Автор підручника вважає, що тему «Географічні дослідження…» потрібно було б розглядати у кінці вивчення навчальної дисципліни, бо діти ще не знають змісту курсу, не знайомі з багатьма поняттями. Тому пропонуємо значно скоротити час на вивчення теми (до двох годин). Учні знайомляться з тестом параграфів як з навчальними оповіданнями.

¤ Пригадайте найдавніші методи отримання географічних знань.

─ Польовий, описовий.

¤ Перелічіть історичні етапи географічного пізнання Землі.

─ Із курсу історії діти знають, що в минулому людства виділяють епохи: стародавнього світу (до V століття нашої ери); середніх віків (до кінця XVІІ століття, включаючи епоху Великих географічних відкриттів, що розпочалися в XV столітті); нового часу (до кінця ХІХ століття), новітнього часу та сучасності (ХХ … початок ХХІ століття). Тому виділяють аналогічні за назвами історичні етапи географічного пізнання Землі.

Стародавній етап географічного пізнання.

Оповідання для ознайомлення. Біля 8 тисяч років тому виникло землеробство — вирощування окультурених рослин. Людям стали необхідними знання про рух космічних тіл (особливо Сонця), від яких залежали початок і кінець певних землеробських справ. Люди дійшли висновку, що на перебіг різних природних явищ на Землі суттєво впливають космічні тіла і їх рухи. Тому вони вели спостереження за Сонцем, Місяцем, планетами й зірками. Носіями цих знань були, здебільшого, жерці. Пізнання навколишнього середовища було зумовлене не тільки потребами у їжі, житлі, певних предметах, але й природною допитливістю окремих людей.

Середньовічний етап географічного пізнання

ÜЗгадайте, якою річкою в межах України проходив цей шлях? (По Дніпру).

Оповідання для ознайомлення. Арабські мандрівники про землі східних слов’ян.

Цікаву оповідь про землі слов’ян біля Києва дає Ібн-Даст у творі «Книга добрих скарбів» (перша половина Х століття): «Країна слов’ян — край рівний і лісний; в лісах вони і живуть. З дерева виробляють вулики для бджіл... Вони пасуть свині, а також вівці... Найбільш сіють просо... Є в них різні кобзи, гуслі й дудки... . Холод в їх країні такий великий, що кожний на зиму викопує собі житло — землянку, до котрої приробляє з дерева гостроверхій дах, й на той дах накладає землю. У таких землянках живуть цілою родиною, запалюють посередині вогонь, розпікають до почервоніння каміння й так гріються. В такому житлі вони залишаються до весни».

Після монгольських завоювань через українські землі мандрували посли до хана від правителів держав Західної Європи (італієць Плано Карпіні, француз Вільгельм Рубрук та інші), які залишили свої спогади.

Географічні уявлення давніх слов’ян та в часи Київської Руси.У стародавніх слов’ян переважали міфологічні погляди на світобудову. У світогляді давніх слов’ян існував свій пантеон богів, що „відповідали” за певні природні явища (Перун, Мокш, Даждьбог тощо).

Важливими історичними й географічними джерелами знань є давньоруські літописи, які писали переважно монахи: літописне зведення 1073 року; «Повість временних літ» (1114-1116 рр.), у якій, зокрема, описується торговий шлях «із варяг у греки» — від Скандинавії до Чорного й Середземного морів, який на значній протяжності проходив Дніпром.

У літописах знаходимо назви історичних земель, річок тощо. Географічний термін «Україна» вперше згадується в Київському літописі (1187 р.). Проте найчастіше землі, які заселяли східнослов’янські народи, йменували «Руссю». Терміном «Україна» позначали відокремлену частину території Русі. Відомості географічного характеру трапляються в «Повісті врем’яних літ» — літописному зведенні, укладеному в Києві, яке відоме також як «Літопис Нестора» (охоплює 852-1117 рр.). Його продовженням є Київський літопис (охоплює 1118-1198 рр.), та Галицько-Волинський літопис (охоплює 1209-1292 рр.).

Географічні дослідження Нового часу. У кінці XVIII століття дослідженням природи Західної України займався «батько» польської геології й географії Станіслав Сташіц; Карпати вивчав професор Львівського університету Балтазар Акке.

Серед робіт вчених Російської Академії наук виділяється праця академіка Йогана-Антона Гюльденштадта, який під час експедиції 1773-1774 років описав рослинність цілинного тоді степу. Чудові описи природи Криму залишили Карл Габліц і Петро-Симон Паллас.

« 7. У чому полягають особливості географічної інформації про територію України: а) в працях давньоримських учених:

─ Особливістю розвитку географії у давньоримський час було складання книг описів Ойкумени і її частин. Їх складали для виховання дітей найбільш знатних людей держави – майбутніх правителів і полководців.

б) в джерелах XVII століття

─ У зв’язку з винайденням приладів для складання топографічних карт з’явилися досить точні карти земель сучасної України.

«Чим відрізняється географія ХІХ століття від географії XVIIІ століття?

У XVIIІ столітті з’явилися перші наукові описи природи різних частин України. Географія буда єдиною, цілісною наукою. У ХІХ столітті розвиток географії призвів на її поділ на окремі науки (геоморфологію, кліматологію тощо). У кінці ХІХ століття розпочаті комплексні географічні дослідження.

§9.ГЕОГРАФІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ XX—ПОЧАТКУ XXІ СТ.

ВИДАТНІ ГЕОГРАФИ(урок № 10 – комбінований)

¤ До складу яких держав входила Україна на початку ХХ ст. (до 1914 р.):

─До Російської й Австро-Угорської імперій;

У 1920—1940 рр.?

─До СРСР (як Українська РСР), Польщі, Румунії, Чехословаччини.

Ü Які зміни державного устрою відбулися на українських етнічних землях у 1918-1922 роках?

─У роки української національної революції, громадянської війни і агресій сусідніх держав на місцях часто змінювалася влада. Разом з тим, спостерігався значний інтерес науковців до краєзнавчої роботи.

ÜПригадайте, які зміни відбулися у формуванні державної території України в 1939-1945 роках?

─На початку Другої світової війни, внаслідок домовленостей між сталінським радянським урядом і урядом фашистської Німеччини у 1939 була розділена Польща, й західноукраїнські етнічні землі відійшли до Радянської України в складі СРСР. У 1940 р., під загрозою радянського вторгнення, Румунія передала до СРСР населені переважно українцями Північну Буковину й Бессарабію, які увійшли як області України − Чернівецька та Ізмаїльська (нині – південна частина Одеської).

« 5.Складіть 5-6 тестів з теми «Історія географічних досліджень України».

1. Хто з учених стародавнього світу зробив перші описи земель, що нині входять до складу України:

а) Геродот; б) К. Птоломей; в) Ібн Бату́тта; г) Віллем Рубрук.

2. Як стародавні греки називали Дніпро:

а) Ра; б) Борисфен; в) Данапріс; г) Пантікап.

3. В якому творі вперше у письмових джерелах згадується географічна назва «Україна»:

а) «Мельпомена»; б) Київський літопис; в) Іпатіївський літопис; г) «Опис України».

4. Хто з учених, що народився в межах сучасної України, був одним із засновників Російського імператорського географічного товариства:

а) Володимир Даль; б) Микола Міклухо-Маклай; в) Павло Чубинський; г) Ератосфе́н.

5. Хто із засновників однієї з географічних шкіл Російської імперії висновки своїх праць ґрунтував на основі досліджень території Полтавщини:

а) П.Семенов-Тян-Шаньський; б) Ф. Белінсга́узен; в) В. Докучаєв; г) Д. Анучин.

6. Хто є основоположником української національної географії:

а) В. Докучаєв; б) М. Міклухо-Маклай; в) С. Рудницький; г) В. Вернадський.

8. Заповніть пропуски в узагальнюючій таблиці «Характеристика етапів формування географічних знань про територію України»:

Етапи формування географічних знань	Особливості географічних досліджень	Найвідоміші учені, мандрівники, провідні організації
Стародавній час (V ст. до н.е. — V ст. н.е.)	Перші найбільш загальні відомості про територію в працях античних учених	Учені: давньогрецький – Геродот; давньоримські – Страбон, К.Птоломей
Середньовічний час (кінець V — кінець XVII ст.).	Розрізнена інформація у літописах, записках мандрівників тощо. У пізньому середньовіччі з’явилися досить детальні карти українських земель	Літописи: Київський, Іпатіївський, «Повість временних літ». Арабські (Ібн-Баттута) мандрівники, посли. Г.Л. де Боплан
Новий час (XVIII—ХІХ ст.)	Перші наукові дослідження природних умов та природних ресурсів. Поділ географії на окремі галузі. Створення кафедр географії в університетах	У XVIII ст. – дослідження Російської академії наук (В.Зуєв, П.Паллас тощо). У ХІХ ст. в Російській імперії сформувався ряд наукових географічних шкіл (Географічного товариства; на чолі з В.Докучаєвим тощо)
Новітній час (1917-1991)	Географічні дослідження (вивчення природних умов і ресурсів) в СРСР підпорядковувалися завданням ведення планового соціалістичного господарства	Провідні організації – географічні кафедри ВНЗ. У 1947р. утворений український філіал Географічного товариства СРСР. Із середини 1950-х рр. пожвавились краєзнавчі дослідження
Сучасний етап (з 1991 року)	Упровадження сучасних інформаційних технологій. Вивчення особливостей взаємодії суспільства і природи на різних територіях, проблем охорони навколишнього природного середовища	Інститут географії Національної Академії наук України (директор — Л. Г. Руденко) та Українське географічне товариство (президент — П. Г. Шищенко), кафедри географії університетів

Предыдущая 1 2 345 6 7 Следующая