Складнопідрядне речення – це речення, частини якого нерівноправні за смислом і поєднані сурядним зв'язком за допомогою сполучників підрядності або за допомогою сполучного слова.

Одна з частин складнопідрядного речення є головною, інша- залежною. Від головної частини до залежної можна поставити питання.

Напр.: Щоб не пламеніти горобині самотньо, посадив я поблизу неї нашу українську калину (І.Цюпа)- для чого посадив?

Серед складнопідрядних речень виділяються три основних види:

складнопідрядні речення з підрядними означальними;

складнопідрядні речення з підрядними з'ясувальними;

складнопідрядні речення з підрядними обставинними.

Складнопідрядні речення з підрядними означальними

Підрядні означальні речення – це підрядні речення, які відповідають на питання який? яка? яке? які? і залежать від одного з членів речення, вираженого іменником або іншою частиною мови в ролі іменника.

Підрядні означальні речення приєднуються до головного речення за допомогою сполучних слів який, чий, котрий, що, де, куди, звідки, коли та сполучників щоб, як, ніби, наче, неначе: А справжня слава- це прекрасна жінка, що на могилу квіти принесе (Л. Костенко).

В наведеному прикладі підрядне речення приєднується до головного сполучним словом що. Воно є підметом підрядного речення (його можна замінити на сполучне слово яка, а також на вона, жінка).

Окремо виділяються займенниково- означальні речення, які пояснюють член головного речення, виражений займенником той, вжитим у значенні іменника: Те, що було, минулося, І знову не буде (Т.Шевченко).

Підрядні з’ясувальніречення – це підрядні речення, які відповідають на питання відмінків і пояснюють присудок у головному реченні.

Вони приєднуються до головного речення за допомогою сполучних слів хто, що, який, чий, котрий, де, куди, звідки, коли, відколи, як та сполучників що, як, щоб, ніби, мов, наче, неначе.

Сполучне слово є членом підрядного речення і вимовляється з підкресленою інтонацією: З дороги видно було, як вився у низині кривульками глибокий та каламутний Прут (М.Коцюбинський).

Підрядні обставинні речення – це підрядні речення, які відповідають на ті ж питання, що й обставини в простому реченні.

Вони поділяються на підрядні місця, часу, способу дії, порівняльні, міри та ступеня, причини, мети, умовні, допустові, наслідкові.

Підрядні речення місця вказують на місце або напрям дії, про яку йдеться в головному реченні і відповідають на питання де? куди? звідки?

Вони стосуються всього головного речення, проте можуть уточнювати обставину місця, виражену вказівним словом (прислівниками там, тут, туди, звідти, скрізь, всюди).

До головного речення підрядні місця приєднуються сполучними словами де, куди, звідки (Іди туди, звідки прийшов).

Підрядні речення часу вказують на час місця дії, про яку йдеться в головному реченні і відповідають на питання коли? відколи? доки? з якого часу? як довго?

Вони стосуються головного речення в цілому і приєднуються до нього сполучними словами як, як тільки, ледве, коли, поки, доти, скоро, під час того як, після того як.

Вказівними словами в головному реченні можуть виступати прислівники тоді, відтоді, доти (Він повернувся додому тоді, коли все скінчилося).

Підрядні речення способу дії вказують на способ (характер) дії, про яку йдеться в головному реченні і відповідають на питання як? яким способом?

Вони пояснюють один із членів речення і приєднуються до нього сполучниками як, що, щоб, аж, ніби, наче, неначе, мов, немов, ніж, чим…тим та сполученими словами скільки, наскільки, як.

Вказівними словами в головному реченні можуть бути прислівники так, настільки, займенником стільки (Сергій подивився на Ольгу (так), наче вперше її побачив).

Підрядні порівняльні речення вказують на місце або напрям дії, про яку йдеться в головному реченні і відповідають на питання як? як саме? подібно до чого?

Вони пояснюють усе головне речення і приєднуються до нього сполучниками як, ніби, неначе, мов, немов, немовби, немовбито (Хмари насувалися, наче великі хвилі).

Підрядні порівняльні речення можуть бути неповними(Ніби від землетрусу, здригнулася вся земля).

Підрядні речення причини вживаються для вираження порівняння і відповідають на питання чому? через що? з якої причини?

Вони пояснюють головне речення в цілому і приєднуються до нього сполучниками бо, тому що, через те що, від того що, завдяки тому що, оскільки.

Вказівними словами у головному реченні можуть виступати прислівники тому, затим, сполука через те: Прилинь, сизий орле, бо я одинокий (Т.Шевченко).

Підрядні речення мети вказують на мету дії, про яку йдеться в головному реченні і відповідають на питання для чого? з якою метою? навіщо?

Вони стосуються всього головного речення і приєднуються до нього за допомогою сполучників щоб, для того щоб, з тим щоб, аби, хай.

Вказівними словами у головному реченні можуть бути сполуки для того, на те, з тим: Я посланий, щоб виконать закон (Леся Українка).

Підрядні умовні речення вказують на умову, за якої можливо те, про що йдеться в головному реченні і відповідають на питання за якої умови?

Вони пояснюють усе головне речення і приєднуються до нього за допомогою сполучників якщо, коли (можна замінити на якщо), коли б (можна замінити на якби), якби, як, аби, тільки б.

Вказівним словом у головному реченні може бути прислівник тоді (Як рясно квітує горобина, то добрий буде урожай).

Підрядні допустові речення вказують на те, всупереч чому відбувається дія у головному реченні і відповідають на питання незважаючи на що?

Вони стосуються головного речення в цілому і приєднуються до нього сполучниками хоч (хоча), дарма що, незважаючи на те що, як не, куди не, хай (нехай): Олена, хоч і була гострою на слово, змовчала.

Підрядні наслідкові речення вказують на наслідок того, про що йдеться в головному реченні. Підрядні наслідкові речення не відповідають на питання.

Вони пояснюють головне речення в цілому, завжди стоять після нього і приєднуються до нього сполучником так що: Теплий туман стелився по полю і наливав балку по самі вінця, так що дерева потопали в ньому (М.Коцюбинський).

До підрядних наслідкових близькі за значенням підрядні супровідні речення. Вони приєднуються до головного речення займенником що у різних відмінках (Досить холодно, щоб іти так далеко).

Безсполучникове речення – це речення, частини якого пов'язуються без сполучників і сполучних слів.

Засобом зв’язку між частинами безсполучникового складного речення виступає інтонація (Учи азбуку- прийде хліб у руку)

За характером смислових (синтаксичних) відношень безсполучникові складні речення поділяються на два види: з однорідними (однотипними) і з неоднорідними (різнотипними) частинами.

Складне речення з однорідними частинами характерізується граматичною незалежністю одного простого речення в ньому від іншого.

Складне речення з неоднорідними частинами поєднує незалежне і підпорядковане йому речення, що приєднується безсполучниково.

Безсполучникові складні речення з однорідними частинами співвідносні зі сполучниковими складносурядними реченнями, тому між їх частинами існують ті самі синтаксичні відношення, що й між частинами складносурядних речень (одночасність подій, явищ, станів; послідовність; причинно- наслідкова залежність тощо):

Безсполучникові складні речення з неоднорідними частинами співвідносні зі сполучниковими складнопідрядними реченнями, тому синтаксичні відношення між їх частинами в основному нагадують відношення між компонентами складнопідрядного речення (причиново-наслідкові, умовні, з’ясувальні)

Завдання для аудиторної роботи

Завдання 1.

І. Переписати речення, вставляючи, де треба, пропущені букви і розкриваючи дужки; розставити пропущені розділові знаки; зробити синтаксичний розбір 1-го і 2-го речень.

Вишивка один з (най)поширеніших видів народного декоративного мистецтва. Створе..я на шкірі тканинах узорів за допомогою голки і нитки відоме з (давніх) давен. Зразки вишивок Х – ХІ ст. знайдені арх..ологами у Ки..ві та Ки..вс..кій області Чернігові та Чернігів..с..кій області на Житомирщині Л..вівщині. Числе..і історичні літературні фол..клорні матеріали стверджують масове побутування в Україні вишивки одягового інт..р..єрно(побутового) та обрядового пр..значе..я. (З довідника.)

ІІ. Переписати речення, вставляючи, де треба, пропущені букви; розставити пропущені розділові знаки; зробити синтаксичний розбір 1-го і 2-го речень. Рушники волинс..кі теперішн..ої Житомирщини та Рівненщини мають також свої особливості, як ткані так і вишивані. Надто ж слід виділити північ..ні та півде..і райони.

Якщо для північ..ної Волині від Овруча до Шац..ких озер біл..ш характерні ткани рушники то на півдні волин..с..кої землі поширені декоровані вишива..ям і тка..ям. майже все волин..с..ке Полі..я і навіть ки..вс..ке вирощувало багато л..ону а тому тут було дуже вживане тка..я л..оном.

Полі..я характерне і дуже довгими – до семи метрів – та вуз..кими що декоруют..ся на сірій основі білою та здебіл..шого червоною і чорною заполоччю геометричним орнаментом уздовж вс..ого полотнища. (І.Гончар.)

ІІІ. Переписати речення, вставляючи, де треба, пропущені букви і розкриваючи дужки; розставити пропущені розділові знаки; зробити синтаксичний розбір 4-го речення.

І ще одним дивом природи славит..ся Пр..дніпров..я – Хортицею. Цей острів унікальне геологічне утворе..я один з (най)біл..ших річ..кових островів узагалі… Ландшафт острова також дивовижний скелі лісисті узгір..я заплави озера майже первіс..ий цілин..ий степ усього потроху, мовби у якійсь експозиції.

Оспівана в думах л..гендах і красному пис..менстві ві..творена у картинах видатних художників минулого й сучасного в аматор..с..ких (фото)відбитках і (кіне)матографі, Хортиця ві..давна слугувала людям. Ще 450 року до нашої ери про неї (з/с)гадував Геродот а 1103 року ро..повідає про похід (ки..во)рус..ких воїв проти половців автор Іпатієвс..кого літопису.

Хортиця була одним із центрів де зародилося й набирало сили запоро..ке козац..тво. (За С.Гречанюком.)

Практичне заняття № 19

Тема:Стилістика сучасної української мови.

План

Загрузка...

123