Принципи та вимоги до організації мережі роздрібних торговців

Організація мережі роздрібних торговців традиційно здійснюється за перевіре­ними світовою практикою розвитку роздрібного продажу (ритейлінгу) базовими принципами і на підставі стандартних вимог до розвитку і розміщення торгової ме­режі. Унікальність цих принципів і вимог полягає в тому, що вони повною мірою стосуються не тільки традиційних, але й новітніх форм і методів роздрібної реалі­зації (віртуальної торгівлі, мерчандайзингу, франшизи, «багаторівневого маркетин­гу» тощо).

Базовими принципами організації мережі роздрібних торговців (в першу чергу підприємств і одиниць) залишаються:

>• доступність для споживачів;

> рівномірність розосередження;

> концентричність розташування;
>• групування за асортиментом.

У сучасних умовах принцип доступності для споживачіву організації торгове­льної мережі полягає не в територіальному наближенні суб'єктів роздрібної торгів­лі до кожного домогосподарства, а тим більше індивідуального споживача. Навпа­ки, даний принцип є внутрішньо притаманною особливістю ринкове орієнтованої роздрібної торгівлі, яка ставить основною стратегічною метою опанування дедалі ширших контингентів споживачів, через що постійно відбувається «м'яка експан­сія» роздрібних торговців не тільки через територіальне наближення, але й інфор­маційно-ідеологічний вплив на потенційного споживача. У сучасних умовах досту­пність торговельної мережі для споживача скорочується під впливом постійного розвитку засобів інформаційної й транспортної комунікації.

Принцип рівномірності розосередженняроздрібних торговців у розміщенні й розвитку торговельної мережі в ринкових умовах зводиться до розташування одно­типних за спеціалізацією і форматом підприємств відносно рівномірно за територі­єю населеного пункту (адміністративного району) з урахуванням густини населен­ня та щільності заселення в розрахунку на 1 км² площі міського мікрорайону або адміністративного району.

Мережа роздрібних торговців безумовно розвивається за принципом концент­ричного розташування,який передбачає об'єктивне включення, способом погли­нання до зони охоплення (радіусу впливу) гіпер- і суперцентрів роздрібної торгівлі, радіусів дії однотипних, але менших за форматом, потенціалом, а також вузькоспе-ціалізованих роздрібних й дрібнороздрібних торговців. Декларований принцип

концентричності (ступінчастості) широко визнавався й у межах радянської плано­во-розподільної економіки, тимчасом як вади централізованого планування зазви­чай відносилися на практику незадовільної роботи місцевих торговельних органі­зацій. У сучасних ринкових умовах принцип концентричності підлягає в основному правилу внутрішньовидової конкуренції між роздрібними торговцями, коли конку­рентна боротьба розгортається між однотипними, але різноформатними роздрібни­ми торговцями з різними ареалами (зонами) впливу.

Сучасна практика здійснення торговельного продажу матеріальних благ підтве­рджує потребу в додержанні принципу групуваннясуб'єктів роздрібної торгівлі за ознакою єдності зосередження крамниць і торгових одиниць, відмінних за асор­тиментним профілем, а отже і спеціалізацією, в єдиному центрі торговельно-сервісного обслуговування. Такий підхід до організації обслуговування населення на сьогодні є найперспективнішим, оскільки дозволяє не тільки максимально збі­льшувати кількість потенційних покупців для всіх суб'єктів даного згрупованого центру торгівлі (нерідко різних форм власності, організаційно-правової підпоряд­кованості, потенціалу тощо), але й максимально повно враховувати потреби спожи­вачів за рахунок можливості задовольняти потреби різних за соціальним, майновим та дохідним становищем верств населення.

В ході формування мережі роздрібних торговців ринкового типу у вітчизняній галузі роздрібної торгівлі підвищується значення вимог до її організації, які є базо­вими як для розвинутих, так і для пострадянських країн. До основних із них нале­жать:

> максимальне наближення до покупців;

> оптимальна забезпеченість споживачів мережею;

> дотримання раціональних типів і видів спеціалізації;

> забезпечення рентабельності роботи.

Підпорядкованість торговельної мережі вимозі максимального наближення до покупцівбезпосередньо випливає із суті й головного завдання роздрібної торгів­лі — максимально повного забезпечення потреб споживачів. При цьому наближен­ня до споживачів є взаємною потребою як роздрібних торговців, оскільки дозволяє планомірно організовувати процес реалізації, так і покупців, бо скорочує затрати їх часу на здійснення купівель. Наближення роздрібних продавців до покупців у су­часних умовах зростає не тільки за рахунок подрібнення торговельної мережі, але й унаслідок використання нових комп'ютерно-комунікаційних і збутово-реалізацій-них технологій.

Вимога оптимальної забезпеченості споживачів мережеюроздрібних торгов­ців визначається такими факторами:

> склад і чисельність, спеціалізація і характер зайнятості населення;

> щільність і складений тип розселення мешканців за територією;

> відповідність типів і достатність кількості роздрібних торговців контингенту
обслуговування.

Додержання раціональних типів і видів спеціалізаціїв сучасних умовах за­безпечується не тільки зрослою міжвидовою і внутрішньовидовою конкуренцією в галузі роздрібної торгівлі, але й необхідністю уніфікації будівництва та експлуата­ції об'єктів торговельного обслуговування, раціоналізації й індустріалізації торго­вельно-технологічних процесів у торговельній мережі та потребою неухильного підвищення рівня обслуговування споживачів.

Забезпечення рентабельності роботироздрібних торговців є загальною вимо­гою функціонування будь-яких суб'єктів комерційної діяльності в ринкових умовах

і потребує постійної оцінки динаміки споживчого ринку, правильного вибору спе­ціалізації з урахуванням рентабельності окремих груп торговельного асортименту, урахування реальних доходів населення і його купівельних фондів.

характеристика основних видів,

ТИПІВ І ФОРМАТІВ РОЗДРІБНИХ ТОРГОВЦІВ

Види роздрібних торговців

У складі мережі роздрібних торговців можна виділити п'ять основних видів: стаціонарну, посилкову, електронну, напівстаціонарну і пересувну(рис. 12.1). Види роздрібних торговців класифікуються за такими ознаками: ступенем стало­сті місцезнаходження, принципами організації роботи, характером капіталь-ності споруди.

за ступенем сталості місцезнаходженнярозрізняють стаціонарну, напівста-ціонарпу і пересувнумережу. Якщо стаціонарнамережа роздрібних торговельних підприємств відрізняється надтривалим терміном функціонування в конкретному місці, то напівстаціонарнаможе бути без особливих затрат сил і засобів оператив­но переміщена в будь-яке місце, а пересувнавзагалі не прив'язана в територіаль­ному масштабі і весь час маневрує. За рамки поняття місцезнаходження виходять види мережі, віднесені до віртуальноїторгівлі, — посилкова й електронна, які в даному контексті є екстериторіальними, їх місце розташування не має жодного значення для покупців.

Основні принципи організації роботироздрібних торговців дозволяють поді­ляти їх на роздрібних, дрібнороздрібних і віртуальних.У складі мережі підпри­ємств роздрібної торгівлі власне роздрібну її частинустановлять магазини і па­латки,тоді як до дрібнороздрібної частини торговельної мережіналежать кіоски, ятки, автомати, пункти пересувної торгівлі, нестаціонарні торгові одиницітощо. При цьому віртуальна торгівляпосідає окреме, особливе місце, оскільки здійснюється за допомогою особливих прийомів і методів, побудованих на застосуванні електронних засобів передачі інформації і характеризується не параметрами приміщень або споруд, а потужністю і швидкодією інформацій­ної системи.

За характером капітальності споруд мережа роздрібних торговцівділяється на декілька типів: капітальні магазини; легкоконструкційні павільйони, авто­мати; некапітальні палатки, кіоски, ятки, торгові місця; мобільні засоби пере­сувної, розвізної і розносної торгівлі.

Під магазиномрозуміють об'єкт для роздрібного продажу товарів, що за­ймає окремий будинок або влаштоване приміщення в капітальній споруді, має торговельну залу для покупців і низку технологічних приміщень для експедиції, підсортування, зберігання новоотриманих товарів.

Особливим типом роздрібних торговців є електронний віртуальний мага­зин — квазіінститут торговельного обслуговування, що існує віртуальна, умов­но, поєднуючи реальних, але територіальна роз'єднаних продавців і покупців.Сучасна віртуальна торгівля — це відкрита електронна комп'ютерна мережа з не­обмеженим доступом до неї через засоби зв'язку будь-якого користувача персона­льного комп'ютера. У практиці торговельного обслуговування зберігається також посилкова торгівля— особливий вид торгівлі, яка була попередником віртуальної електронної торгівлі. Роль суб'єкта обслуговування в ній виконують центральні склади-магазини і їхні регіональні філії,на яких виконується основна робота з формування отриманих засобами зв'язку і поштою замовлень від покупців з да­льшим відправленням готових покупок через поштові комунікаційні мережі.