1) Загальні відомості про територію і кордони України, аналіз її розташування у межах материка і частини світу подаються в першому пункті §2. Учитель також пропонує учням прочитати оповідання «Для допитливих» Україна на карті світу на с. 14 підручника: «Україна на 1/7 більша за площу Франції, майже в 2 рази - Польщі, в 2,5 рази - Великобританії й Румунії, майже в 5 разів - Греції, в 20 разів - Бельгії. Україна межує із 7 країнами.Найбільш протяжний кордон суходолом Україна має з Росією — 1974 км + 488 км по морях; майже вдвічі коротший — із Молдовою (1222 км) і Білоруссю (1084 км); ще удвічі коротший — із Румунією (614 км + 265 по морю) та Польщею (542 км); короткий — з Угорщиною (137 км); найкоротший — зі Словаччиною (98 км).

До державної території України належать також територіальні води (понад 20 тис. кв. км водної поверхні прибережних морів, товщі вод під нею, морського дна й надр під ним на відстані 12 морських миль або 22,2 км від берегової лінії).

Відповідно до Закону України «Про виключну (морську) економічну зону», прийнятого 1995 р., до територіальних вод України прилягає смуга шириною 200 морських миль, у межах якої заборонена економічна діяльність без спеціального дозволу українського уряду. Морські кордони України визначені ще не чітко. Вони становлять біля 1,5 тисяч кілометрів. Країнами-сусідами України через Чорне й Азовське моря є Росія, Румунія, Болгарія, Туреччина, Грузія. Протяжність межі виключної (морської) економічної зони з Туреччиною становить близько 393 км».

Завдання: Користуючись картою, визначте, які країни межують з Україною на сході й північному сході; на півночі; на північному заході; на заході; на південному заході.

2) При визначенні широтного положення України, учні дають відповідь на запитання:

Ü В якій півкулі відносно екватора розташована Україна? (У північній півкулі). Пригадайте, як кількість сонячної енергії залежить від різниці широти крайніх північної та південної точок України?

— Чим більша різниця в широті крайньої північної й південної точок території – тим більша різниця у кількості сонячної енергії. Оскільки протяжність території України з півночі на південь становить 8º, то це означає, що різниця в нахилі сонячних променів над крайньою північною точкою України буде на 8º меншою, ніж над крайньою південною точкою, а значить буде суттєва різниця і в середньорічній температурі повітря.

Для закріплення цієї залежності вчитель пропонує учням за їх бажанням удома розв’язати задачу 7 із завдань у кінці параграфа:

7. Різниця в кількості сонячної енергії зумовлена різницею у висоті Сонця на різних широтах. Визначте висоту Сонця в ополудні над крайніми північною і південною точками України в дні рівнодення (23 вересня або 21 березня) за формулою:

a = 90° – j (де a - висота Сонця ополудні, j - широта місцевості).

Розв’язок:

а) визначаємо висоту Сонця в ополудні над крайньою північною точкою України: a₁ = 90° – 52° = 38°;

б) визначаємо висоту Сонця в ополудні над крайньою південною точкою України: a₂ = 90° – 44° = 46°.

Висновок: різниця у висоті Сонця над північною і південною частинами України досить суттєва і становить 8°. Ця різниця зумовлює відмінності в температурах повітря, ґрунтово-рослинному покриві та розподілі природних зон (від зони мішаних лісів на півночі – до степової зони на півдні).

3) При визначенні довготного положення України, учні дають відповідь на запитання:

Ü У якій півкулі відносно нульового (Гринвіцького) меридіану розташована Україна? (У східній півкулі). Визначте різницю між крайніми західною і східною точками України в градусах довготи: (40° – 22° ≈ 18°).

Довготне положення, зокрема, важливо знати для визначення різниці в поясному й місцевому часі. Слід відзначити, що досить значна протяжність території України із заходу на схід негативно впливає на внутрішню єдність нашої держави.

Після вивчення широтного й довготного положення доцільно перейти до обґрунтування розташування географічних центрів України, визначених різними способами.

Для пояснення визначення географічного центру України за методом пересічення серединних паралелі й меридіану можна запропонувати учням виконати розрахунки:

Визначте серединну паралель (широту) і серединний меридіан (довготу) на території України і точку їх пересічення.

Є кілька способів їх визначення. Один із них:

а) визначення серединної паралелі:

[(52°23¢ пн. ш. – 44°23¢ пн. ш.) : 2] + 44°23¢ пн. ш. = 48°23¢ пн. ш.

б) визначення серединного меридіану:

[(40°13¢ сх. д. – 22°09¢ сх. д.) : 2] + 22°09¢ сх. д. = 31°10¢ сх. д.

Отже, 48°23¢ пн. ш., 31°10¢ сх. д. —координати географічного центру України, який розташований поблизу селища Добровеличківка Кіровоградської області.

Рис. 2.4. Крайні точки і географічні центри України (з виправленнями)

Для ілюстрації визначення географічного центру за пересіченням серединної паралелі й серединного меридіану вчитель використовує рис. 2.4 підручника. Проте діти можуть помітити, що художник, який виконував рисунок, допустив дві помилки. По-перше, не правильно підписана географічна широта серединної паралелі (слід прямо у підручнику виправити її на правильну: 48°23¢ пн. ш.). По-друге, неточно позначене розташування Добровеличківки, а значить і проведення серединних паралелі й меридіану. Тому можна запропонувати вчителеві виконати схематично на дошці рис. 2.4 з нашими виправленнями.

Далі вчитель пояснює, що існує ще один метод визначення географічного центру України ─ за «центром ваги» або за її конфігурацією. Розглянувши виправлений рис. 2.4 побачимо, що площа України на північ від серединної паралелі суттєво більша, ніж на південь від неї, а її площа на схід від серединного меридіану дещо більша, ніж на захід від нього. Тому географічний центр України за її конфігурацією («центром ваги») розташований за румбом «північ − північний схід» від Добровеличківки. За допомогою комп’ютерної програми, вченими Науково-дослідницького інституту геодезії і картографії було визначено його точне розташування ─ поблизу села Мар’янівка Шполянського району Черкаської області (49°01¢39¢¢ пн. ш.; 31°28¢58¢¢ сх. д.). Його місцезнаходження підтверджене ухвалою Національної ради з географічних назв (протокол №1 від 16.10.2003 року), та наказом №95 Державного комітету природних ресурсів України від 20.05.2005 року. Нещодавно поблизу Мар’янівки, на узбіччі дороги Черкаси — Умань, був установлений пам’ятний знак «Шполянщина – географічний центр України».

4) Положення відносно океанів і морів.

ÜПригадайте, які протоки відділяють Чорне море від Атлантичного океану? (Босфор і Дарданелли).

5) Положення відносно потоків повітряних мас і 6) положення стосовно літосферних плит та найбільших форм рельєфу учитель пропонує визначити за допомогою настінних карт Європи, Євразії, світу —фізичної та будови земної кори.

7) Розташування в межах басейнів великих річок.

ÜІз якими державами проходять кордони України по річках: Дніпро, Дунай, Дністер, Західний Буг, Сіверському Донець?

По долині Дніпра північніше Київського водосховища проходить кордон України з Білоруссю; по Кілійському рукаву Дунаю – з Румунією; по Дністру – з Молдовою; по Західному Бугу – з Польщею; по верхів’ях Сіверського Донця і його приток – з Російською Федерацією.

8) Оцінка фізико-географічного положення для життя й діяльності населення України у підручнику подається у вигляді таблиці, яку учні можуть доповнити самостійно:

Особливості	Оцінка положення:
Сприятливі риси	Несприятливі риси
1.Розташована у помірних широтах, зонах мішаних лісів, лісостепу, степу	Клімат дозволяє вирощувати основні продовольчі культури	Клімат прохолодний для теплолюбних рослин
2.Відносно віддалена від морів та океанів.	Відносно стійка погода. Має вихід до морів	Із заходу на схід зростає посушливість клімату
3.Належить переважно до Євразійської тектонічно стійкої літосферної плити. Переважає рівнинний рельєф.	Територія зручна для обробки земель, будівництва доріг. Сильні землетруси бувають рідко	Територія відкрита для повітряних мас різних напрямків (холодних з півночі і сухих зі сходу).

«Яке велике місто України розташоване на половині шляху між екватором і північним полюсом? (Сімферополь, 45° пн. ш.). Які пункти в Україні є найближчими: а) до екватора (мис Сарич, 44°23¢ пн. ш.); б) до північного полюса? (крайня північна точка України, 52°23¢ пн. ш.).

«Що вам відомо про проблеми, із якими стикається Україна при визначенні державних кордонів?

─ Проведення державного кордону регулюється Конституцією й законом України «Про державний кордон», та низкою міждержавних договорів. На жаль, повноцінно встановити державний кордон з часу проголошення незалежності України вдалося лише зі Словаччиною. На інших ділянках колишнього державного кордону неіснуючого СРСР діють застарілі документи та відбувається переговорний процес. Ще більш невизначеним є державний кордон з колишніми союзними республіками СРСР (на той час – адміністративно-територіальна межа між ними).

Делімітація – це проведення кордонів, зафіксоване у договірно-правових документах, протоколах-описах та альбомах топографічних карт. Демаркація – це комплекс заходів, націлених на проведення кордонів на місцевості.

Договір про делімітацію кордонів з Республікою Білорусь у 1997 р. підписаний, але не ратифікований її парламентом. Тому роботи з демаркації кордону не ведуться. Аналогічний договір з Республікою Молдова підписаний у 1999 р.; продовжуються роботи з демаркації кордонів (крім ділянки кордону з Придністров’ям, керівництво якого чинить спротив проведенню таких робіт). Делімітацію кордонів на суходолі з Російською Федерацією було завершено в 2003 році. Із 2004 р. українська сторона ініціює роботи з демаркації кордону, але російська сторона зволікає зі створенням своєї частини делегації по проведенню переговорів і здійсненню робіт на місцевості. Набагато повільніше просуваються роботи з делімітації морської ділянки державного кордону з РФ. Російська сторона наполягає на збереженні статусу Азовського моря й Керченської протоки як внутрішніх вод обох держав (що для Росії значно вигідніше).

Проходження кордонів України з Польщею було перевірено двосторонньою комісією, але напрацьований нею документ не ратифікований парламентами двох країн. Не до кінця вирішеною є проблема проходження кордонів на стику Польщі, України й Білорусі. Завершена перевірка проходження державного кордону України й Угорщини, але урядом цієї країни документ не ратифікований. На початку 1990-х років Румунія розірвала договори, які встановлювали кордон між цією країною й колишнім СРСР. Нинішній режим державного кордону з Румунією регулюється Договором 2003 року, хоч деякі проблеми в проведенні кордону на континентальному шельфі й меж виключних економічних зон двох країн у Чорному морі ще залишаються. Зокрема, Румунія наполягає на тому, що острів Зміїний є ненаселеною скелею й не може враховуватися при визначенні кордону на континентальному шельфі й меж виключних економічних зон. Румунія з цього приводу ще в 2004 році звернулася до Міжнародного суду ООН.

§3. ЧАС НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ

(урок № 3 – формування практичних вмінь)

ÜПоняття про місцевий час. Як визначити різницю в місцевому часі пунктів?

Поняття про місцевий час учитель формує з використанням моделі (рис. 3.1. підручника). Алгоритм і приклад вирішення задачі на визначення різниці в місцевому часі двох пунктів подається далі в §3.Для формування практичних вмінь учитель пропонує учням самостійно розв’язати задачі 1 і 2, подані в розробці продовження практичної роботи №1 на с. 19 підручника:

¯ 1. Який місцевий час в точці з координатами 49° пн. ш., 34° сх. д., якщо на 12° пд. ш., 34° сх. д. зараз 12 год. 30 хв.?

─ Оскільки ці два пункти розташовані на одному меридіанові, то їх місцевий час однаковий (12 год. 30 хв.).

2. ¯Визначте місцевий час крайньої східної точки України, якщо Сонце зайшло над крайньою західною точкою України о 20 год. 48 хв.

─ Ця задача є для учня кроком уперед відносно до задачі, наведеної для прикладу в підручнику (тільки тепер різницю в місцевому часі слід додавати). Тому діти її можуть легко розв’язати на уроці.

Розв’язання:

1) Із попереднього прикладу учні знають, що різниця між крайніми західною і східною точками України становить »18° д., або 1 год. 12 хв.

2) Меридіан, час якого невідомий, розташований східніше, тому різницю в часі додаємо:

20 год. 48 хв. + 1 год. 12 хв. = 22 год.

Відповідь: місцевий час крайньої східної точки України становить 22 години тієї ж доби.

ÜПоняття про поясний час. Як визначити різницю в поясному часі пунктів?

Поняття про поясний час учитель формує з використанням моделей (спочатку − рис. 3.3 − про проведення меж годинних поясів без урахування державних кордонів; потім − рис. 3.2 − з урахуванням проходження державних кордонів у Європі). Алгоритм і приклад вирішення задачі на визначення різниці в поясному часі двох пунктів подається після пояснення поняття про поясний час.Для формування практичних вмінь учитель пропонує учням самостійно розв’язати задачі 3, 4, 5 подані до продовження практичної роботи №1 на с. 19 підручника:

3. ¯ Між якими меридіанами на території України (без урахування її державних кордонів) проходили б межі 1-го, 2-го, 3-го годинних поясів?

1-го − від крайньої західної точки України, 22°09¢ сх. д. (прикордонний пост №365 біля с. Соломонове) − до 22°30¢ сх. д. (серединним є меридіан 15° сх. д.);

2-го − від 22°30¢ до 37°30¢ сх. д., тобто 9/10 території України (серединним є меридіан 30° сх. д. – дивись рис. 3.3.);

3-го − від 37°30¢ сх. д. до крайньої східної точки України − 40°13¢ сх. д. (серединним є меридіан 45° сх. д.).

4.¯Який поясний час у Сумах (34° 48¢ сх. д.), якщо в Лондоні 1 година ночі?

─ Серединним меридіаном для міста Суми є 30° сх. д. (що означає приналежність до 2-го годинного поясу: 30° : 15° = 2). Оскільки 2-й годинний пояс розташований на схід від Лондона (Ґринвіцького меридіану), то різницю в поясному часі слід додавати: 1 год. + 2 год. = 3 год. Відповідь: Поясний час у Сумах 3 години ночі.

Рис. 3.2. Карта годинних поясів у межах Європи

5. ¯Визначте поясний і декретний час Москви (37° 35¢ сх. д.), якщо в Парижі (2° сх. д.) 22 години.

Коментар: на всій території колишнього СРСР до 1992 року діяв так званий “декретний” час (введений Декретом Ради Народних Комісарів у 1930 році, згідно якого протягом року годинник був переведений на 1 годину вперед, порівняно з поясним часом). У 1992 р. Москва перейшла на 3-й годинний пояс, а «декретний час» був відмінений. Тому зараз московський час випереджає київський на 1 годину (а час Ґринвіча – на 3 години), не дивлячись на те, що східна частина України і західна частина Російської Федерації розташовані на близьких довготах (наприклад, Московська область – приблизно на тій же довготі, що й Харківська, Донецька, Дніпропетровська чи Запорізька).

─ Як бачимо з рис. 3.2 підручника, Париж розташований у 1-му годинному поясі, Москва – у 3-му. Різниця в поясному часі між ними становить 2 години. Оскільки 3-й годинний пояс розташований на схід від 1-го, то різницю в поясному часі слід додавати: 22 год. + 2 год. = 24 год. (або 0 год.).

Відповідь: поясний час Москви 0 годин. Таким же був би й поясний час Москви до 1992 року, оскільки місто тоді належало до 2-го поясу + 1 година «декретного» часу.

« 3.Коли здійснюється перехід з літнього на зимовий час і навпаки?

─ В останню неділю жовтня (о 4-й годині) дія «літнього» часу припиняється і годинник переводять на 1 годину назад (на поясний, «зимовий» час).

Перехід із «зимового» часу на «літній» відбувається в ніч з останньої суботи на неділю березня: о 3 годині в неділю годинник переводять на 1 годину вперед.

«4.Де на території України місцевий і поясний час повністю збігаються?

─ На серединному меридіані 2-го годинного поясу (30° сх. д.).

6. Київський поясний час становить 12год. 00 хв. Визначте, в яких годинних поясах розташовані пункти, якщо їх поясний час: а) 9 год.; б) 15 год.?

─ а) Визначаємо різницю в поясному часі Києва й пункту А (12 – 9 = 3 год.). Київ розташований у 2-му годинному поясі, а пункт А – в годинному поясі, який розташований на 3 години західніше, тобто в 23-му годинному поясі.

─ б) Визначаємо різницю в поясному часі Києва й пункту Б (15 – 12 = 3 год.). Київ розташований у 2-му годинному поясі, а пункт А – в годинному поясі, який розташований на 3 години східніше, тобто в 5-му годинному поясі.

7. Київський поясний час 23 год. 16 хв. Визначте поясний час: а) Нью-Йорка (75° зх. д.), б) Владивостока (132° сх. д.), в) Парижа (2° сх. д).

─ а) Меридіан 75° зх. д. ділиться рівно на 15, а значить є серединним.

Визначаємо різницю між Нью-Йорком і Ґринвіцьким меридіаном:

75 : 15 = 5 годин на захід.

Визначаємо різницю між Нью-Йорком і Києвом: 5 + 2 = -7 годин.

Визначаємо поясний час Нью-Йорка: 23 год. 16 хв. – 7 год. = 16 год. 16 хв.

─ б) Меридіан 132° сх. д. не ділиться рівно на 15, а значить не є серединним.

Визначаємо номер годинного поясу: 132:15 = 8 (залишок 12°, тобто округлюємо номер поясу до більшого – 9-го).

Визначаємо різницю в поясному часі між Владивостоком і Києвом: 9 – 2 = +7 годин.

Визначаємо поясний час Владивостока: 23 год. 16 хв. + 7 год. = 6 год. 16 хв. наступного дня.

─ в) Як бачимо з рис. 3.2 підручника, Париж розташований у 1-му годинному поясі, а Київ у 2-му годинному поясі.

Визначаємо різницю в поясному часі між Києвом і Парижем: 2 – 1 = -1 година.

Визначаємо поясний час Парижа: 23 год. 16 хв. – 1 год. = 22 год. 16 хв.

8. У Києві (30°30¢ сх. д.) місцевий час 4 год. 17 хв. Визначте довготу міста А, якщо його місцевий час 4 год. 33 хв.

─ Визначаємо різницю в місцевому часі Києва і міста А:

4 год. 33 хв. – 4 год. 17 хв. = 16 хв.

Складаємо пропорцію і визначаємо різницю в довготі між Києвом і містом А:

1°/4хв. = Х°/16 хв.; Х= 4°.

Оскільки місто А має більший місцевий час, то воно розташоване на схід від Києва; значить різницю в довготі слід додавати:

30°30¢ сх. д. + 4° = 34°30¢ сх. д.

Відповідь: довгота міста А становить 34°30¢ сх. д.

Додаткова література для підготовки учнів до виконання завдань олімпіадного рівня:

Булава Л.М. Географія. Типові задачі і практичні завдання. – Полтава: ІМЦ «Наукова зміна», 1996.

Булава Л.М. Готуємось до географічних олімпіад. – Харків: Видавнича група «Основа», 2008.

Тема 2. ДЖЕРЕЛА ГЕОГРАФІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ

§ 4. Джерела географічних знань при вивченні України

Урок №4 (комбінований урок)

¤ Пригадайте назви методів збору первинної географічної інформації.

Назвіть методи обробки первинної географічної інформації для отримання нових знань.

─ Учитель відсилає учнів до робочого зошита, в якому виконана таблиця характеристики методів географічних досліджень (§1, завдання 7).

Після перевірки домашнього завдання (самостійно вирішених задач на визначення різниці у місцевому й поясному часі пунктів), учитель переходить до організації вивчення нового матеріалу із застосуванням пояснювально-ілюстративного методу. Учні самостійно знайомляться з відповідним пунктом параграфа, а вчитель ілюструє цю інформацію (показуючи книги, фотоальбоми, атласи тощо). Увага акцентується на методах дослідження природи рідного краю та джерелах краєзнавчої фізико-географічної інформації (завдання 3 і 4 в кінці параграфа діти виконують самостійно – у вигляді невеликих повідомлень чи оповідань).

У робочий зошит учні занотовують коротку інформацію про фільми й передачі фізико-географічного змісту, з якими вони ознайомилися впродовж навчального року.

Учитель рекомендує також каталоги географічної інформації в Інтернет:

http://dir. yahoo.com/Scince/Geography/;

http://www. openweb.ru;

http://www. geoid.ru;

http://www. geoportal.narod.ru;

http://www.national-geographic-news.info

http://edcwww.cr.usgs.gov/landaac/gtopo30

§5. ГЕОГРАФІЧНІ КАРТИ. КАРТОГРАФІЧНІ ПРОЕКЦІЇ

(Урок №5 — розширення та поглиблення знань)

¤ Назвіть сучасні моделі земної поверхні — джерела географічних знань.

─ Землю або її окремі ділянки відображають моделі земної поверхні: глобуси, космічні знімки, аерофотознімки, плани місцевості, географічні карти. Особливості зображення земної поверхні на них указані в таблиці:

Модель земної поверхні	Особливості зображення земної поверхні	Охоплення території
Глобус	Найбільш точно показує форму Землі, але зображення її поверхні дуже зменшені	Уся планета Земля
Космічний знімок	Зменшене зображення, отримане за допомогою обладнання, установленого на космічних апаратах	Може охопити від половини площі Землі — до невеликої ділянки її поверхні
Аерофото-знімок	Зменшене фотографічне зображення, отримане за допомогою фотокамери, установленої на літаку	Невелика ділянка земної поверхні
План місцевості	Креслення за допомогою умовних знаків з невеликим зменшенням зображення поверхні	Невелика ділянка земної поверхні
Географічна карта	Креслення за допомогою умовних знаків зі зменшенням зображення поверхні, створене на певній математичній основі. Якщо модель великої ділянки земної поверхні створюють не на певній математичній основі, то це буде схематичне зображення – картосхема.	Може охоплювати різні території: від усієї Землі — до її відносно невеликої ділянки

¤ Поясніть, що таке масштаб? Які є види масштабів?

─ Масштаб – це відношення довжини лінії на моделі земної поверхні до довжини відповідної лінії на місцевості. Однаковий масштаб можна записати у різному вигляді: числовому, іменованому або лінійному. (При актуалізації знань вчителеві доцільно використовувати карти географічних атласів).

ÜЗапропонуйте свій спосіб, щоб якнайточніше змоделювати опуклу земну поверхню на плоскому аркуші паперу й отримати карту.

─ Без розривів опуклу поверхню зобразити на плоскому аркушеві паперу неможливо. Чим більша випуклість – тим сильніші розриви.

При формуванні поняття про картографічні проекції учитель націлює учнів на виявлення їх особливостей, порівнюючи моделі (рис. 5.1 підручника), та складаючи таблицю:

Проекція	Допоміжна поверхня	Вигляд градусної сітки	Місця найменшого спотворення	Використання карт
Азимутальна	Плоска поверхня	Прямі лінії по центру карти, дуги − з віддаленням від центру карти	У точці дотику глобуса до площини	Карти півкуль, полярних територій, Африки
Циліндрична	Циліндр	Прямі лінії	По лінії дотику глобуса з площиною	Для створення карт територій, прилеглих до екватора; оглядових карт
Конічна, поліконічна	Один чи кілька вкладених конусів	Меридіани – прямі лінії-промені, що відходять від єдиного центру; паралелі – дуги	Уздовж однієї чи двох паралелей у середній частині карти	Конічні – для територій в середніх широтах; поліконічні - карт світу

Для довідки: Відмінності картографічних проекцій

Азимутальна проекція. Якщо уявна горизонтальна площина дотична до полюса, то цю проекцію називають нормальною, якщо до екватора – то поперечною; для інших територій – косою. Нормальна азимутальна проекція застосовується для картування приполярних територій, а поперечна – територій, розташованих поблизу екватора. У нормальній азимутальній проекції меридіани мають вигляд прямих ліній, що виходять від полюса, а паралелі – концентричних кіл.

Циліндрична проекція. Якщо вісь циліндра співпадає з віссю Землі, то така проекція називається нормальною, а якщо перпендикулярна до неї – поперечною, якщо інша– то косою.

Характерною рисою циліндричної нормальної проекції є те, що і паралелі, і меридіани є прямими лініями. Цю проекцію використовують для створення карт територій, прилеглих до екватора. Поперечні циліндричні проекції для створення оглядових карт не застосовуються.

ÜЯкі недоліки має зображення земної поверхні в циліндричній проекції?

─ Карта на рис. 5.2 виконана в нормальній рівнокутній циліндричній проекції. Найменше спотворення довжин спостерігається на екваторі (по лінії дотику глобуса з площиною); чим ближче до полюсів – тим спотворення довжин більше.

Конічна та поліконічна проекції. Якщо точки земної поверхні переносять на уявний конус, то така картографічна проекція називається конічною; а якщо одночасно на декілька конусів різного розміру — то поліконічною. При цьому вісь конусу співпадає із віссю Землі.

Для довідки: Класифікація— це метод групування об’єктів або явищ за певними ознаками.

У підручнику далі розглядається класифікація географічних карт за такими ознаками: охопленням території; змістом; призначенням тощо.

è 2. Складіть таблиці або схеми класифікації географічних карт за певними ознаками: а) за масштабом; б) за змістом; в) за призначенням.

Класифікації географічних карт
а) за масштабом	б) за змістом	в) за призначенням
– великомасштабні (понад 1:200 000); – середньомасштабні (від 1:200 000) до 1:1 000 000 включно); – дрібномасштабні (дрібніше 1:1 000 000)	– загально-географічні; – тематичні (кліматичні, геоморфологічні, розміщення населення, економіко-географічні).	– туристичні, –науково-довідкові, – навчальні, – автомобільних шляхів, –військові тощо

« 5.Перелічіть спільні й відмінні риси географічної карти та плану місцевості.

Спільні риси	Відмінності
Креслення за допомогою умовних знаків зі зменшенням зображення поверхні	План	Карта
модель невеликої ділянки земної поверхні	може охоплювати різні території: від усієї Землі — до її відносно невеликої ділянки
з невеликим зменшенням зображення поверхні (майже без спотворень)	з більшим зменшенням зображення поверхні (чим менший масштаб – тим більші спотворення)
Без використання проекцій	Модель створена на певній математичній основі (з використанням певної проекції)

7.Самостійно складіть кілька тестів, які характеризують відмінність картографічних проекцій за зображенням градусної сітки та особливостями спотворень.

─ В якій із проекцій градусна сітка має вигляд прямокутників:

а) конічній; б) циліндричній; в) азимутальній; г) на топографічних планах

─ В яких проекціях сильно спотворюються площі, але майже без спотворень відображаються кути між двома точками:

а) довільних; б) рівнокутних; в) рівновеликих; г) рівновідстаневих

─ У рівновеликих проекціях карт:

а) дуже спотворюються площі; б) абсолютно не спотворюється зображення площ;

в) спотворення площ незначне; г) у різних частинах карт спотворення площ різне.

8. Чи є спотворення кутів на фізичній карті географічного атласу?

Для довідки: частини картографічного зображення потрібно розтягувати або стискати, що призводить до спотворень на картах. Розрізняють чотири види картографічних спотворень: довжин ліній, кутів, форм і площ.

З’ясувати наявність спотворень можна за допомогою ліній градусної сітки:

· якщо відрізки меридіанів між сусідніми паралелями однакові, спотворень довжин по меридіанах немає;

· якщо відрізок паралелі 60°у два рази менший за відрізок екватора між сусідніми меридіанами, то спотворень довжин по паралелях немає;

· однакова форма клітин градусної сітки між одними й тими паралелями показує відсутність спотворень форм;

· перетин меридіанів і паралелей під прямим кутом показує, що спотворення кутів відсутні.

─ Оскільки на фізичній карті України перетин меридіанів і паралелей має кут близько 90°, то спотворення кутів на ній невелике.

§6. СПОСОБИ ЗОБРАЖЕННЯ ОБ’ЄКТІВ І ЯВИЩ

Предыдущая 123 4 5 6 7 Следующая