ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Основна частина (розділи курсової роботи)

 

Роботу над основною частиною слід поділити на такі етапи: – Перший етап роботи над основною частиною необхідно починати з вивчення традиційних (карткових) каталогів та картотек, електронного каталогу й фонду довідкових, реферативних та бібліографічних видань. З метою повного виявлення літературних джерел необхідно використовувати різні джерела пошуку: каталоги і картотеки бібліотеки інституту, а також провідних бібліотек міста, автоматизовану бібліотечно-інформаційну систему та бібліотечні посібники, прикнижні та пристатейні списки літератури, виноски і посилання у підручниках, монографіях, словниках та ін., спеціальні періодичні видання, електронні носії інформації (Інтернет, компакт (СD та DVD) – диски з матеріалами за обраною темою).

При проведенні аналізу літератури власноручно бібліографічний перелік джерел краще робити на каталожних картках, щоб скласти з них робочу картотеку, яка, на відміну від записів у зошиті, зручна тим, що її завжди можна поповнювати новими матеріалами, контролювати повноту добору літератури з кожного розділу курсової роботи, знаходити необхідні записи, а у майбутньому використати і для написання дипломної роботи. Картки можна групувати в будь-якому порядку залежно від мети або періоду роботи над дослідженням.

Другий етап започатковується з вивчення та складання конспекту літератури (краще в електронному вигляді) з теми курсової роботи. Вивчення літератури слід починати із праць, де проблема відображається в цілому, а потім перейти до вужчих досліджень. Починати ознайомлення з виданням необхідно з титульного аркуша, з'ясувавши, де, ким, коли воно було видане. Варто переглянути зміст, який розкриває структуру видання, наповнення його розділів, звернутися до передмови, де розкрито призначення видання, завдань, поставлених в ньому автором.

Читаючи видання, потрібно уважно стежити за ходом авторської думки, вміти відрізняти головні положення від документів й ілюстративного матеріалу. Часто статті з наукових збірників складні для сприйняття, тому необхідно їх читати кілька разів, намагаючись виділити головну ідею та аргументи, якими автор її доводить. З'ясовуючи це, необхідно виписати всі потрібні цитати, цифри, факти, умови, аргументи, якими оперує автор, доводячи основну ідею статті.

Конспектуючи матеріал, слід постійно пам'ятати тему кваліфікаційної роботи, щоб виписувати тільки те, що має відношення до теми дослідження. Виписувати цитати варто на одній стороні окремих аркушів паперу стандартного розміру, що допомагає краще орієнтуватися в накопиченому матеріалі, систематизувати його за темами і проблемами. Кожна цитата, приклад, цифровий матеріал мають супроводжуватися точним описом джерела з позначенням сторінок, на яких опубліковано цей матеріал. Застосування так званих розлапкованих цитат, коли думки іншого автора видаються за особисті, розглядається як грубе порушення літературної та наукової етики, кваліфікується як плагіат. Однак, це не означає, що студент зовсім не повинен спиратися на праці інших авторів: чим ширше і різноманітніше коло джерел, які він використовував, тим вищою є теоретична та практична цінність його дослідження.

Матеріал за обраною темою можливо й ефективно збирати та обробляти за допомогою сканування та комп'ютерної обробки, отриманої з різних джерел інформації. Опрацьований матеріал за темою роботи необхідно перечитати декілька разів, доки у автора не складеться цілісне уявлення про предмет вивчення. Правильна та логічна структура курсової роботи – запорука успіху розкриття теми. Процес уточнення структури складний і може тривати протягом усієї роботи над дослідженням.

Основна частина повинна відповідати наступним вимогам: в основній частині, поділеній на окремі розділи, розкривається зміст теми дослідження. У кожному розділі повинна бути завершеність змісту, головна ідея, а також тези, підтверджені посиланнями на нормативно-правові акти, думки різних авторів, статистичні дані, результати анкетування, аналітичних даних та практичного досвіду. Думки мають бути пов'язані між собою логічно, увесь текст має бути підпорядкований одній головній ідеї.

Кожний висновок повинен логічно підкріпляти попередній, один доказ випливати з іншого. Інакше текст втратить свою єдність. До кожного розділу роботи необхідно зробити узагальнення, тобто висновки, а по закінченні роботи – формулюються загальні висновки до всієї роботи в цілому.

Основна частина курсової роботи складається із 4 розділів. Зміст розділів повинен відповідати темі курсової роботи та повністю її розкривати. Назва розділів не повинна співпадати з назвою всієї роботи. Матеріал у розділах повинен викладатись логічно, лаконічно та аргументовано та відповідати вимогам, які пред'являються до кваліфікаційних робіт.

 

Теоретичний розділ

 

Перший розділ присвячується теоретичному аналізу проблеми, яка досліджується: розкривається історія розвитку питання; визначається ступінь вивченості на основі обзору відповідної вітчизняної та зарубіжної літератури; уточнюються поняття та сутність об'єкта, який вивчається; надається оцінка ролі та значення обраного об'єкта дослідження; вказується місце предмету дослідження у структурі економічної системи, елементом якої він є, класифікуються та уточнюються наукові поняття, оцінюється наявний методичний інструментарію по темі дослідження та інше.

Розділ розробляється на засадах вивчення спеціальної літератури, нормативно-законодавчої документації та офіційної статистичної інформації.

Огляд джерел інформації для теоретичного розділу курсової роботи включає такі їх види:

а) законодавчі і нормативні акти;

б) підручники та навчальні посібники;

в) монографії і наукові статті в спеціальних періодичних друкованих виданнях;

г) науково-публіцистичні статті в друкованих засобах масової інформації тощо.

Роботу над оглядом літературних та законодавчих джерел необхідно починати з інформаційного пошуку. Список рекомендованих джерел студенти готують самостійно або спільно з науковим керівником. Використання літературних та нормативних джерел в роботі та наведення цитат з них супроводжується обов’язковим посиланням на відповідне джерело.

Теоретичні дослідження доцільно обґрунтувати шляхом узагальнення світового та вітчизняного досвіду, залучення результатів наукових досягнень провідних вчених тощо. За кожним з питань слід викласти думки різних авторів, дати їх порівняльний аналіз, виявити можливі протиріччя та сформулювати шляхи їх розв’язання й власну думку автора.

Бажано ілюструвати текст графічним матеріалом – схемами, графіками, алгоритмами, діаграмами тощо.

Результатом теоретичного розділу повинна бути певна теоретична концепція предмета дослідження, модель пошуку механізмів розв’язання задачі, поставленої у курсовій роботі. Ця модель повинна мати наскрізний характер, тобто щоб її алгоритм можна було б використовувати для аналізу відповідної інформації в аналітичному розділі та обґрунтування рекомендацій та пропозицій у проектно-рекомендаційному розділі.

Рекомендований обсяг першого розділу 15% від загального обсягу роботи або 10 – 12 сторінок друкованого тексту).

Аналітичні розділи

 

Другий розділ повинен мати аналітичний характер. Студент на підставі теоретичного матеріалу, викладеного у першому розділі, та звітних даних досліджуваного підприємства про економічний та соціальний аспекти його діяльності із врахуванням можливостей і загроз зовнішнього середовища, повинен у другому розділі оцінити і висвітлити умови і середовище функціонування досліджуваного підприємства. Кожен робочий етап повинен бути спланований з урахуванням попередніх і наступних кроків. Наприклад, при розробці опитувальних листів необхідно, з одного боку, орієнтуватися на мету дослідження, з іншого боку, потрібно знати, які статистичні методи будуть використані для обробки даних. Для планування збору даних необхідно за допомогою методу сіткового аналізу скласти сітковий графік, що дозволяє визначити і контролювати витрати часу і необхідність залучення обчислювальних засобів.

Для одержання інформації в маркетингових дослідженнях використовуються наступні методи: інтерв'ю, спостереження, експеримент і панель. Обрану тему студенти повинні досліджувати із застосуванням усіх методів збору даних: опитування (інтерв'ю й анкета), спостереження, експеримент, панель. Коротка характеристика цих методів збору приведена нижче.

Інтерв'ю - це опитування учасників ринку й експертів. Даний метод використовується при первинних дослідженнях. Інтерв'ю буває в різних формах, а саме: письмове, усне, телефонне, вільне, стандартизоване. Інтерв'ю призначено для збору даних про звички споживачів, дослідження іміджу марок і організацій, а також дослідження мотивації. Перевагами інтерв'ю є те, що воно дозволяє проводити дослідження не сприйманих обставин (наприклад - мотиви). Недоліки інтерв'ю полягають у тому, що особистість інтерв'юера впливає на результат інтерв'ю, і вибірка виходить репрезентативна.

Спостереження - це планомірне охоплення сприйманих органами почуттів обставин без впливу на об'єкт спостереження. Спостереження буває в різних формах, а саме: польове, лабораторне, особисте, за участю особи, що спостерігає і без неї. Спостереження призначене для збору даних про поводження споживачів. Перевагами спостереження є те, що воно об’єктивніше і точніше, ніж опитування. Недоліки спостереження полягають у тому, що воно дороге і що багато фактів не піддаються спостереженню.

Експеримент - це дослідження впливу одного фактора на інший при одночасному контролі сторонніх факторів. Експерименти бувають польовими чи лабораторними. Експеримент призначений для досліджень продукту, тесту ринку, дослідження реклами. Перевагами експерименту є те, що він дає можливість роздільного спостереження за впливом різних перемінних. Недоліки експерименту полягають у тому, що він вимагає значної витрати часу і грошей, важко створити реалістичність умов, тримати процес експерименту під контролем.

Панель - це повторюваний збір даних в одній групі через рівні проміжки часу. Панель буває торговою чи споживчою. Панель призначена для постійного відстеження торгових запасів у групі магазинів чи споживачів. Перевагами панелі є те, що воно дозволяє виявити розвиток у часі. Недоліки панелі складаються в недовговічності панелі й у прояві ефекту панелі.

При побудові проекту дослідження майже завжди виникає питання про те, які об'єкти й у якій кількості повинні бути досліджені. Це означає, що необхідно вирішити три проблеми:

1) виділення генеральної сукупності;

2) визначення методу вибірки;

3) визначення обсягу вибірки.

Генеральна сукупність повинна бути обмежена інформаційно, у часі й у просторі.

Наприклад: підприємець хоче мати уявлення про покупців свого продукту. Для того, щоб провести дослідження, необхідно спочатку відповісти на питання: хто є покупцем продукту? Той, хто купив продукт хоча б один раз, чи той, хто купує регулярно раз на місяць? У залежності від відповіді речовинне обмеження генеральної сукупності буде різним.

Вибірка повинна бути зроблена таким чином, щоб вона представляла репрезентативну ілюстрацію генеральної сукупності. Тільки в цьому випадку, виходячи з характеристик вибірки, можна зробити висновки про генеральну сукупність.

При проведенні збору даних завжди маються помилки, причому розрізняють два види помилок - випадкові і систематичні. Випадкові помилки з'являються тільки при вибірковому дослідженні. Вони не зміщують характеристики вибірки в одну сторону, величина подібних помилок може бути оцінена.

Систематичні помилки настають унаслідок впливу невипадкових факторів, наприклад: неточне виділення генеральної сукупності, недоліки вибірки, помилки при розробці опитувальних аркушів, помилки розрахунку, помилкові висловлення опитуваних, помилки інтерпретації.

Наступним етапом роботи є вибір і обґрунтування виду вибірки.

Вибірки бувають випадкові і невипадкові.

До випадкового відносяться наступні види вибірок:

- проста вибірка - вибір типу лотереї, за допомогою випадкових чисел, систематична вибірка з випадковим стартом і т.д.;

- групова вибірка - розкладання генеральної сукупності на окремі групи, усередині кожної з яких проводиться потім випадкова вибірка;

- метод "клумб" - одиниці вибору складаються з груп елементів. Передумовою для застосування методу є можливість подібного поділу генеральної сукупності. З безлічі "клумб" вибираються одиниці, що потім цілком досліджуються;

- багатоступінчаста вибірка - вибірка проводиться кілька разів підряд, причому одиниця вибірки попередньої стадії представляє сукупність одиниць наступної стадії.

До невипадкових вибірок відносяться:

- довільна вибірка - елементи вибираються без плану; метод простий і дешевий, однак відповідно неточний. Має низьку репрезентативність;

- типова вибірка - збір даних обмежується деякими характерними елементами генеральної сукупності; для цього необхідно розташовувати даними про розподіл ознак, за якими визначаються "типові" елементи;

- метод концентрації - дослідженню піддаються лише найбільш істотні і важливі елементи генеральної сукупності;

- метод квот - вибір відбувається за аналогією з розподілом визначених ознак (стать, вік) у генеральній сукупності.

Метод заснований на припущенні, що при відповідності вибірки і генеральної сукупності з погляду розподілу даних характеристик вибір буде репрезентативний і для предмету дослідження.

1. При великих опитуваннях неминуче відсівання частини листів через неповне заповнення (помилково, пропуск багатьох питань, припинення інтерв'ю). Крім того виключаються опитувальні аркуші, що містять явно невірні відповіді (унаслідок нерозуміння, свідомо помилкові відповіді, фальсифікація з боку інтерв'юера, виявлена при перевірці). При письмових опитуваннях відсіваються формуляри, заповнені сторонніми особами.

2. Наступний етап полягає в подальшій перевірці опитувальних аркушів на читаність і відсутність протиріч у відповідях. Не всі аркуші з неясними відповідями повинні бути виключені, деякі піддаються коректировці. Крім того, окремі питання можна не використовувати в процесі обробки.

3. Обробка даних за допомогою комп'ютера вимагає відповідного кодування інформації. Під кодуванням тут розуміється утворення категорій відповідей (якщо необхідно) і присвоєння категоріям символів (наприклад, чисел). Розрізняють кодування закритих і відкритих питань. Закриті питання мають заздалегідь задані категорії відповідей.

Кодування відкритих питань можна робити тільки після закінчення збору даних. Для цього необхідно сформулювати категорії, до яких можна віднести окремі відповіді, причому потрібно враховувати наступне:

- категорії повинні бути вичерпними, тобто охоплювати всі можливі відповіді. Часто ця вимога виконується за допомогою додавання як останню альтернативу "інші відповіді";

- одна відповідь повинна відповідати тільки одній категорії;

- якісна однорідність категорій, що повинна бути гарантована постановкою питання.

4. При введенні даних у комп'ютер часто виникають помилки, для запобігання яких рекомендується підготовляти матеріал до введення в машиночитаємій формі. Крім того, необхідно контролювати правильність кодування інформації.

5. Нові перемінні виникають унаслідок з'єднання декількох вихідних чи додавання з інших джерел (наприклад, дані інших досліджень для порівняння).

6. При підготовці матеріалу, отриманого за допомогою вибірки, часто виникає необхідність приведення його структури у відповідність з генеральною сукупністю. Відхилення можуть відбутися унаслідок відмовлень від відповіді, важкої досяжності визначеного кола осіб. Зрівноважування окремих категорій необхідно також при диспропорційній вибірці.

Обробка матеріалу відбувається за допомогою статистичних методів. Статистичні методи аналізу даних призначені для їхнього ущільнення, виявлення взаємозв'язків і структур.

Аналіз ринку

Аналіз ринку полягає в систематичному, із залученням методів дослідження ринку, виявленні всіх обставин, пов'язаних з реальними і потенційними партнерами організації по ринку.

Аналіз ринку націлений на одержання інформації, у першу чергу про споживачів, а також про постачальників, торгівлю, посередників. Для аналізу використовується як уже наявна інформація, наприклад, звіти служби побуту, листи клієнтів, а також дані, отримані за допомогою різних методів дослідження ринку. Це можуть бути в залежності від типу й особливостей ринку інтерв'ю (у формі анкети чи усного телефонного опитування), спостереження, панель, експеримент.

Для одержання необхідної інформації потрібно спочатку однозначно виділити ринки чи ринкові сегменти, що повинні служити предметом аналізу. Потім необхідно досліджувати структуру цих об'єктів і можливі тенденції їхнього розвитку. Дані розподіляються на кількісні і якісні.

Аналіз макросистеми

Аналіз макросистеми спрямований на вивчення умов навколишнього середовища, що характеризуються тим, що не мають прямого зв'язку з ринком, але впливають так само на усіх виробників, зайнятих у даному географічному регіоні. Прийнято розподіляти макрооточення організації на економічний, соціально-культурний, фізичний, політико-правовий і технологічний компоненти. Через занадто велике число факторів макросистеми практично неможливо врахувати усі величини, що впливають на неї. Набагато доцільніше обмежити аналіз макросистеми невеликим числом ключових характеристик, що мають вирішальне значення в даній ситуації.

Аналіз потенціалу підприємства

Аналіз потенціалу підприємства призначений для перевірки ресурсів та їхньої відповідності напрямкам стратегічного плану. Мета аналізу потенціалу - виявити можливості керівництва підприємства. Акцент робиться на питанні типу: які особливі здібності мають керівники підприємства? У яких областях вони мають компетентність? У яких областях вони не мають достатньої компетенції?

Аналіз потенціалу підприємства повинен містити практично всі сфери діяльності підприємства - виробництво, фінанси, кадри, наукові дослідження, організаційна культура підприємства і т.д. Найбільш придатним способом збору інформації про потенціал підприємства є систематичний розгляд усіх перерахованих вище напрямків. Джерелом кількісних показників доцільно брати внутрішню документацію підприємства (рахунки, статистику і т.д.). Для кількісної оцінки підприємницької культури, системи мотивації співробітників, якості виробничого планування, використання нових інформаційних технологій, організації збуту, фази життєвого циклу найважливіших продуктів, можливості одержання кредитів доцільно застосовувати опитування експертів чи керівництва підприємства за допомогою анкетування.

Аналіз конкурентів

Для проведення цього аналізу необхідно однозначно визначити всі організації, які можна віднести до кола реальних чи потенційних конкурентів.

Дослідження конкурентів спрямоване на з'ясування тихжепроблем, що були сформульовані при аналізі власного потенціалу підприємства. Це повинно забезпечити порівняність інформації.

Аналіз конкурентів повинен включати всі сфери діяльності підприємства - виробництво, фінанси, кадри, наукові дослідження, методи управління. Найбільш придатним способом збору інформації про потенціал підприємства є систематичний розгляд усіх перерахованих вище напрямків. Джерелом кількісних показників доцільно брати внутрішню документацію підприємства (рахунки, статистика і т.д.). Для кількісної оцінки підприємницької культури і філософії, системи мотивації співробітників, якості виробничого планування, використання нових інформаційних технологій, організації збуту, фази життєвого циклу найважливіших продуктів, можливості одержання кредитів доцільно застосовувати опитування експертів керівництва підприємства за допомогою анкетування.

Аналіз сильних і слабких сторін організації

Аналіз сильних і слабких сторін організації з'єднує результати аналізу потенціалу й аналізу конкурентів. Він призначений для виявлення переваг і недоліків стосовно основних суперників. Для наочного представлення можна використовувати профіль сильних і слабких сторін.

Досить важливо, щоб узагальнення теоретичних положень та аналізу сучасного економічного стану досліджуваного підприємства, викладених у першому розділі, були підтверджені конкретним практичним матеріалом у другому розділі.

З метою проведення глибокої діагностики досліджуваного підприємства і, одночасно, демонстрації вмінь і практичних навичок студента необхідно у зазначеному розділі максимально використати увесь необхідний методологічний інструментарій (використати загальні і спеціальні методи, а саме узагальнення і абстракції, індукції та дедукції, діалектичного методу пізнання та системного підходу до вивчення досліджуваних явищ та процесів, а також розрахунково-конструктивні, статистичні методи і прийоми, математичні, балансові, експериментальні, нормативні та ін. Слід використати матричні методи аналізу такі як PEST, SWOT, SPACE – аналізи, матрицю БКГ „Зростання – частка ринку”; матрицю „Привабливість – конкурентоспроможність” McKincey – General Electric; “Shell” – DMP; ADL/LC; матрицю Ансофа та тривімірну схему Абеля; діловий комплексний аналіз PIMS, і т.ін.).

Рекомендований обсяг другого розділу становить 40 – 45% від загального об'єму роботи або 30 – 35 сторінок друкованого тексту.

 

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти