ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Тема: Аналіз господарської діяльності.

План:

1. Поняття, рівні, цілі, задачі аналізу.

2. Метод аналізу виробничо-господарської діяльності.

3. Прийоми аналізу виробничо-господарської діяльності (ВГД)

4. Напрямки здійснення аналізу ВГД.

Рекомендована література:

Основна:

1. Экономика строительства / Под ред. И.С. Степанова. М.: Юрайт, 1998 ст. 287-296.

Додаткова:

2. А.М. Тугай та ін.. Економіка будівельної організації. К 2002, стор 182-194

Рогожин П.С., Гойко А.Ф. Економіка будівельних організацій, 2001, стор. 429-438

1.

Аналіз ділової ситуації - одна з важливіших функцій управління:

- здійснюється до прийняття управлінського рішення та є його основою;

- аналіз (контроль) ситуації здійснюється в ході реалізації прийнятого рішення для розробки коригувальних впливів;

- після реалізації управлінського рішення знову здійснюється аналіз результатів.

 
 
Керована система (виробництво та інша діяльність)


Ресурси Продукція (БМР)
послуги та ін.


 
 

 


Рис.1. Місце економічного аналізу в системі управління.

В умовах переходу до ринкових відносин суттєво активізовано роль аналізу ділової ситуації:

1. Роздержавлення економіки, перехід до багатопланових комплексних економічних взаємовідносин, значно ускладнили та розширили аналі­тичні задачі.

2. Посилення ролі інформаційного забезпечення в сучасному виробництві значно підвищили вимоги до рівня (якості) аналітичних рішень.

 

У відповідності до цього позначимо рівні економічного аналізу:


Рівень І —


Стратегічний аналіз- частина дій підприємства з розробки та реалізації ринкової стратегії.


 
 

Рівень II —

 

Аналіз господарської діяльності (ГД)- оцінка конкурентоздатності, ефективності використання ресурсів, виявлення резервів.


 


Рис.2. Рівні економічного аналізу.

 

Мета аналізу на всіх рівнях – забезпечення підвищення ефективності виробництва, продуктивності, зростання прибутковості та доходності.

Розділ аналітичних задач по видах:

Вид аналізу Аналітичні задачі
За змістом та аспектами дослідження Економічні; Техніко-економічні; Функціонально-вартісні.
За часом прийняття рішення Перспективні - попередній аналіз проектів, планів, управлінсь­ких рішень; Ретроспективні - аналіз прийнятих раніше проектів, рішень; Оперативні (ситуаційні).
За колом питань, що вивчаються Комплексні (повні) - дослідження діяльності організації у цілому за значний період (квартал, рік, декілька років); Поточні (цільові) - вивчають окремий показник, або тісну суку­пність показників.

 

2.

Метод аналізу виробничо-господарської діяльності (ВГД)-сис­темне, комплексне вивчення, вимірювання та узагальнення впливу факторівна результати діяльності підприємства шляхом обробки спеціальними при­йомами системи показників плану, обліку, звітності та інших витоків інфор­мації з метою підвищення ефективності виробництва.

Таким чином метод аналізу ВГД базується на трьох взаємо­пов'язаних вимогах:

1. Використання системи планових, звітних показників та показників
обліку.

2. Необхідність правильного вибору вимірювачів для оцінки явищ та процесів, що аналізуються. Помилка у виборі вимірника приводить до прорахунків в аналізі і далі - у прийнятих рішеннях. (Система обліку житла у квадратних метрах жилої площі, привела до ігнорування під­собних приміщень квартир, і як результат - незручні, некомфортабельні квартири).

3. Обов'язкове виявлення й вивчення факторів, які вплинули на явища, що досліджуються. Аналіз допомагає виявити не тільки відхилення, а й установити причини відхилення.

Порядок проведення досліджень.

А. Встановлюють показники, що характеризують стан проблеми (задачі, питання).

Б. Виявляють витоки інформації.

В. Здійснюють добір і перевірку інформації.

Г. Здійснюють аналітичну обробку та вивчення відібраної інформації: виявлення причинного зв'язку між показниками; зміни у часі.

Д. Власне аналіз стану справ, причин змін, відхилень.

Е. Узагальнення результатів аналізу.

 

 

3.

Розглянемо дещо спрощену схему способів та прийомів аналізу:


           
     
 
 


Рис. 3. Способи та прийоми економічного аналізу.

Деталізація розбивання складних показників на прості, синтети­чних факторів - на елементарні;

Порівняння - дозволяє виразити характеристику явищ через інші однорідні явища. (Порівняння показників за звітом з норматив­ними чи плановими);

Середніх величин - розрахунок узагальнюючих характеристик ма­сових явищ (середній: розряд робочих, середня продуктивність);

Групування- розподіл явищ що вивчаються на групи та підгрупи (середній розряд робочих по професіям, віку, статі).

Балансовий - дозволяє здійснювати жорсткий контроль за якістю аналізу бо порівнюють дві групи споріднених показників, результати яких повинні бути ідентичними (баланс матеріально-технічного забезпечення, за­безпеченості ресурсами);

Елімінування - прийом аналізу, за допомогою якого оцінюється вплив конкретного фактора на показник, що досліджується (елімінувати - виключити вплив на величину всіх факторів, окрім одного). Способи елімінування:

- Ланцюгових підстановок - досліджується залежність підсумкового показника від ряду осібних. При цьому осібний показник розглядаєть­ся як перемінний (при незмінних інших осібних характеристиках). А потім аналогічні дослідження здійснюються по відношенню до інших осібних показників;

- Різниць— на відміну від попереднього способу, використовуються не абсолютні величини показників, а їх відхилення від заданих;

- Розрахунок індексіввикористовують для оцінки темпів динаміки показників. Розрізняють базисні індекси (порівняння показників за звітний період з показниками базисної дати) та ланцюгові індекси ( почергове порівняння показників за звітний період з попередніми).

Такі прийоми аналізу як інтегральнийта пропорційного розподілудозволяють запобігти основного недоліку елімінування, а саме того, що в дійсності фактори змінюються взаємозалежно.

Економіко-математичні способи (на базі ЄОМ) та програмування активно розвиваються в останні роки. Існує багато спеціалізованих програм аналізу, які широко застосовуються в сучасному виробництві.

 

4.

Основні задачі аналізу можна класифікувати по напрямках. Примірний перелік може виглядати так:

- аналіз виконання виробничої програми будівельної організації (або окремого замовлення);

- аналіз організаційно-технічного рівня будівельного виробництва;

- аналіз використання робочої сили та заробітної плати;

- аналіз використання засобів праці;

- аналіз забезпеченості матеріальними ресурсами та ефективності їх використання;

- аналіз собівартості будівельно-монтажних робіт;

- аналіз прибутку та рентабельності;

- аналіз фінансового стану підприємства.

Наведений перелік можна доповнити аналізом роботи окремих служб (наприклад відділу маркетингу). Крім того розвиток ринкових відно­син спричинив подальшу диференціацію фінансового напрямку досліджень, всередині якого визначилися типові задачі:

- аналіз фінансових результатів діяльності підприємства;

- аналіз фінансового стану підприємства;

- аналіз дідової активності та ефективності діяльності підприємства.

- комплексний аналіз та оцінка фінансової діяльності підприємства та ін..

В особливий напрямок можна віднести дослідження ризику операцій на ринку. Слід також пам'ятати, що сучасному підприємцю більш цікавіваріанти отримання прибутків у майбутньому, ніж аналіз результатів фактичного виконання стандартних рішень.

 

 

Питання для самоперевірки.

 

1. Визначте місце економічного аналізу в системі управління.

2. Які фактори впливають на активізацію ролі аналізу в сучасному виробництві?

3. Позначте рівні аналізу; складові аналізу виробничо-господарської діяльності (ВГД).

4. У чому полягає основна мета аналізу?

5. Назвіть типи аналітичних задач по видах.

6. У чому полягає метод аналізу ВГД?

7. Назвіть основні етапи порядку проведення аналітичних досліджень.

8. Сформулюйте особливості традиційних способів обробки інформації (аналізу).

9. В чому полягає суть прийому елімінування. Назвіть основні способи елімінування.

10. Визначте основні напрямки аналізу ВГД будівельних організацій; типові задачі
фінансового напрямку досліджень.

 

Лекція 19

 

Лекція 20

Тема: Планування виробничо-господарської
діяльності будівельної організації.

План:

1. Планування виробничо-господарської діяльності будівельної організації.

2. Формування виробничої програми будівельної організації.

3. Виробничі потужності та ефективність їх використання.

Рекомендована література:

Основна:

1. Экономика строительства / Под ред. И.С. Степанова. М.: Юрайт, 1998 ст. 287-296.

Додаткова:

2. А.М. Тугай та ін.. Економіка будівельної організації. К 2002, стор 182-194

Рогожин П.С., Гойко А.Ф. Економіка будівельних організацій, 2001, стор. 429-438

 

Практично вся система виробничо-господарського управліннята регулювання виробництва заснована на методах планування. Планування є способом досягнення мети на основі збалансованості та послідовного виконання всіх виробничих операцій.

Планування – це розробка та коригування плану, який до свого складу включає передбачення, обґрунтування, конкретизацію й опис діяльності господарського об’єкта на найближчу і віддалену перспективу. Планування виробництва у будівельній організації – це точне передбачення і програмування на перспективу ходу виробничого процесу та його результатів за етапами.

Існує дві форми планування, які на певному історичному етапі розвитку мали досить широке поширення: директивне й індикативне планування.

Планування має системний характер, тобто всі види планів, які розробляються на підприємстві, повинні являти собою єдину цілісну систему, що складається із взаємозалежних частин.

На даному етапі склалася наступна система планування: довгострокові (іноді виділяють середньострокові плани), короткострокові й оперативні плани. При цьому слід зазначити, що рамки планів мають умовний характер і залежать від особливостей виробничої діяльності конкретної галузі.

У систему планування у будівельних організаціях входять довгострокові, поточні річні й оперативно-календарні плани. Їх відмінність полягає у строках отримання кінцевого результату, а об’єкт планування, як правило, не змінюється.

Центральною ланкою планування є довгострокові плани (або ще їх називають планами прогнозування). В цих планах обов’язково повинні передбачатися перспективи розвитку як своєї будівельної організації (вказуються шляхи науково-технічного вдосконалення виробництва), так і постачальників та замовників (споживачів).

Поточні плани всіх будівельних організацій визначають шляхи конкретного розвитку з урахуванням довгострокового планування, уточненням усіх показників на основі діючих економічних умов та аналізу виконання планів попередніх періодів.

Річні завдання плану – основа для складання оперативно-календарних планів. Оперативно-календарне планування – розгорнуте продовження поточного планування виробництва, конкретне завдання в управлінні поточним моментом в будівельних організаціях. Оперативне планування передбачає завдання на декаду, місяць, квартал.

Однією з найрозповсюдженіших, найважливіших і найскладніших функцій оперативно-календарного планування є розподіл роботи на робочому місці в зв’язку з необхідністю врахування різної індивідуальної продуктивності діючого обладнання та праці робітників, тому що одну й ту ж роботу робітники однієї і тієї ж професії, навіть маючи однаковий кваліфікаційний розряд, за допомогою різних технічних засобів виконують за різний час. Тому на практиці завдання на робочих місцях часто даються будівельними майстрами або бригадирами виключно на основі їх особистого досвіду.

2.

Виробнича програма підприємства — це завдання, що визначає кількість, асортимент і якість продукції (послуг), яку підприємство повинно виробити і реалізувати в плановому періоді, виходячи з потреб споживачів та можливостей їхнього задоволення.

Стосовно будівельних підприємств виробнича програма визначає склад і обсяг будівельної продукції на плановий рік з розподілом по кварталах і по виконавцях. В основу розробки виробничої програми повинна бути покладена реальна потреба в конкретних виробничих потужностях, пускових комплексах і об’єктах, а не спроможність будівельно-монтажної організації виконати визначений обсяг окремих видів будівельно-монтажних робіт (БМР). Оскільки номенклатура продукції будівельного виробництва дуже велика, то об’єднати весь обсяг будівельної продукції можна тільки в грошовому вираженні. Що ж стосується спеціалізованих будівельних організацій (наприклад, будівельні організації по виробництву і монтажу систем вентиляції) обсяг продукції може бути розрахований і у натуральних показниках.

Показник готовності будівництва об’єктів характеризує рівень готовності об’єкта до введення в дію і визначається відношенням обсягу зданих замовнику підрядних робіт з початку будівництва об’єкта до кінця планового року до кошторисної вартості БМР об’єкта.

Показник незавершеного будівельного виробництва визначається як різниця показників готовності будівництва об’єкта і показника зданих замовнику обсягів підрядних робіт.

Середня тривалість будівництва об’єктів в цілому характеризується середнім часом від початку підготовчих робіт до введення об’єктів в експлуатацію.

Всі етапи фінансування річної виробничої програми будівельної організації тісно пов’язані між собою.

Результати роботи будівельної організації, як і будівельного виробництва в цілому, характеризуються системою показників продукції, причому будівельна діяльність розглядається як єдиний процес виробництва і реалізації (здачі замовникам) будівельної продукції. Відповідно до цього економічного змісту утворюються дві підсистеми показників обсягу готової продукції й обсягу товарної будівельної продукції (що здається замовникам), які мають різний економічний зміст і призначення. Показники обсягу готової продукції характеризують обсяг будівельного виробництва (валовий обсяг БМР) незалежно від реалізації продукції. Показники обсягу товарної будівельної продукції застосовують для оцінки кінцевого результату виробничої діяльності підприємства.

Під готовою продукцією будівельної організації розуміється обсяг продукції, створеної в результаті основної діяльності цієї організації за даний період. У якості вартісного показника готової будівельної продукції прийнятий обсяг виконуваних організацією за звітний період БМР із кошторисно-договірної ціни. Економічний зміст цього вартісного показника полягає в тому, що він характеризує повний обсяг робіт будівельної організації тільки за даний період незалежно від ступеня готовності будівельної продукції, якої вона досягла до кінця періоду. Внаслідок того, що цикл будівельного виробництва тривалий час може не збігатися зі звітним періодом, тобто виходити за його межі, частина БМР може бути виконана до звітного періоду і, отже, не може бути віднесена до обсягу виготовленої за звітний період будівельної продукції. Обсяг виготовленої будівельної продукції визначають балансовим методом. Цей метод заснований на взаємозв’язку системи показників продукції, відповідно до якого обсяг виготовленої продукції за звітний період являє собою суму обсягів робіт і зміни залишків незавершеного будівельного виробництва на початок і кінець звітного періоду.

Обсяг виготовленої будівельною організацією продукції є розрахунковим показником, необхідним для вирішення різноманітних завдань оцінки й аналізу роботи організації: для визначення обсягу будівельного виробництва, для планових розрахунків потреби підрядних організацій у трудових і матеріальних ресурсах і т.д.

Товарна будівельна продукція являє собою обсяг БМР із договірних кошторисних цін на закінчених будівництвом і зданих у звітному періоді в експлуатацію об’єктів. Головна мета цього показника – стимулювати виробничо-господарську діяльність будівельної організації на прискорення завершення і введення в дію об’єктів. Одночасно товарна будівельна продукція сприяє концентрації трудових ресурсів і коштів виробництва на пускових об’єктах і тим самим підвищенню ефективності діяльності будівельної організації.

Під обсягом реалізованої будівельної продукції розуміється товарна продукція, яка прийнята замовником за актом і відображає результати виробничо-господарської діяльності будівельної організації. Це кошторисна вартість БМР щодо зданих замовнику об’єктів.

Для оцінки дійсних результатів роботи будівельних організацій був експериментально введений показник умовно-чистої продукції – частина кошторисної вартості БМР будівельної організації, що характеризує результат власних зусиль її працівників у створенні будівельної продукції.

При впорядкуванні річної виробничої програми БМО особливу увагу необхідно звертати на створення оптимального будівельного наробку. У будівництві, що характеризується тривалим виробничим циклом, виникає природна потреба у створенні наробку, що забезпечує нормальне функціонування технологічних процесів. Будівельний наробок – це специфічне поняття, що характеризує ступінь підготовки будівельних умов і забезпечення безперервності протікання в них будівництва. Розмір будівельного наробку визначається фізичними й вартісними показниками, що нормуються відповідно до природних і галузевих особливостей будівництва (для промислового будівництва, для житлового будівництва і т.п.).

У загальному випадку у БМО показник готовності будівельного наробку (у %) визначається відношенням сумарного обсягу незавершеного будівельного виробництва на початок або кінець планового року (тис. грн.) до сумарної кошторисної вартості БМР усіх перехідних об’єктів на початок або кінець планового року (тис. грн.).

3.

Виробнича потужність будівельної організації – це максимально можливий обсяг будівельно-монтажних робіт за одиницю часу при повному використанні будівельних машин і механізмів (включаючи залучені) з урахуванням застосування передової технології, поліпшення організації виробництва та праці, забезпечення високої якості будівельної продукції.

Виробнича потужність будівельних організацій вимірюється у вартісному виразі виконуваних будівельних або монтажних робіт. У спеціалізованих будівельних організаціях (наприклад, будівельні організації по виробництву і монтажу систем вентиляції) виробничу потужність варто розраховувати у натуральних показниках.

До виробничих ресурсів, наявність і використання яких визначає величину виробничої потужності будівельно-монтажних організацій, належить парк будівельних машин, механізмів і транспортних засобів, силове устаткування, засоби малої механізації.

Виробнича потужність, необхідна для виконання власними силами будівельної організації запланованого на відповідний рік обсягу будівельно-монтажних робіт розраховується за формулою:

; (1)

де Q – обсяг будівельно-монтажних робіт;

Кв.п. – плановий коефіцієнт використання виробничої потужності організації в даному році.

В свою чергу, плановий коефіцієнт використання виробничої потужності будівельної організації визначається за формулою:

; (2)

де В – розрахункова планова величина показника середньорічного виробітку одного працюючого, грн./чол.;

М – плановий рівень механооснащеності праці, грн./чол.;

Emax – розрахунковий максимальний показник фондовіддачі активної частини виробничих фондів.

При укрупнених розрахунках величина планового коефіцієнта використання виробничої потужності може бути прийнята у розмірі 0,8 – 0,9.

 

 

Питання для самоперевірки

4. Розкрийте економічний зміст поняття «планування».

5. Які види планів складають систему планування будівельних організацій?

6. Розкрийте сутність і необхідність оперативно-календарного планування для ефективного функціонування будівельної організації.

7. Що являє собою виробнича програма будівельної організації?

8. Наведіть показники виробничої програми будівельної організації.

9. В чому полягає відмінність між товарною будівельною продукцією і готовою будівельною продукцією?

10. Що означає показник незавершеного будівельного виробництва?

11. Що Ви розумієте під обсягом реалізованої будівельної продукції?

12. Визначте сутність поняття «будівельний наробок». В чому полягає його важливість для нормального функціонування технологічних процесів?

13. Що представляє собою виробнича потужність будівельної організації?

14. Наведіть показники, розрахунок яких є доцільним при визначенні виробничої потужності будівельної організації.

 


 

Лекція 21

 

 

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти