ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Методи прямого ціноутворення

1. На підставі витрат виробництва і реалізації (середні витрати +прибуток, метод беззбитковості)

1). Витрати плюс прибуток - найпростіший метод ціноутворення, його суть - нарахування визначеної націнки на собівартість товару (приміром, 25%). Розміри націнок коливаються в широкому діапазоні в залежності від виду товарів. Дана методика залишається популярною, у тому числі для вітчизняних товаровиробників, з ряду причин:

• фірмам у більшому ступені відомі витрати, чим попит, і, прив'язуючи ціни до витрат вони спрощують задачу ціноутворення;

• при широкому використанні даного методу ціни швидше за все будуть схожими, і. як наслідок, цінова конкуренція зводиться до мінімуму;

• багато хто вважають, що даний метод дозволяє одержати більш справедливу норму прибутку за вкладений капітал, виключити досягнення «над прибутковості».

2). Наступним методом ціноутворення на базі витрат є забезпечення цільового прибутку побудовою графіка беззбитковості (рис. 16.4).

Млн.дол.

200 400 600 800 1000 Объем продаж,

тис. шт.

-------Цільовий прибуток

Рис .16.4. Розрахунок цільового прибутку на графіку беззбитковості

Даний метод ціноутворення вимагає розгляду різних варіантів цін, їхнього впливу на обсяг збуту, необхідний для подолання рівня беззбитковості й одержання цільового прибутку.

 

2. На підставі попиту (на підставі цінової еластичності, на підставі оцінки цінності товару)

Метод установлення ціни на основі цінності товару, що відчувається, орієнтований не на витрати продавця, а на купівельне сприйняття товару. Так, наприклад, чашка кави в їдальні, кафе, готелі, ресторані обходиться споживачу за різними цінами (продавцю варто знати, скільки може заплатити споживач за той самий товар у залежності від конкретної обстановки).

3. З урахуванням умов конкуренції (залежне встановлення цін, слідкування за лідером)

Метод ціноутворення на основі поточного рівня цін базується на обліку цін конкурентів, а не на власних витратах чи попиті. Даний метод використовується переважно на олігополістичних ринках, де продаються такі товари, як сталь, папір, автомобільне паливо. У цьому випадку, якщо дрібні роздрібні торговці і беруть, наприклад, за бензин трохи більше, ніж великі нафтові компанії, різниця в ціні залишається стабільною, не збільшуючись і не зменшуючись.

4. В рамках товарної конкуренції (в межах номенклатурної групи, обмеження кількості цін)

Ціноутворення в рамках товарної номенклатуримає свою специфіку і полягає в розробці ціни, що забезпечувала б максимальний прибуток не по кожному окремо товару, а по номенклатурі в цілому. Така розробка ціни може бути наступною:

- установлення цін у рамках товарного асортименту - полягає в східчастому диференціюванні рівнів товару (при обґрунтуванні цінової ступіні кожного рівня необхідно враховувати розходження в собівартості, в оцінках їхніх властивостей покупцями, а також ціну конкурентів, тобто задача фірми-виробника - виявити якісні розходження товарів, що відчуваються споживачем, що виправдують різницю в цінах);

Якість товару Ціна
висока середня низька
Висока Стратегія преміальних націнок Стратегия глибокого проникнення на ринок Стратегія підвищеної ціннісної значимості
Середня Стратегія завищеної ціни Стратегія середнього рівня Стратегія доброякісності
Низька Стратегія пограбування Стратегія показного блиску Стратегія низької ціннісної значимості

 

Рис. 16.5. Варіанти стратегії в залежності від якісно-цільового позиціонування

- установлення цін на товари, що доповнюють, які реалізуються поряд з основним, - це складна задача, тому фірми найчастіше включають у прейскурантну ціну вартості товару ряд додаткових чи допоміжних пристосувань (до автомобіля можуть бути запропоновані стеклопідємники з електроприводом, пристрої, що запобігають запотівання стекол і т.ін.);

- установлення цін на обов'язкові приналежності, що використовуються разом з основним товаром, - цей варіант розробки ціни має свої відмінні риси (на основні товари часто призначають низькі ціни, а на обов'язкові приналежності досить високі, прикладом може служити вартість верстатів для гоління і лез);

- установлення цін на побічні продукти виробництва, що мають місце при переробці нафтопродуктів, хімікатів і т.д., - ціна в цьому випадку залежить від величини витрат на збереження побічних продуктів і їхню доставку (побічні продукти не мають ціннісної значимості, а рятування від них обходиться недешево).

5. За географічним принципом (зональне ціноутворення)

Установлення цін по географічному принципупроводиться з урахуванням розміщення споживачів і з обліком відповідних транспортних витрат:

- установлення ціни ФОБ у місці походження товару - припускає, що продукція передається перевізнику на умовах франко-вагон, після чого права і відповідальність за нього переходять замовнику, який «оплачує» усі транспортні витрати (для далеких клієнтів товар при цьому виявляється більш дорогим і менш конкурентноздатним);

- установлення ціни з включеними в ціну витратами по доставці - передбачає стягування єдиної плати незалежно від далекості клієнта;

- установлення зональних цін - відбувається диференціювання, по регіонах (усі замовники, що знаходяться в межах визначеної зони, платять за товар ту саму ціну, що зростає з видаленням наступних зон);

- установлення цін стосовно до базисного пункту - припускає вибір продавцем того чи іншого міста і стягування з усіх клієнтів транспортних витрат у сумі, рівній вартості доставки з цього пункту незалежно від дійсної відправної точки;

- установлення цін із прийняттям на себе витрат по доставці - обумовлено частковим чи повним прийняттям продавцем на себе транспортних витрат для проникнення на нові ринки чи утримання свого положення на ринках з конкуренцією, що росте.

6. На підставі узагальнених типових умов (біржове, з урахуванням державної політики)

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти