ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Рівень сформованості знань та вмінь

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Початок третього тисячоліття особливо знаменний для України тринадцятою річницею здобуття омріяної віками незалежності. В умовах перехідного періоду України зробила впевнені кроки на шляху системного оновлення всіх сфер суспільного життя, його демократизації, сучасного цивілізованого розвитку. Одним із стратегічних пріоритетів цього процесу є послідовне утвердження демократичних засад суспільства, прав та свобод людини в усіх їх правах, комплексне здійснення радикальних економічних, правових та організаційних заходів щодо рішучого обмеження корупції, організованої злочинності тіньової економічної діяльності.

Україна надає важливого значення попередженню будь-яких порушень закону і особливо питанням боротьби із злочинністю. Завдання нашої держави

- ліквідація злочинності, усунення усіх причин, що її породжують. Звідси - старанне, науково обґрунтоване вивчення злочинності, її причин та ефективності боротьби з нею, а також напрацювання заходів по її попередженню становить значний практичний і теоретичний інтерес.

В цій роботі велику роль відіграє статистика, в даному разі - правова, яка ставить перед собою за мету дати вичерпану інформацію про стан злочинності, її структуру і динаміку, про особу злочинця про причини та умови, що сприяли скоєнню злочину, а також про діяльність міліції (ОВС), суду, прокуратури, Державному департаменту з питань по виконанню покарань. Усе це потрібне для підвищення ефективної діяльності націленої на боротьбу з порушеннями законів України.

Програма курсу "Правова статистика" охоплює широке коло питань, знання яких має велике значення для практичної діяльності органів внутрішніх справ, Держдепартаменту з питань по виконанню покарань, суду, прокуратури в нових умовах.

Для вивчення навчальної дисципліни "Правова статистика" велике значення має ознайомлення студентів з статистичними документами (статистичними картками, звітами системи МВС України, Держдепартаменту з питань по виконанню покарань, суду, прокуратури). Велику допомогу в цьому надають міжвідомчі інструкції правоохоронних органів та Закон України "Про державну статистику", які теж включені для ознайомлення, вивчення та використання в навчальній та практичній діяльності.

Рівень сформованості знань та вмінь

Необхідно знати:

- стан основних проблем науки правова статистика;

- предмет правової статистики та законодавства, методи кримінально-правового
регулювання суспільних відносин, принципи правової статистики;

- функції та завдання правової статистики;

- поняття правової статистики, її значення та місце серед інших галузей права;

- зміст та сутність основних елементів правової статистики;

Необхідно вміти:

- використовувати отриманні знання науки правова статистика у вирішенні
професійних завдань;

- орієнтуватися в системі норм та інститутів правової статистики;

- застосовувати теоретичні знання правової статистики в практичній діяльності правоохоронних органів.


Тематичний план

 

№ пп   Назва тем Всього Аудиторних год.     3 них   Самост. робота   Всього за планом
Лекції Семін. заняття К.Р.
Тема № 1: Поняття, предмет. та методи правової статистики.     -
Тема № 2: Історія розвитку та становлення правової статистики в Україні.   - - -  
Тема. №3: Статистичне спостереження     -
Тема № 4: Документи первинного обліку та статистична звітність правоохоронних органів.     -
Тема №5: Зведення та групування статистичних даних.   -
Тема№6: Абсолютні та відносні величини.   -
Тема №7:Середні величини.   -
Тема №8. Ряди динаміки -  
Тема №9 Елементи правової статистики. - - -  
Тема № 10 .Статистичний аналіз.   -
Всього годин.  

Форма підсумкового контролю: ЗАЛІК

 

Зміст навчальної дисципліни "Правова статистика".

ВСТУП

Структура навчальної дисципліни: "Правова статистика" передбачає вивчення студентами протягом одного семестру.

Викладання навчальної дисципліни: 'Правова статистика' тісно пов'язане з іншими дисциплінами юридичного циклу, а саме: "Кримінальне право", "Кримінологія", "Кримінальний процес", "Криміналістика", "Юридична психологія", "Трудове право", "кримінально-виконавче право" тощо.

До навчальної дисципліни додається література з позначками (нормативні акти, книжкові видання та публікації у книжкових і періодичних виданнях).

 

 

Тема 1. ПОНЯТТЯ, ПРЕДМЕТ ТА МЕТОДИ ПРАВОВОЇ СТАТИСТИКИ.

 

Поняття статистики. Предмет статистики. Поняття закону великих чисел. Динамічні та статистичні закономірності. Закономірності явищ у суспільному житті. Роль статистики у пізнанні соціальних явищ. Методи статистики. Галузі статистики. Облік і статистика держави Україна. Поняття правової статистики. Предмет та метод правової статистики. Головні завдання правової статистики. Кримінальна статистика і її роль у організації боротьби із злочинністю. Етапи статистичної роботи в правоохоронних органах. Система правової статистики. Джерела правової статистики.

Теоретичнізнання. Необхідно знати поняття, предмет, методи правової статистики, структуру та види джерел правової статистики.

Практичні навички.Вміти характеризувати основні методи, галузі правової статистики, етапи статистичної роботи в правоохоронних органах.

Методичні рекомендації.Необхідно вияснити, що статистика, як і кожна наука, вимагає визначення предмету її дослідження та властиві тільки їй прийоми та методи. При вивченні даної теми необхідно мати на увазі, що правова статистика - це суспільна наука, яка тісно пов'язана з іншими галузями права.

Самостійна робота.Законспектувати у зошити закон України "Про державну статистику".

 

 

Тема 2. ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ ТА СТАНОВЛЕННЯ ПРАВОВОЇ СТАТИСТИКИ В УКРАЇНІ.

Поняття правової статистики та історія її розвитку в Україні. Предмет, мета та завдання правової статистики. Етапи і методи правової статистики. Галузі правової статистики. Статистичні апарати в органах суду, прокуратури та в органах внутрішніх справ.

Значення даних правової статистики для зміцнення законності і правопорядку в країні.

Теоретичні знання.Необхідно знати поняття правової статистики; історія розвитку статистики в Україні; предмет, мета та завдання правової статистики; поняття етапів і методів тощо.

Практичні навички.Вміти характеризувати поняття предмету, етапи, метод правової статистики, а також мету і завдання правової статистики.

Методичні рекомендації. Необхідно звернути увагу на те, що статистика не тільки характеризує зміни у житті суспільства, а й дає оперативну діагностику його стану і прогностику на майбутнє. Статистика виникла з потреб держави мати відомості про чисельність населення і його рух . Без аналізу статистичних даних будь-яка наука оперує лише схоластичними висновками на потребу якій завгодно умозрілій концепції.

Самостійна робота.Підготувати реферат на тему: "Статистичні підрозділи в ОВС".

Тема 4.

Тема 7. СЕРЕДНІ ВЕЛИЧИНИ.

Поняття про середні величини. Види середніх величин та техніка їх обчислення. Середня арифметична. Середня гармонічна. Середня геометрична. Мода і медіана. Показники варіації та способи їх обчислення.

Теоретичні знання.Необхідно знати поняття про середні величини, види середніх величин, знати поняття моди і медіани.

Практичні навички.Вміти характеризувати види середніх величин, проводити техніку обчислення середніх величин - середню арифметичну, середню геометричну.

Методичнірекомендації. Необхідно звернути увагу, що у статистиці середні величини мають досить важливе значення. їх основним завданням є вимір найпоширеніших, найтиповіших рис масових процесів суспільного життя. Середні величини застосовуються для узагальнюючої характеристики сукупності, обчислення середнього рівня, порівняння двох або більше об'єктів характеристики динаміки явищ, вивчення зв'язку між явищами. У правовій статистиці середні величини використовуються для обчислення зміни у структурі групової злочинності.

Самостійна робота.Записати в зошит формули обчислення моди, медіани, середньої арифметичної. Підготувати реферат на тему: "Окремі види середніх величин і їх характеристика".

Тема 8. РЯДИ ДИНАМІКИ.

Поняття про статистичні ряди та їх види. Види рядів динаміки та правила їх побудови.

Основні показники рядів динаміки і техніка їх обчислення. Вивчення закономірностей ряду динаміки. Інтерполяція, екстраполяція та прогнозування в рядах динаміки.

Теоретичні знання.Необхідно знати поняття статистичних рядів, динамічних рядів та їх різновиди; поняття абсолютного приросту, темпу зростання темпу приросту тощо); поняття інтерполяції, екстраполяції, прогнозування в рядах динаміки.

Практичні навички.Вміти характеризувати динамічні ряди та їх різновиди.

Методичні рекомендації.Для вивчення цієї теми необхідно мати знання з кримінального права та кримінології, алгебри та геометрії, а також інших суспільних наук, які тісно пов'язані із статистикою. Необхідно звернути увагу на особливості застосування динамічних рядів (їх різновидів) в правовій статистиці, адже кожний ряд динаміки складається з двох елементів, а саме: переліку хронологічних дат (моментів) або інтервалів часу; конкретних значень відповідних статистичних показників, які називаються рівнями ряду. Отже, залежно від характеру явища, що вивчається, рівні ряду динаміки можуть відноситися або до окремих проміжків часу, або до конкретної дати (моменту) часу. Тому всі ряди динаміки і поділяються на інтервальні та моменті.

Самостійна робота.Підготувати реферат на тему: "Абсолютні, відносні та середні величини рядів динаміки".

Тема 9. ІНДЕКСИ.

 

Поняття про індекси. Правила побудови індивідуальних індексів. Правила побудови та обчислення загальних індексів. Агрегативний індекс — основна форма загального індексу.

Поняття середніх індексів. Базисні та ланцюгові індекси.

Теоретичні знання.Необхідно знати поняття про індекси, правила побудови індивідуальних індексів, поняття загальних індексів, агрегативного індексу, поняття середніх індексів, базисних та ланцюгових.

Практичні навички.Вміти характеризувати всі види індексів, а саме: індивідуальні, загальні індекси, агрегативні індекси, середні індекси, базисні та ланцюгові.

Методичні рекомендації.Необхідно звернути увагу на особливості застосування індексів в правовій статистиці, а саме на те, що вони обчислюються подібно тому, як обчислюється та чи інша відносна величина. Окремі елементи, з яких складається те чи інше суспільне явище, можуть бути однорідними і неоднорідними. Також, необхідно зазначити, що у правовій статистиці загальні індекси практично не використовуються, а використовуються індивідуальні індекси.

Самостійна робота.Підготувати реферат на тему: "Особливості застосування індексів у правовій статистиці".

Та дидактичних матеріалів

1. Конституція України. — К., 1996.

2. Правова статистика. Збірник нормативних актів / Укладач Плужнік О.І. - Одеса:
Поліграфія, 2001. - 116 с.

3. Закон України «Про державну статистику» від 17.09.92 р. // Відомості Верховної Ради -
1992.-№43.-Ст. 608.

4. Постанова Верховної Ради України "Про порядок введення в дію Закону України "Про
державну статистику" від 17 вересня 1992 р.

5. Закон України "Про міліцію". 20.12. 1990. — К., 1990.

6. Наказ Генерального Прокурора України та Міністра внутрішніх справ України № 22/835
від 21.12.1995 р. «Про затвердження та введення в дію нових форм первинного обліку
злочинів та інструкції про порядок їх заповнення та подання».

7. Наказ Міністра юстиції України № 21/5 від 28.07.1994 р. «Про затвердження та введення
в дію Інструкції по судовій статистиці».

8. Айрапетов А.М. Таблицы исчисления среднегодовых темпов роста, прироста и снижения.
- М., 1979.

9. Алексеев А. И. Криминология и профилактика преступлений. - М., 1989.

10. Бабаев М.М., Быков Л.А., Звирбуль В.К. Изучение преступности. - М., 1973.

11. Барвинський В. Досліди з поля статистики. К., 1993. - 52 с.

12. Баталина Т.С. Некоторые методологические вопросы судебной статистики. - Л., 1975.

13. Берекашвили Л. О едином учете преступлений // Социалистическая законность. - № 10. -
М., 1976.

14. Блувштейн Ю.Д. Криминологическая статистика (статистические метоыі в анализе
оперативной обстановки). - Минск, 1981.

15. Блувштейн Ю.Д., Волков Г.И. Динамические ряды преступности. - Мн., 1984.

16. Бородин С.В. Борьба с преступностью: теоретическая модель комплексной програмыі, -
М., 1990.

17. Брайнин М. С, Злобин Г. А. и др. Правовая статистика. - М., 1980.

18. Быков Л.А. Графические методы в планировании, статистике и учете. - М., 1952.

19. Быков Л.А. Методика анализа сезонных колебаний преступности // Вопросы борьбы с
преступностью. - Вьш. 32. - М., 1974.

20.Вицин СЕ. Математическая обработка рядов динамики, характеризующих социальные
явлення. - М., 1976.

21.Вицин С.Е. Системный подход и преступность. - М., 1980.

22.Воскресенский Г. М., Дударев Г. И., Масленников Е. П. Статистические методи
обработки и анализа социальной информации в управленческой деятельности ОВД. - М.,
1986.

23.Герчук Я.П. Графические методы в статистике. - М., 1968.

24.Громыко Г.Л. Статистика. - М., 1982.

25.Ефимова М.Р., Петрова Б.В., Румянцев В.Н. Общая теория статистики. Учебник. - М.:
ИНФРА-М, 1998. - 416 с.

26.Журавский Д.П. Об источниках и употреблении статистических сведений. - М., 1946.

27.Иванов Л.О. Предмет моральной статистики в историческом аспекте // Советское
государство и право. -1990. - №4.

28.Иванов О.В. Теория статистической группировки. -М., 1990.

29.Кальман О.Г., Христич І. О. Правова статистика. - Харків, 1999. - 204 с.

30. Кендэл М. Временные ряды. - М., 1981.

31.Кильдишев Г.С. Общая теория статистики. - М., 1980.

32.Кондрашов Н.Н. Количественные методы в криминологии. - М., 1971.

33.Кудрявцев В.Н. Правовое поведение: норма и патология .- М., 1982.

34.Кузнецова Н. Ф., Миньковский Г. М. Криминология. - М., 1994.

35. Кузьмичева С. К. Обработка и анализ материалов уголовной статистики // Лекция.
Горький. 1974.

36.Кулинич О. І. Теорія статистики. - К., 1992.

37. Лобзяков В.П. Криминология и административная юрисдикция милиции. - М, 19%.

38.Лунеев В.В. Преступность XX века. Мировые, региональные и российские тенденции. -
М., 1997.

39.Лунеев В.В. Юридическая статистика: Учебник. - М.: Юрист, 1999.

40.Маслов П.П. Статистика в социологии. - М., 1971.

41. Минин АЛ. Информация криминологических исследований. - Екатеренбург, 1992.

42. Общая теория статистики / Под ред. А.А. Спирина, 0.3. Башиной. - М., 1996.

43.Общая теория статистики / Под ред. И. Елисеева, М. Юзбашева. - М., 1995.

44. Оніщук З.М., Христич І. О. Загальна теорія статистики. Навч. посібник. -К., 1991.

45.Остроумов С. С. Советская судебная статистика. — М., 1976.

46.Остроумов С. С. Уголовная статистика: Учебное пособие. — М., 1974.

47.Остроумов С.С. Очерки по истории уголовной статистики дореволюционной России.
М., 1961.

48. Остроумов С.С. Судебная статистика (общая и специальная части). - М., 1976.

49.Остроумов С.С. Уголовная статистика и борьба с преступностью. - М., 1975.

50.Правова статистика. Курс лекцій /О.М. Джужа, Ю.В.Александров та ін. - К.: Правові
джерела, 2000. - 336 с.

51.Правовая информатика и кибернетика: Учебник / Под ред. проф. Н.С. Полевого. - М.,
1993.

52.Правовая статистика / Под ред. М.А. Осетрова. - М.,1980.

53.Правовая статистика / Под ред. З.Г. Яковлевой. - М.,1986.

54.Правовая статистика/Кол. авторов. - М.: Юр. л-ра, 1986.

55.Правовая статистика: Учебное пособие. Кальман А.Г., Христич И.А. - Харьков, 1998. -
184 с.

56.Пристанская О.В., Юцкова Е.М. Методика криминологического изучения правосознания
и общественного мнения о престутшости. - М., 1989.

57.Ряузов Н.Н. Общая теория статистики. - М., 1979.

58.Ряузов Н.Н. Сводка и группировка статистических материалов. - М.. 1961.

59.Савюк Л.К. Правовая статистика: Учебник. - М.: Юрист, 1999.

60.Сиденко А.В., Башкатов Б.И., Матвеева В.М. Международная статистика: Учебник. - М.:
Дело и сервис, 1999. - 272 с.

61.Сиденко А.В., Матвеева В.М. Международный статистический учет, Словарь-
справочник. от А до Я. - М.: Дело и сервис, 1999. - 208 с.

62.Спирин А, А., Башина О. Е. Общая теория статистики. — М., 1995.

63.Статистический словарь. — М., 1989.

64.Суслов И.П. Теория статистических показателей. -М.,1975.

65.Тарасов Л.В. Мир, построенный на вероятности. - М.: Просвещение, 1984.

66.Философский словарь. — М., 1976.

71.Чернадчук В.Д. Правовая статистика. Конспект лекций. К., 1999.

72. Чупров А.А. Очерки по теории статистики. - М., 1959.

73.Шнайдер Г. Й. Криминология. — М., 1994.

74.Энциклопедический словарь. - М., 1997.

75.Юридический словарь. — К., 1993.

76. Кримінальний кодекс України. — К., 2001.

77.Кримінально-процесуальний кодекс України. —- К., 2001.

78. Бабаев М. М. Причини преступности и меры борьбы с ней. - М., 1974. - С. 20-21.

79.Булатов Г. Статистика административных нарушений // Советская юстиция. 1972. № 13.

80. Вицин С. Е. Моделирование в криминологии. — М., 1973. - С. 27.

81.Вестник статистики. — 1974, № 12, с. 88.

82.Герцензон А. А. Уголовное право и социология. — М., 1970. с. 163.

83. Гегель. Наука логики. Соч. т. І, М., 1929, с. 184.

84. Дружинин О. Что такое статистика как наука. // Вестник статистики, 1976, № 1.

85. Кузнецова Н. Ф. Преступление и преступность. — М., 1969, с. 196-197, с. 205.

86.Козлов Т. Е., Овсиенко В. Е., Смирнский В. Й. Курс общей теории статистики. — М., 1965, с. 5,12.

87.Немчинов В. Социология и статистика // Сб. Социология в СССР., М., 1966, т. І, с. 326-327.

88.Остроумов С. С, Панченко С. Н., Кондрашков Н. Н. Проблеми гражданско-правовой статистики // Социалистическая законность -1973. - № 9.

89.Остроумов С. С, Панченко С. Н. Актуальные задачи уголовной статистики и предупреждение преступности // Советское государство и право. -1971, № 8.

90.Пассавера Й. С. Закон больших чисел и закономерности массового процесса. - М., 1966.

91.Птуха М. В. Очерки по истории статистики ХУП-ХУІП веков. — М.- 1945.

92.Рабинович М. П. Методика преподавания курса общей статистики. — М., 1958.

93.Яхот О. О. Философские проблеми статистики и их значение для анализа общественных явлений // Автореферат докт. дисс, М., 1963, с. 32.

94.Ярошенко К. Пути совершенствования гражданско-правовой статистики // Социалистическая законность. -1974. - № 6.

 

 

Час 2 год.

Питання для підготовки

 

1. Поняття, предмет та методи правової статистики.

2. Головні завдання правової статистики.

3. Етапи статистичної роботи у правоохоронних органах.

4. Значення кримінально-правової статистики у практичній діяльності співробітників правоохоронних органів.

 

Література:

 

1. Конституція України. — К., 1996.

2. Закон України "Про державну статистику" // Відомості Верховної Ради України № 43 від 17.09.92 р. (ст. 608).

3. Закон України "Про міліцію". — К., 20.12. 1990.

4. Правова статистика. Збірник нормативних актів / Укладач Плужнік О.І. – Одеса: Поліграфія, 2001. – 116 с.

5. Правова статистика: курс лекцій / Під ред. О.М. Джужи. – К., 2000.

6. Правова статистика: Навчальний посібник для юридичних вузів і факультетів. Кальман О.Г., Христич І. О. -Харків: Право, 1999. - 204 с.

7. Остроумов С. С. Советская судебная статистика. — М., 1976.

8. Савюк Л.К. Правовая статистика: Учебник. - М.: Юрист, 1999.

9. Громыко Г. Л. Статистика. — М., 1981.

10. Кулинич О. І. Теорія статистики, — К., 1992, С. 3-6.

11. Шнайдер Г. Й. Криминология. — М., 1994, С. 112-124.

12. Алексеев А. И. Криминология. — М., 1989, С. 156-158.

13. Кузнецова Н. Ф., Миньковский Г. М. — М., 1994, С. 51-63.

14. Статистический словарь. — М., 1989.

15. Философский словарь. — М., 1976.

 

Практичне завдання

Законспектувати у зошиті Закон України "Про державну статистику".

 

Питання для підготовки.

 

 

1. Виникнення правової статистики.

2. Розвиток судової статистики у дореволюційний час.

3. Правова статистика у радянській період та сучасний стан її розвитку в Україні.

 

Основні положення теми.

 

Статистичним обліком займалися ще у давні часи. Вже в V столітті до н. є. облік чисельності військ пер­ського царя Дарія здійснювався за допомогою камін­ців. Кожен воїн був зобов'язаний покласти камінець у відповідному місці і забрати його після повернення з походу. Камінці, що залишалися, свідчили про кіль­кість загиблих воїнів.

Статистичні методи аналізу масових явищ уперше запропоновані у другій половині XVII століття англійсь­кими «політичними арифметиками» . Дж. Граунтом (1620-1674) при вивченні переміщення населення в Лондоні У. Петті (1623-1687) при підрахуванні народно­го багатства, кількості та складу населення. Саме слово «статистика» вони не вживали. Лише в 1746 році німе­цький професор Г. Ахенваль, починаючи читати в Мор-дурському університеті нову дисципліну, назвав її «ста­тистика». Як основоположник німецької описової школи, він вважав, що зміст нової навчальної дисципліни полягає в описанні політичного становища держави.

Подальший розвиток статистична наука дістала в роботах видатного бельгійського математика А. Кетле (1796-1874), російського мислителя О.М. Радищева (1749-1802), українського вченого Д.П. Журавського (1810-1856), російського економіста Ю.Е. Янсона (1835-1893), родоначальника сучасної системи викла­дання статистики А.А. Чупрова (1874-1926).

В середині XVIII століття під словом «статисти­ка» розуміли фактичні відомості про державу. Переду­сім це були дані про кількість та переміщення насе­лення держави, її економіку та територіальний поділ. В подальшому зміст цього слова розширювався, змі­нювався і уточнювався. Історія кримінально-правової статистики Росії (до складу якої в той час входила й Україна) бере початок з організації у 1802 році мініс­терств. Саме з того часу почали накопичуватися дані про злочинність та кримінально-правову боротьбу з нею. Збирання різних статистичних відомостей існу­вало й раніше, але воно не носило систематичного ха­рактеру, а в матеріалах описувалися економічно-географічний стан окремих регіонів і майже не місти­лися відомості про злочини, злочинців і діяльність ор­ганів, що здійснюють правосуддя.

Маніфестом від 8 вересня 1802 року про утворення міністерств було покладено початок нової системи державної статистики, а саме кримінально-правової, яка зосередилася в той час в Міністерстві юстиції і Міністерстві внутрішніх справ. Уся статистика Мініс­терства внутрішніх справ поділялася на основну і по­точну та мала відомості «про питання поліції», керів­ництво якою було покладено на МВС. Вказані питання повинні були, з одного боку, виявити можливі діяння, які порушують правопорядок, а з іншого - показати, як справляється поліція з покладеними на неї обов'язками.

Спираючись на праці історика права професо­ра Б.С. Ошеровича; С.С. Остроумов доводив, що біля джерел організації кримінально-правової (судової) статистики Росії стояв О.М. Радищев. Запрошений для участі в «комісії з відпрацювання законів», О.М. Радищев запропонував свій проект «О законопо­ложенню), який суттєво вплинув на організацію збору звітних матеріалів у Росії міністерствами внутрішніх справ і юстиції.

Радищев вважав, що розробка нових, гуманних законів можлива лише тоді, коли в розпоря­дженні комісії буде повноцінний статистичний матері­ал, що правдиво висвітлює характер і види злочиннос­ті, її причини, здійснення правосуддя тощо. Він запро­понував систему таблиць («відомостей»), необхідних для розробки нових законів, і намітив програму стати­стичного дослідження злочинів та покарань, випере­дивши в цьому питанні західноєвропейських вчених. Він закликав збирати і вивчати статистичні дані за ве­ликий відтинок часу, досліджувати злочинність за пе­вні періоди в її динаміці, що дозволило б визначити її причини, поставити питання про доцільність смертної кари тощо.

Академік К.Ф. Герман був першим російським кримінальним статистом, який спробував всебічно проаналізувати причини злочинності на підставі офі­ційно опублікованих даних. Досліджуючи статистичні матеріали про кількість злочинів і самогубств, викори­стовуючи узагальнюючі показники, він хотів довести закономірність і причинну обумовленість подібних вчинків.

З цього можна зробити висновок, що з самого початку злочинність вивчалась у двох взаємо­пов'язаних вимірах - діяннях (фактах) і особах, які їх скоїли, із застосуванням певного групування злочинів. Крім річних звітів, губернатори мали надсилати в мі­ністерство щомісячні відомості особливих пригод, на підставі яких складалася звітна відомість «Особливих пригод в імперії».

Основним джерелом даних про злочинність була статистика Міністерства юстиції, яке згідно з маніфес­том від 25 липня 1811 року «Про заснування мініс­терств» здійснювало «устрій суду цивільного і кримі­нального».

Дослідження моральних статистів у другій поло­вині XIX століття йшли у напрямі збору даних про ступінь впливу на злочинність тих чи інших соціаль­них факторів. Серед них особливо виокремлювалися: особливості держави, пори року і доби, особистісні характеристики - стать, вік, освіта, національність, мі­сце проживання, сімейний та майновий стан, алкого­лізм, бродяжництво, неврожай, ціни на хліб тощо.

Привертають увагу праці представників цього напря­му - В. Лексиса, Г. Майра, Е. Феррі, Р. Гарофало, С. Принса, П.Лафарга; наших співвітчизників -Д.Т. Анучина, Н.А. Неклюдова, І. Я. Фойницького, М.В. Духовського, Д.А. Дриля, П.Н. Ткачова, С.К. Гогеля, М.Н. Гернета. Зазначимо, що названі вче­ні вважали статистичний аналіз важливим методом відшукування залежностей злочинності від певних со­ціальних факторів.

До представників школи моральних статистів з глибокою повагою ставився М.С. Таганцев. Під їх впливом, як зазначає у вступному слові до курсу лек­цій «Русское уголовное право» їх упорядник і відпові­дальний редактор професор М.І. Загородников, «його «догматичний» у позитивному смислі цього слова під­хід до осмислення юридичних відносин - втратив свої крайності».

Питання кримінально-правової статистики розг­лядалися авторами того періоду в тісному зв'язку з політичною, економічною і соціальною ситуацією. На­голошувалося, що без чіткої організації статистики неможливо контролювати роботу суддів, проводити відповідні законодавчі заходи і розвивати юридичну науку.

В радянський період йшов процес адаптації пра­вової статистики до нових умов. Згідно з Положенням про державну статистику, затвердженим 25 липня 1918 року Раднаркомом, передбачалося, що Централь­не статистичне управління (ЦСУ) організує статисти­чне вивчення всіх галузей життя держави і суспільст­ва. На нього, зокрема, було покладено «ведення мо­ральної статистики».

В 1919 році ЦСУ, за згодою з НКЮ виробило і за­твердило проект статистичного листка для обвинуваченого. Обліку мусили підлягати як усі злочинні діяння, так і всі обвинувачені (виправдані та засуджені).

В 1921 році був розроблений довідковий листок про засудженого. Довідкові листки повинні були над­ходити в статистичне відділення НКЮ для друкування списку обмежених судом у своїх правах засуджених і довідок про судимість. Статистичні ж листки про за­суджених мали надходити у відділ моральної статис­тики ЦСУ для складання звітів про рух судимості. Збір цих матеріалів почався у 1922 році.

В період 1918 - 1922 років відділи моральної ста­тистики (які .пізніше називалися відділи соціальних аномалій) отримували переважно дані відомчої стати­стики. В процесі розгортання статистичних дослі­джень органами ЦСУ в центрі і на місцях через згаду­вані відділи моральної статистики здійснювалися збір і узагальнення матеріалів таких видів статистики: кримінально-правової; цивільно-правової; правопору­шень неповнолітніх; самогубств; абортів, алкоголізму.

Вивченню злочинності у перші роки радянської влади приділялася значна увага. Було випущено багато публікацій авторами, які стояли близько до керівницт­ва кримінально-правової статистики в різних устано­вах або ЦСУ (роботи по лінії міліції і карного розшуку (В. Халфін), по тюремній статистиці (В.Р. Якубсон), по статистиці засуджених (А.А. Герцензон, Д.П. Родін, М.Н. Гернет). Так, А.А. Герцензон опублікував ре­зультати дослідження в монографії «Боротьба зі зло­чинністю в РСФСР» (1928 р.), М.Н. Гернет - у низці монографій: «Моральна статистика» (1922 р.), «Зло­чинність і самогубства під час війни і після неї» (1927 р.), «Злочинність в СРСР і за кордоном» (1931р.).

У 1930 році ЦСУ було реорганізовано в статисти­чний сектор Держплану, а потім - у Центральне упра­вління народногосподарського обліку (ЦУНГО). У 1931 році Державний інститут з вивчення злочинності і злочинця був реорганізований в Інститут криміналь­ної політики, а в 1936 році - у Всесоюзний інститут юридичних наук (ВІЮН), у якому вже не стало місця для емпіричного вивчення проблем злочинності. Це призвело до поступового згортання роботи в галузі моральної статистики. Статистику засуджених переда­ли в Наркомюст, а інші розділи моральної статистики розташували у окремих відомствах. Так, статистика злочинності розроблялася в Головному управлінні мі­ліції СРСР і Прокуратурі СРСР; статистика виправно-трудових установ - в НКЮ СРСР; статистика право­порушень неповнолітніх - в Наркомстатах союзних республік.

У середині 60-х років в СРСР ввели нові форми звітності про стан злочинності і боротьби з нею, які повинні були представляти МВС союзних республік прокуратурі республіки. Узагальнення даних цих зві­тів, а також про кількість осіб, які утримуються в міс­цях позбавлення волі, було покладено на Прокуратуру СРСР. Прокуратура зіткнулася з тим фактом, що в ор­ганах внутрішніх справ у зв'язку з відсутністю систе­ми єдиного обліку реєструвалися не всі злочини, а лише ті, про які надійшли відомості в органи міліції. В зв'язку з тим, що значна частина кримінальних справ порушувалася органами прокуратури і судами, дані про ці злочини не могли знайти відображення в звіт­ності МВС.

Для забезпечення повноти обліку Прокуратура СРСР затвердила в кінці 1960 року Інструкцію про єдиний облік злочинів, обов'язкову як для органів прокуратури, так і МВС. Ці заходи стали початковим етапом у відродженні єдиної системи кримінально-правової статистики як важливої частини правової статистики. В подальшому ЦСУ разом з Прокурату­рою і Верховним судом СРСР затвердило єдині форми обліку і статистичної звітності з показниками, які ха­рактеризують стан злочинності, судимості, слідчої і судової роботи. Прокуратура СРСР 30 грудня 1965 року затвердила нову Інструкцію про єдиний (первинний) облік злочинів.

В цей же період ЦСУ затвердило розроблений Прокуратурою СРСР єдиний статистичний звіт з про­вадження слідства і дізнання та звітність про роботу прокурорів. Була удосконалена і звітність судів: до неї внесені зміни, спрямовані на координацію показників звітності судів зі звітністю прокуратури.

Вона включила також дані про касаційний і наглядовий розгляд справ.

Разом з МВС, Мінюстом і Прокуратурою СРСР Держкомстатом були розроблені система показників моральної статистики, методологі­чні підходи визначення латентної злочинності і між­народних співставлень даних про злочинність, прове­дено ряд одночасних вибіркових обстежень різних ка­тегорій населення про ставлення до окремих видів правопорушень і діяльності правоохоронних органів. Однак низка гострих проблем лишалась невирішеною.

В сучасних умовах потреба в Україні в чіткій і єди­ній системі кримінально-правової статистики, яка б за­довольняла своїми показниками не лише практиків, але й наукові установи, особливо відчутна. Інтеграційні процеси актуалізували розробку системи показників про злочини для забезпечення міжнародних співставлень.

Згідно з Концепцією правової реформи в Україні одним з головних завдань її поетапної реалізації є за­безпечення достовірності і підвищення доступності інформації про діяльність правоохоронних органів, судово-правової статистики. За замислом її розроблю-вачів, завдання реєстрації злочинів може залишатися за органами внутрішніх справ, але при умові відокре­млення спеціального підрозділу реєстрації повідом­лень про скоєння злочинів і незалежності його від слідчих і оперативно-розшукових підрозділів.

У дано­му випадку йдеться не про створення єдиного держав­ного центру правової статистики під патронатом Держкомстату (тим більше Мінюсту, МВС, прокура­тури чи інших відомств), а про спільний розгляд і ви­рішення зацікавленими органами методологічних пи­тань, які стосуються системи показників, збору, об­робки, а також аналізу даних правової статистики, з урахуванням досвіду роботи Держкомстату, його мо­жливостей у використанні сучасних технологій оброб­ки інформації і проведення соціологічних обстежень. Саме така статистика може бути об'єктивним індика­тором суспільних процесів. Лише на її основі можуть створюватися комплексні програми щодо зміцнення правопорядку в державі, удосконаленню законотвор­чої, правозастосовчої і управлінської діяльності.

Семінарське заняття№2

Питання для підготовки семінарського заняття

1. Завдання і мета статистичного спостереження правової статистики:

а) завдання і мета статистичного спостереження;

б) форми, види та способи статистичного спостереження.

2. Об'єкт статистичного спостереження правової статистики:

а) одиниця спостереження і одиниця сукупності;

б) вимірювачі злочинності;

в) програма статистичного спостереження.

Література:

Правова статистика. Збірник нормативних актів / Укладач Плужнік О.І. – Одеса: Поліграфія, 2001. – 116 с.

Правова статистика: курс лекцій / Під ред. О.М. Джужи. – К., 2000.

Правова статистика: Навчальний посібник для юридичних вузів і факультетів. Кальман О.Г., Христич І. О. -Харків: Право, 1999. - 204 с.

Остроумов С. С. Советская судебная статистика. — М., 1976. - С. 65-98.

Остроумов С. С. Уголовная статистика й борьба с преступностью. —М., 1975.

Савюк Л.К. Правовая статистика: Учебник. - М.: Юрист, 1999.

Кулинич О. І. Теорія статистики. - К., 1992. - С. 6-12.

Статистический словарь. — М., 1989.

Философский словарь. — М., 1976.

 

 

Семінарське заняття № 3

Правоохоронних органів.

Час 4 години.

Питання для підготовки

 

1. Система статистичної звітності.

2. Документи первинного обліку у органах МВС, Держдепартаменту з питань по виконанню покарань, суду, прокуратури.

 

Література:

 

1. Про міліцію: Закон України від 20 грудня 1990 р. // ВВР України. – 1991. - №4. – Ст. 11.

2. Про прокуратуру: Закон України від 5 листопада 1991 р. // ВВР України. – 1991. - №52. – Ст. 793; зі змінами № 3130-12 від 22.04.93 // ВВР України. – 1993. - №22. – Ст. 229; № 3662-12 від 26.11.93 // ВВР України. – 1993. - №50. – Ст. 474; № 103/95-ВР від 21.03.95 // ВВР Укр

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти