ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Порівняльно-історичне мовознавство.

.Порівняльно-історичне мовознавство — напрям лінгвістики, який за допомогою порівняльно-історичного методу досліджує споріднені мови.Основними завданнями цього напряму є встановлення спорідненості мов, знаходження системи доказів на її підтвердження, а також з'ясування того, як і в якій мірі факт спорідненості мов розкриває історію та специфіку кожної з них.Спорідненість мов. Так, існування у корейській мові багатьох запозичень з китайської не означає, що вони споріднені. Спорідненими є ті мови, походження яких від єдиної мови-предка може бути науково доведеним. Існує три критерії спорідненості мов: лексичний, морфологічний і фонетичний.Лексичний критерій спорідненості мов. Споріднені мови мають багато спільних за походженням слів. Лексичного критерій полягає в тому, що він стосується найпомітніших одиниць споріднених мов — слів. Недоліком його є те, що за факт спорідненості можна прийняти запозичення. Морфологічний критерій спорідненості мов. Його основою є винайдення у словах різних мов спільних словозмінних морфем, які майже ніколи не запозичуються. Тому наявність у словах певних мов матеріально і функціонально тотожних флексій є надійним доказом спорідненості цих мов.

Генеалогічна класифікація мов

Кожна мова світу утворилася на ґрунті певної прамови. Оскільки мови, які походять від однієї прамови, є спорідненими, то спорідненість мов і стала основою найпоширенішої їх класифікації — генеалогічної.

Генеалогічна класифікація мов — групування мов за спорідненістю. Ця класифікація мов передбачає виокремлення мовних сімей — сукупності мов, основою яких є одна прамова.

Індоєвропейська мовна сім'я . Мовами цієї сім'ї розмовляє більше 2 млрд. осіб. До неї належать усі мови, що виконують функцію світових мов. У індоєвропейській сім'ї існують такі мовні групи: індійська, іранська, грецька, вірменська, італійська, романська, кельтська, германська, іллірійська, албанська, балтійська, слов'янська, тохарська, анатолійська.

Індійська мовна група. До неї входить понад 150 живих мов, якими розмовляють майже 770 млн. осіб. Найпоширенішою мовою цієї групи є гіндустані, що має дві літературні форми: гінді (державна мова Індії) та урду (державна мова Пакистану).

Іранська мовна група. Найпоширенішими живими мовами цієї групи є іранська, тобто перська, або фарсі,, курдська та афганська з її трьома наріччями. Переважно на території СНД поширені таджицька, осетинська, тат-ська, памірські мови. До мертвих мов іранської групи належать давньоперська та авестійська мови, а також парфянська, согдійська, скіфська.

Грецька мовна група. До неї входять давньогрецька та новогрецька мови, деякі мовознавці виокремлюють ще й середньогрецьку (візантійську).

Вірменська мовна група . Представлена вона давньовірменською і нововірменською мовами.

Італійська мовна група. об'єднує тільки мертві мови: оскську, умбрську, фаліскську, латинську і, можливо, венетську.

Романська мовна група. Найпоширенішими мовами цієї групи є іспанська, португальська, французька та італійська. До романських мов належать також галісійська та ката-ланська (Піренейський півострів), провансальська (південь Франції), сардінська (острів Сардінія), ретороманська (північ Італії та прилеглі території Швейцарії), румунська.

Кельтська мовна група . Вона представлена такими живими мовами, як ірландська, шотландська, уельська, менська (острів Мен), бретонська (північ Франції). До цієї мовної групи належать і мертві мови: галльська і корнуельська.

Германська мовна група. До германської мовної групи входять:

західногерманська підгрупа. Вона охоплює англійську, німецьку, голландську (нідерландську), фламандську, фризьку, ідиш, бурську мови.

північногерманська підгрупа (скандинавська). До неї входять датська, шведська, норвезька, фарерська та ісландська мови;

східногерманська підгрупа. її утворює мертва готська мова.

Іллірійська мовна група. Вона представлена мертвою іллірійською мовою.

Албанська мовна група . До неї входить лише албанська мова.

Балтійська мовна група . Включає вона живі литовську і латиську мови, а також мертву прусську мову.

Слов'янська мовна група . До неї належать:

східнослов'янська підгрупа. Представлена вона українською, російськоюі білоруською мовами.;

західнослов'янська підгрупа. Вона охоплює польську, чеську, словацьку, верхньолужицьку та нижньолужицьку мови, а також мертву полабську.

південнослов'янська підгрупа. До неї входять болгарська, македонська, словенська, а також сербська, хорватська, боснійська та чорногорська.

Тохарська мовна група. До неї входять дві мертві мови, що засвідчені в пам'ятках V—VIII ст., знайдених у Китаї.

Анатолійська мовна група. До неї входять лише мертві мови: хеттська, палайська, лувійська і більш пізні лікійська (продовження лувійської), лідійська, карійська та сидетська.

Китайсько-тибетська мовна сім'я. За поширенням вона займає друге місце в світі: нею розмовляє 1350 млн. осіб. До складу цієї сім'ї входять китайська, тибето-бірманська і тайська мовні групи. Китайську групу утворюють китайська мова, що має найбільшу кількість носіїв і дунганська мова. До тибето-бірманської групи належать бірманська й тибетська мови, а також багато гімалайських та ассамських мов.У тайській групі основною є тайська мова,яка поширена в Таїланді.

Афразійська мовна сім'я. Нею спілкується 262 млн. осіб. Найпоширенішими мовами сім'ї є арабська, хауса та амхарська.

Австронезійська мовна сім'я. Вона об'єднує майже 800 мов, якими розмовляє понад 230 млн. осіб. Найпоширенішими мовами цієї сім'ї є індонезійська, яка раніше називалася малайською, і яванська.

Конгокордофанська мовна сім ' я . Вона охоплює 213 млн. носіїв і є основною мовною сім'єю Чорної Африки. В ній розрізняють такі мовні групи: банту, манде, західна , вольтійська, іква.

Дравідська мовна сім'я. Поширена вона на Індостанському півострові й охоплює 192 млн. носіїв. Це мови корінного населення Індії, що мешкало тут до приходу індоєвропейців. Дравідська сім'я мов охоплює три або чотири мовні групи.

Японська мовна сім'я. До неї входить лише японська мова, якою розмовляє 124 млн. осіб.

Тюркська мовна сім ' я.Найбільш прийнятною є класифікація російського тюрколога Олександра Самоиловича Він поділив тюркську мовну сім'ю на шість груп: булгарську, уйгурську, кипчацьку, чагатайську, кипчацько-туркменську, огузьку.

Австразійська мовна сім'я. Мовами цієї сім'ї розмовляє 84 млн. осіб. У ній виокремлюють в'єтську, монкхмерську, мундську, мяо-яо мовні групи. До в' єтської мовної групи належать в'єтнамська та ін. Спорідненість різних груп австразійських мов досить віддалена і не є загальновизнаною .

Корейська мовна сім'я. До неї входить корейська мова, яка має понад 65 млн. носіїв і поділяється на шість діалектів.

Фінно-угорська мовна сім'я. Мовами цієї сім'ї розмовляє 25 млн. осіб. Вона об'єднує угорську і фінську мовні групи.

Нілосахарська мовна сім'я. Вона локалізована у Північній Африці і охоплює майже 23 млн. носіїв.

Андо-екваторіальна мовна сім'я. її виокремив Дж. Грінберг. Мовами цієї сім'ї розмовляє понад 20 млн. осіб, які проживають у Південній Америці.

Кавказька мовна сім' я . Мови цієї сім'ї мають 7,5 млн. носіїв. До кавказької мовної сім'ї входять картвельська і північнокавказькі (абхазько-адигейська, нахська, дагестанська) мовні групи. Картвелъська група охоплює грузинську, чанську, мегрельську та сванську мови. Деякі мовознавці вважають її окремою мовною сім'єю. Абхазько-адигейська група включає абхазьку, адигейську, абазинську та ін. До дагестанської групи належить майже ЗО мов Дагестану.

Монгольська мовна сім'я . Охоплює 6,5 млн. носіїв. Утворилася вона з єдиної монгольської мови внаслідок розпаду Золотої Орди — імперії, створеної Чінгісханом

Тунгусо-маньчжурська мовна сім'я. Носіями мов цієї сім'ї є понад 4 млн. осіб. її утворюють маньчжурська мова та ін. мови.

Існує і багато інших мовних сімей, однак вони мало-чисельні (до 1 млн. носіїв) і, як правило, недостатньо вивчені.

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти