ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Вимоги та функції логістичного управління.

Логістичні цілі, задачі та принципи господарського управління обумовлюють ряд вимогдо відповідних систем та підсистем. До вимог, виконання яких відображає сутність логістичної концепції у формуванні ділових зв’язків між учасниками та ланками логістичного ланцюга, відносять:

1. раціоналізація матеріальних та інформаційних потоків;

2. забезпечення готовності виробника та посередницьких структур до виконання замовлень;

3. мінімізація відносних та сукупних витрат;

4. забезпечення збереження матеріальних ресурсів та готової продукції при складській переробці та транспортуванні;

5. можливість отримання, обробки та надання актуальної інформації;

6. сумісність логістичних елементів.

Практична реалізація методології логістики виражається через логістичні функції, які є певним комплексом логістичних операцій, спрямованих на реалізацію цілей та задач конкретної логістичної системи. Найважливішими сферами прояву логістичних функцій по управлінню матеріальними потоками є постачання, виробництво, розподіл, збут.

Продуцентами логістичних функцій на макрорівні є транспортні підприємства, підприємства оптової та роздрібної торгівлі, комерційні посередники, підприємства-виробники та, певною мірою, підприємства-споживачі. Вони формують матеріальні та інформаційні потоки, безпосередньо здійснюють та контролюють процеси товароруху.

Продуцентами логістичних функцій на мікрорівні є відповідні структурні підрозділи підприємства.

До основних функцій логістики відносять: планування, організацію та управління матеріально-технічним постачанням, складським господарством, транспортним господарством, матеріальними та інформаційними потоками у процесі виробництва, інвестиціями на створення логістичної інфраструктури; управління матеріальними та товатними запасами, процесами розподілу та постачання, прогнозування потреби у перевезеннях тощо.

Крім прямих функцій виділяють поняття зворотної логістичної функції, яка передбачає рух матеріального потоку та інформації у напрямку, протилежному до початкового, наприклад:

· повернення торговельним посередником постачальникові товарів, термін реалізації яких закінчився;

· повернення покупцем дефектного товару торговельному посередникові;

· повернення споживачем тари постачальникові тощо.

Відповідно до структурованих п'яти сфер логістичного управліннясутністю логістичних завдань є:

а) оптимізація фізичних потоків майна:

• опрацювання нової стратегії для розвитку підприємства – логістичної стратегії через побудову логістичних ланцюгів;

• маркетингово-логістичне управління, що уможливлює вибір погоджених зі споживачем сировини і упаковок;

• комп'ютерна імітація, модельне експериментування, що сприяє вибору оптимальних розв'язків;

• інтеграція дій, зв'язаних з логістичними процесами, через модернізацію організаційних структур;

• охоплення цілих логістичних ланцюгів операційними дослідженнями з метою комплексної багатокритеріальної оптимізації;

• цілісне управління потоками матеріалів і товарів, що дозволяє оптимізувати фізичне їх переміщення;

б) вдосконалення інформаційних процесів і процесів прийняття рішень:

• впровадження інформаційних технологій, що відкриває нові можливості у сфері підтримки управління;

• розвиток нових технологій виробництва, транспортування з комп'ютерною підтримкою;

• автоматична ідентифікація з допомогою штрих-кодів, що збільшує достовірність інформації про переміщення майна;

• електронний обмін даними, що дає змогу впровадити безпаперові системи обліку;

• аналіз торговельних замовлень і нові форми їх опрацювання;

в) утримання оптимальних майнових запасів:

синхронізація транспорту із системою запасів, що дозволяє визначати оптимальну партію доставки та частоту;

• використання сучасних концепцій управління, що вдосконалює техніку управління запасами з метою їх оптимізації;

• забезпечення вчасності доставки при підвищеному рівні якості заявлених послуг, що призводить до оптимізації величини запасів та зменшення складських витрат;

• гарантування якості логістичних послуг, що забезпечить конкурентність продуктів підприємства порівняно з іншими учасниками ринку;

 

 

г) синхронізація інфраструктури логістичних процесів:

координація замовлень отримувачів з транспортними маніпуляціями, складськими та пакувальними діями завдяки прогнозуванню попиту, плануванню потреб матеріалів та реалізації поставок;

• синхронізація роботи зовнішнього і внутрішнього транспорту з урахуванням перевантаження та умов складування;

• координація вибору джерел закупівлі, програмування та планування матеріальних потреб і управління запасами;

• підбір системи автоматичної ідентифікації та виду упаковки стосовно ідентифікаційних вимог логістичного ланцюга;

• пристосування інформаційних процесів до умов формування, зберігання та трансформації інформації для встановлення матеріальних потреб;

д) оптимізація витрат логістичних процесів:

факторний аналіз та оцінка витрат стосовно логістичної інфраструктури;

• скорочення часу реалізації транспортних послуг;

• зменшення запасів та відповідних їм складських витрат;

• застосування методів АВС та ХУZ для групування матеріалів і товарів;

• впровадження методу контролінгу в сфері витрат завдяки комп'ютерній підтримці;

• відповідне використання часу і простору, що зменшує витрати;

• прямування до послуг логістичних послугонадавачів;

• впровадження комплексного рахунку витрат в розбудовуваних логістичних ланцюгах.

Викладена сутність логістичних завдань, з одного боку, дозволяє їх класифікувати за загальними функціями менеджменту, тобто планування, організування, контролювання, регулювання та рівнем їх виконання (реалізації логістичних процесів), а з іншого, здійснити їх функціональну класифікацію:


Таблиця 1 - Характеристика логістичних функцій та завдань

 

Логістичні функції Логістичні завдання
Опрацювання замовлення • Форма передачі замовлення • Форма опрацювання замовлення • Аналіз замовлення як джерела інформації • Передача інформації, що містить замовлення
Складське господарство (запаси) • АВС-аналіз запасів, доцільність складування • Кількість замовленого асортименту, терміни складання замовлення • Страховий запас • Контроль рівня запасів • Короткотерміновий прогноз потреби
Склад • Купівля чи оренда складу і його обладнання • Кількість, розташування і потужність складів • Управління складом власними силами чи сторонньою організацією • Технічне устаткування для складування і комплектації товарів на складі • Місце складування в будівлі складу • Технологія складування • Встановлення завантажувальної рампи • Відправлення транспортних засобів • Організація комплектації • Ефективне використання персоналу складу
Транспортування • Види транспортних засобів • Використання власних чи сторонніх транспортних засобів • Купівля чи оренда транспортних засобів • Використання комбінованого транспорту • Організація транспортування (оптимальний маршрут, оптимальне використання транспортних засобів)
Пакування • Здійснення логістичних функцій упаковок (захисні, і складські, маніпуляційні та інформаційні функції) • Формування логістичних одиниць (складська, вантажна, транспортна тощо одиниця) як умова створення раціональних транспортних ланцюгів)

 

Виконання логістичних завдань на підприємстві насамперед дозволяє досягнути такихефектів:

- через логістичну стратегію "заземлює" підприємство в логістичному ланцюзі, корисно впливаючи на постачання та збут;

- завдяки маркетинг-логістиці забезпечує на ринку збут і асортиментну структуру товарів з певним рівнем якості;

- завдяки логістичним ланцюгам уможливлює оптимальне переміщення майна та належної йому інформації;

- спричиняє зростання спеціалізації виробництва, скорочення часу реалізації завдань та збільшення еластичності виробничих та дистрибуційних процесів;

- розширює застосування стратегій управління потоками поставок, маючи на меті мінімізацію запасів;

- обґрунтовує доцільність врахування в рамках єврологістики росту кількості зв'язків виробництва і дистрибуції в регіональних і міжконтинентальних системах;

- спричиняє до співпраці підприємств з логістичними центрами дистрибуції як майбутніми розв'язаннями зв'язків виробників зі споживачами.

Практична реалізація методології логістики виражається через логістичні функції, які є певним комплексом логістичних операцій, спрямованих на реалізацію цілей та задач конкретної логістичної системи. Найважливішими сферами прояву логістичних функцій по управлінню матеріальними потоками є постачання, виробництво, розподіл, збут.

Продуцентами логістичних функцій на макрорівні є транспортні підприємства, підприємства оптової та роздрібної торгівлі, комерційні посередники, підприємства-виробники та, певною мірою, підприємства-споживачі. Вони формують матеріальні та інформаційні потоки, безпосередньо здійснюють та контролюють процеси товароруху.

Продуцентами логістичних функцій на мікрорівні є відповідні структурні підрозділи підприємства.

До основних функцій логістики відносять: планування, організацію та управління матеріально-технічним постачанням, складським господарством, транспортним господарством, матеріальними та інформаційними потоками у процесі виробництва, інвестиціями на створення логістичної інфраструктури; управління матеріальними та товатними запасами, процесами розподілу та постачання, прогнозування потреби у перевезеннях тощо.

Крім прямих функцій виділяють поняття зворотної логістичної функції, яка передбачає рух матеріального потоку та інформації у напрямку, протилежному до початкового, наприклад:

· повернення торговельним посередником постачальникові товарів, термін реалізації яких закінчився;

· повернення покупцем дефектного товару торговельному посередникові;

· повернення споживачем тари постачальникові тощо.


Лекція 3. Категорії та поняття логістики.

3.1. Сутність матеріального потоку.

3.2. Класифікація матеріальних потоків.

3.3. Характеристика внутрішніх матеріальних потоків та управління ними.

3.4. Характеристика інформаційних потоків.

 

СРС: Логістичні операції та пріоритети.

 

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти