ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Тема: Статистичне спостереження

Час -2 години

 

Питання для підготовки семінарського заняття

1. Завдання і мета статистичного спостереження правової статистики:

а) завдання і мета статистичного спостереження;

б) форми, види та способи статистичного спостереження.

2. Об'єкт статистичного спостереження правової статистики:

а) одиниця спостереження і одиниця сукупності;

б) вимірювачі злочинності;

в) програма статистичного спостереження.

Література:

Правова статистика. Збірник нормативних актів / Укладач Плужнік О.І. – Одеса: Поліграфія, 2001. – 116 с.

Правова статистика: курс лекцій / Під ред. О.М. Джужи. – К., 2000.

Правова статистика: Навчальний посібник для юридичних вузів і факультетів. Кальман О.Г., Христич І. О. -Харків: Право, 1999. - 204 с.

Остроумов С. С. Советская судебная статистика. — М., 1976. - С. 65-98.

Остроумов С. С. Уголовная статистика й борьба с преступностью. —М., 1975.

Савюк Л.К. Правовая статистика: Учебник. - М.: Юрист, 1999.

Кулинич О. І. Теорія статистики. - К., 1992. - С. 6-12.

Статистический словарь. — М., 1989.

Философский словарь. — М., 1976.

 

 

Семінарське заняття № 3

Тема: Документи первинного обліку та статистична звітність

Правоохоронних органів.

Час 4 години.

Питання для підготовки

 

1. Система статистичної звітності.

2. Документи первинного обліку у органах МВС, Держдепартаменту з питань по виконанню покарань, суду, прокуратури.

 

Література:

 

1. Про міліцію: Закон України від 20 грудня 1990 р. // ВВР України. – 1991. - №4. – Ст. 11.

2. Про прокуратуру: Закон України від 5 листопада 1991 р. // ВВР України. – 1991. - №52. – Ст. 793; зі змінами № 3130-12 від 22.04.93 // ВВР України. – 1993. - №22. – Ст. 229; № 3662-12 від 26.11.93 // ВВР України. – 1993. - №50. – Ст. 474; № 103/95-ВР від 21.03.95 // ВВР України. – 1995. - №11. – Ст. 71; № 358/95-ВР від 05.10.95 // ВВР України. – 1995. - №34. – Ст. 268.

3. Про судоустрій України: Закон України від 2 червня 1981 р. зі змінами і доповненнями від 17.06.92 р. та 24.12.94 р. Ст. 19, 33 (п. 3), 40.

4. Про СБУ: Закон України від 25 березня 1992 р. // ВВР України. – 1992. - №27. – Ст. 31.

5. Про нотаріат: Закон України від 2 вересня 1993 р. // ВВР України. – 1993. - №39. – Ст. 383 (ст. ст. 14).

6. Про адвокатуру: Закон України від 19 грудня 1992 р. // ВВР України. – 1993. - №9. – Ст. 62.

7. Про внесення змін до Закону України «Про державну статистику» Закон України // Голос України. – 13 липня 2000 р. - №153.

8. Про інформацію: Закон України // ВВР України. – 1992. - № 48. – Ст. 650.

9. Конвенція про статистику праці // Статистика труда. – 1985.

10. Правова статистика: Навчальний посібник для юридичних вузів і факультетів. Кальман О.Г., Христич І. О. - Харків: Право, 1999. - 204 с.

11. Остроумов С. С. Советская судебная статистика. — М., 1976, С. 65-98.

12. Остроумов С. С. Уголовная статистика и борьба с преступностью. - М., 1975.

13. Кулинич О. І. Теорія статистики. — К., 1992. - С. 6 - 12.

14. Статистический словарь. — М., 1989.

15. Философский словарь. — М., 1976.

Тематика рефератів (доповіді)

1. Документи первинного обліку у органах МВС, Держдепартаменту з питань по виконанню покарань, суду, прокуратури.

2. Система статистичної звітності у органах МВС, Держдепартаменту з питань виконання покарань, суду, прокуратури.

 

Семінарське заняття № 4

 

Тема: Зведення та групування статистичних даних

 

час— 2 години

Питання для підготовки семінарського заняття.

1. Загальне поняття статистичного зведення:

а) основні положення теорії групування;

б) види статистичного групування;

в) групові ознаки;

г) ряди розподілення.

2. Основні групування у правовій статистиці:

а) поняття про класифікацію злочинів;

б) схема класифікації злочинів.

3. Статистичні таблиці.

4. Організація і техніка зведення у органах МВС, Держдепартаменту з питань по виконанню покарань, суду, прокуратури.

Література

Правова статистика. Збірник нормативних актів / Укладач Плужнік О.І. – Одеса: Поліграфія, 2001. – 116 с.

Правова статистика: курс лекцій / Під загальною ред. О.М. Джужи. – К., 2000.

Правова статистика: Навчальний посібник для юридичних вузів і факультетів. Кальман О.Г., Христич І. О. -Харків: Право, 1999. - 204 с.

Остроумов С. С. Советская судебная статистика. — М., 1976. - С. 99 - 140.

Кулинич О. І. Теорія статистики. — К., 1992. - С. 12-25.

Статистический словарь. — М., 1989.

Философский словарь. — М., 1976.

Тематика рефератів (доповіді)

1. Основні групування у правовій статистиці

2. Організація і техніка зведення у органах МВС, Держдепартаменту з питань по виконанню покарань, суду, прокуратури.

Семінарське заняття № 5

Тема: АБСОЛЮТНІ І ВІДНОСНІ ВЕЛИЧИНИ

 

Час -2 години

 

Питання для підготовки семінарського заняття

1. Поняття про абсолютні величини.

2. Відносні величини і їх види:

а) відношення інтенсивності;

б) відношення, які характеризують структуру сукупності;

в) відношення, які характеризують виконання поставлених завдань;

г) відношення, Які характеризують динаміку;

д) відношення ступеня і порівняння.

 

Література:

1. Правова статистика. Збірник нормативних актів / Укладач Плужнік О.І. – Одеса: Поліграфія, 2001. – 116 с.

2. Правова статистика: курс лекцій / Під ред. О.М. Джужи. – К., 2000.

3. Правова статистика: Навчальний посібник для юридичних вузів і факультетів. Кальман О.Г., Христич І. О. -Харків: Право, 1999. - 204 с.

4. Остроумов С. С. Советская судебная статистика. — М., 1976.

5. Кулинич О. І. Теорія статистики. — К., 1992

6. Статистический словарь. — М., 1989.

7. Философский словарь. - М., 1976.

Тематика рефератів (доповіді)

1. Абсолютні величини і їх роль у розслідуванні злочинів.

2. Види відносних величин і їх роль у розкритті злочинів.

Семінарське заняття № 6

Тема: СЕРЕДНІ ВЕЛИЧИНИ

Час -2 години.

Питання для підготовки семінарського заняття.

 

1. Поняття про середні величини.

2. Види середніх величин.

3. Техніка обрахування середніх величин.

 

 

Література:

1. Правова статистика. Збірник нормативних актів / Укладач Плужнік О.І. – Одеса: Поліграфія, 2001. – 116 с.

2. Правова статистика: курс лекцій / Під ред. О.М. Джужи. – К., 2000.

3. Правова статистика: Навчальний посібник для юридичних вузів і факультетів. Кальман О.Г., Христич І. О. -Харків: Право, 1999. - 204 с.

4. Остроумов С. С. Советская судебная статистика. — М., 1976.

5. Косьмина З. М., Трофимова А. Е. Техника вычислений. - К., 1985.

6. Статистический словарь. - М., 1989.

7. Философский словарь. - М., 1976.

Тематика рефератів (доповіді)

1. Середні величини і їх роль в правовій статистиці.

2. Окремі види середніх величин і їх характеристика.

 

 

Семінарське заняття № 7

 

Тема: РЯДИ ДІНАМІКИ

 

Питання для самостійної підготовки.

Час – 4 год.

- Поняття про статистичні ряди та їх види.

- Види рядів динаміки та правила їх побудови.

- Основні показники рядів динаміки і техніка їх обчислення.

- Вивчення закономірностей ряду динаміки.

- Інтерполяція, екстраполяція та прогнозування в рядах динаміки.

 

Основні положення.

Одне із основних положень наукової методології полягає у тому, що всі явища та їх зміни вивчаються в розвитку. Це повною мірою стосується і правової статистики.

Як змінюється у часі (щорічно) стан розвитку злочинності в країні; які тенденції цих змін; як змінюється із року в рік якісний склад працівників правоохоронних органів? На всі ці питання від­повідь можуть дати лише спеціальні статистичні методи, за допо­могою яких вивчається процес розвитку того чи іншого явища в часі, тобто динаміка. Таким методом у статистиці є ряди динаміки. Ряд динаміки являє собою цифрове вираження певного статистич­ного показника в часі або просторі, побудованого у хронологічній послідовності.

Ряди динаміки складаються з двох основних елементів: часу (і) та рівня ряду (у).

Час (і) є однією з важливих характеристик динамічного ряду, яка показує його довжину від початку спостереження до його за­кінчення.

Числові значення статистичного показника, які складають ряд динаміки, називаються рівнями ряду. Вони є основною характе­ристикою ряду динаміки.

Довжина динамічного ряду обирається, виходячи із завдань та мети дослідження чи аналізу розвитку соціального явища. Хоча, з позиції статистики, довгі ряди динаміки дають більш точні та більш достовірні результати. Але при цьому треба враховувати межі розумного компромісу між можливостями статистики та ви­могами, що стоять перед дослідженням.

У статистиці, залежно від характеру рівнів ряду та за часом, розрізняють три види рядів динаміки: моментні, інтервальні та ря­ди середніх або відносних величин.

Моментний ряд динамікихарактеризує стан явища на певну дату (моменти часу), наприклад: на початок місяця, кварталу, року тощо.

В аналітичній роботі правоохоронних органів моментні ряди динаміки використовуються порівняно рідко - для прийняття опе­ративних рішень.

Моментний ряд динаміки залишків кількості нерозкритих злочинів. При застосуванні моментних рядів динаміки необхідно пам'я­тати, що підсумовування рівнів моментного ряду недоцільно, оскі­льки це призводить до повторного рахунку. Проте, різниця рівнів має певний якісний зміст. Як випливає з табл. 18, моментний ряд характеризує зміни відповідного явища шляхом порівняння вели­чини його рівнів станом на певні дати.

Більш значним при використанні інтервальних рядів динамікиє числовий ряд, рівні якого характеризують розмір суспільного явища за конкретний інтервал, період часу (місяць, квартал, рік тощо).

 

 

Література:

 

Камлик М.І. Правова статистика. Навчальний посібник. Київ. Атіка. 2004.

Правова статистика: курс лекцій / Під ред. О.М. Джужи. – К., 2000.

Правова статистика: Навчальний посібник для юридичних вузів і факультетів. Кальман О.Г., Христич І. О. -Харків: Право, 1999. - 204 с.

Статистический словарь. - М., 1989.

Семінарське заняття № 8

Тема: ЕЛЕМЕНТИ ПРАВОВОЇ СТАТИСТИКИ.

 

Час — 2 годин

 

Питання для підготовки самостійного заняття.

- Поняття про основні концепції кримінологічних шкіл.

- Індекси у правовій статистиці.

- Теорія ймовірностей, вибірковий метод і його застосування в правовій статистиці.

- Поняття про динамічні ряди і їх різновиди.

 

 

Ще понад сто років тому юристи, соціологи і ста­тистики усіма силами намагалися довести, що злочин­ність - категорія вічна, властива будь-якому суспільс­тву. Цьому значною мірою сприяла й так звана мо­ральна статистика, фундаторами якої були визначні дослідники - Кетле, Геррі, Лексис, Майр.

На ідеях відомого бельгійського статистика А. Кетле (1796 - 1874), який істотно вплинув на погля­ди більшості західних вчених, зупинимося детальніше. У низці своїх робіт, особливо в «Соціальній фізиці» (1836р.), Кетле чітко довів, базуючись на великому статистичному матеріалі, що суспільне життя підпо­рядковується суворим законам. Це стало безперечною його заслугою, хоча правильно пояснити закономірно­сті суспільного життя Кетле не зміг. Завдання статис­тики, або, як він її називав, соціальної фізики, і поля­гає в тому, щоб виявити і вивчити ці закони, що, на думку Кетле, не менш точні, ніж закони природи.

Кетле вважав, що всі соціальні явища складаються під впливом двох категорій причин: постійних і ви­падкових, які залежать від волі людини. Ці випадкові відхилення згладжуються, чим створюється можливість для виявлення закономірностей суспільного жит­тя. Отже, воля людини є лише випадкова причина, що має значення у кожному індивідуальному випадку.

Кетле також був засновником моральної статис­тики. Остання ставила своїм завданням дослідження таких фактів суспільного життя, які, за висловом учня Кетле - Майра, дозволяли б робити висновки про стан моральності у людей і водночас були б доступні масо­вому спостереженню.

Факти, що досліджувалися моральною статисти­кою, були найрізноманітніші - злочини, покарання, позашлюбна народжуваність, аборти, підкидання не­мовлят, самогубства, венеричні хвороби, проституція, жебрацтво тощо. Вказуючи на причини цих явищ, вчені дійшли висновку, що дев'ять десятих злочинів скоюють безробітні, бродяги, повії та інші «морально розбещені» елементи. В основу поняття злочинності був покладений критерій моралі, яка завжди захищає інтереси пануючого класу.

Сучасні зарубіжні кримінолого-статистичні концепції

В сучасній зарубіжній кримінології і статистиці значного поширення набули неосоціологічні теорії, які пояснюють злочинність соціально-економічними, психофізичними, расовими, культурними та іншими чинниками.

Наприклад, американський кримінолог Е. Сатерленд автор популярної нині теорії «диференціальної асоціації», широко застосовуючи матеріали статистики, пояснює злочинність впливом соціального середовища, яке складається з бідних або, навпаки, «чесних» заможних людей. Але в чому причина появи «чесної» або «нечесної» особи автор відповіді не дає. Він заперечує визначальний вплив усього суспільства, соціального і політичного у строю на життя і поведінку людини, підміняючи його впливом невеликої групи осіб, які оточують цю людину.

Низка інших зарубіжних вчених, які стоять на по­зиціях факторної теорії злочинності - Нічефоро, Кін-берг, Леоте, Барнз, теж вважають, що вона є результа том багатьох чинників, роблячи в одному випадку на­голос на переважно їх біологічний, а в іншому - соці­альний характер. Італійський юрист А. Нічефоро у своїй п'ятитомній «Кримінології» докладно розробив теорію факторів злочинності, підкріпивши її багатим статистичним матеріалом. В кінцевому підсумку він приходить до підтвердження відомої концепції Феррі-Ліста, що злочинність обумовлюється трьома чинни­ками: соціальними, особистими і географічними.

Серед соціологічних концепцій злочинності нині провідною є теорія науково-технічної революції (НТР) як комплексної причини злочинності XX століття. Суть цієї теорії полягає в тому, що НТР з неминучістю викликає такі суттєві соціальні зміни, як індустріалізація, урбаніза­ція, автоматизація, міграція. Вони порушують традиційні форми сімейних зв'язків, релігії, культури, наслідком чо­го є відчуженість людини, пригнічення її індивідуальнос­ті, нервові потрясіння тощо. Злочинність за таких умов стає проявом або «фрустрації», тобто «катастрофи надій» (в насильницьких злочинах), або єдиним засобом накопи­чення капіталу і прилучення до класу «сильних світу цьо­го» (у майнових злочинах). Кримінально-правова статис­тика підтверджує значне зростання злочинності, особливо у великих містах, збільшення кількості необережних зло­чинів в результаті масової автомобілізації тощо. Ця тен­денція характерн для більшості розвинутих країн світу.

Усі праці зарубіжних кримінологів, як правило, базуються на великому статистичному матеріалі, по­кликаному обгрунтувати їхні концепції, причому він ретельно обробляється. У цьому, зокрема, можна пе­реконатися, ознайомившись з книгою «Соціологія злочинності», виданій російською мовою у 1986 році. У ній можна знайти, наприклад, застосування методу кореляції для встановлення зв'язку між расовою при-

належністю, нелегальною міграцією І злочинністю, між правопорушеннями неповнолітніх та низкою об­ставин: перенаселеністю, приналежністю до негритян­ської раси, еміграцією тощо. Застосовуються й інші прийоми статистичного аналізу: зведення і групування показників, метод «контрольних груп» тощо.

Так, Ш. і Э. Глюки на основі порівняння 500 підлітків - правопорушників і 500 законослухняних підлітків по більшості статистично узагальнених фізич­них, психічних і соціально-економічних показників стверджують: «З наведеного аналізу з безсумнівністю ви­пливає, що 500 правопорушників, про яких йдеться, відрі­знялися завзятістю антисоціальної поведінки». У статті Д. Глзйзера і К. Раїса «Злочинність, вік і зайнятість» ав­тори після проведення групування та обчислення низки коефіцієнтів кореляції на основі матеріалів статистики ФБР США робляться такі висновки: «Гіпотеза про те, що коефіцієнти злочинності дорослих змінюються в прямій залежності від показників безробіття, дістала послідовне підтвердження. Менш категоричне, але суттєве підтвер­дження дістала гіпотеза про те, що коефіцієнти злочинно­сті неповнолітніх змінюються в зворотній пропорції до показників безробіття».

Англійський кримінолог Л. Вілкінс піддає ретель­ному дослідженню дані кримінальної статистики за період з 1946 по 1957 роки для того, щоб «перевірити теорію, відповідно до якої діти, які народилися у певні роки (наприклад, під час війни), більш схильні до вчи­нення злочинів, ніж інші діти».

Деякі зарубіжні вчені не без підстав вважають, що установлені статистикою кореляційні зв'язки є чисто зов­нішніми і вимагають глибшого тлумачення. Наприклад, американський кримінолог Б. Ландер пише, що «резуль­тати більшості досліджень підтверджують прямий зв'язок між коефіцієнтом правопорушень і характеристикою жи­тлових умов у районі». Він обчисляє коефіцієнт кореляції між перенаселеністю, житловими умовами, що не відпо­відають установленим стандартам, і коефіцієнтом право­порушень неповнолітніх, що виражається в + 0,73 і + 0,69, - тобто дуже високий.

Далі Ландер робить такий, досить несподіваний для прихильників теорії факторів, висновок: аналізи кореляції і регресії дають підставу думати, що зв'язок між злочинністю і злиднями, поганими житловими умовами є лише поверховий. Аналіз чинників показує, що коефіцієнт злочинності в суттєвому зв'язку тільки з аномією, тобто неповагою й ігноруванням офіційних юридичних, релігійних і моральних норм поведінки, а не з конкретними соціально-економічними умовами. У стабільній общині (тобто, де переважна більшість до­тримується установлених стандартів поведінки) кое­фіцієнт злочинності буде низьким, незважаючи на те, що община характеризується поганими побутовими умовами.

З іншого боку, слід очікувати вищий коефі­цієнт злочинності в общині, для якої характерні не до­держання норм поведінки і соціальна нестійкість».

Теорія аномії, представником якої є американсь­кий кримінолог Р. Мертон, розглядає злочинність як «нормальну реакцію нормальних людей на ненор­мальні умови». Свою теорію він теж намагається підт­вердити статистичними викладками.

Треба зазначити, що в багатьох високорозвинених країнах покращуються показники розкриття злочинів, причому пріоритети віддаються удосконаленню роботи щодо розкриття тяжких злочинів проти життя і здоров'я громадян. Це, в свою чергу, сприяє зростанню авторитету правоохоронних органів серед населення, яке проявляє велику готовність до співробітництва з поліцією. Так, у Німеччині рівні розкриття складають: вбивства - 87 %, заподіяння тілесних ушкоджень - 88 %, злочинів, пов'язаних з наркобізнесом, - 95 %.

Одна з них - теорія кримінально-статистичного регулювання рівня злочинності, згідно з якою статис­тичне зростання злочинності в ряді високорозвинених країн здійснюється за рахунок високої соціальної ак­тивності населення, підвищення його чутливості до злочинів, бажання повідомляти про злочини в поліцію. Звідси, скорочується «темна цифра» злочинності, тобто її латентність.

 

 

Література:

1. Камлик М.І. Правова статистика. Навчальний посібник. Київ. Атіка. 2004.

2. Правова статистика: курс лекцій / Під ред. О.М. Джужи. – К., 2000.

3. Правова статистика: Навчальний посібник для юридичних вузів і факультетів. Кальман О.Г., Христич І. О. -Харків: Право, 1999. - 204 с.

4. Остроумов С С. Советская судебная статистика. - М., 1976.

5. Кулинич О. І. Теорія статистики. — К., 1992.

6. Статистический словарь. — М., 1989.

7. Юридический энциклопедический словарь. – М., 1984.

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти