);

3-го − від 37°30¢ сх. д. до крайньої східної точки України − 40°13¢ сх. д. (серединним є меридіан 45° сх. д.).

4.¯Який поясний час у Сумах (34° 48¢ сх. д.), якщо в Лондоні 1 година ночі?

─ Серединним меридіаном для міста Суми є 30° сх. д. (що означає приналежність до 2-го годинного поясу: 30° : 15° = 2). Оскільки 2-й годинний пояс розташований на схід від Лондона (Ґринвіцького меридіану), то різницю в поясному часі слід додавати: 1 год. + 2 год. = 3 год. Відповідь: Поясний час у Сумах 3 години ночі.

Рис. 3.2. Карта годинних поясів у межах Європи

5. ¯Визначте поясний і декретний час Москви (37 ° 35¢ сх. д.), якщо в Парижі (2° сх. д.) 22 години.

Коментар: на всій території колишнього СРСР до 1992 року діяв так званий “декретний” час (введений Декретом Ради Народних Комісарів у 1930 році, згідно якого протягом року годинник був переведений на 1 годину вперед, порівняно з поясним часом). У 1992 р. Москва перейшла на 3-й годинний пояс, а «декретний час» був відмінений. Тому зараз московський час випереджає київський на 1 годину (а час Ґринвіча – на 3 години), не дивлячись на те, що східна частина України і західна частина Російської Федерації розташовані на близьких довготах (наприклад, Московська область – приблизно на тій же довготі, що й Харківська, Донецька, Дніпропетровська чи Запорізька).

─ Як бачимо з рис. 3.2 підручника, Париж розташований у 1-му годинному поясі, Москва – у 3-му. Різниця в поясному часі між ними становить 2 години. Оскільки 3-й годинний пояс розташований на схід від 1-го, то різницю в поясному часі слід додавати: 22 год. + 2 год. = 24 год. (або 0 год.).

Відповідь: поясний час Москви 0 годин. Таким же був би й поясний час Москви до 1992 року, оскільки місто тоді належало до 2-го поясу + 1 година «декретного» часу.

« 3.Коли здійснюється перехід з літнього на зимовий час і навпаки?

─ В останню неділю жовтня (о 4-й годині) дія «літнього» часу припиняється і годинник переводять на 1 годину назад (на поясний, «зимовий» час).

Перехід із «зимового» часу на «літній» відбувається в ніч з останньої суботи на неділю березня: о 3 годині в неділю годинник переводять на 1 годину вперед.

«4.Де на території України місцевий і поясний час повністю збігаються?

─ На серединному меридіані 2-го годинного поясу (30° сх. д.).

6. Київський поясний час становить 12год. 00 хв. Визначте, в яких годинних поясах розташовані пункти, якщо їх поясний час: а) 9 год.; б) 15 год.?

─ а) Визначаємо різницю в поясному часі Києва й пункту А (12 – 9 = 3 год.). Київ розташований у 2-му годинному поясі, а пункт А – в годинному поясі, який розташований на 3 години західніше, тобто в 23-му годинному поясі.

─ б) Визначаємо різницю в поясному часі Києва й пункту Б (15 – 12 = 3 год.). Київ розташований у 2-му годинному поясі, а пункт А – в годинному поясі, який розташований на 3 години східніше, тобто в 5-му годинному поясі.

7. Київський поясний час 23 год. 16 хв. Визначте поясний час: а) Нью-Йорка (75° зх. д.), б) Владивостока (132° сх. д.), в) Парижа (2° сх. д).

─ а) Меридіан 75° зх. д. ділиться рівно на 15, а значить є серединним.

Визначаємо різницю між Нью-Йорком і Ґринвіцьким меридіаном:

75 : 15 = 5 годин на захід.

Визначаємо різницю між Нью-Йорком і Києвом: 5 + 2 = -7 годин.

Визначаємо поясний час Нью-Йорка: 23 год. 16 хв. – 7 год. = 16 год. 16 хв.

─ б) Меридіан 132° сх. д. не ділиться рівно на 15, а значить не є серединним.

Визначаємо номер годинного поясу: 132:15 = 8 (залишок 12°, тобто округлюємо номер поясу до більшого – 9-го).

Визначаємо різницю в поясному часі між Владивостоком і Києвом: 9 – 2 = +7 годин.

Визначаємо поясний час Владивостока: 23 год. 16 хв. + 7 год. = 6 год. 16 хв. наступного дня.

─ в) Як бачимо з рис. 3.2 підручника, Париж розташований у 1-му годинному поясі, а Київ у 2-му годинному поясі.

Визначаємо різницю в поясному часі між Києвом і Парижем: 2 – 1 = -1 година.

Визначаємо поясний час Парижа: 23 год. 16 хв. – 1 год. = 22 год. 16 хв.

8. У Києві (30°30¢ сх. д.) місцевий час 4 год. 17 хв. Визначте довготу міста А, якщо його місцевий час 4 год. 33 хв.

─ Визначаємо різницю в місцевому часі Києва і міста А:

4 год. 33 хв. – 4 год. 17 хв. = 16 хв.

Складаємо пропорцію і визначаємо різницю в довготі між Києвом і містом А:

1°/4хв. = Х°/16 хв.; Х= 4°.

Оскільки місто А має більший місцевий час, то воно розташоване на схід від Києва; значить різницю в довготі слід додавати:

30°30¢ сх. д. + 4° = 34°30¢ сх. д.

Відповідь: довгота міста А становить 34°30¢ сх. д.

Додаткова література для підготовки учнів до виконання завдань олімпіадного рівня:

Булава Л.М. Географія. Типові задачі і практичні завдання. – Полтава: ІМЦ «Наукова зміна», 1996.

Булава Л.М. Готуємось до географічних олімпіад. – Харків: Видавнича група «Основа», 2008.

Тема 2. ДЖЕРЕЛА ГЕОГРАФІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ

§ 4. Джерела географічних знань при вивченні України

Урок №4 (комбінований урок)

¤ Пригадайте назви методів збору первинної географічної інформації.

Назвіть методи обробки первинної географічної інформації для отримання нових знань.

─ Учитель відсилає учнів до робочого зошита, в якому виконана таблиця характеристики методів географічних досліджень (§1, завдання 7).

Після перевірки домашнього завдання (самостійно вирішених задач на визначення різниці у місцевому й поясному часі пунктів), учитель переходить до організації вивчення нового матеріалу із застосуванням пояснювально-ілюстративного методу. Учні самостійно знайомляться з відповідним пунктом параграфа, а вчитель ілюструє цю інформацію (показуючи книги, фотоальбоми, атласи тощо). Увага акцентується на методах дослідження природи рідного краю та джерелах краєзнавчої фізико-географічної інформації (завдання 3 і 4 в кінці параграфа діти виконують самостійно – у вигляді невеликих повідомлень чи оповідань).

У робочий зошит учні занотовують коротку інформацію про фільми й передачі фізико-географічного змісту, з якими вони ознайомилися впродовж навчального року.

Учитель рекомендує також каталоги географічної інформації в Інтернет:

http://dir. yahoo.com/Scince/Geography/;

http://www. openweb.ru;

http://www. geoid.ru;

http://www. geoportal.narod.ru;

http://www.national-geographic-news.info

http://edcwww.cr.usgs.gov/landaac/gtopo30

§5. ГЕОГРАФІЧНІ КАРТИ. КАРТОГРАФІЧНІ ПРОЕКЦІЇ

(Урок №5 — розширення та поглиблення знань)

¤ Назвіть сучасні моделі земної поверхні — джерела географічних знань.

─ Землю або її окремі ділянки відображають моделі земної поверхні: глобуси, космічні знімки, аерофотознімки, плани місцевості, географічні карти. Особливості зображення земної поверхні на них указані в таблиці:

¤ Поясніть, що таке масштаб? Які є види масштабів?

─ Масштаб – це відношення довжини лінії на моделі земної поверхні до довжини відповідної лінії на місцевості. Однаковий масштаб можна записати у різному вигляді: числовому, іменованому або лінійному. (При актуалізації знань вчителеві доцільно використовувати карти географічних атласів).

ÜЗапропонуйте свій спосіб, щоб якнайточніше змоделювати опуклу земну поверхню на плоскому аркуші паперу й отримати карту.

─ Без розривів опуклу поверхню зобразити на плоскому аркушеві паперу неможливо. Чим більша випуклість – тим сильніші розриви.

При формуванні поняття про картографічні проекції учитель націлює учнів на виявлення їх особливостей, порівнюючи моделі (рис. 5.1 підручника), та складаючи таблицю:

Для довідки: Відмінності картографічних проекцій

Азимутальна проекція. Якщо уявна горизонтальна площина дотична до полюса, то цю проекцію називають нормальною, якщо до екватора – то поперечною; для інших територій – косою. Нормальна азимутальна проекція застосовується для картування приполярних територій, а поперечна – територій, розташованих поблизу екватора. У нормальній азимутальній проекції меридіани мають вигляд прямих ліній, що виходять від полюса, а паралелі – концентричних кіл.

Циліндрична проекція. Якщо вісь циліндра співпадає з віссю Землі, то така проекція називається нормальною, а якщо перпендикулярна до неї – поперечною, якщо інша– то косою.

Характерною рисою циліндричної нормальної проекції є те, що і паралелі, і меридіани є прямими лініями. Цю проекцію використовують для створення карт територій, прилеглих до екватора. Поперечні циліндричні проекції для створення оглядових карт не застосовуються.

ÜЯкі недоліки має зображення земної поверхні в циліндричній проекції?

─ Карта на рис. 5.2 виконана в нормальній рівнокутній циліндричній проекції. Найменше спотворення довжин спостерігається на екваторі (по лінії дотику глобуса з площиною); чим ближче до полюсів – тим спотворення довжин більше.

Конічна та поліконічна проекції. Якщо точки земної поверхні переносять на уявний конус, то така картографічна проекція називається конічною; а якщо одночасно на декілька конусів різного розміру — то поліконічною. При цьому вісь конусу співпадає із віссю Землі.

Для довідки: Класифікація— це метод групування об’єктів або явищ за певними ознаками.

У підручнику далі розглядається класифікація географічних карт за такими ознаками: охопленням території; змістом; призначенням тощо.

è 2. Складіть таблиці або схеми класифікації географічних карт за певними ознаками: а) за масштабом; б) за змістом; в) за призначенням.

« 5.Перелічіть спільні й відмінні риси географічної карти та плану місцевості.

7.Самостійно складіть кілька тестів, які характеризують відмінність картографічних проекцій за зображенням градусної сітки та особливостями спотворень.

─ В якій із проекцій градусна сітка має вигляд прямокутників:

а) конічній; б) циліндричній; в) азимутальній; г) на топографічних планах

─ В яких проекціях сильно спотворюються площі, але майже без спотворень відображаються кути між двома точками:

а) довільних; б) рівнокутних; в) рівновеликих; г) рівновідстаневих

─ У рівновеликих проекціях карт:

а) дуже спотворюються площі; б) абсолютно не спотворюється зображення площ;

в) спотворення площ незначне; г) у різних частинах карт спотворення площ різне.

8. Чи є спотворення кутів на фізичній карті географічного атласу?

Для довідки: частини картографічного зображення потрібно розтягувати або стискати, що призводить до спотворень на картах. Розрізняють чотири види картографічних спотворень: довжин ліній, кутів, форм і площ.

З’ясувати наявність спотворень можна за допомогою ліній градусної сітки:

· якщо відрізки меридіанів між сусідніми паралелями однакові, спотворень довжин по меридіанах немає;

· якщо відрізок паралелі 60° у два рази менший за відрізок екватора між сусідніми меридіанами, то спотворень довжин по паралелях немає;

· однакова форма клітин градусної сітки між одними й тими паралелями показує відсутність спотворень форм;

· перетин меридіанів і паралелей під прямим кутом показує, що спотворення кутів відсутні.

─ Оскільки на фізичній карті України перетин меридіанів і паралелей має кут близько 90°, то спотворення кутів на ній невелике.

§6. СПОСОБИ ЗОБРАЖЕННЯ ОБ’ЄКТІВ І ЯВИЩ

ЗАГАЛЬНИЙ ПЛАН БУДОВИ ЗЕМНОЇ ПОВЕРХНІ

(Урок № 12 – вивчення нового)

¤ Дайте визначення поняття «рельєф».

─ Рельєф – це сукупність форм твердої земної поверхні.

¤ Як саме відображають особливості рельєфу на фізичних картах?

Із курсу загальної географії (6 клас) учні можуть пригадати, що на фізичних картах земну поверхню позначають горизонталями (рис. 10.1). Проміжки між сусідніми горизонталями зафарбовують різними кольорами і їх відтінками. Звичайно низини і западини зафарбовують відтінками зеленого кольору, підвищені і гірські ділянки – жовтим, оранжевим і коричневим кольорами. Рельєф дна морів і океанів відображають лінії з однаковими глибинами – ізобати. Проміжки між ізобатами зафарбовують різними відтінками – від світло-блакитного (на невеликих глибинах), – до темно-синього кольору (на значних глибинах). У нижній частині карти є шкала висот і глибин, за якою можна точно визначити абсолютну висоту певної ділянки земної поверхні чи глибину водойми.

При вивченні великих форм рельєфу вчитель організовує послідовне заповнення таблиці на с. 48:

РЕЛЬЄФ УКРАЇНИ

95% площа 5%

РІВНИНИ ГОРИ

70% 25% 4% 1%

НизовиниВисочини КарпатиКримські

При вивченні низовин учні позначають їх розташування на контурній карті й записують їх назви у відповідну клітинку таблиці. Якщо у межах низовини є менші складові частини, то учні записують їх назви у дужках. При заповненні клітинки в графі «височини» учні указують також назву найвищої вершини та її абсолютну висоту. До класу рельєфу височин на лежить і рівнина Малого Полісся.

При вивченні кожної з гірських систем спочатку записують назви передгірних височин, потім – низькогірних пасом, і на завершення – середньогірних пасом, та наносять їх розташування на контурній карті.

è 4.а) Передгірні височини: Передкарпатська, Зовнішнє і більша частина Внутрішнього пасма Кримських гір. б) низькогірні пасма і масиви: більша частина Вододільно-Верховинського і Вулканічного пасом у Карпатах; найвищі ділянки Внутрішнього пасма та найнижчі масиви Головного пасма Кримських гір. в) середньогірні пасма і масиви: найвищі масиви Головного пасма Кримських гір – Бабуган-яйла, Чатирдаг-яйла тощо; більша частина Українських Карпат − Полонинське, Бескиди, Ґорґани тощо, у тому числі найвище пасмо – Чорногора (хоч деякі його вершини перевищують 2 км, але вони мають м’яку заокруглену форму, що характерно для середньогір’я а не для високогір’я). г) перевали: найвідомішими перевалами, розташованими в межах Вододільно-Верховинських Карпат є Ужоцький (889 м), Середній Верецький (838 м), Яблуницький (931 м – рис. 10.6); у межах Головного пасма Кримських гір – Ангарський (752 м), Байдарські Ворота (527 м).

« 5.Яка частина України (відносно долини Дніпра) є вищою?

─ Правобережна, західна. (Пізніше учні дізнаються, що більша піднятість західної частини України зумовлена більшою інтенсивністю підняття ділянки літосфери впродовж неогенового й антропогенового періодів (за неотектонічний етап).

« 6.Долини яких річок розділяють великі форми рельєфу? У якому напрямі, переважно, течуть по них річки?

─ Слід відзначити, що межі деяких височин проведені умовно (наприклад, межі між Придніпровською і Подільською височинами – по річці Південний Буг; східна межа Придніпровської низовини – по долині Дніпра).

Переважний напрямок течії річок – із півночі на південь, що зумовлено загальним напрямом поверхні південної частини Східноєвропейської рівнини.

« 8. Укажіть позитивні й негативні риси впливу рельєфу на господарську діяльність населення різних частин України.

─ Позитивні риси: переважно низовинний рельєф, що сприяє господарському освоєнню території (зокрема, зумовлює її велику розораність); розчленована поверхня гір і найвищих височин дозволила зберегтися там природним комплексам, мало перетворених людиною, використання цих територій для рекреації.

Негативні риси: вільне проникнення через територію повітряних мас усіх напрямків (у тому числі холодних – із півночі); складні умови для освоєння гірських територій на ділянок із відслоненнями скельних гірських порід у межах височин.

9. Складіть чайнворд «Рельєф України».

Учитель пропонує учням використовувати словничок термінів і понять на с. 216-218 при складанні цього чайнворду.

Зразок складання чайнворду: 1. Витягнута скеляста височина. 2. Зниження (сідловина) гірського пасма, через яке прокладена пішохідна, автомобільна чи залізна дорога. 3. Згладжена поверхня поблизу вершин Карпатських гір. 4. Підвищена частина Придніпровської низовини – … рівнина. 5. Рівнина, в межах якої розташовано понад 9/10 площі України. 6. Наука про рельєф.

Для довідки! Походження назв великих форм рельєфу (оронімів)

Аюдаг –мис і гора на Південному Березі Криму. Від татарського «аю» (ведмідь) і турецького «даг» (гора). Зовнішнім виглядом схожа на ведмедя, який ніби припав до моря і п'є воду.

Бабуган-яйла – найвищий масив Кримських гір; в перекладі з тюркського «головне літнє пасовище».

Бескиди – гори зовнішньої частини Карпат. В українській мові набуло значення «стрімкий схил гори».

Говерла – від румунського «Hоwіrlа» (важке підняття).

Ґорґани – пасмо в Карпатах; діалектне – «кам'янисті розсипища». Є версія походження від давньоруського «ґорґа» (порив вітру, шквал).

Донецький кряж – від річки Сіверський Донець.

Карадаг – гірський масив (згаслий вулкан) у Криму. Від тюркських слів «кара» (чорний) і «даг» (гора).

Карпати –назву виводять від західнослов’янського «харбат», «хрб» (хребет). Румуни вважають, що топонім має основу «кар, каро» (камінь).

Крим – від тюркського слова «кермен, керем» (фортеця, стіна).

Могила Мечетна – вершина Донецького кряжу. «Могила»– горб, що нагадує рукотворний курган. «Мечетна» – тому що тут колись була мечеть.

Полонинське пасмо – від слова «полонина», «плай» – безлісі простори на згладжених вершинах Карпатських гір (від нім. «плац» – рівне місце).

Розточчя – височина на межі України та Польщі; назва походить від вододілу (розтіччя) між басейнами Західного Бугу та Дністра.

Роман-Кош – вершина Кримських гір. Можливо, від тюркського «урман» (ліс) і «кош» (стоянка, житло пастухів овечих отар).

Товтри – вапнякові горби, – відкопані ерозією коралові рифи давнього Сарматського моря. Перекручене від назви гір «Татри» (височина названа польськими геологами). В народі їх ще називають «Медобори»(оскільки ці горби були покриті різнотрав’ям, і з них «брали мед»).

Чорногора – найвищий гірський масив Карпат, вкритий темним (чорним) ялиновим лісом.

§11. ТЕКТОНІЧНІ СТРУКТУРИ

─ Тектоніка – одна з геологічних наук, яка вивчає рухи і будову літосфери та земної кори.

¤ Яка відмінність між поняттями «літосфера» й «земна кора»?

─ Літосфера – це тверда оболонка Землі, яка включає земну кору і верхню мантію. Нижньою межею літосфери є астеносфера – в’язкий шар у верхній мантії, над яким відбува