Інтеграція функцій у логістичному менеджменті.

Багатогранність концепції логістики, викладена в попередніх розділах, сфера її використання, наочні досягнення в практичній діяльності свідчать про різнобічний характер оцінки результатів впровадження. Адже концепція логістики може генерувати певні корисні результати як на рівні інтеграції логістичних функцій, так і на рівні інтеграції логістичних процесів, сфер діяльності тощо. У кожному з названих випадків логістична інтеграція має на меті усунути "шви", які існували до початку інтеграції. Переважно, такі "шви" (стики) мають природне походження: є наслідками спеціалізації, інституціоналізації, локалізації ком- петенцій тощо. Водночас, такі "шви" створюються і спеціально для чіткої ідентифікації меж і границь об'єкта, для страхування успіху в конкурентній боротьбі, з метою концентрації зусиль на предметах діяльності виключної компетенції тощо.

Для прикладу, завданнями логістики може бути передбачена інтеграція (задля переборення бар'єрів, усунення "швів"):

- логістичних функцій складування і транспортування;

- фаз постачання і виготовлення;

- матеріальних та інформаційних потоків;

- сфер логістики та маркетингу;

- стратегічного та операційного управління;

- локальних і національних (глобальних) стратегій розвитку.

Стосовно названих "пар залежностей" завжди існує дилема: чи досліджувати і приймати рішення ізольовано для однієї частини пари, не беручи до уваги наслідків в другому елементі пари, рішення для якої приймаються теж без взаємозв'язку із першою частиною, чи приймати спільне для обох елементів рішення і тоді, ймовірно, попередні рішення стануть лише субоптимальними, тобто не узгоджуватимуться із оптимальним рішенням для пари залежностей. Очевидно, що шлях від віртуального обгрунтування інтегрованого рішення до його реального втілення супроводжуватиметься певними витратами на створення необхідних умов впровадження, певними поступками у свободі дій, певними обмеженнями компетенції, певними організаційними змінами тощо. В нагороду ж – очікування додаткових корисних результатів: підвищення конкуренте спроможності, забезпечення економічного зростання, зниження сукупних витрат, прискорення обороту капіталу, підвищення рентабельності капіталу, підвищення рівня обслуговування клієнта тощо.

Говорячи про сутність таких позитивних результатів, доцільно етимологічно констатувати певну логіку досягнення ефекту спеціалізації, ефекту масовості і ефекту інтеграції, з логістичної точки зору – ефекту логістичної кооперації. Логіка полягає в тому, що у певному гіпотетичному вимірі спеціалізація і масовість вичерпують себе як потенційні резерви отримання додаткового ефекту. Тому необхідним стає інтеграція на якісно нових рівнях управління, що не є протилежним спеціалізації як деспеціалізація, а власне інтеграція в нових площинах, сферах тощо. Завдяки такій інтеграції формуються "цільові" системи вищого порядку порівняно із інтегрованими частинами і це створює можливість отримати додатковий ефект, джерелом якого і є власне інтеграція. З тих же позицій такий ефект називається ефектом синергії, або синергічним ефектом, особливості формування якого в часі і просторі визначають субкатегорії: системний, мультиплікативний, супутній тощо. У випадку логістичної інтеграції функцій, процесів, сфер діяльності будемо говорити про синергічний ефект логістики та його відносний рівень – ефективність.

Основні варіанти отримання ефективності:

1) ефекти певною мірою зростають у разі понадпропорційного зростання витрат (якщо відсутні помітні зміни у формуванні і регулюванні елементів логістичної системи, оскільки логістичні процедури розпорошені в різних сферах діяльності і відділах підприємства, тобто відсутня відповідна організація логіс- тичних функцій і процесів) (низькоефективні зміни типу “trade off”);

2) дуже виразне покращання (зростання) реалізованих ефектів при незначному зростанні витрат (ситуація є можливою завдяки змінам в діяльності системи і її регулюванні – зміна в підсистемі логістики-mix) (високоефективні зміни типу “trade off”);

3) досягнення очікуваних ефектів при зменшених витратах завдяки раціональним змінам у структурі реальних компонентів логістичної підсистеми (логістика-mix); виразом цього може бути синергічний ефект витрат, отриманий в результаті системних змін в структурі витрат і їх раціоналізації (низькоефективні зміни типу “trade up”);

4) одержання збільшених ефектів при незмінному рівні витрат (ситуація є можливою завдяки змінам у структурі логістичних функцій і процесів, організації дій і способів реалізації послуг, наприклад, раціоналізація процесу реалізації замовлень і поставок товарів, а також обслуговування клієнтів, тобто скорочення часу поставок, збільшення надійності, а також вчасності постачання і поставок) (низькоефективні зміни типу “trade up”);

5) збільшення ефектів реалізується при одночасних заощадженнях витрат (завдяки принциповим, системним змінам в організації, а також функціонуванні логістичних елементів і процедур, наприклад, через впровадження замість традиційних структур і рішень у сфері фізичного обігу товарів логістично-маркетингових концепцій і рішень, тобто організування і інтегрування логістичних процесів в відділі логістики, або нове формування підсистеми логістика-mix, тобто нова комбінація логістичних функцій і процесів) (високоефективні зміни типу “trade up”).

Синергічний ефект логістики теж має свій розвиток.

Так, першим етапом слід вважати логістичну інтеграцію на операційному рівні, коли здійснюється інтегроване управління окремими логістичними операціями, процедурами, функціями тощо.

Наступний, другий етап логістичної інтеграції охоплює операційне управління матеріальним потоком в межах фазових підсистем (постачання, виробництво, дистрибуція).

Третій етап логістичної інтеграції реалізує принцип цілісного управління матеріальним потоком у системі виробничого підприємства, дистрибуційного підприємства чи підприємства сфери послуг.

Четвертий етап, етап міжфункціональної інтеграції, представляє інтеграцію сфер виробництва, фінансів, маркетингу, логістики, персоналу тощо.

П'ятий етап логістичної інтеграції відмінний від попередніх стратегічною спрямованістю на формування надсистем, тобто систем міжорганізаційної логістики, ланцюгів поставок.

Заключний, шостий етап – це формування повних логістичних ланцюгів поставок. Схематично це показано на рис. 2.

1 2 3 4 5 6

Рис. 2 – Етапи логістичної інтеграції.

На практиці не завжди вдається чітко вирізнити складові економічного ефекту, оскільки раціоналізація (операційна, організаційна, структурна тощо), переважно, здійснюється комплексно і виокремити відособлений вплив того чи іншого чинника є проблематично. Водночас, здебільшого результати факторного аналізу лежать в площині “явного” (a priori). Так, логістичний outsourcing при формуванні ланцюгів поставок взамін виконання окремих логістичних функцій (наприклад, транспортування) власними підрозділами – це ефект спеціалізації, якщо спостерігаються позитивні зміни у витратах, в тривалості, у надійності тощо, однак загальні позитивні зміни у витратах чи запасах в результаті створення ланцюга поставок – це сфера синергічного ефекту. Загалом, якщо на перших трьох етапах виокремити синергічний ефект нескладно, то на наступних трьох етапах – надто проблематично. Тому доцільно розглянути основні аспекти міжфункціональної інтеграції та окреслити інтеграційну місію логістики в організації.

Упровадження логістичних концепцій в діяльність підприємств певним чином видозмінює сутність діяльності окремих функціональних підрозділів в напрямку їх інтеграції. Така інтеграційна місія логістики зумовлена появою причинно-наслідкових зв'язків логістики і виробництва, логістики і маркетингу, логістики і фінансів, логістики та інфраструктури організацій. Водночас це означає і необхідність переорієнтації діяльності функціональних підрозділів (департаментів), функціональних менеджерів у напрямку інтеграції зусиль.