ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


ТЕМИ РЕФЕРАТІВ ТА МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

З М І С Т

Вступ.............................................................................................................................4

 

1 Теми та погодинний розклад лекцій, семінарських занять і самостійної

роботи з дисципліни „Соціологія”............................................................................5

 

2 Теми і плани семінарських занять, теми рефератів та методичні рекомендації щодо підготовки до семінарів....................................................................................6

 

3 Теми і плани самостійної роботи..........................................................................21

 

4 Рекомендації щодо написання рефератів ............................................................23

 

5 Методичні поради щодо конспектування рекомендованої літератури............25

 

6 Тестовий контроль знань студентів.....................................................................27

 

7 Питання до іспиту(заліку)....................................................................................31

 

8 Критерії оцінювання знань студентів..................................................................33

 

Список літератури.....................................................................................................35

ВСТУП

В умовах ринкового реформування та демократизації українського суспільства обов’язковою складовою підготовки фахівців стає соціологія – універсальна наука про суспільство та соціальні відносини. Особливе місце соціології в системі наукового знання полягає в грунтовному аналізі суспільних проблем як на макрорівні, так і в конкретних мікросоціумах.

Соціологія є генералізуючою наукою, яка досліджує суспільство в цілому і людину як суб’єкт соціальних відносин. Соціологія активно співпрацює з іншими сферами знань про людину та суспільство, спираючись на досягнення філософії, соціальної психології, демографії, математичної статистики, політекономії, права тощо.

У результаті вивчення цієї навчальної дисципліни студент повинен знати:

- історію розвитку світової та вітчизняної соціологічної думки;

- організаційні основи проведення конкретних соціологічних досліджень;

- закономірності розвитку та структуру суспільства як соціальної системи;

- місце і роль особистості в системі соціальних зв’язків;

- спеціальні соціологічні теорії (соціологія праці, молоді, шлюбу та сім’ї, конфлікту тощо).

Студент повинен уміти:

- на науково-аналітичному рівні сприймати соціальні процеси в Україні та за її межами;

- виконувати прогностичні функції щодо трансформації макро- і мікросоціальних систем;

- методично доцільно проводити конкретні соціологічні дослідженння.

Система навчальної підготовки із соціології складається із свідомого засвоєння теоретичних знань лекційного курсу, самостійної підготовки до семінарських занять, написання рефератів та опрацювання рекомендованої літератури.

ТЕМИ ТА ПОГОДИННИЙ РОЗКЛАД ЛЕКЦІЙ, СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ І САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ З ДИСЦИПЛІНИ «СОЦІОЛОГІЯ»

№ пор. Тема Лек-ції Сем. зан. Сам. роб.
Модуль 1
Становлення та розвиток соціології, її предмет, категорії, методи
Суспільство як система
Особистість у системі соціальних зв’язків
Модуль 2
Громадська думка як об’єкт соціологічного аналізу
Соціологія економічного життя, політики, культури та управління
Соціологія релігії    
Соціологія молоді, сім’ї та шлюбу
Соціологія конфлікту
Етносоціологія    
Усього:

ТЕМИ І ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ,

ТЕМИ РЕФЕРАТІВ ТА МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ЩОДО ПІДГОТОВКИ ДО СЕМІНАРІВ

Семінарське заняття № 1

Становлення та розвиток соціології, її предмет, категорії, методи

Мета заняття: забезпечити засвоєння студентами теоретико-методологічних аспектів розвитку соціології як науки: її предмет, структуру, основні категорії та методи дослідження, зв’язок з іншими галузями знань про людину та суспільство. Розкрити внесок українських учених Г. Сковороди, М. Грушевського, Д. Донцова та ін. у розвиток світової соціологічної думки.

План

1. Специфіка соціологічної системи знань.

2. Основні етапи розвитку світової соціальної думки.

3. Структура та функції соціології. Мікро- та макросоціологія.

4. Предмет соціології. Основні категорії та методи дослідження.

5. Історія та сучасний стан соціологічної думки в Україні.

 

Методичні рекомендації

При розгляді першого питання необхідно визначити, що соціологія вивчає зв’язки між людиною – групою – суспільством, тому в усіх сферах життєдіяльності людини є місце для аналізу суспільних явищ. Особливу увагу треба приділити взаємозв’язку соціології з філософією, політологією, статистикою, демографією, маркетингом. Окрему увагу слід приділити поняттю “соціального” в широкому розумінні (тобто як тотожному суспільному) та у вузькому розумінні цього поняття (соціальний статус, соціальна роль).

Розглядаючи друге питання, варто зробити акцент на тому, що становлення соціології як науки пройшло надзвичайно складний шлях від ідей античних філософів про існування суспільства до наших часів. Необхідно зазначити, що термін «соціологія» вперше був ужитий визначним французьким вченим ХІХ століття Огюстом Контом (він висловив ідею про необхідність усебічного аналізу суспільних явищ). Розкрити суть позитивістських поглядів О. Конта. Наголосити на використанні системного підходу як методологічної основи аналізу суспільних явищ.

Даючи пояснення третьому питанню, потрібно звернути увагу на соціологію як ієрархічну систему знань. Системну єдність соціології як науки і плюралізм її теоретичних напрямів. Загальні та спеціальні соціологічні теорії, емпіричні соціологічні дослідження; показати роль інструментальної, описової, прогностичної, управлінської, культурно-просвітницької та інших функцій соціології.

Четверте питання має висвітлювати сучасне розуміння об’єкта, предмета і методів соціології. Основні методологічні засади соціології як науки. Специфіку соціологічного аналізу соціальних явищ. Принципи комплексності, детермінізму, історизму та синергетики в соціологічній системі знань. Діяльнісний та ціннісний підхід; кількісний, якісний та імовірнісний аналіз у соціології.

Розглядаючи п’яте питання, необхідно показати розвиток соціологічної думки в Україні у хронологічному порядку від Київської Русі до сучасності, особливу увагу приділивши стану бездержавності українського суспільства та його впливу на сучасну колективну свідомість українців. Розкрити питання про внесок у розвиток соціологічної думки, зроблений Г. Сковородою, І. Котляревським, Т. Шевченком, І. Франком, М. Грушевським та іншими видатними українцями. Поінформувати про центри соціологічних досліджень у суверенній Україні.

Тематика рефератів та повідомлень

1. Соціологічні знання як засіб наукового управління суспільством.

2. Марксистська соціологія та її головні методологічні засади.

3. Сучасні соціологічні теорії: порівняльний аналіз.

Контрольні питання

1. Основні етапи становлення соціології як самостійної науки.

2. Чим відрізняється соціологія від інших наук про суспільство?

3. Основні методологічні підходи до аналізу й розуміння суспільства.

4. Структура соціологічної системи знань.

Література: [1, 8, 10, 11, 15].

 

Семінарське заняття № 2

Суспільство як система

Мета заняття: студенти мають уяснити сутнісний зміст категорії „суспільство” та його головні ознаки. Порівнюючи основні соціологічні теорії: марксистську теорію класів та теорію соціальної стратифікації, спрогнозувати розвиток українського суспільства у ХXIст.

План

1. Суспільство: сутність, типи, тенденції розвитку.

2. Соціальна структура суспільства та її елементи.

3. Соціальна стратифікація та соціальна мобільність.

4. Соціальні групи та соціальні інститути в системі суспільних відносин.

5. Соціально-класові утворення та поляризація сучасного українського суспільства.

 

Методичні рекомендації

Розкриваючи перше питання, необхідно зосередити увагу на понятті «суспільство» та його головних ознаках. Важливо розуміти еволюцію уявлень про суспільство як соціальну систему: поняття суспільства в античному світі; у соціально-філософській думці XVI-XVIII ст.; системно-механістичні та системно-органістичні підходи до аналізу суспільства (О. Конт, Г. Спенсер, Е. Дюркгейм, Ф. Тьонніс та ін.); трактування суспільства в марксистській соціологічній концепції; сучасні глобальні теорії суспільного розвитку: урбанізацію, економічну та політичну модернізацію, інформаційну революцію, взаємодію та взаємовплив культур.

У другому питанні необхідно розкрити суть та значення соціально-класової, поселенської, національно-етнічної, демографічної та професійної підструктур суспільства, показати їх взаємозв’язок. Виділити чинники, які впливають на ці підструктури і підтримують рівновагу в суспільстві (це норми та цінності, соціальні ролі та соціальні інститути).

Починати підготовку до третього питанняпотрібно з дефініцій «соціальна стратифікація» та «соціальна мобільність». Дати визначення відкритої та закритої стратифікації, розкрити причини соціальної нерівності. Розглянути основні методологічні підходи до вирішення питань про сутність та перспективи розвитку соціальної стратифікації. Особливості функціонального підходу (Т. Парсонс, Р. Мертон, К. Девіс, У. Мур). Конфліктний підхід до аналізу соціальної стратифікації (К. Маркс, М. Вебер, Р. Дарендорф). Еволюційний підхід (Герхард, Ленскі). Потрібно також показати взаємозв’язок соціальної стратифікації і горизонтальної та вертикальної соціальної мобільності. Розкрити проблему маргінальності соціальних утворень.

У четвертому питанні важливо зрозуміти поняття соціальної групи та соціального інституту. Виокремити їх головні ознаки та типологію. Розглядаючи соціальні групи, виділити головні чинники та механізми їх формування, поняття групової ідентичності та ідентифікації. Охарактеризувати соціально-класові, соціально-демографічні, соціально-етнічні, соціально-професійні, соціально-територіальні групи в соціальній структурі суспільства. Зупиняючись на розгляді соціальних інститутів, необхідно зазначити їх внутрішні та зовнішні функції, взаємозв’язок соціальних інститутів із соціальними групами та індивідами. Характеризуючи соціальні інститути за змістом завдань та формою діяльності, студенти повинні вміти наводити конкретні приклади з життя українського суспільства.

Щодо п’ятого питання, то тут важливо проаналізувати матеріали періодичної преси та інтернет-видань стосовно тенденцій розвитку соціальної структури в Україні. Звернути особливу увагу на трансформаційні процеси в Україні, які впливають на виникнення нових соціально-класових утворень, та поляризацію суспільства. Провести соціологічний аналіз соціально-економічних та політичних реформ в Україні.

Семінарське заняття № 3

План

1. Поняття особистості. Статус і соціальні ролі.

2. Соціальна типологія особистості (типологічний аналіз особистості).

3. Соціалізація особистості. Інститути соціалізації.

4. Поняття норми. Девіантна поведінка.

5. Соціальна активність особистості.

Методичні рекомендації

Поняття особистості (перше питання) найкраще розуміється через співвідношення понять „людина”, „індивід”, „індивідуальність”. У різних науках особистість вивчається по-різному, соціологію ж цікавлять насамперед соціальні аспекти особистості. Важливим для розуміння поняття особистості є включеність її у систему соціальних зв’язків через виконання соціальних ролей та набуття соціального статусу. У даному контексті набувають актуальності внутрішні детермінанти соціальної поведінки особистості, потреби, інтереси, цінності, ціннісні орієнтації як елементи духовної структури особистості.

У другому питанні варто визначити критерії, які дозволять згрупувати особистостей за спільними ознаками. Розглянути типологізацію В.О. Ядова про ідеальний, базисний та модальний типи особистості. Беручи за основу ціннісні орієнтації, виділити традиційний, ідеальний, фрустрований та гедоністський тип особистостей.

Соціалізація особистості (третє питання) розглядається як цілеспрямований (навчання, виховання) і стихійний вплив на особистість різноманітних факторів, що сприяють її пристосуванню до суспільних норм та цінностей. Особливу увагу студенти мають звернути на механізми соціалізації: адаптацію, інтеріоризацію та формування особистісних якостей. У даному контексті важливо розуміти також процес ресоціалізації, актуальність якого подвоюється в умовах суспільної трансформації.

Розкриваючи четверте питання необхідно акцентувати увагу на соціальній взаємодії як соціологічній категорії. Розкрити мікро- та макрорівень соціальної взаємодії та вплив соціальних норм на цей процес, вказати на функції соціальних норм. Проаналізувати історичні корені понять “мораль” та “право”, навести поширену класифікацію соціальних норм. У другій частині цього питання необхідно визначити поняття девіації, оскільки існують норми, то існує і відхилення від норм, що трактується соціологією як девіація (Е. Дюркгейм, Р. Мертон). Розкрити біологічні, психологічні та соціологічні трактування причин девіації, навести приклади соціологічних досліджень за даною темою.

П’яте питання має розглядати особистість як суб’єкт суспільних відносин, соціальної творчості. Важливим у даному контексті є поняття соціальної активності особистості. Тобто визначення критеріїв і показників соціальної активності, її видів та рівнів, протиріч, які існують у структурі соціальної активності.

Семінарське заняття № 4

План

1. Сутність та основні функції громадської думки.

2. Основні етапи соціологічного дослідження, його види.

3. Характеристика основних документів дослідження: робочого плану, програми, головної анкети, бланку спостереження тощо.

4. Методика збору соціологічної інформації.

5. Обробка, узагальнення і пояснення соціологічних даних.

Методичні рекомендації

Розкриваючи перше питання, важливо уяснити роль громадської думки як поширеного оцінного судження великих і малих соціальних груп. Навести приклади, коли соціальним перетворенням передували зміни у громадській думці. На роль виразників громадської думки завжди претендують політики, журналісти, діячі мистецтв. Вивчення цього феномену є головним і постійним завданням соціологів.

При вивченні другого питання потрібно розглянути чотири етапи будь-якого соціологічного дослідження, зупинившись детально на початковому – підготовці до дослідження. Важливо усвідомити, що на цьому етапі успіх дослідження залежить від надійної теоретичної основи дослідження, логіки і методики збору інформації компетентними людьми, матеріально-технічного забезпечення дослідження й оперативного вирішення всіх його питань. Слід зважати також на вид дослідження. Тому студенти повинні вміти пояснити суть розвідувального, інформаційно-описового та аналітичного дослідження.

На етапі підготовки соціологічного дослідження розробляються програма, робочий план дослідження і допоміжні його матеріали. Отже, третє питання присвячується їх характеристиці. При розгляді робочої програми увагу потрібно приділити її структурі: методологічній і методичній частинам. Головним орієнтиром соціологічного дослідження, де зазначаються основні його технічні заходи на всіх етапах дослідження, є робочий план. Тому розуміння всіх його складових (обговорення, затвердження документів, підготовка робочих груп, проведення пробного дослідження та ін.) є не менш важливим для розуміння даної теми. Даючи характеристику таким важливим документам, як програма та робочий план дослідження, студенти мають ознайомитися і з допоміжними матеріалами: бланками інтерв’ю й анкет, інструкціями інтерв’юерам щодо кодування, бракування анкет, карток вибірок та ін.

У четвертому питанні потрібно визначити методи збору первинної соціологічної інформації – спостереження, експеримент, аналіз документації, опитування. Вказати на сильні й слабкі сторони кожного з методів, доцільність їх застосування залежно від типу дослідження. Детально зупинитися на опитуванні та його видах (усному, письмовому й експертному) як класичному і найбільш ефективному методі збору соціологічної інформації.

Яким би методом і скільки забагато соціологічної інформації не було здобуто соціологами, сама по собі вона ще не дає узагальнених висновків, не дозволяє прослідкувати тенденцій, перевірити гіпотези, тобто вирішити головні завдання програми дослідження. Тому, щоб дана первинна соціологічна інформація розпочала активно працювати, її слід обробити, узагальнити, проаналізувати і науково інтерпретувати, виробити рекомендації для практичних змін ситуації. Технологія обробки, узагальнення та пояснення інформації, а також написання звіту є важливими складовими соціологічного дослідження, які мають опанувати студенти у четвертому питанні.

Семінарське заняття № 5

План

1. Економічна сфера, її місце в системі суспільних зв’язків.

2. Політика як відображення та закріплення соціальної взаємодії.

3. Культура і суспільство.

4. Соціологія управління.

Методичні рекомендації

Розглядаючи економічну сферу та її місце в системі суспільних відносин (перше питання), слід проаналізувати соціальні проблеми трудової діяльності, обміну, розподілу і споживання матеріальних благ (ступінь дотримання принципів рівності та нерівності, справедливості та несправедливості). Важливим є також співвідношення секторів економіки відповідно до різних форм власності, вплив науково-технічної революції на зміни в економічних відносинах людей. Важливе місце посідають проблеми мотивації трудової діяльності та особливості її соціологічного аналізу.

Основними проблемами соціології політики (друге питання) є такі: вивчення суспільної думки, оцінок нею органів політичної влади та лідерів; аналіз діяльності політичних партій і рухів, їх авторитету і впливу; визначення рівня і форм політичного управління, режиму в країні, ступеня бюрократизації, демократизації, конфліктності суспільно-політичного життя; вивчення рівня і напрямів розвитку політичної культури у різних верств населення; аналіз ситуації, пов’язаної з підготовкою, ходом і результати виборів у країні, регіоні тощо.

Починати підготовку до третього питання потрібно з визначення поняття „культура”, її історичного розвитку та сучасних значень. Поставлене завдання вимагає розгляду соціологічних концепцій теорії культури О. Конта, Г. Спенсера, Е. Дюркгейма, М. Вебера, А. Тойнбі, К. Маркса, Т. Парсонса, П. Сорокіна. Важливо зупинитися на визначенні структури та функцій культури, її конкретних форм та основних тенденцій розвитку в сучасних умовах, взаємодії та взаємовпливові різних культур як характеристики розвитку сучасного світу.

Четверте питання тісно пов’язане з попередніми, тому при його підготовці потрібно враховувати роль політичної, економічної та культурної сфер у суспільстві. Соціальне управління людьми, як стверджують науковці, є найвищою політикою і мистецтвом, найскладнішою ланкою у системі управління і соціальної організації взагалі. Висвітлення даного питання вимагає розуміння головних ознак системи соціального управління (об’єкта і суб’єкта, механізмів управління); принципів (об’єктивності, компетентності, системності та комплексності, гласності та ін.). Успіхи системи соціального управління безпосередньо пов’язані з вдалим вирішенням питань керівництва, менеджменту, лідерства й авторитетності. Тому цікаво і корисно у даному питанні визначити, якими рисами має володіти сучасний керівник, лідер.

Семінарське заняття № 6

План

1. Сім’я як складний соціальний феномен.

2. Структура та функції сім’ї.

3. Тенденції розвитку сімейних відносин у сучасних умовах.

4. Предмет, основні поняття і категорії соціології молоді.

5. Соціологічні дослідження молодіжних проблем в Україні.

 

Методичні рекомендації

При розгляді першого питання доцільно окреслити предмет соціології сім’ї, вказавши, що ця спеціальна соціологічна теорія має міждисциплінарний характер та певну специфіку. Сім’я одночасно є малою контактною соціальною групою, певною формою взаємодії людей, з одного боку, і особливим соціальним інститутом, який регулює відтворення людини за допомогою певної системи ролей, норм і організаційних форм, – з другого.

У другому питанні потрібно акцентувати увагу на понятійному апараті соціології сім’ї, зупинившись докладніше на трьох основних складових: умовах життя, структурі, функціях сім’ї. При дослідженні умов життя сімей їх слід поділити на загальні соціальні умови (економічні, політичні, культурні, демографічні, екологічні та ін.), умови соціального оточення (тип населеного пункту, характеристика місцевого господарства, закладів освіти, медицини), безпосередні умови сімейного життя (квартира, побутові умови, фінансові можливості). Щодо структурної побудови, сім'ї розрізняються за формами життя, формою шлюбу, розподілом влади (режимом), місцем проживання, наслідуванням майна і т.д. Функції сім'ї – це одне з найголовніших питань, яке змістовно наповнює дану тему. Для кращого засвоєння цього питання рекомендується скласти таблицю, розбивши її на три колонки: 1) сфера сімейної діяльності; 2) суспільні функції; 3) індивідуальні функції.

Загальновизнаним у соціологічній думці є положення про зміни, які стосуються сімї, протягом усіх часів її існування. Отже, щоб краще зрозуміти тенденції сучасної сімї (третє питання), потрібно зіставити цей феномен на різних етапах розвитку: сімя у дохристиянському суспільстві, сімя у християнському суспільстві, сімя в індустріальному суспільстві і, нарешті, сучасна сімя. На сучасному етапі розвитку потрібно зазначити низку факторів економічного і культурного характеру, які докорінним чином змінили сімю. Серед них: зростання економічної незалежності жінок; утворення кількох центрів життя; еволюція поглядів на сексуальну мораль та ін. Важливо визначити появу нових тенденцій у розвитку сучасних сімей, порівнявши розвинені західні та пострадянські країни. Використовуючи Інтернет-ресурс, корисно було б знайти статистичні дані щодо розвитку сімейно-шлюбних відносин в Україні.

Соціологія молоді є однією із важливіших складових частин соціологічного знання, його спеціальною соціологічною теорією й елементом державної молодіжної політики. Розглядаючи четверте питання, потрібно визначитись із поняттям «молодь», звернути увагу на специфічність цієї соціально-демографічної групи. Знати вікові межі даної спільноти в різних країнах, а також причини продовження віку молоді в українському законодавстві. Готуючись до цього питання семінару, необхідно також визначити роль і місце молоді в соціальному розвитку суспільства, прослідкувати зміни її соціального обличчя, цінностей, норм, інтересів, свідомості, проаналізувати процеси, які відбуваються у молодіжному середовищі.

П’яте питання передбачає розуміння проблем, які безпосередньо турбують молодь у нашій країні, а також прогнозування напрямів їх вирішення шляхом активного залучення молоді до суспільної участі, зміни парадигми освіти та виховання, знаходження діалогу в міжпоколінній взаємодії.

Семінарське заняття № 7

Соціологія конфлікту

Мета заняття: сформувати уявлення про соціальний конфлікт як невід’ємний атрибут суспільного розвитку. На прикладах соціально-політичного життя України розкрити загальну деструктивну спрямованість конфліктів.

План

1. Соціальні конфлікти: їх сутність та роль у суспільному розвитку.

2. Теоретичне обгрунтування причин та закономірностей перебігу конфліктного процесу.

3. Типологія соціальних конфліктів. Їх конструктивні та деструктивні наслідки.

4. Прогнозування поведінки людей в умовах соціального конфлікту.

 

Методичні рекомендації

Розглядаючи перше питання, необхідно уяснити, що соціальні конфлікти є необхідним атрибутом суспільного розвитку. В їх основі закладене зіткнення несумісних цілей, інтересів і цінностей людей та соціальних груп. Соціальна сутність конфлікту полягає у тому, що він виступає важливим засобом взаємодії людей, соціумів та соціальних інституцій, коли дії однієї сторони зіштовхуються з опором сторони іншої.

Теоретичному обгрунтуванню сучасної конфліктологічної парадигми присвячене друге питання. Рекомендуємо порівняти погляди таких соціологів, як Р. Дарендорф, М. Вебер, К. Маркс та ін., на причини і закономірності перебігу конфліктного процесу. Свої висновки необхідно підтвердити прикладами із соціально-політичного життя України.

Соціологічна наука пропонує різні підходи до типології конфліктів, що є основою обговорення третього питання. Важливо виділити відмінності конфліктів за структурою та за ступенем загальності. Конфлікти завжди деструктивні, руйнівни. Серед позитивних соціальних наслідків виділяють виявлення протилежних інтересів з метою їх гармонізації.

Четверте питання присвячене вивченню різних типів поведінки людей та соціумів у конфліктних ситуаціях. Умілому прогнозуванню такої поведінки допомогає метод Томаса-Кілмена. Важливо навчитися застосовувати цей метод в конкретних ситуаціях.

ТЕМИ І ПЛАНИ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

Самостійна робота №1

Соціологія релігії

план

1. Релігія як соціальний інститут.

2. Соціальні, психологічні та гносеологічні коренні релігії.

3. Поняття сакралізації та секуляризації суспільства.

4. Функції релігії. Критерії релігійності населення.

5. Місце і роль релігії в трансформації українського суспільства.

Питання для самоперевірки

1. Що є предметом дослідження «соціології релігії»?

2. Назвіть основні категорії соціології релігії.

3. Окресліть межі реалізації релігією регулятивної, комунікативної та інтегруючої функцій.

4. Визначіть типологію особистостей за ознакою підтримки контакту з релігією.

5. У чому полягає причина зростання популярності релігій у сучасному українському суспільстві?

6. Проаналізуйте характер (представленість конкретних релігій, конфесій) та рівень релігійності населення у вашій місцевості.

Література:[8, 17, 19, 26]

Самостійна робота №2

Етносоціологія

План

1. Предмет та основні категорії етносоціології.

2. Проблеми національних відносин і націоналізму.

3. Питання етнічних відносин в Україні.

Питання для самоперевірки

1. У чому полягає взаємозв’язок між етнічною, політичною, соціально-економічною та іншими структурами суспільства?

2. Як Ви розумієте поняття «національна психологія», «національна свідомість», «національний характер»?

3. Що означає право націй на самовизначення і які шляхи його здійснення?

4. У чому полягає сутність націоналізму, інтернаціоналізму і космополітизму?

5. Чим характерні міжнаціональні відносини в суверенній Україні? Які існують шляхи їх подальшої гармонізації?

Література:[2, 13, 15, 24]

МОДУЛЬНИЙ КОНТРОЛЬ

І модуль

І рівень складності

1. Хто є засновником соціології:

а) О. Конт; б) М. Фуко; в) Г. Спенсер?

2. Коли виникає соціологія як самостійна наука:

а) у 30-х роках 19 ст.; б) у 40-х роках 17 ст.; в) у 20-х роках 20 ст.?

3. Кому з учених належить термін „соціальна фізика”:

а) Г. Спенсеру; б) О. Конту; в) К. Марксу?

4. Структура соціологічної системи знань має…

а) три рівні; б) два рівні; в) чотири рівні.

ІІ рівень складності

ІІІ рівень складності

Концепцією Т. Парсонса.

ІІ модуль

І рівень складності

1. Назвіть форми шлюбу:

а) патріархат; б) моногамія; в) екзогамія.

2. Шлюб, у який вступають члени однієї спільноти – рівні за статусом, називається:

а) полігамним; б) екзогамним; в) ендогамним.

3. Феліцітологічна функція сім’ї полягає в ...

а) забезпеченні первинної соціалізації дитини; б) забезпеченні емоційної стабільності; в) відчутті щастя?

4. ............................ – це правила, які виражають вимоги суспільства, соціальної групи до поведінки особистості, групи у їх стосунках один з одним, соціальними інститутами, суспільством.

5. Девіантна поведінка – це ...

а) відхилення від існуючих у суспільстві норм; б) залишки зразків економічної поведінки радянських часів; в) схильність до спрощення та примітивізації.

6. Хто ввів у науку термін „аномія”:

а) К. Маркс; б) Г. Мальтус; в) Ф. Енгельс; г) Е. Дюркгейм?

7. Назвіть кількісні методи збору соціологічної інформації:

а) опитування; б) спостереження; в) фокус-група; г) аналіз документів.

8. Що таке „відкрите” питання в анкеті:

а) питання, відповідь на яке респондент обговорює з колегами; б) питання, на яке в принципі немає задовільної відповіді; в) питання, на яке відповіль дається респондентом у вільній формі?

9. Характерна риса лабораторного спостереження...

а) проводиться регулярно протягом певного періоду; б) проводиться в умовах, що визначаються дослідником; в) не передбачає чіткого плану дій спостерігача, а лише визначення загальних рис ситуації.

10. Моделі цінностей, норм, переконань, зразків поведінки, які характерні для тієї чи іншої спільноти,

а) загальнолюдська культура; б) контркультура; в) субкультура;

г) суперкультура.

ІІ рівень складності

1. У чому полягає відмінність у розумінні сім’ї:

а) як малої соціальної групи; б) як соціального інституту?

2. Який зміст вкладений у поняття:

а) нуклеарна сім’я; б) розширена сім’я?

3. Дайте визначення поняття „вибірка”.

ІІІ рівень складності

ПИТАННЯ ДО ІСПИТУ(ЗАЛІКУ)

1. Місце соціології в системі гуманітарних наук.

2. Об’єкт, предмет та функції соціології.

3. Структура соціології як науки. Мікро- і макросоціологія.

4. Теоретична й прикладна соціологія: сутність, загальне й особливе.

5. Місце емпіричних досліджень у структурі соціології.

6. Основні етапи розвитку та школи соціології.

7. Внесок К. Маркса в розвиток соціології.

8. Соціологія XX століття.

9. Сучасна західна соціологія: основні теоретичні концепції.

10. Суспільство як об’єкт соціологічного аналізу.

11. Поняття й ознаки суспільства.

12. Соціальна динаміка: теоретичні схеми історичного процесу.

13. Соціальна структура суспільства. Основні типи соціальних груп.

14. Соціальна нерівність: сутність і причини існування.

15. Концепція соціальної стратифікації.

16. Суспільне життя. Біологічні, демографічні, економічні та

соціокультурні ознаки суспільного життя.

17. Трансформація соціально-класової структури України.

18. Соціальний інститут: сутність і основні функції.

19. Історичні типи суспільства.

20. Проблема особистості в соціології.

21. Соціальний статус і соціальна роль особистості.

22. Соціалізація особистості.

23. Детермінанти соціалізації особистості.

24. Девіантна поведінка: сутність, причини та різновиди.

25. Види соціальних норм. Соціальний контроль.

26. Сім’я як соціальний інститут. Основні функції сучасної сім’ї.

27. Типологія сімейних структур.

28. Сучасні тенденції розвитку сім’ї.

29. Методи отримання даних у конкретно-соціологічних

дослідженнях.

30. Метод соціологічного опитування і його різновиди.

31. Анкетування: специфіка організації та техніка проведення.

32. Суспільна думка як об’єкт соціологічного аналізу.

32. Основні методи вивчення суспільної думки.

33. Соціальна зрілість та її головні критерії.

34. Соціологія праці як галузь соціологічної думки.

35. Соціальна сутність трудового процесу.

36. Роль праці в регуляції соціальних відносин.

37. Мотиви праці та особливості їх соціологічного аналізу.

38. Основні теоретичні підходи до вивчення трудової діяльності людей.

39. Особливості сучасних виборчих відносин: соціологічний вимір.

40. Молодь як соціальна спільнота.

41. Специфіка молодіжної свідомості та поведінки.

42. Неформальні об’єднання молоді в Україні.

43. Соціальні конфлікти: їх сутність та роль у суспільному розвитку.

44. Теоретичне обгрунтування причин та наслідків соціальних конфліктів.

45. Класифікація конфліктів у соціологічній науці.

46. Структура і закономірності перебігу соціальних відносин.

47. Основні типи поведінки людей у конфліктних ситуаціях.

48. Форми і способи подолання соціальних конфліктів.

49. Релігія як соціальний інститут.

50. Соціальні, психологічні та гносеологічні корені релігії.

51. Поняття сакралізації та секуляризації суспільства.

52. Функції релігії. Критерії релігійності населення.

53. Місце і роль релігії в трансформації українського суспільства.

54. Предмет та основні категорії етносоціології.

55. Проблеми національних відносин і націоналізму.

56. Питання етнічних відносин в Україні.

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ

 

Основою для визначення оцінки на екзамені є рівень засвоєння студентами матеріалу, передбаченого навчальною програмою відповідної дисципліни. При цьому викладач керується такими критеріями – оцінку “ВІДМІННО” заслуговує студент, який виявив усебічні, систематичні та глибокі знання навчально-програмного матеріалу, уміння вільно виконувати завдання, передбачені програмою, який засвоїв основну та знайомий із додатковою літературою, що рекомендована програмою. Як правило, оцінка “відмінно” ставиться студентам, які засвоїли взаємозв’язок основних понять дисципліни в їх значенні для отриманої професії, які виявили творчі здібності в розумінні та використанні навчально-програмного матеріалу;

- оцінку “ДОБРЕ” заслуговує студент, який виявив повне знання навчально-програмного матеріалу, успішно виконує передбачені програмою завдання, засвоїв основну літературу, рекомендовану в програмі. Як правило, оцінка “добре” виставляється студентам, які показали систематичні знання з навчальної дисципліни та здібність до їх самостійного поповнення й оновлення в процесі подальшого навчання та професійної діяльності;

- оцінку “ЗАДОВІЛЬНО” заслуговує студент, який виявив знання основного навчальн

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти